Ухвала

від 11.12.2012 по справі 18/211

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/49236/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Горголь І.С.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року

та постанову Господарського суду Рівненської області від 11.10.2006 року

по справі № 18/211

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»

до Державної податкової інспекції у місті Рівне

та Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області

за участю Прокуратури Рівненської області

про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне та Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області за участю Прокуратури Рівненської області про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2086332,18 грн.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 11.10.2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року у даній справі у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ «Рівнеазот»17.05.2006 року подано до ДПІ у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2006 року, в якій зазначено суму ПДВ, що має від'ємне значення і підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України - 2176661,00 грн. Поряд з цим, позивачем надано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування до ДПІ у м. Рівне до декларації за звітний (податковий) період 2006 рік 04 місяць та розрахунок суми бюджетного відшкодування по ПДВ у відповідності до пп. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

ДПІ у м. Рівне проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період квітень 2006 року. Вказаною перевіркою встановлено, що за її результатами неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, що пов'язано з тим, що на момент підписання довідки відсутні відповіді на направлені запити до інших ДПІ для одержання інформаційних довідок на суму ПДВ 10479279,60 грн.

Поряд з цим, ДПІ у м. Рівне проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Рівнеазот», за наслідками якої встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, а саме за березень 2006 року на суму 2038849,43 грн., яка переноситься до складу податкового кредиту наступних звітних періодів та заявлено до відшкодування за квітень 2006 року на 2038849,43 грн. За наслідками перевірки 29.09.2006 року ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення №0007442342/0/23-121, яким ВАТ «Рівнеазот»зменшено бюджетне відшкодування за квітень 2006 року на суму 2038849,43 грн.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, дійшли висновку про те, що заявлена позивачем сума до відшкодування з ПДВ відшкодуванню не підлягає

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як зазначено у частині першій статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі. Отже, вимоги цієї норми включають у себе й обов'язок касаційного суду перевіряти повноту встановлення фактичних обставин. (практика Верховного Суду України, згідно постанови від 20 травня 2008 року)

Так, судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Однак, в процесі розгляду даної справи судами, при з'ясуванні фактичних обставин справи, не було надано оцінки наявним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зокрема не зроблено аналіз господарських операцій, що є предметом розгляду даної справи, з посиланням на відповідні первинні документи.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було надано правової оцінки господарським операціям у межах спірних правовідносин, зокрема не перевірено, у які терміни та у яких обсягах здійснювались відповідні поставки та їх оплата, не з'ясовувалось походження природного газу та, відповідно, не встановлено, чи були звільнені від обкладання ПДВ операції з продажу цього газу при його ввезенні, що має значення, зокрема, для перевірки обґрунтованості розміру суми, визначеної контролюючим органом спірним податковим повідомленням-рішенням.

Крім того, для достовірного та повного встановлення обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи по суті, з урахуванням специфіки спірних правовідносин та обсягів розрахунків у процесі встановлення фактичних обставин справи, необхідні спеціальні знання, проте судами не було розглянуте питання про доцільність призначення відповідної експертизи.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 -232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року та постанову Господарського суду Рівненської області від 11.10.2006 року по справі № 18/211 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 13.12.2012р.