Постанова

від 21.03.2012 по справі 10/410

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2012 № 10/410

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Буравльова С.І.

Рябухи В.І.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

Від позивача: Терещенко В.В. (дов. б/н від 02.09.2011);

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства «Меріт Альянс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кезер Компрессорен»

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.01.2012р.

у справі № 10/410 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кезер Компрессорен» (далі - ТОВ «Кезер Компрессорен»)

до Приватного підприємства «Меріт Альянс» (далі - ПП «Меріт Альянс»)

про стягнення 85591,28 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства «Меріт Альянс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кезер Компрессорен»

про визнання договору розірваним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.01.2012р. у справі №10/410 первісний позов задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства "Меріт Альянс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кезер Компрессорен" 22 950,00 грн. - основного боргу та судові витрати, в решті частини первісного позову відмовлено; у зустрічному позові відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ «Кезер Компрессорен» та ПП «Меріт Альянс» звернулися з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду.

Так, ПП «Меріт Альянс» у своїй апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду м. Києва від 16.01.2012р. у справі №10/410 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.

В апеляційній скарзі ПП «Меріт Альянс» наголошує на тому, що ним було надано всі докази на підтвердження надання послуг за спірним Договором в межах абонентського обслуговування. ТОВ "Кезер Компрессорен" надавалися всі Акти виконаних послуг і саме позивач за первісним позовом недобросовісно виконав умови спірного Договору.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що ПП "Меріт Альянс" не оскаржує рішення в частині відмову у зустрічному позові.

ТОВ «Кезер Компрессорен» у своїй апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду м. Києва від 16.01.2012р. у справі №10/410 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кезер Компрессорен» наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про неможливість надання ПП "Меріт Альянс" послуг, у зв'язку із вилученням у нього первинної бухгалтерської і іншої документації.

ТОВ "Кезер Компрессорен" наполягає на тому, що ПП "Меріт Альянс" систематично порушувало умови спірного Договору, не виконувало зобов'язання по наданню послуг не тільки за звітний період (червень 2011р.), але й за травень 2011р., у зв'язку з чим ТОВ "Кезер Компрессорен" скористалося своїм правом, відповідно до ст.220 Господарського кодексу України, відмовився від прийняття виконання відповідачем своїх зобов'язань та вважає, що у нього виникло право вимагати від відповідача повернути авансові платежі, що були сплачені як передоплата за послуги з безпідставного зберігання (ст.1212 ЦК України).

Крім того, ТОВ "Кезер Компрессорен" вказує, на те, що реквізит «призначення платежу» в рахунках не може вважатися підставою для визнання оплати цих рахунків такою, що не є предметом поданого позивачем позову.

В свою чергу, ТОВ "Кезер Компрессорен" надало відзив на апеляційну скаргу ПП "Меріт Альянс", відповідно до якого просило залишити дану апеляційну скаргу без задоволення, оскільки викладені у апеляційній скарзі обставини не відповідають матеріалам справи.

Ухвалами від 13.02.2012 та 20.02.2012 було призначено справу до розгляду на 29.02.2012р.

В судове засідання 29.02.2012 представник позивача за первісним позовом з'явився, представник відповідача не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 21.03.2012.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 №01-22/1/5 введено до складу судової колегії замість судді Ропій Л.М. суддю Буравльова С.І.

В судове засідання 21.03.2012 представник позивача за первісним позовом з'явився, представник відповідача не з'явився. Представник відповідача подав заяву, в якій підтримав повністю свою апеляційну скаргу та просив розглядати справу за його відсутності.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду м.Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кезер Компрессорен" про стягнення з Приватного підприємства "Меріт Альянс" 85 591,28 грн. (основний борг - 80 130,00 грн., пеня -2 229,15 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами - 3 232,13 грн.).

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань за Договором про надання бухгалтерських послуг б/н від 01.12.2009 року, зокрема, у визначені Договором строки не здійснив у повному обсязі виконання попередньо оплачених позивачем робіт.

Відповідно, позивач не зацікавлений у виконанні відповідачем прострочених зобов'язань з надання бухгалтерських послуг та не має інтересу у наданні послуг, що мали актуальність станом на жовтень 2010р. та на травень - червень 2011 року і тому вважає, що, керуючись нормами ст.220 ЦК України, має право вимагати відшкодування збитків.

Позивач зазначає, що у зв'язку із ненаданням відповідачем послуг відповідно до авансових платежів, він направив відповідачу Лист - вимогу від 08.07.2011р., в якому вимагав повернути кошти, сплачені на загальну суму 60730,00 грн. за послуги з бухгалтерського обліку, які, як стверджує позивач, від відповідача не отримував і останній фактично користувався чужими грошовими коштами без достатньої правової підстави.

Таким чином, позивач вважає, що станом на 15.09.2011р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по зобов'язанням за Договором на загальну суму 80130,00 грн., на підтвердження якої до позову додані належним чином засвідченні копії рахунків - фактур №№ 186, 196, 097, 135 та відповідні виписки з банківського рахунку.

Відповідач за первісним позовом надав відзив, в якому проти позову заперечує та просить відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що ним було виконано всі зобов'язання за Договором.

В подальшому, відповідач подав зустрічну позовну заяву про визнання Договору про надання бухгалтерських послуг б/н від 01.12. 2009 року розірваним.

ПП "Меріт Альянс" неодноразово подавав заяви про уточнення зустрічного позову, в кінцевій редакції від 12.12.2011р. просив суд першої інстанції встановити та визнати Договір про надання бухгалтерських послуг б/н від 01.12.2009 року, який укладений між Приватним підприємством "Меріт Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кезер Компрессорен", таким, що фактично був розірваний з вини та ініціативи Товариства з обмеженою відповідальністю "Кезер Компрессорен".

Відповідач за зустрічним позовом надав заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких просить відмовити повністю у зустрічному позові.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову з наступних підстав:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кезер Компрессорен" (замовник) та Приватним підприємством "Меріт Альянс" (виконавець) укладено Договір про надання бухгалтерських послуг б/н від 01.12.2009 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.2. Договору виконавець надає, а замовник приймає комплекс бухгалтерських послуг в межах Абонентського обслуговування (п. 1) кошторису виконавця, який є невід'ємною частиною Договору та письмово оформлений Додатком №1.

Як вбачається із Додатку № 1 до Договору кошторис комплексу бухгалтерських послуг, що надаються в межах абонентського обслуговування виконавцем замовнику, додатком до яких, в тому числі, можуть виступати бухгалтерські послуги з податкового обліку, прогнозу податкових зобов'язань та проходження перевірок за період діяльності попереднього бухгалтера.

Замовник щомісяця здійснює оплату наданого комплексу бухгалтерських послуг в межах абонентського обслуговування (п. 2.2) та бухгалтерські послуги за індивідуальним замовленням (п. 2.3) послуг виконавця. Оплата здійснюється шляхом 100% передоплати послуг, вказаних у п. 2.2, на розрахунковий рахунок виконавця, не пізніше 5 (п'ятого) числа звітного місяця. Підставою оплати є виставлений рахунок-фактура виконавця (п.п. 10.1, 10.2 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, замовник перерахував на користь виконавця грошові кошти в сумі 80 130,00 грн., як передоплату послуг за Договором, що підтверджується банківськими виписками.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що перерахування грошових коштів здійснювалося позивачем відповідачу за платіжним дорученням з чітко встановленим реквізитом «призначення платежу» відповідних коштів, як того вимагає Інструкція НБУ про безготівкові розрахунки в національній валюті зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 29.03.2004 №377/8976 (зі змінами та доповненнями, станом на 18.05.2011) .

Так, замовник перерахував: 26.10.2010р. - 23 730,00 грн. призн. плат. "Оплата рахунку № 196 від 22.10.2010р."; 19.10.2010р. - 10 500,00 грн. призн. плат. "За юридичні послуги, зг. рах. № 186 від 18.10.2010р.; 25.05.2011р. - 22 950,00 грн. призн. плат. "Оплата бухг. послуг за травень 2011р., зг. рах. № 097 від 04.05.2011р."; 06.06.2011р. -22 950,00 грн. призн. плат. "Оплата бухг. послуг за червень 2011р., зг. рах. № 135 від 01.06.2011р.".

Позивач наполягає на тому, що попередньо оплачених послуг по рахункам - фактурам №№ 196, 186, 097 та 135 відповідач не надав.

Пунктом 3.2.1.Договору передбачено, що виконавець зобов'язаний добросовісно та своєчасно надавати бухгалтерські послуги, вказані у п. 2.2 та 2.3.

Виконавець зобов'язаний здавати виконану роботу згідно Акту наданих бухгалтерських послуг (п. 3.2.2. Договору).

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Бухгалтерські послуги на суму 22 950,00 грн. за травень 2011р. зг. рах. № 097 від 04.05.2011р. оплачені замовником в повному обсязі. Доказів надання послуг в межах абонентського обслуговування за травень 2011 року згідно Акту наданих бухгалтерських послуг виконавцем не надано, що свідчить про невиконання умов Договору в цій частині, а відтак, доведеними є вимоги позивача щодо існування заборгованості у відповідача за Договором в розмірі 22 950,00 грн., яка виникла внаслідок ненадання послуг за травень 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що, зважаючи на відсутність в матеріалах справи належних доказів надання послуг в травні 2011 року, які відповідачем не було надано, то позовні вимоги про стягнення з виконавця заборгованості за Договором в розмірі - 22 950,00 грн. (вартість ненаданих послуг за Договором в травні 2011р.) є обґрунтованими.

Пунктом 3.4.4. Договору замовник зобов'язаний, зокрема, вчасно та у повному обсязі, згідно графіку документообігу, передавати виконавцю первинні документи для обробки та бухгалтерської звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2011р. позивач звернувся до виконавця з листом - вимогою, зі змісту якого є встановленим факт, що 06.06.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Кезер Компрессорен" було вилучено у Приватного підприємства "Меріт Альянс" первинну бухгалтерську та іншу документацію та містить вимогу повернути передплату бухгалтерських послуг за червень 2011р. в сумі 22950,00 грн..

08.07.2011р. позивач направив на адресу відповідача другий лист-вимогу за вих..№ 1/0807 з вимогою повернути кошти на заявлену суму 60730,00 грн..

У п. 13.1.3. Договору сторони передбачили, що виконання завдань за Договором може бути призупинене за ініціативою виконавця, якщо не надані необхідні відомості або документи, - до моменту надання відомостей або документів.

Так, у зв'язку з вилученням замовником 06.06.2011р. документів, виконавець 01.07.2011р. своїм листом № 257 повідомив замовника, що відповідно до п. 13.1.3. Договору виконання завдань за Договором може бути призупинене за ініціативою виконавця, якщо не надані необхідні відомості або - до моменту надання відомостей або документів та просив замовника в 10-денний строк письмово повідомити про можливе подальше співробітництво.

Надання послуг виконавцем замовнику в період червня 2011 року було призупинено останнім за умовами Договору з підстав вилучення 06.06.2011р. позивачем у відповідача первинної бухгалтерської і іншої документації, що унеможливило надання виконавцем послуг, вартість яких становить 22 950,00 грн. згідно рахунку № 135. Послуги в червні 2011 року з ініціативи виконавця були зупинені, і право на це виконавцю надано п. 13.1.3. Договору.

Враховуючи вищезазначене, первісний позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором 22 950,00 грн. за не виконані виконавцем послуги за червень 2011 року згідно оплаченого замовником рахунку № 135 є необґрунтованим.

В свою чергу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оплата відповідачем рахунків від 22.10.2010р. за № 196 на суму 23 730,00 грн. та рахунку № 186 від 18.10.2010р. в розмірі 10 500,00 грн. не може вважатися попередньою оплатою бухгалтерських послуг за Договором, оскільки призначення здійснених платежів спрямовувалися на оплату саме «юридичних послуг», що не входить до предмету послуг за спірним Договором /бухгалтерських послуг/ та не може вважатися перерахуванням коштів на банківський рахунок відповідача, як передплати саме бухгалтерських послуг, в аспекті заборгованості за спірним Договором та не обмежує останнього звернутися до суду з відповідно обраним способом захисту права, передбаченого чинним законодавство України, в зв'язку з чим позов у даній частині є недоведеним.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Нормами ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства. У разі встановлення сторонами розміру пені меншого ніж передбачено чинними законодавчими актами, пеня підлягає стягненню у межах, визначених чинними актами законодавства (див. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994р. «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» (зі змінами та доповненнями, станом на 06.11.2000р.).

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на існування не грошового зобов'язання відповідача, як виконавця, перед позивачем, а також те, що сторонами в Договорі не встановлено пені, як виду відповідальності виконавця за невиконання чи неналежне виконання умов Договору, недоведеними є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 229,15 грн.

Положеннями ч.2 ст. 536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У позовній заяві міститься посилання на те, що до відносин щодо нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами за аналогією застосовується ч. 1 ст. 1048 ЦК України, яка, в свою чергу, визначає розмір процентів на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається зі змісту Договору, договір був укладений між двома юридичними особами, оскільки розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не був передбачений у Договорі, відсутня можливість нарахування позивачем процентів на суму зробленої ним попередньої оплати грошових коштів на користь виконавця.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що підстав для стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 3 232,13 грн. з розрахунку облікової ставки Національного банку України немає, а тому позов у даній частині вимог є необґрунтованим.

Крім того, ПП "Меріт Альянс" звернулося з зустрічним позовом про встановлення та визнання Договору про надання бухгалтерських послуг б/н від 01.12.2009 року, який укладений між сторонами, таким, що фактично був розірваний з вини та ініціативи ТОВ "Кезер Компрессорен".

Відповідно до п. 2.2. Договору виконавець надає, а замовник приймає комплекс бухгалтерських послуг в межах абонентського обслуговування (п. 1) кошторису виконавця, який є невід'ємною частиною Договору та письмово оформлений Додатком №1.

Додатками №№ 1, 2 та 3 до Договору сторони встановили кошторис комплексу бухгалтерських послуг, що надаються в межах абонентського обслуговування, протокол погодження та графік документообігу.

В подальшому, та між сторонами були укладені Додаткові угоди № 1 від 01.02. 2010 року та № 2 від 27.08.2010 року.

В зустрічній позовній заяві міститься посилання на те, що вилучення ТОВ "Кезер Компрессорен" 06.06.2011р. первинної бухгалтерської та іншої документації, а також направлення 10.06.2011р. замовником на адресу виконавця листа-вимоги з додатком Додаткової угоди від 31.05.2011р. є фактичне припиненням і розірванням спірного Договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ст. 642 ЦК України).

Сторони у п. 15.1. Договору встановили порядок внесення змін і/або доповнень до Договору, який /порядок/ за своїм змістом не є тотожним встановленому пунктом 14.3. Договору порядку щодо розірвання договору за ініціативою однієї із його сторін.

Внесення змін і/або доповнень до Договору, що оформлюється у вигляді додаткових угод. Розірвання ж договору з ініціативи однієї із сторін відбувається шляхом повідомлення іншої сторони про таке розірвання за 2 повних квартали з письмовим поясненням причин такого рішення (п.14.3 Договору).

В свою чергу, доказів надсилання ТОВ "Кезер Компрессорен" ПП "Меріт Альянс" повідомлення про розірвання за 2 повних квартали з письмовим поясненням причин такого рішення ПП "Меріт Альянс" надано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не дотримано встановленої Договором процедури щодо розірвання договору.

В свою чергу, листи з вимогами повернути кошти не є належними доказами щодо звернення замовника до виконавця про розірвання /припинення дії/ спірного Договору.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що чинним законодавством не передбачено такого способу захисту цивільних прав, як встановлення та визнання договору (правочину) таким, що фактично був розірваним за результатами розгляду відповідних позовних вимог. Встановлення та визнання договору (правочину) таким, що фактично був розірваним з вини та ініціативи іншої сторони договору по суті є встановленням факту, що має юридичне значення, та може мати місце лише при розгляді спору про право цивільне.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню з підстав недоведеності.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів критично відноситься до доводів апеляційної скарги ПП "Меріт Альянс", оскільки бухгалтерські послуги на суму 22950,00 грн. за травень 2011р., згідно рахунку №097 від 04.05.2011р. оплачені замовником в повному обсязі. В свою чергу, належних доказів надання послуг в межах абонентського обслуговування за травень 2011р. виконавцем надано не було, що підтверджує факт невиконання умов Договору.

Надані ПП "Меріт Альянс" розрахунки з системи 1С не є належними доказами для підтвердження факту надання бухгалтерських послуг, оскільки сформовані значно пізніше (дати роздруківок).

Стосовно доводів апеляційної скарги ТОВ "Кезер Компрессорен", то вони не підтвердженні належними доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.01.2012р. у справі №10/410 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційні скарги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст..ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного підприємства «Меріт Альянс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кезер Компрессорен» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 16.01.2012р. у справі №10/410 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 10/410 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Буравльов С.І.

Рябуха В.І.