Ухвала

від 30.08.2016 по справі 47/342

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.08.2016Справа № 47/342

Господарський суд міста Києва у складі судді: Комарової О.С., розглянувши заяву Служби безпеки України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,

у справі№ 47/342 за позовом Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд"

про стягнення заборгованості 199 444,07 грн.

Суддя Комарова О.С.

Представники сторін:

від стягувача (заявника) Скрипніков Д.С. (за довіреністю)

від боржника не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Станік С.Р.) 17 листопада 2009 року у справі № 47/342 за позовом Служби безпеки України до товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" про стягнення 199 444,07 грн, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" на користь Служби безпеки України суму штрафу в розмірі 98 061 грн. 36 коп., а також 980 грн. 61 коп. витрат по сплаті державного мита та 154 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2010 року вказане рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.

02 лютого 2010 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 47/342 від 17.11.2009 року було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року затверджено в процесі виконання судового рішення у справі № 47/342 мирову угоду, укладену 14.02.2011 року між Службою безпеки України та товариством з обмеженою відповідальністю "Екобуд".

08 серпня 2016 року до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Служби безпеки України надійшла заява № 16/4179 від 22.07.2016 року про відновлення строку для пред'явлення до виконання ухвали від 09.03.2011 року у справі № 47/342.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.08.2016 року зазначену заяву передано для розгляду судді Комаровій О.С.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання розглядається у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року суддею Комаровою О.С. призначено розгляд справи № 47/342 на 30.08.2016 року.

Представник позивача (заявник) в судове засідання 30.08.2016 року з'явився, заяву про відновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі № 47/342 підтримав та дав пояснення по суті.

Представник відповідача (боржника) в судове засідання 30.08.2016 року не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши докази, господарський суд вважає, що заява про поновлення строку для пред'явлення до виконання ухвали суду від 09.03.2011 року у справі № 47/342 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже було встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 17 листопада 2009 року у справі № 47/342 за позовом Служби безпеки України до товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" про стягнення 199 444,07 грн, стягнуто з відповідача на користь позивача суму штрафу в розмірі 98 061 грн. 36 коп., а також 980 грн. 61 коп. витрат по сплаті державного мита та 154 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2010 року вказане рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.

02 лютого 2010 року на виконання зазначеного рішення було видано наказ.

В подальшому на стадії виконання зазначеного вище судового рішення сторонами було укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.03.2011 року у справі № 47/342. Умовами мирової угоди боржника зобов'язано в термін протягом двох місяців з моменту затвердження цієї мирової угоди сплатити борг у розмірі 55 027,27 грн. та компенсувати стягувачу судові витрати у розмірі 1 135,49 грн.

Проте, як зазначено заявником у заяві, боржник не виконав свої зобов'язання за мировою угодою, що зумовило його звернутись з заявою про примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року у справі № 47/342.

03.03.2011 року до ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від голови ліквідаційної комісії боржника Сербіна А.Ю. надійшла заява про необхідність закінчення виконавчого провадження та передачу виконавчого документа до ліквідаційної комісії товариства.

28.03.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Кравчуком М.В. винесено постанову № 17741320 про закінчення виконавчого провадження та надіслано оригінал наказу Господарського суду м. Києва від 02.02.2010 №47/342 на адресу ліквідаційної комісії боржника.

В подальшому ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2011 року порушено провадження у справі № 46/182-6 про банкрутство боржника за заявами ініціюючих кредиторів: ПАТ «Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 «Антисептик» та ПП «Роса».

Стягувач (заявник) 17.02.2012 року звернувся до Господарського суду м. Києва з письмовою заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 56 162,76 грн. в рамках зазначеної справи № 46/182-6 про банкрутство боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2012 року, скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.12.2011 року у справі № 46/182-6 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та ухвалу підготовчого засідання від 10.01.2012 року.

Отже, подана заява стягувача (заявника) про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 56 162,76 грн. не була розглянута судом по суті та ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.2012 року № 46/182-6 повернута без розгляду.

В подальшому, як зазначено заявником, з метою визначення нових строків погашення заборгованості боржника перед стягувачем його представниками неодноразово проводились зустрічі протягом 2013-2015 років з головою ліквідаційної комісії товариства боржника Сербіним А.Ю., під час яких останній запевняв, що після реалізації майна в рамках ліквідації товариства заборгованість перед Службою безпеки України буде погашено. Також направлялись листи на адресу боржника з вимогами про погашення наявної заборгованості, проте зазначені листи було повернуто до Служби безпеки України у зв'язку з закінченням терміну зберігання кореспонденції. За результатами виїзду представника стягувача за адресою місцезнаходження боржника з'ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобуд» та ліквідаційна комісія товариства за цією адресою відсутні.

Отже, як звертає увагу заявник, зазначені обставини свідчать про те, що на цей час невідоме місцезнаходження ліквідаційної комісії ТОВ «Екобуд», до якої органами державної виконавчої служби надіслано оригінал виконавчого документа, що унеможливлює вжиття стягувачем заходів щодо погашення заборгованості боржника перед ним в рамках процедури ліквідації боржника.

25.05.2016 року заявник звернувся із заявою № 16/2988 до Господарського суду м. Києва про відновлення строку для пред'явлення до виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 09.03.2011 про затвердження мирової угоди.

Ухвалою суду від 14.06.2016 року в задоволенні заяви відмовлено та зазначено, що звернення СБУ до суду із зазначеною заявою є передчасним, оскільки передбачене статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» право звернутися до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання виникає у стягувача лише після відмови державного виконавця у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився.

В подальшому стягувач звернувся в червні 2016 року до Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби України м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 09.03.2011 року № 47/342.

07.07.2016 року за результатами розгляду вказаної заяви старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби України м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Борисюком Р.А. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду від 09.03.2011 року у зв'язку з пропущенням строку для пред'явлення виконавчого документа.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" статтею 17 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Так, рішенням Європейського суду у справі "СОВТРАНСАВТО-ХОЛДИНГ" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій). Більше того, скасування такого рішення після того, як воно набуло статусу остаточного та не підлягало оскарженню, є втручанням в право заявника на мирне володіння своїм майном (рішення у справі Brumгrescu v. Romania від 28.10.1999).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява №40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Виходячи з принципу обов'язковості виконання судових рішень, законодавцем передбачена можливість поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, підставою для чого є наявність поважних причин пропуску (ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Вказані причини є об'єктивними обставинами і не залежать від дій стягувача, а навпаки - обмежують здійснення ним дій щодо виконання рішення суду.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, вищенаведені рішення Європейського суду з прав людини та норми права, суд погоджується з доводами Служби безпеки України щодо поважності причин пропуску ним строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, а саме ухвали від 09.03.2011 року у справі № 47/342 про затвердження в процесі виконання судового рішення мирової угоди, а отже, про наявність підстав для поновлення вказаного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 119, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Служби безпеки України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

2. Поновити строк для пред'явлення до виконання ухвали Господарського суду міста Києва № 47/342 від 09.03.2011 року.

3. Копію даної ухвали направити відповідачу у справі.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Комарова