Рішення

від 12.03.2012 по справі 32/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/273 12.03.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс», м. Київ

про вчинення певних дій

за участю:

представників сторін: Левковський О.М. -юрисконсульт

від відповідача: Бабенко С.В. -юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судових засіданнях з 02.03.2012року до 07.03.2012року, та з 07.03.2012року по 12.03.2012року згідно вимог ст. 77 ГПК України були оголошені перерви, без винесення процесуальних документів суду, за наслідком яких були складено протоколи згідно вимог ст. 81 1 ГПК України.

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем»звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс» про зобов'язання останнього вчинити певні дії, а саме:

· зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс»дотримуватися умов укладеного «Комплексного Договору на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, участь у витратах на утримання будинку та прибуткової території від 04.11.2009року та забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем»безперебійним теплопостачанням без будь-яких умов, гарантій, передплат, додаткових письмових заяв тощо;

· зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс»дотримуватися умов укладеного «Комплексного Договору на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, участь у витратах на утримання будинку та прибуткової території від 04.11.2009року та забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем»безперебійним постачанням гарячої води без будь-яких умов, гарантій, передплат, додаткових письмових заяв тощо;

· зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс»взяти квартирні засоби обліку гарячого водопостачання та теплової енергії, що розташовані у нежитловому приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, 9, і належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем», на абонентський облік та проводити розрахунки за їх показниками.

Додатково позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача вартості юридичних послуг у розмірі 4 400 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що пунктом 3 статті 16 та частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що надання такого виду послуг як-то: безперебійне теплопостачання, постачання гарячої води, взяття квартирних обліків гарячого водопостачання та теплової енергії, здійснюється виключно на договірних засадах. Оскільки між сторонами не було укладено договору про надання такого виду послуг то вимоги позивача не ґрунтуються на законі.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем», далі Співласник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальська - Житлосервіс», далі Підприємство, було укладено Комплексний Договір на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, участь у витратах на утримання будинку та прибуткової території, надання комунальних та додаткових послуг від 04.11.2009року, далі Договір.

Предметом Договору відповідно до пункту 1.1 є -забезпечення Підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибуткової території за адресою: м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, 9, де на 2 поверсі знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 269,0 кв.м., яке належить позивачу -Співвласнику на праві власності згідно Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 01.10.2010року.

Пунктом 1.2 сторонами встановленого його мету. Так, Підприємство бере на себе обов'язок забезпечення кваліфікованого, якісного і гарантованого обслуговування, поточного ремонту житлового будинку, його технічного обладнання, дотримання санітарного стану прибуткової території, надання комунальних та додаткових послуг для створення Співвласнику належних умов використання приміщень, якісного та своєчасного надання житлово-комунальних послуг та інших додаткових послуг.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Розділу 2 Договору на Підприємство покладено обов'язок надати весь комплекс вказаних послуг, створити необхідні умови користування нежитловим приміщенням, в тому числі послуги по центральному постачанню холодної та гарячої води, водовідведенню, газо- та електропостачанню, централізованому опаленню, вивезення побутових відходів, послуг з отримання будинків і споруд та прибуткових територій згідно вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови Кабінету міністрів України від 20.05.2009року за №529, «Правил утримання житлових будинків та прибуткових територій».

В свою чергу Співвласник відповідно до вимог підпункту 2.2.4 пункту 2.2 Розділу 2 Договору зобов'язаний своєчасно сплачувати за отримані житлово-комунальні послуги, приймати участь у загальних для всього будинку та прибуткової території витратах, пов'язаних з його експлуатацією та обслуговуванням, пропорційно займаній площі.

Розділом 5 Договору сторонами передбачена міра відповідальності за неналежне виконання умов Договору згідно законодавства. Позивач стверджує, що відповідач не виконує своїх обов'язків за Договором та припускає порушення його умов, зокрема:

· під час відкриття опалювального сезону, тобто з 10.10.2011року до наступного часу позивач не отримує центральне опалення. Надання вказаних послуг можливо за наявності гарантійного листа Співвласника, та необхідність розробки проекту, в якому буде виконаний розрахунок втрат в мережах від загального до індивідуального теплолічильника у приміщенні позивача;

· з моменту підписання Договору по теперішній час позивач жодного разу не отримував послуги з постачання гарячої води. За ствердженням Підприємства надання такого виду послуги можливо лише за умови включення гарячого водопостачання саме у приміщенні Співвласника та сплатою рахунків згідно лічильника, який рахує кількість затраченої теплової енергії на підігрів води у нежитлових приміщеннях;

· згідно з Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року за №630, Співвласник має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на облік. Так згідно Правил Виконавець зобов'язаний забезпечувати за заявою Споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку. В нежитловому приміщені, що належить позивачу, встановлені квартирні засоби обліку, але відповідач уникає виконання вказаних у правилах вимогах, що суперечить статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;

· позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві з проханням здійснити перевірку Товариства відповідача, як надавача послуг з опалення та гарячої води, на що було отримано відповідь про те, що відповідач повинен згідно вимог законодавства забезпечити безперебійне постачання гарячої води та теплопостачання до нежитлового приміщення відповідача;

· оскільки до наступного часу не виконанні зобов'язання за Договором, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, строк, визначили ціну, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним. Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача є хибними виходячи із наступного, зокрема:

Ш згідно з укладеним між сторонами Комплексним Договором на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, участь у витратах на утримання будинку та прибуткової території, надання комунальних та додаткових послуг від 04.11.2009року, далі Комплексний договір, «Постачальник», зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із «Споживачем», згідно із заявленими «Споживачем»величинами приєднаного теплового навантаження;

Ш у милому опалюваному періоді згідно з укладеним Комплексним Договором на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, участь у витратах на утримання будинку та прибуткових територій, надання комунальних та додаткових послуг від 04.11.2009року, позивач розрахувався за центральне опалення за показниками будинкового засобу обліку теплової енергії. Укладеним між сторонами Комплексним Договором не передбачено проведення розрахунків за показниками індивідуального засобу обліку теплової енергії у приміщеннях позивача;

Ш посилання позивача на проведенні розрахунків за показниками індивідуального засобу обліку теплової енергії спростовується тим, що відповідач мав змогу і був готовий забезпечувати наявність центрального опалення в приміщенні позивача, оскільки домовленості між сторонами не було досягнуто, а саме не укладено угоду про розрахунки за показниками індивідуального засобу обліку, і позивач відмовився розрахуватися за показниками будинкового засобу обліку, центральне опалення до приміщення позивача не постачалося;

Ш щодо ненадання послуги з гарячого водопостачання позивачу, то з цього приводу позивача було повідомлено, що забезпечити надання вказаної послуги відповідач може за умовою сплати теплової енергії, використаної на підогрів води по будинковому засобу обліку для нежитлових приміщень. Оскільки домовленості між сторонами також не було досягнуто, і позивач відмовився розрахуватися за показниками будинкового засобу обліку, гаряче водопостачання до приміщення позивача не постачалося. Вказані умови відповідають вимогам пункт 3 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», де зазначено, що послуги надаються споживачам безперебійно, однак, Договором укладеним між сторонами не передбачено надання такого виду послуг. Крім того, згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах;

Ш стосовно вимог позивача щодо зобов'язання взяти на квартирні засоби обліку гарячого водопостачання та теплової енергії та проводити розрахунки за їх показниками, то доводи позивача спростовуються наступними обставинами. Так згідно пункту 9 «Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року за №630, із змінами та доповненнями, встановлено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Засоби обліку, що знаходяться у приміщенні позивача не є квартирними, оскільки це приміщення є нежитловим. Договором укладеним між позивачем та відповідачем не передбачено проведення розрахунків за індивідуальними засобами обліку теплової енергії та гарячого водопостачання, що також кореспондується з приписами частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги;

Ш відповідно до Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 31.10.2006року за № 359 передбачено, що при розрахунках за централізоване опалення за показниками індивідуального засобу обліку теплової енергії враховується плата за опалення місць загального користування. Тобто, крім показників індивідуального засобу обліку теплової енергії позивач повинен оплачувати опалення місць загального користування. Вказані умови знайшли своє відображення у наказі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.07.2010року за № 213, та статті 627 ЦК України.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем недоведені порушення відповідачем умов Комплексного Договору. Відповідач довів суду, що надання переліку послуг можливо виключно на договірних засадах.

За такими обставинами у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс» про зобов'язання останнього вчинити певні дії, а саме:

· зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс»дотримуватися умов укладеного «Комплексного Догвоору на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, участь у витратах на утримання будинку та прибуткової території від 04.11.2009року та забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем»безперебійним теплопостачанням без будь-яких умов, гарантій, передплат, додаткових письмових заяв тощо, слід відмовити;

· зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс»дотримуватися умов укладеного «Комплексного Договору на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, участь у витратах на утримання будинку та прибуткової території від 04.11.2009року та забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем»безперебійним постачанням гарячої води без будь-яких умов, гарантій, передплат, додаткових письмових заяв тощо, слід відмовити;

· зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс»взяти квартирні засоби обліку гарячого водопостачання та теплової енергії, що розташовані у нежитловому приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, 9, і належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем», на абонентський облік та проводити розрахунки за їх показниками.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача вартості юридичних послуг у розмірі 4 400 грн., сплата яких підтверджена розрахунковими документами у вигляді платіжних доручень: №566 від 27.05.2011року в сумі 1200 грн.; № 1496 від 15.12.2011року в сумі 3 200 грн., рахунками-фактурами: №60 від 26.05.2011року, №161 від 15.12.2011року. Суд вважає що вказані витрати про надання юридичних послуг не підлягають відшкодуванню виходячи із наступного:

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено. Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру" , де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (див. також постанову Верховного Суду України від 01.10.2002 зі справи N 30/63.

Докази у справі свідчать, що Левковський Олексій Миколайович не є адвокатом в розумінні вимог Закону України «Про адвокатуру», а долучена до матеріалів довіреність на його ім'я не містить таких застережень.

За такими обставинами посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем» на відшкодування йому вартості юридичних послуг в сумі 4 400 грн. є необґрунтованим.

З урахуванням викладеного, витрати по сплаті судового збору в сумі 941 грн. та вартості юридичних послуг в сумі 4 400 грн. відносяться на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем», згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.03.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 638, 639, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 49, ч. 3 ст. 69, ч. 3 ст. 77, ч. 1 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс» про зобов'язання останнього вчинити певні дії, а саме:

· зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс»дотримуватися умов укладеного «Комплексного Догвоору на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, участь у витратах на утримання будинку та прибуткової території від 04.11.2009року та забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем»безперебійним теплопостачанням без будь-яких умов, гарантій, передплат, додаткових письмових заяв тощо - відмовити;

· зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс»дотримуватися умов укладеного «Комплексного Договору на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, участь у витратах на утримання будинку та прибуткової території від 04.11.2009року та забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем»безперебійним постачанням гарячої води без будь-яких умов, гарантій, передплат, додаткових письмових заяв тощо - відмовити;

· зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс»взяти квартирні засоби обліку гарячого водопостачання та теплової енергії, що розташовані у нежитловому приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, 9, і належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем», на абонентський облік та проводити розрахунки за їх показниками -відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 941 грн. та вартість юридичних послуг в сумі 4 400 грн. відносяться на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРАНСем»

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 19.03.12р.