Постанова

від 03.11.2011 по справі 5024/1282/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2011 р.Справа № 5024/1282/2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.І. Бандури (на підставі розпорядження голови суду № 650 від 01.11.2011 р.), Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш

за участю представників сторін:

від відповідача -І.М. Вічна

представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Херсонської області від 25.08.2011 р. та

на окрему ухвалу від 05.09.2011 р.

у справі № 5024/1282/2011

за позовом Стокопанівської сільської ради Генічеського району Херсонської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про розірвання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011 року Стокопанівська сільська рада Генічеського району Херсонської області звернулась до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди земель водного фонду від 10.07.2002 р., укладеного з ФОП ОСОБА_3 з підстав невиконання відповідачем договірного зобов'язання, а саме не допускати штучної міни рівня води в орендованому водоймі. (а.с. 2-4).

Заперечуючи проти позову відповідач послався на його безпідставність та недоведеність належними доказами. (а.с. 55-61).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.08.2011 р. (суддя Немченко Л.М.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 02.09.2011 р., у задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності заявлених вимог. (а.с. 78-80).

05.09.2011 р. господарським судом Херсонської області (суддя Немченко Л.М.) винесена окрема ухвала щодо усунення встановлених судом чинного водного та земельного законодавства при укладанні договору оренди від 10.02.2002 р. (а.с. 82).

Не погодившись з вказаним судовим рішенням та окремою ухвалою, відповідач 12.09.2011 р. звернувся з апеляційними скаргами, в яких просив рішення змінити виключивши з його мотивувальної частини висновки викладені в абзаці 4 стор.1, абзацах 8-10 стор. 3 рішення, а також скасувати окрему ухвалу, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заперечення на апеляційні скарги позивач не надав.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Стокопанівською сільською радою Генічеського району Херсонської області (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендар) 10.07.2002 р. укладено договір оренди земель водного фонду, посвідчений нотаріусом, зареєстрований Генічеським райвідділом земельних ресурсів у книзі реєстрації договорів оренди землі Стокопанівської сільради за № 1 від 11.07.2002 р., відповідно до п.1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове, платне користування землі водного фонду, а саме водний об'єкт -ставок площею 22,3 га та землі водного фонду прибережної захисної смуги площею 14,9 га, межі яких визначені у додатку до цього договору, розташованих на землях Стокопанівської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Пунктами 2.1., 2.2 зазначеного договору встановлено, що земельна ділянка водного фонду та водний об'єкт передається в оренду з метою використання для риборозведення, договір укладено терміном на 49 років.

Відповідно до п.3.2. спірного договору Орендар зобов'язується не допускати штучної міни рівня води в орендованому водоймищі.

Згідно п.4 вищевказаного договору підставою розірвання договору є вимога однієї з сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором. (а.с. 114-116).

10.11.2004 р. листом Управління цивільного захисту населення і територій Херсонської облдержадміністрації № 49 С щодо з'ясування причин підтоплення с. Стокопані відповідачу був наведений перелік заходів, які слід здійснити для покращення гідромеліоративної ситуації. (а.с. 8).

19.03.2008 р. мешканці села Стокопані звернулись із заявою до сільського голови щодо порушення Орендарем зобов'язання про недопущення штучної міни рівня води в орендованому водоймищі та зазначили, що внаслідок невиконання останнім узятих на себе зобов'язань, поверхневі ґрунтові води не можуть у період підтоплення безперешкодно відтікати вниз по рельєфу. (а.с. 9)

Актом комплексної комісії від 19.03.2008 р. при перевірці водного об'єкту, який орендує ПП ОСОБА_3 зафіксовано перелив води через гідротехнічні споруди висотою 20 см (над щитом), що свідчить про невиконання зобов'язання щодо недопущення штучної міни рівня води у ставку. (а.с. 10).

Приписом Генічеського Управління водного господарства від 19.03.2008 р. № 8 зобов'язано відповідача: 1) не допускати перевищення рівня води у ставку; 2) облаштувати водомірною апаратурою ставок. (а.с. 12).

Актом перевірки стану дотримання вимог водного законодавства № 15 від 19.03.2008 р. встановлено перевищення рівня води та її перелив через допущення штучної міни рівня води у ставку саме Орендарем. (а.с. 13-14).

В листі Генічеського управління водного господарства від 04.04.2008 р. зазначено, що Орендар самовільно встановив щит на водовипускному спорудженні, чим викликав збільшення рівня води у ставку, що призвело до погіршення гідромеліоративної обстановки села Стокопані. (а.с. 11).

23.05.2008 р. рішенням сесії Стокопанівської сільської ради № 144 зобов'язано Орендаря виконати умови укладеного договору оренди. (а.с. 15).

На підставі вищенаведеного, позивач вважає, що відповідачем не виконані договірні зобов'язання, а саме не допускати штучної міни рівня води в орендованому водоймищі, тому спірний договір підлягає розірванню. Однак, такі твердження позивача є необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При вирішення спору судом першої інстанції з'ясовано, що п.2.1. договору стосовно зобов'язання відповідача не допускати штучної міни рівня води в орендованому водоймищі сторони розуміють по-різному. Позивач вважає, що в осінньо-весняний період коли піднімаються ґрунтові води внаслідок злив, що призводить до підтоплення населеного пункту, рівень води у ставку має знижуватись до того часу, коли підтоплення подвір'їв зникне. Відповідач вважає оскільки ставок використовується для розведення риби, то рівень води у ставку підтримується за технологіями, пов'язаними з риборозведенням. Сторони, домовились про зобов'язання орендаря штучно не змінювати рівень води, не визначивши при цьому який саме рівень води не повинен змінюватись, не встановивши критеріїв, у відповідності з якими має бути пов'язаний постійний рівень води, також Стокопанівською сільрадою не доведено взаємозв'язку між недотриманням відповідачем рівня води у ставку та підтопленням с. Стокопані.

В матеріалах справи наявний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 07.07.2009 р., відповідно до якого встановлено, що умови договору оренди від 10.07.2002 р. Орендарем виконуються . Територія с. Стокопані оснащена дренажною системою вертикальної дії, яка знаходиться на балансі Генічеського управління водного господарства. Дренажна система не працює у зв'язку з відсутністю фінансування . (а.с. 73-75).

Таким чином, факт порушення ПП ОСОБА_3 умов спірного договору не підтверджений документально, а тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди, оскільки позивачем не доведені ті обставини, на які він посилався.

Мотивувальна частина рішення місцевого господарського суду містить висновки, а саме:

- договір оренди від 10.07.2011 р. не зареєстрований у державному реєстрі (абз 4 стор. 1 рішення);

- оглядом наданої завіреної копії спірного договору земельної ділянки водного фонду від 10.02.2002 р. відсутнє посилання на його державну реєстрацію та на рішення ради, за рішенням якої затверджено проект із землеустрою та погодження на передачу в оренду земельної ділянки водного фонду. Зазначені факти є свідченням відсутності прав відповідача на оренду земельної ділянки водного фонду за спірним договором, а сам договір є нікчемним (абзац 8 стор. 3 рішення);

- судом також встановлено, що фактично відповідач користується водоймищем, однак без укладення відповідного договору з компетентним розпорядником об'єктів водного фонду...спірний договір укладено з порушенням вимог земельного чинного законодавства та водного законодавства, зокрема ст. 8 Водного кодексу України, яка передбачає, що розпорядження водними об'єктами місцевого значення належить до компетенції обласної ради. На території Херсонської області передача водних об'єктів в оренду має здійснюватися за Тимчасовим порядком надання водних об'єктів місцевого значення, наданих у тимчасове користування на умовах оренди, затвердженого рішенням Херсонської обласної ради № 273 від 01.06.2007 р. із змінами затвердженими рішенням обласної ради № 1035 від 02.07.2009 р. ( абзаци 9, 10 стор. 3 рішення).

Наведені порушення, викладені у вищезазначених абзацах, стали підставою для прийняття господарським судом Херсонської області 05.09.2011 р. окремої ухвали. (а.с. 82).

Між тим, ФОП ОСОБА_3 до апеляційних скарг додано засвідчену копію договору оренди від 10.07.2002 р., з якої вбачається, що вказаний договір зареєстровано Генічеським районним відділом земельних ресурсів у книзі реєстрації договорів оренди землі Стокопанівської сільради за №1 від 11.07.2002 р. у відповідності до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073. (а.с. 104-105). Також скаржник стверджує, що саме така засвідчена копія оглядалась судом першої інстанції при вирішенні спору і саме таку копію відповідачу було надіслано разом з позовною заявою, а в матеріалах справи міститься дублікат договору, виданий нотаріусом 30.03.2011 р., тому і відомості у цьому дублікаті про реєстрацію договору відсутні.

Враховуючи наведене висновок місцевого господарського суду щодо відсутності факту реєстрації спірного договору оренди, і відповідно нікчемність вказаного договору та відсутність прав у відповідача на оренду земельної ділянки водного фонду є безпідставним та таким, що зроблений судом всупереч вимогам ст. ст. 34, 36 ГПК України.

Що стосується висновку суду першої інстанції щодо відсутності в договорі оренди посилання на рішення ради, у зв'язку з чим такий договір є свідченням відсутності прав відповідача на оренду земельної ділянки водного фонду за спірним договором, а сам договір є нікчемним, то судова колегія зазначає наступне.

Жодним законодавчим актом не передбачено, що в договорі оренди земельної ділянки обов'язково має бути вказано рішення ради, на підставі якого укладено договір укладено, і що відсутність у договорі такого посилання тягне за собою невідповідність договору вимогам чинного законодавства або його нікчемність.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими Законами України та договором оренди землі. Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Матеріали справи не містять будь-яких заперечень сторін з приводу наявності чи відсутності такого рішення і це питання не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Висновок місцевого господарського суду стосовно того, що договір оренди від 10.07.2002 р. не відповідає вимогам ст. 8 Водного кодексу України, яка передбачає, що розпорядження водними об'єктами місцевого значення належить до компетенції обласної ради, передача яких в оренду має здійснюватись за Тимчасовим порядком надання водних об'єктів місцевого значення, наданих у тимчасове користування на умовах оренди, затвердженого рішенням Херсонської обласної ради № 273 від 01.06.2007 р. із змінами затвердженими рішенням обласної ради № 1035 від 02.07.2009 р. є безпідставним, оскільки, по-перше, предметом спірного договору є земельна ділянка водного фонду, а не об'єкт водного фонду; по-друге, спірний договір оренди укладений до затвердження вищезазначеного Тимчасового порядку.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісового фонду;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 4 Водного кодексу України встановлено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті:

- морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;

- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

- береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

1) внутрішні морські води та територіальне море;

2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;

3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать:

1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї

області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;

2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства, відносини щодо

оренди земельної ділянки водного фонду та щодо оренди водного об'єкта є різними і такими, що регулюються окремими положеннями чинного законодавства. Правовідносини щодо укладання договору оренди земельної ділянки водного фонду регулюються Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі", відповідно до ч.2 ст. 5 якого, орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради.

Таким чином, вищезазначені висновки суду першої інстанції є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства України та обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають виключенню із мотивувальної частини рішення, а окрема ухвала суду від 05.09.2011 р. -скасуванню, в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 103- 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 25.08.2011 р. у справі № 5024/1282/2011 змінити, виключивши з мотивувальної частини висновки суду про те, що:

- договір оренди від 10.07.2002 р. не зареєстрований в державному реєстрі (абзац 4 стор. 1 мотивувальної частини);

"- оглядом наданої завіреної копії спірного договору оренди земельної ділянки водного фонду від 10.02.2002 р. відсутнє посилання про його державну реєстрацію та на рішення ради, за рішенням якої затверджено проект із землеустрою та погодження на передачу в оренду земельної ділянки водного фонду. Зазначені факти є свідченням відсутності прав відповідача на оренду земельної ділянки водного фонду за спірним договором, а сам договір є нікчемним (абзац 8 стор. 3 рішення);

- судом також встановлено, що фактично відповідач користується водоймищем, однак без укладення відповідно договору з компетентним розпорядником об'єктів водного фонду…спірний договір укладено з порушенням вимог земельного чинного законодавства та водного законодавства, зокрема, ст. 8 Водного кодексу України, яка передбачає, що розпорядження водними об'єктами місцевого значення належить до компетенції обласної ради. (абзаци 9, 10 стор. 3 рішення)."

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Окрему ухвалу господарського суду Херсонської області від 05.09.2011 р. у справі № 5024/1282/2011 скасувати.

5. Стягнути з Стокопанівської сільської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати по держмиту в сумі 42,50 грн. за апеляційний перегляд.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук

Повний текст постанови підписано 08.11.2011 р.