cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2012 р. Справа № 1/186-19/258 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівФролової Г.М., Швеця В.О. за участю представників: позивачаБондаренко П.П., директор відповідачаШедов І.В., дов. від 12.12.12 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інкосатом" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.10.12 у справі№1/186-19/258 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інкосатом" доВідкритого акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" простягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкосатом"" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" про стягнення 272160,00 грн. заборгованості за договором, а також 36158,40 грн. пені та 18723,12 -3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором. Позов обґрунтовано приписами статей 525, 526, 530, 610-612 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.12 у справі №1/186-19/258 (суддя Шаптала Є.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.12 (судді: Тищенко О.В. -головуючий, Мартюк А.І., Чорна Л.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині, оскільки виконана позивачем робота мала певні зауваження, які позивачем не усунуто. Рішення та постанова обґрунтовані приписами статей 509, 626, 892, 897, 898 Цивільного кодексу України, статті 331 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкосатом" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Заявник зазначає, що судові рішення прийнято без урахування дійсних обставин справи, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, між сторонами у справі було укладено договір № 02-20/77 від 05.12.07 на виконання робіт з розробки документів з періодичної переоцінки безпеки Рівненської АЕС: "РАЕС. Енергоблок № 1. Звіт з періодичної переоцінки безпеки. Глави: "Експлуатаційна безпека енергоблоку та облік досвіду експлуатації АЕС" та "Організація та управління експлуатацією АЕС", за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи у відповідності з затвердженим замовником технічним завданням. Договір укладено в рамках Генерального договору з Відокремленим підрозділом ДП НАЕК "Енергоатом" Рівненською АЕС № 38-741 від 22.06.2007 року.
За змістом пункту 4 Технічного завдання робота виконується в сім етапів.
Пунктом 6 Технічного завдання визначено порядок контролю та прийомки звітної документації. Відповідно до підпункту 2 пункту 6.3 розділу 6 Технічного завдання ПАТ КІЕП направляє електронні версії зауважень ВП РАЕС на електронну адресу, визначеною ТОВ "Інконсатом". Відправку електронної версії із зазначенням імені файлу ПАТ КІЕП підтверджує факсом на адресу директора ТОВ "Інконсатом". ТОВ "Інконсатом" упродовж 10 днів після отримання письмового повідомлення вносить поправки та передає ПАТ КІЕП в електронному вигляді. Відправку електронної версії документу із зазначенням імені файлу ТОВ "Інконсатом" підтверджує факсом на адресу головного інженера ПАТ КІЕП. Скорегована по зауваженням ВП РАЕС паперова версія передається замовнику в строки, не пов'язані із строком завершення етапу. Документом, що підтверджує завершення етапу 3 і 4, є електронна версія та лист-повідомлення.
Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позов заявлено у зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідачем не були оплачені належним чином виконані роботи, згідно календарного плану етапи 1 і 3 у розмірі 216000,00 грн.
При цьому встановлено, що супровідним листом № 348 від 18.04.08 ТОВ "Інконсатом" направило відповідачу звітні документи "Рівненська АЕС. Енергоблок № 1. Звіт з періодичної переоцінки безпеки. Глави: "Експлуатаційна безпека енергоблоку та облік досвіду експлуатації АЕС" та "Організація та управління експлуатацією АЕС".
Листом від 22.07.08 відповідач направив позивачу перелік уточнюючих питань, які повинні бути врегульовані в остаточній версії звітного документу по Главі 3 ЗППБ, та вимагав, для дотримання графіку, відкориговану версію цього звітного документу з урахуванням направлених уточнюючих питань направити на адресу відповідача до 28.07.08.
Однак, як зазначено судами, доказів виконання позивачем вимог, викладених в листі відповідача від 22.07.08 матеріали справи не містять.
Також судами зазначено, що згідно факсограми від 19.05.09 відповідач отримав звіти про виконання державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки матеріалів; також отримано протокол робочої наради щодо розгляду зауважень та коментарів, з якого вбачається, що експертами було виявлено 47 зауважень та вирішено питання про доробку зазначених розділів. Вказані обставини підтверджують факт того, що звітний документ Глави 3 ЗППБ був викладений не в остаточній версії, направлена позивачем версія звітного документа мала зауваження та потребувала доопрацювання.
Відповідно до статті 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.
За змістом статті 894 Кодексу виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.
Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 897 Кодексу виконавець зобов'язаний своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі.
Однак, як встановлено судами, доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором позивачем не надано.
З урахуванням встановлених обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, зазначених висновків не спростовують.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкосатом" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.12 у справі №1/186-19/258 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Г.Фролова
В.Швець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2012 |
Оприлюднено | 26.12.2012 |
Номер документу | 28226743 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Фролова Г. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні