Рішення

від 15.02.2012 по справі 62/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/74 15.02.12

за позовом: Заступника прокурора міста Києва, м.Київ в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України, м.Київ, ЄДРПОУ 37552980

до відповідача 1: Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 22883141

до відповідача 2: Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, ЄДРПОУ 26199097

до відповідача 3: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія», м.Київ, ЄДРПОУ 35196437

до відповідача 4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія», м.Київ, ЄДРПОУ 36192852

до відповідача 5: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект», м.Київ, ЄДРПОУ 37140805

до відповідача 6: Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарство Требухівське», с.Требухів, ЄДРПОУ 32831914

про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, договорів оренди земельних ділянок та державних актів на право власності на землю, визнання відсутніми прав та відновлення становища, яке існувало до порушення

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Гончаров С.А.

Суддя Ягічева Н.І.

Представники:

Від позивача: Сьомочкіна О.С. -по дов.

Від відповідача 1: Безносик А.О. -по дов.

Від відповідача 2: не з'явився

Від відповідача 3: не з'явився

Від відповідача 4: Томашевська М.О. - по дов.

Від відповідача 5: не з'явився

Від відповідача 6: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

прокурор: Рибалка Ю.В. - по посв.

СУТЬ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва, м.Київ в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України, м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням змісту доповнень №05/3-6636-11 від 07.02.2012р.) до відповідача 1, Київської міської ради, м.Київ, до відповідача 2, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, до відповідача 3, Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія», м.Київ, до відповідача 4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія», м.Київ, до відповідача 5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект», м.Київ про:

- визнання недійсним з моменту прийняття рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. Київської міської ради «Про передачу земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»для гаражного будівництва на вулиці Колекторній у Дарницькому районі м.Києва»;

- визнання відсутніми у Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»прав власності та користування на земельні ділянки площею 44,6 га, кадастрові номери: 8000000000:90:015:0046, 8000000000:90:015:0047, 8000000000:90:015:0048, 8000000000:90:015:0049, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 55520568,47 грн., що розташовані по вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва;

- визнання недійсними виданих Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»державних актів на право власності на земельні ділянки: ЯЖ №030259, ЯЖ №030260, зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів 13.11.2009р. за №10-8-00099 та №10-8-00100 відповідно;

- визнання недійсними укладених між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»договорів оренди земельних ділянок, зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів 13.11.2009р. за №63-6-00552 та №63-6-00553;

- визнання відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія»та у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект»права власності на земельні ділянки площею 40,2503 га, кадастрові номери: 8000000000:90:015:0046, 8000000000:90:015:0047, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 50508800,02 грн., що розташовані по вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва;

- визнання недійсними, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія»державних актів на право власності на земельні ділянки: КВ №133432, КВ №133433, зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів 17.08.2009р. за №10-8-00112 та №10-8-00113 відповідно;

- визнання недійсними, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект»державних актів на право власності на земельні ділянки: ЯЖ №011889, ЯЖ №011890, зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 08.09.2010р. за №10-8-00151 та №10-8-00152 відповідно;

- зобов'язання Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до автоматичної системи «Кадастр»зміни щодо права власності на земельні ділянки, відомості щодо віднесення спірних земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на отримання відповідачем 3 спірних земельних ділянок у користування та власність для цілей, не пов'язаних зі статутною діяльністю Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія», що суперечить змісту ст.41 Земельного кодексу України.

Також прокурор зазначає про невиконання відповідачем 3 у певних частинах умов висновків компетентних служб, які входять до проекту землеустрою, скасування експертизи землевпорядної документації №332/02-28 від 25.12.2007р. Головного управління земельних ресурсів у місті Києві Держземагентства, на підставі яких Київською міською радою було прийнято рішення №1536/4369 від 27.12.2007р.

Одночасно, заступником прокурора міста Києва заявлено клопотання №05/3-6636-11 від 14.02.2012р. про відновлення строку позовної давності, з огляду на те, що факти порушення відповідачами норм діючого земельного законодавства стали відомі прокуратурі під час проведення перевірки, яка відбулась в липні-серпні 2011р.

Згідно відзиву без номеру від 14.09.2011р., листа без номеру та дати, який прийнятий у судовому засіданні 09.11.2011р., відповідач 1 проти задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним з моменту прийняття рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. заперечив, з посиланням на те, що останнє було прийнято на підставі поданого проекту землеустрою в межах повноважень Київської міської ради та відповідно до чинного законодавства.

Крім того, за твердженням відповідача 1, спірним рішенням органу місцевого самоврядування не порушуються права та законні інтереси позивача.

У відзиві без номеру від 14.09.2011р., листі без номеру та дати, який прийнятий у судовому засіданні 09.11.2011р., Київською міською радою заявлено про застосування строку позовної давності до вимог прокурора.

Відповідач 2 у відзиві №4621/11-юр від 13.09.2011р. заперечив проти позову в частині вимог про зобов'язання Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до автоматичної системи «Кадастр»зміни щодо права власності на земельні ділянки, відомості щодо віднесення спірних земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення, з огляду на те, що відповідачем 2 не порушуються права та законні інтереси позивача. В іншій частині позов просив задовольнити.

Одночасно, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заявлено клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Відповідач 3 у судові засідання 14.09.2011р., 05.10.2011р., 19.10.2011р., 02.11.2011р., 09.11.2011р., 30.11.2011р., 23.12.2011р., 25.01.2012р., 15.02.2012р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не представив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №16025899, №17202824, №17204266, №17985829, №18056821, №18057593, №18058611, №16282891, №19018940, №16281283, №19009010.

Відповідач 4 у відзиві на позовну заяву без номеру та дати, додаткових поясненнях, які надійшли на адресу господарського суду 31.10.2011р. та 04.02.2012р. відповідно, проти задоволення позову прокурора надав заперечення, з огляду на те, що прокурором не наведено обставин, з існуванням яких закон пов'язує можливість задоволення визначених у позові вимог.

Крім того, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія», відповідачами не порушено права та законні інтереси Державного агентства земельних ресурсів України, в інтересах якого прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Одночасно, на думку відповідача 4, прокурором невірно обрано спосіб захисту права в частині визнання відсутніми у Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект»прав власності та користування на спірні земельні ділянки.

Також відповідачем 4 у відзиві на позовну заяву без номеру та дати, додаткових поясненнях, які надійшли на адресу господарського суду 31.10.2011р. та 04.02.2012р. відповідно, заявлено про застосування строку позовної давності до вимог прокурора.

У відзиві на позовну заяву без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду 29.11.2011р., відповідач 5 проти позову заперечив та заявив про застосування строку позовної давності до вимог прокурора.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011р. до участі у розгляді справи в якості відповідача 6 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Господарство Требухівське», с.Требухів, яке у судові засідання 09.11.2011р., 30.11.2011р., 23.12.2011р., 25.01.2012р., 15.02.2012р. не з'явилося, будь-яких пояснень по суті спору не представило, про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №18056856, №18057640, №18058310, №16282905, №16281399, №19009037.

Відповідачі 2, 3, 5, 6, зокрема, у судове засідання 15.02.2012р. не зявилися.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідачі 2, 3, 5, 6 у судове засідання 15.02.2012р. не з'явилися, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, позивача та відповідачів 1, 2, 4, 5 господарський суд встановив:

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.2, 29 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно рішення №3-рп/99 від 08.04.1999р. Конституційного Суду України представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться у ч.2 ст.20 Господарського кодексу України.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р., види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття «охоронюваний законом інтерес» важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 1, ч.2 ст.5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 15 Земельного кодексу України закріплює повноваження у сфері земельних відносин за центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до Указу Президенту України №445/2011 від 08.04.2011р., яким затверджено положення «Про Державне агентство земельних ресурсів України»центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності є Державне агентство земельних ресурсів України.

За таких обставин, згідно із ст.15 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить: внесення пропозицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації; координація робіт з проведення земельної реформи; участь у розробленні та реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель; ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок; здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель; здійснення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів; розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних відносин; участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель; здійснення міжнародного співробітництва в галузі земельних відносин; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, приймаючи до уваги повноваження Державного агентства земельних ресурсів України в сфері земельних відносин, суд дійшов висновку, що звернення прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до господарського суду з розглядуваним позовом відповідає функціям позивача та направлено на захист його охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позов прокурора, підлягає частковому задоволенню з огляду на таке:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст.124 вказаного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За приписами ч.1 ст. 127, ст.ст.128, 134 Земельного кодексу України відчуження земельних ділянок державної чи комунальної власності юридичним особам здійснюється лише шляхом їх продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Одночасно, згідно із ст.41 Земельного кодексу України житлово-будівельні (житлові) кооперативи за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть отримувати у власність безоплатно земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

При цьому, процедура безоплатного набуття, приватизації земельних ділянок кооперативами, як юридичними особами, Земельним кодексом України не передбачена, як і не визначено компетенції органів виконавчої влади з цього питання.

Відповідно до ст.ст.19, 22 Закону України «Про кооперацію»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України.

Як встановлено судом, 27.12.2007р. Київською міською радою було прийнято рішення №1536/4369 «Про передачу земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»для гаражного будівництва на вулиці Колекторній у Дарницькому районі м.Києва», за змістом якого:

1. Затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням №370/1804 від 28.03.2002р. Київради, щодо зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під будівництво гаражно-будівельного кооперативу «Будіндустрія»на вулиці Колекторній у Дарницькому районі м.Києва.

2. Внесено зміни до «Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста», затвердженої рішенням №806/3381 від 19.07.2005р. Київської міської ради, виключивши з переліку озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування на період після 2010 року, земельну ділянку площею 0,89 га біля озера Тягле у Дарницькому районі м.Києва.

3. Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»для гаражного будівництва на вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва.

4. Передано Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія», за умови виконання пункту 5 цього рішення земельні ділянки загальною площею 44,6 га на вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва за рахунок земель, наданих відповідно до рішення №654/2064 від 21.10.2004р. Київської міської ради «Про оформлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Господарство Требухівське»права користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Дарницького району м.Києва», право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки №63-6-00319 від 27.12.2005р., з них: площею 40,45 га (ділянка №1 - 20,93 га, ділянка №2 -площею 19,52 га) - у власність для гаражного будівництва, площею 2,32 га (ділянка №4) -в короткострокову оренду на 5 років для гаражного будівництва (в межах червоних ліній), площею 1,83 га (ділянка №3) -в довгострокову оренду на 49 років для благоустрою території з влаштуванням зони короткочасного відпочинку.

5. Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»зобов'язано:

5.1. Виконувати обов'язки власника земельної ділянки та землекористувача відповідно до вимог ст.ст.91, 96 Земельного кодексу України.

5.2. Виконувати вимоги ст.ст.60, 61 Земельного кодексу України та ст.ст.88, 89, 96 Водного кодексу України.

5.3. У місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельних ділянок в натурі (на місцевість) та виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та право користування земельними ділянками.

5.4. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельних ділянок.

5.5. Питання відшкодування відновлювальної вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

5.6. Виконати вимоги, викладені в листах №09-13330 від 19.11.2007р., №19-13267 від 16.11.2007р. Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, №10366 від 13.12.2007р. Київської міської санепідстанції, №05-08/8430 від 14.11.2007р. Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м.Києві, №9009 від 26.11.2007р. Головного управління охорони культурної спадщини, №05-2440 від 19.12.2007р. Головного управління земельних ресурсів.

5.7. Питання пайової участі вирішити до початку будівництва відповідно до рішення №271/431 від 27.02.2003р. Київської міської ради «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва».

5.8. Земельну ділянку в межах прибережної захисної смуги площею 1,83 га використовувати без права будівництва будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних).

5.9. Земельну ділянку в межах червоних ліній площею 2,32 га використовувати з обмеженнями відповідно до вимог містобудівного законодавства.

5.10. Виконати комплекс заходів по захисту території від підтоплення та затоплення повеневими водами та виконати інженерну підготовку території.

6. Визнано таким, що втратило чинність рішення №654/2064 від 21.10.2004р. Київської міської ради «Про оформлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Господарство Требухівське»права користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Дарницького району м.Києва».

7. Розірвано за згодою сторін (лист-згода №17.054-02 від 02.08.2007р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарство Требухівське») договір оренди земельної ділянки №63-6-00319 від 27.12.2005р. з моменту державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія».

8. Попереджено власника земельних ділянок та землекористувача, що право власності на земельні ділянки та право користування ними можуть бути припинені відповідно до ст.ст.140, 141, 143 Земельного кодексу України.

9. Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію Київради з питань земельних відносин.

06.11.2009р. між відповідачем 1 та відповідачем 3 на підставі вказаного рішення було підписано договір оренди земельної ділянки по вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва площею 2,348 га для гаражного будівництва (кадастровий №8000000000:90:015:0049) строком на 5 років, який 13.11.2009р. зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №63-6-00553.

Аналогічний договір було підписано 06.11.2009р. стосовно земельної ділянки площею 1,8815 га для благоустрою території з влаштуванням зони короткострокового відпочинку (кадастровий №8000000000:90:015:0048) строком на 49 років, який 13.11.2009р. зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №63-6-00552.

Одночасно, Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія» отримано державний акт ЯЖ №030259 на право власності на земельну ділянку площею 20,9199 га по вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва та державний акт ЯЖ №030260 на право власності на земельну ділянку площею 19,3304 га по вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва.

Статтею 1 Закону України «Про кооперацію»(у відповідній редакції) передбачено, що кооперація -це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Відповідно до ст.2 вказаного нормативно-правового акту кооператив -це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив -це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Статтею 3 Закону України «Про кооперацію»встановлено, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Основними завданнями кооперації є, зокрема, підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав.

Згідно із ст.37 вказаного Закону України власність кооперативних організацій є недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом. Забороняється використання майна кооперативних організацій на цілі, не пов'язані з їх статутною діяльністю.

Пунктом 2.1.1 статуту відповідача 3 визначено, що кооператив створено з метою забезпечення гаражами членів кооперативу.

За приписами розділу 4 статуту Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»засновниками кооперативу є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Відомостей щодо зміни складу учасників кооперативу до матеріалів справи не представлено.

Під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства прокуратурою міста Києва здійснено запит №05/4-456вих-11 від 27.07.2011р. до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»щодо надання інформації по те, чи зареєстровані на праві приватної власності гаражі за вказаними вище особами.

Виходячи зі змісту відповіді на вказаний лист станом на 02.08.2011р. інформація про реєстрацію гаражів за вказаними особами відсутня.

Крім того, згідно із листом №10/4110 від 02.08.2011р. Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в місті Києві станом на 02.08.2011р. транспортний засіб зареєстровано лише за ОСОБА_4

Тобто, за висновками суду, будь-яких дій на виконання статутних завдань учасниками відповідача 3 вчинено не було, а мета створення товариства не відповідала потребам трьох його учасників з огляду на відсутність зареєстрованих за ними транспортних засобів. Наразі, відомості про наявність у ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 автомобілів на момент створення відповідача 3 матеріалами справи не доведено.

Одночасно, як свідчать матеріали справи, всупереч вимог ст.ст.37, 41 Закону України «Про кооперацію»Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»після відведення йому безоплатно у власність спірних земельних ділянок та отримання державних актів на право власності передав землю до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія», яка в наступному відповідачем 4 передана до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект».

Таким чином, фактичні обставини щодо учасників кооперативу, та неодноразове подальше відчуження отриманих відповідно до ст.41 Земельного кодексу України земельних ділянок свідчать про те, що кооператив, отримавши на безоплатній основі земельні ділянки, не мав подальшого наміру забезпечувати гаражами членів кооперативу та виконувати встановлені рішенням місцевої ради зобов'язання.

Крім того, як вказує Київська міська рада, спірне рішення було прийнято на підставі поданого проекту землеустрою.

Відповідно до п.19 висновку №05-08/8430 від 14.11.2007р. до проекту землеустрою про відведення кооперативу земельних ділянок, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Києві, проект підлягає комплексній державній експертизі в Київській міській службі «Київдержекспертиза». Одночасно, у складі проектних матеріалів необхідно представити відгуки щодо будівництва гаражів на спірних земельних ділянках, а також провести обстеження зелених насаджень КП УЗН Дарницького району м.Києва, про що скласти відповідний акт, який погодити в установленому порядку.

При цьому, у висновку міститься застереження, відповідно до якого у разі невиконання однієї з вимог, зазначених у п.19, він втрачає свою дію.

Одночасно, висновком №07-1389-В Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища відповідача 3 було зобов'язано отримати, зокрема, згоду Дарницької РДА, Інституту «Київгенплан»АТ «Київпроект». За змістом висновку, при невиконанні зазначених умов, чинність даного листа (висновку) втрачає свою дію.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 25.01.2012р., 08.02.2012р. відповідача 3 зобов'язано надати суду, зокрема, докази виконання вимог, викладених в п.5.6 рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. Київської міської ради «Про передачу земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»для гаражного будівництва на вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва», а саме позитивний висновок землевпорядної експертизи; складений та погоджений у встановленому порядку акт обстеження зелених насаджень на земельній ділянці, яка розташована по вул.Колекторній в Дарницькому районі міста Києва; згоду Дарницької районної державної адміністрації; позитивні висновки інституту «Київгенплан»та АТ «Київпроект».

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України вказаних документів відповідачем 3 до матеріалів справи не представлено.

Одночасно, докази повного виконання вимог п.5.6 рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. Київської міської ради відсутні у проекті землеустрою, який наявний у матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що вимоги висновків №05-08/8430 від 14.11.2007р., №07-1389-В Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»виконано не було, за висновками суду, вони втратили свою дію.

Крім того, як свідчать матеріали справи, внаслідок задоволення протесту заступника прокурора міста Києва №05/4-671вих-11 від 29.08.2011р., наказом №61 від 06.09.2011р. Головного управління Держкомзему у місті Києві висновок державної експертизи землевпорядної документації №332/02-28 від 25.12.2007р. Головного управління земельних ресурсів у місті Києві Держземагентства по проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»для гаражного будівництва на вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва скасовано.

Таким чином, приймаючи до уваги, що підстави набуття земельних ділянок Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»не відповідали вимогам чинного законодавства, враховуючи, що висновки №05-08/8430 від 14.11.2007р., №07-1389-В втратили свою дію, а експертиза землевпорядної документації №332/02-28 від 25.12.2007р. є скасованою, вимоги прокурора про визнання недійсним з моменту прийняття рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. Київської міської ради «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу Гаражно-будівельному кооперативу «Будіндустрія»для гаражного будівництва на вулиці Колекторній у Дарницькому районі м.Києва»в частині, яка стосується відповідача 3 (пункти рішення 1-5, 8) є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, вимоги прокурора про визнання недійсним спірного рішення в іншій частині є безпідставними, з огляду на те, що прокурором та позивачем не доведено факту невідповідності пунктів 6, 7, 9 рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. Київської міської ради нормам діючого законодавства.

За приписами ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст.207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вказувалося вище, договори оренди земельних ділянок від 06.11.2009р., які укладені між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»були підписані на підставі рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. Київської міської ради, яке, за висновками суду, є недійсним в частині, що стосується відповідача 3.

Приймаючи до уваги висновки суду стосовно неправомірності рішення Київської міської ради в частині, що стосується відповідача 3, суд дійшов висновку, що договори оренди укладені з порушенням вимог ст.124 Земельного кодексу України.

Одночасно, виходячи з того, що договори оренди є недійсними у відповідача 3 відсутнє право користування спірними земельними ділянками.

За таких обставин, вимоги прокурора про визнання недійсними, укладених між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»договорів оренди земельних ділянок, зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів 13.11.2009р. за №63-6-00552 та №63-6-00553; визнання відсутнім у Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»права користування спірними земельними ділянками підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, судом враховано, що договором від 06.11.2009р., який зареєстровано відповідачем 2 за №63-6-00552, в оренду передано земельну ділянку площею 1,8815 га. При цьому, рішенням №1536/4369 від 27.12.2007р. Київської міської ради було погоджено площу 1,83 га.

Згідно договору від 06.11.2009р., зареєстрованого відповідачем 2 за №63-6-00553, відповідачу 3 всупереч визначеній у спірному акті органу місцевого самоврядування площі розміром 2,32 га, передано в оренду земельну ділянку більшого розміру, а саме 2,3480 га.

Згідно із ч.1 ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується, зокрема, державним актом.

Відповідно до положень ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до позиції, викладеної у п.2.3 Постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Як було зазначено вище, на підставі рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. Київської міської ради Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія» отримано державний акт ЯЖ №030259 на право власності на земельну ділянку площею 20,9199 га та державний акт ЯЖ №030260 на право власності на земельну ділянку площею 19,3304 га по вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва.

Проте, враховуючи недійсність пунктів 1-5, 8 рішення №1536/4369 від 27.12.2007р., недійсними є і акти, видані на його підставі відповідачу 3, внаслідок чого позов в цій частині, а також в частині визнання відсутнім права власності на спірні земельні ділянки підлягає задоволенню.

Одночасно, як свідчать матеріали справи, після відведення відповідачу 3 безоплатно у власність спірних земельних ділянок та отримання державних актів на право власності, останній передав землю до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія».

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.04.2009р. по справі №11/137 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія»до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, що знаходиться по вул.Колекторній у Дарницькому районі міста Києва, розмір 20,9199 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:90:015:0046, цільове призначення -гаражне будівництво, та на земельну ділянку, що знаходиться по вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва, розмір -19,3304 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:90:015:0047, цільове призначення -гаражне будівництво; зобов'язання Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скласти, підписати, зареєструвати та видати йому акти на право власності на зазначені земельні ділянки.

На підставі вказаного судового рішення відповідачу 4 видані акти КВ №133432, КВ №13343.

Після оформлення державних актів КВ №133432, КВ №13343 на право власності, відповідач 4 передав землю до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект», яке отримало державні акти на право власності на земельні ділянки: ЯЖ №011889, ЯЖ №011890.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р. по вказаній справі рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія»відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2011р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р. по справі №11/137 залишено без змін.

Тобто, судовими рішеннями по справі №11/137 судів апеляційної та касаційної інстанції, які на теперішній час набрали законної сили, встановлено факт відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія»права власності на вказані вище земельні ділянки.

За змістом ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

За приписами ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновки суду щодо неправомірності набуття відповідачем 3 права власності на спірні земельні ділянки, а також відсутність у Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»повноважень на передання спірних земельних ділянок до статутного капіталу відповідача 4, який не набув, відповідно, прав власника та не мав необхідного обсягу дієздатності для подальшого відчуження спірного майна шляхом його передачі до статутного капіталу відповідача 5, з огляду на те, що рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. Київської міської ради є недійсним в частині, що стосується відповідача 3, враховуючи висновки господарських судів по справі №11/137, викладені у постановах Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011р. та Вищого господарського суду України від 21.12.2011р., підлягає задоволенню позов прокурора в частині визнання відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія»та у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект»права власності на земельні ділянки площею 40,2503 га, кадастрові номери: 8000000000:90:015:0046, 8000000000:90:015:0047, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 50508800,02 грн., що розташовані по вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва; визнання недійсними, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія»державних актів на право власності на земельні ділянки: КВ №133432, КВ №133433, зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів 17.08.2009р. за №10-8-00112 та №10-8-00113 відповідно; визнання недійсними, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект»державних актів на право власності на земельні ділянки: ЯЖ №011889, ЯЖ №011890, зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 08.09.2010р. за №10-8-00151 та №10-8-00152 відповідно.

Суд приймає до уваги заперечення відповідача 2, надані у відзиві №4621/11-юр від 13.09.2011р., та відмовляє у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до автоматичної системи «Кадастр»зміни щодо права власності на земельні ділянки, відомості щодо віднесення спірних земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення, з огляду на те, що судове рішення у справі не встановлює, а поновлює порушені права держави та територіальної громади міста Києва, що має правовим наслідком скасування внесених до земельного кадастру на підставі незаконного рішення місцевої ради змін та поновлення стану, що існував до прийняття цього рішення (а не внесення відомостей про отримання права). Крім того, прокурором та позивачем не доведено суду, що відповідач 2 ухиляється від здійснення своїх обов'язків в частині ведення державного обліку та реєстрації прав на землі, а відтак -відсутні підстави для примусового захисту права, яке на час винесення судового рішення не порушено Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Стосовно клопотань відповідачів 1, 4, 5 про застосування строку позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Пунктом 5 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність, відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.5 ст.267 вказаного нормативно-правового акту, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як свідчать матеріали справи, 23.05.2011р. на оперативній нараді у заступника Генерального прокурора України -прокурора міста Києва прийнято рішення, оформлене протоколом №37 від 23.05.2011р., відповідно до якого заступника прокурора міста зобов'язано розробити заходи, зокрема, щодо завершення перевірки законності рішень Київської міської ради, прийнятих з питань земельних відносин у 2009-2011р.р., вжиття дієвих заходів реагування щодо повернення незаконно вилучених земельних ділянок державі та територіальній громаді.

За твердженнями заступника прокурора міста Києва, про наявність порушення інтересів держави в частині відчуження спірного майна стало відомо у липні-серпні 2011 року під час проведення перевірки за завданням Генеральної прокуратури України.

Посилання Київської міської ради на те, що рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. відповідача 1 було направлено до прокуратури ще 21.02.2008р., внаслідок чого підстави для відновлення строку позовної давності відсутні, судом до уваги не приймаються, враховуючи, що наявність фактів порушення діючого законодавства можливо було встановити шляхом комплексного аналізу документів та дій відповідачів, встановлення причинно-наслідкового зв'язку між прийняттям вказаного рішення та подальшими обставинами набуття та переходу права власності на відповідні земельні ділянки.

Тобто, за висновками суду, наявність у прокуратури тексту рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. станом на 21.02.2008р. не надавало можливості встановити факти порушення земельного законодавства, які було виявлено під час проведення прокурорської перевірки.

Таким чином, виходячи з того, що прокуратура міста Києва не була учасником спірних правовідносин, а доказів обізнаності з наявністю порушень інтересів Державного агентства земельних ресурсів України, матеріали справи не містять, наведені обставини визнаються судом поважною причиною пропуску строку позовної давності, що зумовлює висновок про наявність підстав для його відновлення та захисту порушеного права держави.

Твердження відповідача 4 стосовно того, що прокурором невірно обрано спосіб захисту права в частині визнання відсутніми у Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект»прав власності та користування на спірні земельні ділянки, судом до уваги не приймається, виходячи з наступного:

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, прокурор має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими ст.152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі, шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (ч.2 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Наразі, одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання у відповідності до вимог ст.20 Господарського кодексу України є визнання наявності або відсутності прав.

За таких обставин, обраний прокурором спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні відсутніми у Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект»прав власності та користування на спірні земельні ділянки, підлягає поновленню порушене внаслідок прийняття неправомірного рішення право власності держави та територіальної громади міста Києва щодо земельних ділянок.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між відповідачами 1, 3, 4, 5, у рівних частинах, приймаючи до уваги, що відповідачем 6 не було вчинено будь-яких неправильних дій, а в частині позову до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позов залишено без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково вимоги Заступника прокурора міста Києва, м.Київ в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України, м.Київ до відповідача 1, Київської міської ради, м.Київ, до відповідача 2, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, до відповідача 3, Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія», м.Київ, до відповідача 4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія», м.Київ, до відповідача 5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект», м.Київ, до відповідача 6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарство Требухівське».

Визнати недійсними з моменту прийняття пункти 1, 2, 3, 4, 5, 8 рішення №1536/4369 від 27.12.2007р. Київської міської ради «Про передачу земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»для гаражного будівництва на вулиці Колекторній у Дарницькому районі м.Києва».

Визнати відсутніми у Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»прав власності та користування на земельні ділянки площею 44,6 га, кадастрові номери: 8000000000:90:015:0046, 8000000000:90:015:0047, 8000000000:90:015:0048, 8000000000:90:015:0049, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 55520568,47 грн., що розташовані по вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва.

Визнати недійсними видані Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»державні акти на право власності на земельні ділянки: ЯЖ №030259, ЯЖ №030260, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів 13.11.2009р. за №10-8-00099 та №10-8-00100 відповідно.

Визнати недійсними укладені між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія»договори оренди земельних ділянок, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів 13.11.2009р. за №63-6-00552 та №63-6-00553.

Визнати відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія»та у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект»права власності на земельні ділянки площею 40,2503 га, кадастрові номери: 8000000000:90:015:0046, 8000000000:90:015:0047, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 50508800,02 грн., що розташовані по вул.Колекторній у Дарницькому районі м.Києва.

Визнати недійсними, видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія»державні акти на право власності на земельні ділянки: КВ №133432, КВ №133433, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів 17.08.2009р. за №10-8-00112 та №10-8-00113 відповідно.

Визнати недійсними, видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект»державні акти на право власності на земельні ділянки: ЯЖ №011889, ЯЖ №011890, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 08.09.2010р. за №10-8-00151 та №10-8-00152 відповідно.

Стягнути з Київської міської ради, м.Київ на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 21,25 грн.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія», м.Київ на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 21,25 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія», м.Київ на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 21,25 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект», м.Київ на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 21,25 грн.

Стягнути з Київської міської ради, м.Київ на користь Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Будіндустрія», м.Київ на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 59 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудіндустрія», м.Київ на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 59 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпроект», м.Київ на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 59 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 15.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Гончаров С.А.

Суддя Ягічева Н.І.

Повне рішення складено 20.02.2011р.