Ухвала

від 22.10.2013 по справі 2а/2470/2649/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року м. Київ К/800/21866/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Е»

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р.

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р.

у справі № 2а/2470/2649/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Е»

до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Е» (далі - позивач, ТОВ «Профіт Е») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернівцях) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002130232 від 22.10.2012 р.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р. постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Профіт Е», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Чернівцях проведено позапланову перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Захід УА» за червень 2011 р. та з ТОВ «Ельвєріс» за жовтень 2011 р., за результатами якої складено акт №1170/22-2/37084162 від 08.10.2012 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, яке призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2011 р. та за жовтень 2011 р. на загальну суму 75000,00 грн., у т.ч.: за червень 2011 р. на суму 55000,00 грн., за жовтень 2011 р. на суму 20000,00 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0002130232 від 22.10.2012 р., яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 80 001,00 грн., у т. ч. за основним платежем - 75000,00 грн. та за штрафними санкціями - 5001,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні документи не можуть бути підставою для формування податкового кредиту навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.06.2011 р. між ТОВ «Профіт Е» та ТОВ «Захід-УА» укладено договір б/н про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки.

На умовах вказаного договору ТОВ «Захід-УА» зобов'язувалось надати позивачеві послуги з технічного обслуговування та ремонту техніки, а саме: бурової машина BAUER BG 40 для влаштування буронабивних паль, 2007 року випуску, заводський № 1315, ДНЗ 12286 КС; телескопічної штанги ВК-40 470/3/36 - 1 шт., 2004 року випуску, заводський № 2539; труби обсадної 880 мм - 36 м; стартового башмака 880 мм. - 2 шт.; дрейтеллера 880 мм - 1 шт.; стартового шнека 680 мм. - 1 шт.; ковшебура КВ 780 мм -1 шт.; контейнера інструментального 20 т - 1 шт.

За результатами господарської операції були складені: акт здачі-приймання робіт (виконання послуг) від 29.06.2011 р., податкова накладна №62908. Розрахунки з ТОВ «Захід-УА» проведено у безготівковій формі згідно з платіжним дорученням №6 від 29.06.2011 р. на загальну суму 330000,00 грн., у т.ч. ПДВ 55000,00 грн.

02.09.2011 р. між ТОВ «Профіт Е» та ТОВ «Ельвєріс» було укладено договір №02/09/2011р. суборенди будівельної техніки, перелік якої визначено в додатку №1 до цього договору.

За результатами господарської операції були складені: акт приймання-передачі будівельної техніки до договору суборенди будівельної техніки, згідно якого позивач прийняв в тимчасове користування будівельну техніку визначену в додатку №1 до договору суборенди. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі згідно з платіжним дорученням № 39 від 05.10.2011 р. на загальну суму 120000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20000,00 грн.

Разом з тим, як встановлено судами, не має підтверджуючих даних використання позивачем в господарській діяльності на праві власності чи оренди техніки, а саме: бурової машини BAUER BG 40 для влаштування буронабивних паль; телескопічної штанги ВК-40 470/3/36; труби обсадної 880 мм; стартового башмака 880 мм; дрейтеллера 880 мм; стартового шнека 680 мм; ковшебура КВ 780 мм; контейнера інструментальний 20 т, ремонт і обслуговування, якої проводився згідно договору від 24.06.2011 р. укладеним між ТОВ «Профіт Е» та ТОВ «Захід-УА».

Також не має підтверджуючих даних використання позивачем в господарській діяльності техніки, переданої на виконання вимог договору суборенди будівельної техніки №02/09/2011 від 02.09.2011 р.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що обов'язковою умовою для набуття особою права на податковий кредит є встановлення зв'язку між фактом придбання товарів або послуг і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Е» відхилити.

2.Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов