Рішення

від 17.12.2012 по справі 5017/2983/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2012 р.Справа № 5017/2983/2012

Позивач: Селянське (фермерське) господарство "ЯНА"

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старокульнянське"

Фермерське господарство "Слободзейський Сапфір"

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Синдик О.О. - голова господарства.

Від відповідача СТОВ "Старокульнянське": - Цуркан І.А. - згідно довіреності № 125 від 01.11.2012р., Шевчук В.М. - директор

Від відповідача ФГ "Слободзейський Сапфір": Осадчий В.Г. - згідно довіреності № 39 від 25.10.2012р.

Суть спору: Позивач - Селянське (фермерське) господарство "ЯНА" (далі - СФГ "ЯНА"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі -СТОВ) "Старокульнянське" та Фермерського господарства (далі - ФГ) "Слободзейський Сапфір" про стягнення з відповідачів збитків у розмірі 689 049 грн. або витребування з незаконного володіння відповідачів 225 тонн 32 ц зерна озимого ячменю та 140 тонн 910 кг зерна озимої пшениці, а також стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

В ході розгляду справи позивач надав до суду уточнення позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з СТОВ "Старокульнянське" матеріальні збитки у розмірі 482 334 грн. та моральну шкоду у розмірі 35 000 грн., а також стягнути з ФГ "Слободзейський Сапфір" матеріальні збитки у розмірі 206 715 грн. та моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач - СТОВ "Старокульнянське" проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач - ФГ "Слободзейський Сапфір" проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

СФГ "ЯНА" зареєстроване Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області 12.05.2004р. з метою отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.

Позивач зазначає, що з метою здійснення ведення сільськогосподарського виробництва у травні 2007р. він уклав 20 договорів оренди землі з власниками земельних ділянок. Зазначені Договори зареєстровані у Одеській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 25 грудня 2009р. Строк дії Договорів -7 років. Загальна площа земельних ділянок складає 53, 11 га. Згідно довідки Держкомзему у Кодимському районі Одеської області за №31 від 25.01.2010р. за СФГ "ЯНА" на території Слобідської селищної ради Кодимського району Одеської області числиться 53,11 га орендних земель.

Позивач також зазначає, що у зв'язку з тим, що станом на дату підписання Договорів та складення актів приймання-передачі земельних ділянок зазначені земельні ділянки знаходилися в непридатному для використання за цільовим призначенням стані, СФГ "ЯНА" понесло на відновлення земельних ділянок витрати у розмірі 814 грн. на 1 га, що загалом складає 43 231 грн.

За цільовим призначенням земельні ділянки позивач почав використовувати з осені 2009р. та засіяв озимий ячмінь на земельних ділянках загальною площею 53 га. Але, за даними позивача, відповідачі - СТОВ "Старокульнянське" та ФГ "Слободзейський Сапфір", які діяли на підставі договору про спільний обробіток землі від 21.02.2009р., знищили посіви озимого ячменю у 2009р. шляхом культивації 43 га посівів СФГ "ЯНА", що, за даними позивача, спричинило йому збитки у вигляді неодержаного доходу у розмірі 466 412 грн., виходячи з врожайності озимого ячменю по СФГ "ЯНА" згідно статистичних даних за 2010р. -5 тонн 24 ц, та ціни однієї тонни ячменю у жовтні 2010р. згідно довідки з торгово-промислової палати України від 21.04.2011р. -2 070грн.

Крім того, позивач зазначає, що СТОВ "Старокульнянське" та ФГ "Слободзейський Сапфір", згідно договорів оренди землі, укладених з власниками земельних ділянок у серпні 2009р., у липні 2010р. було незаконного зібрано врожай зернової пшениці з 33 га посівів СФГ "ЯНА" у кількості 140 тонн 910 кг, чим, на думку позивача, було завдано СФГ "ЯНА" матеріальних збитків (неодержаний прибуток) на суму 222 637 грн., виходячи з середньої врожайності озимої пшениці по СФГ "ЯНА" -42,7 ц з га, за ціною 1 580 грн. за тонну.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб , які спільно завдали шкоди, у частці, відповідно до ступеня їх вини.

За таких обставин, позивач вважає, що неправомірними діями відповідачів, які виявилися в самовільному зайнятті земельних ділянок та знищенні посівів СФГ "ЯНА", останньому було спричинено збитки у розмірі 689 049 грн., які він просить суд стягнути з відповідачів пропорційно, а саме: з СТОВ "Старокульнянське" матеріальні збитки у розмірі 482 334 грн. та моральну шкоду у розмірі 35 000 грн., а також стягнути з ФГ "Слободзейський Сапфір" матеріальні збитки у розмірі 206 715 грн. та моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку. Зокрема, орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних земельній ділянці громадянами та юридичними особами, включаючи орендодавця. Згідно ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, а також неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. При цьому, позивач зазначає, що при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті земельної ділянки на користь землекористувача стягується вартість неодержаної сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами з урахуванням середньої врожайності даної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних із збиранням врожаю.

Позивач також зазначає, що відповідачами СФГ "ЯНА" була нанесена моральна шкода, яка полягає у приниженні честі, гідності, престижу та ділової репутації як господарства, так і голови фермерського господарства, як одноособового органу управління, який представляє інтереси господарства у відносинах з іншими суб'єктами права без спеціальних на те повноважень. Зокрема, позивач зазначає, що у зв'язку із протиправними діями відповідачів голова СФГ переніс моральні переживання, які відобразились на його здоров'ї, внаслідок яких він потрапив до лікарні, не зміг продовжувати активне громадське життя, а повинен був вивчати закони, а також представляти інтереси господарства в судах, давати пояснення в міліції та прокуратурі. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює у 50 000 грн.

Відповідач - СТОВ "Старокульнянське" проти позову заперечує, посилаючись на те, що будь-яких правових відносин між СФГ "ЯНА" та СТОВ "Старокульнянське" ніколи не існувало. Роботи по підготовці земельної ділянки площею 36,6 га на полі № 20 Слобідської селищної ради, як і на інших полях, восени 2009р. та навесні 2010р. СТОВ "Старокульнянське" проводило на підставі домовленості з ФГ "Слободзейський Сапфір", що підтверджується актами виконаних робіт.

За таких обставин, СТОВ "Старокульнянське" вважає, що не спричиняло своїми діями ані матеріальної, ані моральної шкоди позивачу.

Відповідач - ФГ "Слободзейський Сапфір" проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно Протоколу № 1 зборів пайщиків Малослобідської сільської ради, що є власниками державних актів на право користування земельними ділянками у полі № 20 від 23.08.2009р., на зазначених зборах було вирішено передати земельні ділянки в оренду ФГ "Слободзейський Сапфір" строком на 10 років. У серпні 2009р. між власниками земельних ділянок та ФГ "Слободзейський Сапфір" було укладено 14 договорів оренди земельних ділянок, які були передані для реєстрації до відділу Держкомзему у Кодимському районі, що підтверджується довідкою від вересня 2099р. Згідно довідки відділу Держкомзему у Кодимському районі за № 425 від 02.09.2009р. за ФГ "Слободзейський Сапфір" числиться земельна ділянка загальною площею 36,66 га (рілля), яка знаходиться в орендному користуванні. Земельні ділянки були передані власниками в оренду за актами приймання-передачі.

Враховуючи наявні обставини, та те, що земельні ділянки загальною площею 36,6 га на полі № 20 протягом декілька років не оброблялися, в період вересня-жовтня 2009р. ФГ "Слободзейський Сапфір" здійснило обсяг робіт по підготовці земельної ділянки та пересів 36,6 га озимою пшеницею. Навесні 2010р. було внесено добрива та засоби боротьби з бур'янами та шкідниками. Ніяких претензій з цього приводу від СФГ "ЯНА" одержано не було. Лише 15 липня 2010р. відповідачу стало відомо про наявність у СФГ "ЯНА" договорів оренди земельних ділянок, укладених між СФГ "ЯНА" та власниками земельних ділянок на полі № 20, зареєстрованих у встановленому законом порядку 25.12.2009р. Відповідач зазначає, що з метою врегулювання спору між головою СФГ "ЯНА" та ФГ "Слободзейський Сапфір" було досягнутою усної домовленості щодо поділу спірної земельної ділянки для оброблення з метою часткової компенсації понесених витрат. 17 липня 2010р. на поле прибула техніка як СФГ "ЯНА" так і ФГ "Слободзейський Сапфір" з метою збору врожаю і була досягнута усна домовленість про збір урожаю СФГ "ЯНА" з земельної ділянки площею 20,0 га, а ФГ "Слободзейський Сапфір" з земельної ділянки площею 16,6 га. У подальшому, у зв'язку із прибуттям на поле викликаних СФГ "ЯНА" працівників міліції ФГ "Слободзейський Сапфір" було виконано їх вимоги та припинено збір урожаю, зібрано було лише 2,3 т зерна озимої пшениці з площі 0,5 га.

За таких обставин, відповідач вважає, що не спричинив позивачу ані матеріальної, ані моральної шкоди. Крім того, в судових засіданням представник відповідача звернув увагу суду на недоведеність позивачем суми збитків.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного Кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода. Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, майнова шкода може бути стягнута в порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України, при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи як: протиправність поведінки; шкода; причинний зв'язок між ними; вина заподіювача шкоди.

Позивач під збитками в даному випадку визначає упущену вигоду -дохід, який він міг би отримати з 43 га посівів озимого ячменю у випадку його урожайності 5т 24 ц з га та його продажу за ціною 2 070 грн. за 1 т, а також дохід, який він міг би отримати з 33 га посівів пшениці у випадку його урожайності 42, 7 ц з га та його продажу за ціною 1 580 грн. за 1 т. Але, зазначені доводи позивачем не підтверджені, адже, урожайність озимого ячменю та пшениці у визначених позивачем розмірах підтверджується лише довідками, складеними самим позивачем. При цьому, вартість 1 т зерна станом на жовтень 2010р. з довідок про ціни на товари, виданих Одеською регіональною торгово-промисловою палатою, позивачем взято максимальну, але, доказів можливості продажу за такою ціною позивачем до матеріалів справи не надано. Слід зауважити, що позивачем до матеріалів справи взагалі не надано жодних доказів, у підтвердження наявності можливості реалізації зерна за будь-якою ціною.

Отже, позивачем не доведено наявність у нього збитків у вигляді упущеної вигоди на визначену у позові суму.

Відповідно до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007р. №04-5\239 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.03.1994р. №02-5\215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Виходячи з вимог ст. 33 ГПК України позивач повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи,- наслідком такої протиправної поведінки.

Позивач також зазначає, що йому, безпосередньо як фізичній особі, так і СФГ "ЯНА" була нанесена значна моральна шкода, яка полягає у приниженні честі, гідності, престижу та ділової репутації господарства, а також у перенесених головою СФГ моральних переживаннях , які відобразились на його здоров'ї, внаслідок яких він потрапив до лікарні. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює у 50 000 грн.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до п. 4 цієї статті моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем у справі не надано жодних доказів у підтвердження спричинення СФГ "ЯНА" моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., зокрема, будь-яких доказів приниженні ділової репутації юридичної особи. Посилання ж позивача на те, що моральну шкоду було спричинено голові СФГ "ЯНА", як одноособового органу управління, який представляє інтереси господарства у відносинах з іншими суб'єктами права без спеціальних на те повноважень, також є безпідставними, адже, позивачем не доведено причинного зв'язку між подіями, що сталися між СФГ "ЯНА" та відповідачами 17.07.2010р. та проведеною йому 15.06.2012р. урологічною операцією, яка стала підставою для видачі Сендик Олегу Олександровичу листка непрацездатності. Інших документів, які б підтвердили звернення розлад здоров'я голови СФГ "ЯНА" позивачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 32 цього ж Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, на думку суду, позовна заява СФГ "ЯНА" є необґрунтованою, матеріалами справи не підтверджена, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24 грудня 2012р.

.

Суддя Рога Н. В.