Постанова

від 18.12.2012 по справі 30/5005/7381/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2012 року Справа № 30/5005/7381/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Вовк Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Слюсар Я.В. (посвідчення № 001420 від 27.08.12 р.);

від позивача: Лазуренко К.О. (дов. № 7/11-2521 від 23.12.11р.);

від відповідача: Богомаз Н.О. (дов. № 5466 від 27.12.11 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м. Харків на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 р . у справі № 30/5005/7381/2012

за позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м. Харків

про внесення змін до п.2.3 та п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.10.2012 р. у справі № 30/5005/7381/2012, яке підписано 26.10.2012 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Євстигнеєва Н.М.), задоволено позов прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, пред'явлений в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м. Харків про внесення змін до п.2.3 та п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р.

Вказаним рішенням змінено п.п.2.3 та 4.1 договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою м. Дніпропетровськ та акціонерним інноваційним банком "УкрСиббанк", яке змінило найменування на публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" м. Харків, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 1235, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040610400414 від 06.04.2006 року, викладено їх в такій редакції:

"2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 08.06.2012 р. становить 218 846 грн. 00 коп."

"4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 6 565,38 грн., тобто у мінімальному розмірі орендної плати, передбаченому Податковим кодексом України та рішенням Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року №216/8".

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м. Харків в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 073 грн.

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач вважає, що господарським судом, при прийнятті рішення по даній справі, порушені норми матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст. 1, 33 ГПК України, ст. 188 ГК України, ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 30 Закону України "Про оренду землі", п.2.19 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 р. № 6.

Скаржник зазначає, що внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного ст. 188 ГК України, та не погоджується з висновком суду першої інстанції, що земельні відносини не є предметом регулювання цього кодексу.

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" вказує, що Дніпропетровська міська рада не вчиняла дій, які були б направлені на зміну умов договору та не направляла до АТ "УкрСиббанк" відповідних пропозицій. Зі свого боку відповідач надав суду докази письмових звернень до контрагента за договором, які свідчать про намір укласти угоди про зміну розміру орендної плати до всіх наявних договорів оренди землі, цей факт встановив суд першої інстанції, про що зазначив в рішенні від 25.10.2012 р. Тобто, відповідач не ухилявся від укладення угоди про внесення змін до договору оренди землі, що свідчить про відсутність спору між сторонами.

Крім того, відповідач виконує рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства" та сплачує орендну плату в розмірі, встановленому зазначеним рішенням та Податковим кодексом України.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано задоволено позовні вимоги про внесення змін до п.2.3 Договору оренди про встановлення зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки згідно п.4.2 Договору оренди землі, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор АНД району м. Дніпропетровська просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки вважає, що воно винесено законно та обґрунтовано.

Прокурор не згоден з доводами відповідача щодо порушення позивачем порядку зміни господарських договорів, передбаченого ст. 188 ГК України, і зазначає, що відповідно до листа ВГСУ від 06.08.2008 р. № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ. Розглянутих Верховним Судом України)" недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору. у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Крім того, в силу ст. 4 ГК України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.

Відносно доводів відповідача, що судом необґрунтовано задоволено позовні вимоги про внесення змін до п.2.3 Договору оренди про встановлення зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прокурор зазначає наступне.

Згідно з ст. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель".

Відповідно до ст. 18 вказаного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Згідно до ст. 6 вищевказаного закону виписка з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, видана уповноваженим органом виконавчої влади, містить інформацію про грошову оцінку орендованої земельної ділянки, обов'язкову для врахування й сплати орендарем орендної плати.

Згідно Витягу № 701/2854 від 21.01.2011 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки по пров. Людмили Мокієвської, 2, загальною площею 0,0122 га (загальнодержавний кадастровий номер 1210100000:01:593:0086 (63194056) становить 218846 грн.

Пунктом 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приведення п.2.3 договору у відповідність до змін, які відбулися у зв'язку із зміною законодавства. не суперечить положенням п.4.2 договору оренди земельної ділянки, оскільки нормативна грошова оцінка є важливою складовою при визначенні розміру орендної плати, встановленої в п.4.1 договору.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, доводи, вказані у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Акціонерним комерційним банком "УкрСиббанк" (орендар) укладено договір оренди землі від 22.02.2006 р.

Згідно з пунктом 1.1. договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: пров. Людмили Мокієвської, 2 (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:593:0086.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 23.12.2005 р. № 108/32 (п.1.3)

В оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,0122 га. (п.2.1)

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становила 82 464, 07 грн.(п. 2.3.)

Договір укладено на п'ятнадцять років.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі ( у гривнях), у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України. (п. 4.2.)

У пункті 4.7. договору сторони встановили, що розмір орендної плати переглядається щорічно або у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- змін у цільовому використанні земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів,тощо, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Пунктами 12.1-12.2 договору передбачено, що зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 188 ГК України.

Відповідно до статей 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках. встановлених договором або законом: а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Отже нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у випадках. встановлених договором або законом.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована стона має право передати спір на вирішення суду (ч. 2 і 4 ст. 188 ГК України).

Частинами 1,2 ст. 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (статті 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

Згідно з вимогами статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно Витягу № 701/2854 від 21.01.2011 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки по пров. Людмили Мокієвської, 2, загальною площею 0,0122 га (загальнодержавний кадастровий номер 1210100000:01:593:0086 (63194056) становить 218846 грн.

З метою приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме ст. 288 Податкового кодексу України, Дніпропетровська міська рада 02.02.2011 р. прийняла рішення № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", п.1 резолютивної частини якого визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Міський голова Дніпропетровської міської ради підписав повідомлення № 7/22-185 від 18.02.2011 р., яким Дніпропетровська міська рада, як орендодавець, довела до відома орендарів, що рішенням міської ради від 02.02.2011 р. № 216/8, у зв'язку із набранням чинності 0 01.01.2011 р. Податковим кодексом України, встановлено розмір мінімальної орендної плати за користування земельними ділянками незалежно від мети використання.

У зв'язку із зазначеними змінами Дніпропетровська міська рада повідомила орендарів про необхідність внесення відповідних змін до чинних договорів оренди землі шляхом укладення додаткових договорів відповідно до вимог чинного законодавства. Для укладання додаткового договору орендарям необхідно у двотижневий термін після публікації цього повідомлення звернутись до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

Вказане повідомлення опубліковане у газеті "Наше місто" від 22.02.2011 р. № 26 (3306).

ПАТ "УкрСиббанк" зверталося до Дніпропетровської міської ради із проханням підготувати проекти додаткових договорів до усіх договорів оренди земельних ділянок, які ним орендовані. (а.с. 54)

В матеріалах справи (а.с. 51) є лист відповідача від 20.12.2011 р. № 133-013-48, адресований директору КП "Центр містобудування, архітектури, землеустрою та кадастру", в якому вказано, що АТ "УкрСиббанк" надає документи згідно опису для укладання додаткових угод до договорів оренди щодо зміни розміру орендної плати, але відповідач не надав доказів надсилання цього листа та вказаних у листі документів Дніпропетровській міській раді.

У повідомленні Дніпропетровської міської ради, яке опубліковано у газеті "Наше місто" від 22.02.2011 р. № 26(3306) вказано,що орендарем для внесення відповідних змін до договору оренди необхідно звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, а відповідач чомусь звернувся до директора КП " Центр містобудування, архітектури, землеустрою та кадастру".

Станом на час розгляду справи відповідні зміни до спірного договору оренди землі не внесені.

Згідно положення ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено встановлення розміру орендної плати в договорі оренди з урахуванням відповідних меж.

Предметом спору у даній справі є зобов'язання внести зміни до умов договору оренди земельної ділянки у відповідності із змінами, які внесені до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", а також нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих акті України " № 309-УІ від 03.06.2008 р. внесено зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість винесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Розмір земельного податку становить: 218 846 грн. х 1% = 2 188,46 грн. Орендна плата становить 2 188,46 грн. х 3 (коефіцієнт, який розраховується відповідно до категорії земельної ділянки) = 6 565,38 грн.

Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею, рішенням Дніпропетровської міської ради встановлений розмір річної орендної плати в трикратному розмірі земельного податку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Також, підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до п.2.3 договору щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 08.06.2012 р. в розмірі 218 846,00 грн.

Суд першої інстанції цілком обґрунтовано відхилив заперечення відповідача щодо необхідності внесення змін до п.2.3 договору, яким встановлено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки на час укладення договору, оскільки нормативна грошова оцінка є важливою складовою при визначенні розміру орендної плати, встановленої в п.4.1 договору. Отже, у даному випадку приведення п.2.3 договору у відповідність до змін, які відбулися у зв'язку із зміною законодавства, не суперечить положенням п.4.2 договору оренди земельної ділянки.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 27.12.2010 року у справі №27/15-10, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України.

Не приймаються судом посилання відповідача на недотримання позивачем вимог статті 188 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до статті 4 Господарського кодексу України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.

У листі Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)", зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 р. у справі № 30/5005/7381/2012 залишити без змін.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: Л.О. Лотоцька

О.С. Євстигнеєв

Повний текст постанови виготовлено 24.12.2012 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко