Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а/2470/2649/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 р. м. Чернівці справа № 2а/2470/2649/12

10:40 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Козмуляка А.І.,

представників сторін:

позивача - не з'явився ;

відповідача - Васійчука С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Е"

до державної податкової інспекції у м. Чернівцях

про скасування податкового повідомлення - рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Е»(далі - позивач, ТОВ «Профіт Е») звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівцях (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0002130232 від 22.10.2012 р.

Позов вмотивовано тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням безпідставно збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість розмірі 80001,00 грн., з яких 75000,00 грн. -основний платіж та 5001,00 грн. сума штрафних санкцій.

В позові позивач вказує, що висновки, викладенні в акті перевірки про порушення діючого законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з контрагентами та їх відображення в податковому обліку є надуманими, а податкове повідомлення-рішення, яке ґрунтується на цих висновках -незаконними. Зокрема вважає, що відсутні підстави для донарахування ТОВ «Профіт Е»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 75000,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 5001,00 грн., оскільки товариство здійснювало нарахування податкового кредиту з дати отримання податкової накладної, що цілком узгоджується з вимогами Податкового кодексу України.

В судове засідання призначене на 17.12.2012 р. представник позивача не з'явився, проте подав до суду клопотання (вх. № 15713) про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи документів.

Відповідачем до початку судового розгляду справи подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, в межах та в спосіб передбачений законом, оскільки в ході перевірки виявлено неправомірне заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету. Вказані порушення стали підставою для винесення оскаржуваного рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.12.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж на п'ять днів. Оскільки закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту постанови припало на вихідний день, повний текст постанови виготовлено та підписано судом 24.12.2012 р., тобто в перший робочий день після нього.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Е»(58000, м. Чернівці, вул. Головна, буд. 122 А, офіс 218, ідентифікаційний код 37084162) зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 09.06.2010 р. як юридична особа та взяте на податковий облік 11.06.2010 р. в ДПІ у м. Чернівці за № 35739 (а.с. 22, 23, 25).

16.05.2011 р. ДПІ у м. Чернівцях видано позивачу Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100336924. Дата початку дії свідоцтва з 16.05.2011 р. (а.с. 25).

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до направлень № 001927, № 001928 від 25.09.2012 р., наказу ДПІ у м. Чернівцях № 1070 від 25.12.2012 р., спеціалістами відповідача проведено позапланову перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Захід УА»(ідентифікаційний код 37567727) за червень 2011 р. та з ТОВ «Ельвєріс»(ідентифікаційний код 37100652) за жовтень 2011 р., про що складено акт № 1170/22-2/37084162 від 08.10.2012 р. (а.с. 24-41, 67, 69,70).

Перевіркою встановлено, що за червень 2011 р. ТОВ «Профіт-Е»задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 55000,00 грн., за жовтень 2011 р. 20000,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за червень, жовтень 2011 р. встановлено його завищення на загальну суму 75000,00 грн., в т.ч. за червень 2011 р. на суму 55000,00 грн., за жовтень 2011 р. 20000,00 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку Д-т рахунку 641 К-т рах. 631 та отриманих податкових накладних товариством відображено у складі податкового кредиту 75000,00 грн., в т.ч. за червень 2011 р. на суму 55000,00 грн., за жовтень 2011 р. на суму 20000,00 грн. ПДВ з вартості отриманих послуг від ТОВ «Захід-УА»та ТОВ «Ельвєріс».

В акті перевірки зафіксовано, що між ТОВ «Профіт Е»в особі директора Семеновича А.О. (замовник) та ТОВ «Захід-УА»в особі директора Курочкіна В.В. (виконавець) укладено договір б/н від 24.06.2011 р. про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки, а саме: бурової машини BAUER BG 40 для влаштування буронабивних паль, 2007 року випуску, заводський № 1315, ДНЗ 12286 КС; телескопічної штанги ВК-40 470/3/36 -1 шт., 2004 року випуску, заводський № 2539; труби обсадної 880 мм. -36 м; стартового башмака 880 мм. -2 шт.; дрейтеллера 880 мм -1 шт.; стартового шнека 680 мм - 1 шт.; ковшебура КВ 780 мм -1 шт.; контейнера інструментальний 20 т - 1 шт.

Станом на 29.06.2011 р. по бухгалтерському обліку ТОВ «Профіт Е»заборгованість перед ТОВ «Захід-УА»відсутня. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, згідно платіжного доручення № 6 від 29.06.2011 р. на загальну суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ 55000,00 грн.

Також в акті зафіксовано, що між ТОВ «Профіт Е»в особі директора Семеновича А.О. (суборендар) та ТОВ «Ельвєріс»в особі директора Ярощука Т.Д. (орендар) укладено договір № 02/09/2011 р. від 02.09.2011 р. суборенди будівельної техніки, на умовах якого позивач прийняв в суборенду будівельну техніку, а саме: бульдозери - 2 шт., екскаватори -2 шт., бурові комплекси -8 шт.

Станом на 31.10.2011 р. по бухгалтерському обліку ТОВ «Профіт Е»заборгованість перед ТОВ «Ельвєріс»відсутня. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, згідно платіжного доручення № 29 від 05.10.2011 р. на загальну суму 120000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20000,00 грн.

За результатами позапланової перевірки ТОВ «Профіт Е»встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 а) п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України -встановлено заниження податку на додану вартість за червень 2011 р. та за жовтень 2011 р. на загальну суму 75000,00 грн. в т.ч.: за червень 2011 р. на суму 55000,00 грн., за жовтень 2011 р. на суму 20000,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р»№ 0002130232 від 22.10.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання в сумі 80001,00 грн., в т. ч. за основним платежем 75000,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 5001,00 грн. (а.с. 8 ).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, причиною виникнення спору стало питання щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 55000,00 грн. з вартості послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки від постачальника ТОВ «Захід-УА»та в сумі 20000,00 грн. з вартості послуг суборенди будівельної техніки від постачальника ТОВ «Ельвєріс».

Приймаючи оскаржуване рішення ДПІ у м. Чернівцях, виходила з того, що актами ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки від 21.02.2012 р. № 912/23-7/37567727 та від 05.04.2012 р. № 682/22-3/37100652 зафіксовано відсутність об'єктів оподаткування у ТОВ «Ельвєріс»та ТОВ «Захід-УА» при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 15.03.2011 р. по 31.12.2011 р., які підпадають під визначення ст. ст. 22 та 185 ПК України.

Суд погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі -ПК України, в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктами 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-XIV (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 996-XIV).

Згідно ст. 2 цього Закону сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Під терміном первинний документ, згідно ст. 1 Закону № 996-XIV, слід розуміти документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, в т.ч. з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (ст. 185 ПК України).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судовим розглядом встановлено, що 24.06.2011 р. між ТОВ «Профіт Е»та ТОВ «Захід-УА» укладено договір б/н про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки (а.с. 42-43).

На умовах вказаного договору ТОВ «Захід-УА»зобов'язувалось надати позивачеві послуги з технічного обслуговування та ремонту техніки, а саме: бурової машина BAUER BG 40 для влаштування буронабивних паль, 2007 року випуску, заводський № 1315, ДНЗ 12286 КС; телескопічної штанги ВК-40 470/3/36 -1 шт., 2004 року випуску, заводський № 2539; труби обсадної 880 мм -36 м; стартового башмака 880 мм. -2 шт.; дрейтеллера 880 мм -1 шт.; стартового шнека 680 мм. - 1 шт.; ковшебура КВ 780 мм -1 шт.; контейнера інструментального 20 т - 1 шт.

Згідно акту здачі-приймання робіт (виконання послуг) від 29.06.2011 р., підписаного сторонами договору, ТОВ «Захід-УА»надано позивачу послуги з технічного обслуговування та ремонту техніки на загальну суму 330000,00 грн. (а.с. 44).

29.06.2011 р. ТОВ «Захід-УА»видало позивачу податкову накладну № 62908 на загальну суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ 55000,00 грн. (а.с. 45).

Як слідує з акту перевірки, та не заперечувалося представниками сторін в судових засіданнях 22.11.2012 р. та 26.11.2012 р., станом на 29.06.2011 р. по бухгалтерському обліку ТОВ «Профіт Е»заборгованість перед ТОВ «Захід-УА»відсутня. Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі, згідно платіжного доручення № 6 від 29.06.2011 р. на загальну суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ 55000,00 грн.

Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Захід-УА»від 21.02.2012 р. № 912/23-7/37567727 щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 15.03.2011 р. по 31.12.2011 р. зафіксовано, що остання декларація з податку на прибуток ТОВ «Захід-УА»була подана за 2-3 квартали 2011 р. За даними декларації основні фонди на підприємстві відсутні. Податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб, звіти за формою 1 ДФ підприємством до ДПІ у Печерському районі м. Києва не надавалися (а.с.71 - 75).

Судом також встановлено, що 02.09.2011 р. між ТОВ «Профіт Е»та ТОВ «Ельвєріс»укладено договір № 02/09/2011 р. суборенди будівельної техніки, перелік якої визначено в додатку № 1 до цього договору (а.с. 46-47, 128-129).

02.09.2011 р. сторонами договору складено акт приймання -передачі будівельної техніки до договору суборенди будівельної техніки, згідно якого позивач прийняв в тимчасове користування будівельну техніку визначену в додатку № 1 до договору суборенди, зокрема:

бульдозери:

- реєстраційний номер 06553 КС, марки Caterpillar D6R II, заводський № BLT00175, 2003 року випуску, марка CAT3046, номер двигуна 4ZF08075, літраж двигуна 8800, потужність 186 к/с / 138 кВТ, повна маса 18881, габарити 6287х3179х3640, об'єм ковша 5,62 м 3 , об'єм паливного бака 337 л., потужність 170 т;

- реєстраційний номер 08851 КС, марки Caterpillar D6R IIІ, заводський № CAT00DRKTBC00157, 2006 року випуску, марка CAT3046, номер двигуна THY00656, літраж двигуна 8800, потужність 186 к/с / 138 кВТ, повна маса 19140, габарити 6287х3179х3640, об'єм ковша 5,62 м 3 , об'єм паливного бака 337 л., потужність 170 т;

екскаватори:

- реєстраційний номер 09776 КС, марки Volvo EC210 BLC, заводський № EC210Г16457, 2006 року випуску, марка D6DEAE2, номер двигуна 10091049, літраж двигуна 5700, потужність 143 к/с / 107 кВТ, повна маса 22400, габарити 96502х3550х299, об'єм ковша 1,10 м 3 , об'єм паливного бака 350 л., потужність 200 т;

- реєстраційний номер 11753 КС, марки Volvo EC140 BLC, заводський № VCEC140BH00012405, 2007 року випуску, марки D4DEAE2, номер двигуна 10241787, літраж двигуна 4040, потужність 98 к/с / 73 кВТ, повна маса 14300, габарити 7630x2830x2590, об'єм ковша 1,00 м 3 , об'єм паливного бака 250 л., потужність 72 т;

бурові комплекси:

- реєстраційний номер 01594 КС, марки BG-28 № 1295, заводський № VCEC140BH00012405, 2007 року випуску, марка CAT C11, номер двигуна GLS01115, літраж двигуна 11100, потужність 420 к/с / 313 кВТ, повна маса 78000, габарити 5675x3400x3300 з мачтою та марки BVB-9000 № 051, 2007 року випуску, вібратор;

- реєстраційний номер 01595 КС, марки BG-28, заводський номер № 1299, марка CAT C11, номер двигуна №GLS01140, 2007 року випуску, літраж двигуна 11100, потужність 420 к/с / 313 кВТ, повна маса 78000, габарити 5675x3400x3300 з мачтою;

- реєстраційний номер 12115 КС, марки BSA 1407D, заводський номер № 210104633, марка BE4M1013, номер двигуна № 10386231, 2007 року випуску, потужність 155 к/с / 115 кВТ, повна маса 4200, габарити 5930х2309х1729;

- реєстраційний номер 12286 КС, марки BG-40, заводський номер № 1315, марка CAT C15, номер двигуна № JRE04640, 2007 року випуску, літраж двигуна 15200, потужність 580 к/с / 430 кВТ, повна маса 63000, габарити 5660x3450x3400 з мачтою - 16700;

- реєстраційний номер 12523 КС, марки BSA 1005D, марка VBV 9000, заводський номер № 210102138, заводський № 054, марка BF4M2011, б/н, 2005 року випуску, літраж двигуна 11100, потужність 82 к/с / 61 кВТ, повна маса 2800, габарити 4926х2156х1503;

- реєстраційний номер 05301 КС, марки BG-28, заводський номер № 1293, марка CAT C11, номер двигуна №GLS1112, 2007 року випуску, літраж двигуна 11100, потужність 420 к/с / 313 кВТ, повна маса 78000, габарити 5675x3400x3300 з мачтою;

- реєстраційний номер 12522 КС, марки BSA 1005D, заводський номер № 210102040, марка DeutzBF4M2011, б/н, 2004 року випуску, потужність 82 к/с / 61 кВТ, повна маса 2800, габарити 4926х2156х1503 з мачтою (а.с. 128-129).

Згідно акту прийому - передачі наданих послуг від 21.10.2011 р., підписаного сторонами договору, суборенда будівельної техніки за жовтень 2011 р. склала 120000,00 грн. (а.с. 50).

З акту перевірки вбачається, та не заперечувалося представниками сторін в судових засіданнях 22.11.2012 р. та 26.11.2012 р., станом на 31.10.2011 р. по бухгалтерському обліку ТОВ «Профіт Е» заборгованість перед ТОВ «Ельвєріс»відсутня. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, згідно платіжного доручення № 39 від 05.10.2011 р. на загальну суму 120000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20000,00 грн.

Дослідженням акту ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ельвєріс»від 05.04.2012 р. № 682/22-3/37100652 щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р., встановлено, що згідно інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»та декларації з податку на додану вартість наданих ТОВ «Єльвєріс»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, ТОВ «Ельвєріс»мало взаємовідносини з постачальниками за жовтень 2011 р. на суму 2954820 грн., в т.ч. ПДВ - 492470 грн., в т.ч. взаємовідносини з ТОВ «Захід-УА»на суму 2744520 грн., в т.ч. ПДВ - 462420 грн. (а.с. 63-66).

Відповідно інформаційних баз даних, що використовуються ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «Ельвєріс»має стан -направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження.

Враховуючи при розгляді вказаного спору принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений ч.4 та 5 ст. 11 КАС України, суд запропонував позивачу надати документальне підтвердження наявності основних фондів та витрат на їх експлуатацію, а також використання в господарській діяльності орендованої будівельної техніки та відремонтованої техніки, згідно договорів укладених з контрагентами.

На виконання вказаної пропозиції суду, 22.11.2012 р. представником позивача в судовому засіданні надано лист від 21.11.2012 р. № 7 за підписом керівника позивача Семеновича А.О., з якого видно, що на балансі ТОВ «Профіт Е» обліковуються такі основні фонди (засоби):

екскаватор гусеничний VOLVO 360 (№ 620778), введений в експлуатацію 19.04.2011 р., первісна вартість 78513,00 грн.;

гідромолот GH-10 NPK, введений в експлуатацію 19.04.2011 р., первісна вартість 24425,00 грн.;

паливозаправник МАЗ-5334, введений в експлуатацію 21.06.2011 р., первісна вартість 7295,00 грн.;

причіп ПЦ-6.2 № 302, введений в експлуатацію 21.06.2011 р., первісна вартість 3662,00 грн.;

ноутбук Acer Aspine, введений в експлуатацію 09.08.2011 р., первісна вартість 2110,38 грн.

Всього на суму 117105,38 грн. (а.с. 106).

На підтвердження придбання вказаних засобів позивачем надано суду свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, договори купівлі-продажу, платіжні доручення, акти приймання-передачі об'єктів, а також відомості нарахування амортизації (а.с. 107, 108, 109, 110-111, 112, 113, 114-115, 116, 117, 118-119, 120, 121, 122-123, 124, 125-127).

Дослідженням наданих представником позивача доказів встановлено, що в позивача обліковуються такі основні фонди (засоби): екскаватор гусеничний VOLVO 360 (№ 620778); гідромолот GH-10 NPK; паливозаправник МАЗ-5334; причіп ПЦ-6.2 № 302 та ноутбук Acer Aspine.

Доказів використання на праві власності чи оренди техніки, а саме: бурової машина BAUER BG 40 для влаштування буронабивних паль; телескопічної штанги ВК-40 470/3/36; труби обсадної 880 мм; стартового башмака 880 мм; дрейтеллера 880 мм; стартового шнека 680 мм; ковшебура КВ 780 мм; контейнера інструментальний 20 т, ремонт і обслуговування, якої проводився згідно договору від 24.06.2011 р. укладеним між ТОВ «Профіт Е»та ТОВ «Захід-УА»позивач під час судового розгляду не надав, в т.ч. використання її в господарській діяльності підприємства.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави для віднесення сплачених у ціні послуг сум податку на додану вартість, одержаних згідно договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки від 24.06.2011 р., оскільки такі послуги позивачем не використовувались в господарській діяльності.

Також суд констатує, що з метою надання витребуваних судом доказів, а саме документів, що підтверджують використання орендованої техніки в господарській діяльності ТОВ «Профіт -Е», виконання ремонтних робіт контрагентом, обліку техніки, за клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 26.11.2012 р. зупинено провадження у справі для надання додаткових доказів.

Зазначені докази представником позивача до суду не надано, вимоги ухвали не виконано. В судове засідання призначене на 17.12.2012 р. представник позивача не прибув, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи документів.

Оскільки, позивач під час позапланової перевірки та судового розгляду справи не надав докази, які підтверджують реальне використання ним у господарській діяльності придбаних у ТОВ «Ельвєріс»послуг суборенди будівельної техніки, суд вважає, що підстав для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні цих послуг сум податку на додану вартість не має.

Таким чином, відображення позивачем у складі податкового кредиту 75000,00 грн. ПДВ з вартості отриманих послуг від ТОВ «Захід-УА»та ТОВ «Ельвєріс» на підставі належним чином оформлених податкових накладних та сплати грошових коштів не є вичерпними доказами по справі, оскільки не підтверджують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і не підтверджують обґрунтованість визначення ним податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 07.02.2012 р. в справі № 21-425во10 та від 27.03.2012 р. в справі № 21-737во10.

Згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу збільшено суму грошового за платежем податок на додану вартість по вітчизняним товарах (роботах, послугах) на суму 80001,00 грн. , в т.ч. основний платіж 75000,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 5001,00 грн.

З урахуванням встановлених по справі обставин, суд вважає, що податковим органом правомірно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення, а тому в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність свого рішення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69 - 71, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 24 грудня 2012 р.

Суддя В.К. Левицький