Рішення

від 19.12.2012 по справі 5011-32/16450-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/16450-2012 19.12.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФАРМЛЕКС», м. Київ

до відповідача Фізичної особи -підприємця Дзюби Юлії Олександрівни, м. Київ

про розірвання договору

за участю:

представників сторін:

від позивача: Дяковський О.С. -юрисконсульт

від відповідача: Дзюба П.І. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРФАРМЛЕКС»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Дзюби Юлії Олександрівни про розірвання Договору суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРФАРМЛЕКС»та Фізичною особою - підприємцем Дзюбою Юлією Олександрівною та вважати його розірваним з 09.08.2012року.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:

· позивачем не прийняті до уваги вимоги пункту 4.3 Договору суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року та умови того, що Д вказаний договір не підлягає розірванню в односторонньому порядку протягом одного року;

· доказом продовження строку дії вказаного Договору є внесення відповідачем завдатку за лютий 2013 року, що підтверджує його намір використовувати приміщення на майбутнє у своєї господарської діяльності;

· таким чином Договір суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року не припинив свою дію, і підстав для його розірвання не існує за законом.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, вислухавши доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, позивач використовуючи своє право передбачене статтями 22, 36, 38 ГПК України надав суду клопотання про витребування від відповідача оригінал спірного Договору суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року, який було досліджено судом та сторонами під час судового процесу і долучено до матеріалів справи. Оригінал вказаного договору, що є у справі, за клопотанням відповідача буде повернуто йому після вирішення господарського спору по суті відповідно до вимог статті 40 ГПК України.

Позов мотивовано тим, що 10.02.2012року між Фізичною особою-підприємцем Дзюбою Юлією Олександрівною, (далі -Суборендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРФАРМЛЕКС», (далі -Орендар), було укладено Договір№4 суборенди складського приміщення, (далі - Договір).

Відповідно до його предмету, зазначеного в підпунктах 1,1, 1.2 Розділі 1, вказаний Договір регулює правовідносини, пов'язані із передачею Суборендодавцем у строкове платне користування Орендареві нерухоме майно -складське приміщення, (далі -Об'єкт оренди), яке розташоване за адресою: 07416, Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Фрунзе,15 Є, загальною площею 278,8 кв. м. та вартістю 26 500,00 грн. На виконання вимог пункту 3.1 Договору суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року, Суборендодавець передав Орендарю за актом прийому-передачі від 10.02.10.02.2012року Об'єкт оренди.

Господарська діяльність позивача пов'язана з роздрібною та оптовою торгівлею лікарняними засобами, яка потребує отримання ліцензії, а тому метою передачі майна в оренду слугувало використання Орендарем приміщення під аптечний склад. 17 липня 2012року підприємство в установленому законом порядку отримало ліцензію у Державній службі України з лікарських засобів на здійснення такого виду господарської діяльності у спірному приміщені. Втім, під час знаходження у приміщені встановлено невідповідність його загальної площі тій, що зазначена в Договорі.

У зв'язку з неможливістю здійснювати в орендованому приміщенні свою господарську діяльність підприємство позивача звернулося до іншого суб'єкту господарювання -Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно будівельна компанія «ФУНДАМЕНТ», замовивши у останнього роботи з обміру нежитлових приміщень.

За наслідками таких обмірів, 09.08.2012року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ»( ліцензія АД 035151) складено Технічний висновок. В даному висновку виявлено невідповідність загальної площі приміщення, що зазначена в договорі - 278,8 кв.м., та встановлено її в розмірі -223,5 кв.м.

Пункт 3.4.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №723 від 31.10 2011року (реєстрація в Міністерстві юстиції України від 07.12.2011року за № 1420/20158) передбачено, що: «Аптечні склади (бази) повинні мати у своєму складі: виробничі приміщення: окремі приміщення, площі або зони для приймання і зберігання лікарських засобів та їх відпуску /відвантаження, допоміжних матеріалів і тари загальною площею не менше ніж 250 кв.м». Таким чином, позивач у разі подальшого використання спірного приміщення порушив би ліцензійні умови, і як наслідок до нього з боку контролюючих органів були б застосовані санкції за невиконання ліцензійних умов.

Відповідно до частини третьої ст. 291 ГК України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму. Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Оскільки Суборендодавцем передано у користування Орендарю майно, якість якого не відповідає умовам Договору та його призначенню, позивач 13.08.2012року надіслав на адресу відповідача листа за №7 повідомивши про наявність істотних порушень щодо передачі приміщення не той площі, яка визначена у Договорі суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року. Відповідачем отримано листа 15.08.2012року, однак відповіді з його боку не надходило. З метою захисту порушених прав та охоронювальних законом інтересів позивач звернувся до суду з позовом про розірвання укладеного між сторонами Договору суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов договору передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету за індивідуально-визначеними ознаками майна, ціни, ( розміру орендної плати) та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Законодавець встановлює, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у сторін - суб'єктів господарювання господарських зобов'язань, передбачених статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України), і відповідно до вимог ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Судом з'ясовано, що відповідно частини 2 статті 774 ЦК України строк договору піднайму не перевищує строку договору найму. Також те, що до правовідносин які випливають із договору суборенди застосовуються приписи законодавства, яке регулює орендні відносини.

Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання Наймодавцем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 784 ЦК України, а тому Наймач має право вимагати розірвання договору, якщо Наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та її призначенню. Частина перша статті 767 ЦК України передбачає, що Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідає умовам договору найму та її призначенню.

Під час розірвання або зміни Договору потрібно обов'язково дотримуватися вимог передбачених у статтях 651, 652 ЦК України.

За вимогами статті 651 ЦК України визначені підстави для зміни або розірвання договору. Так, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами частини 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Докази у справі свідчать проте, що Суборендодавцем було передано Орендарю приміщення, якість якого не відповідає умовам Договору, оскільки загальна площа приміщення є однією із його якісних характеристик, так як вона на 55,3 кв.м. ( 278,8 кв.м -223,5 кв.м) менша від вказаної у Договорі. В акті прийому -передачі від 10.02.2012року зазначено, що Суборендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 278,8 кв.м, що також не відповідає дійсності.

Об'єкт оренди переданий у комплекті, що не відповідає умовам Договору суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року, тому його виконання порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило Орендаря того, на що він розраховувала при укладенні вказаного Договору. Таким чином, позивач був позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність у приміщенні, а тому був вимушений орендувати приміщення в іншого суб'єкта господарювання, а саме майно, яке б дозволило йому виконати ліцензійні умови в повному обсязі.

Укладений з Фізичною особою-підприємцем Грищенко В.А Договір оренди нежитлового приміщення № 01/08/2012-ФЛ від 01.08.2012року, загальною площею 384 кв.м, по вул. Ремонтної, 6 в м. Києві дозволило використовувати майно за цільовим призначенням речі, у зв'язку з чим 23.10.2012року Державною службою України з лікарських засобів було видано ліцензію Серії АВ за № 599282 на оптову торгівлю лікарськими засобами.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань за спірним Договором суборенди №4 від 10.02.2012року та користування ним майна, яке не відповідає умовам Договору суборенди. Відповідач доказів передачі майна, якість якого відповідає умовам спірного Договору суборенди та його призначення суду не надав.

За такими обставинами позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФАРМЛЕКС»до Фізичної особи - підприємця Дзюби Юлії Олександрівни, обґрунтовані та підлягають задоволенню. У зв'язку з чим слід розірвати Договір суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРФАРМЛЕКС»та Фізичною особою - підприємцем Дзюбою Юлією Олександрівною та вважати його розірваним з 09.08.2012року.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073,00 грн. грн. покладаються на відповідача у справі - Фізичну особу-підприємця Дзюбу Юлію Олександрівну відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.12.2012року згідно ч. 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 629, 651, 652, 759, 774 ЦК України, ст.ст. 20, 55, 188, 283, 291 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 22, 44, 49, 82, 84, ч. 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФАРМЛЕКС»до Фізичної особи - підприємця Дзюби Юлії Олександрівни задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРФАРМЛЕКС»та Фізичною особою - підприємцем Дзюбою Юлією Олександрівною та вважати його розірваним з 09.08.2012року.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дзюби Юлії Олександрівни, свідоцтво про державну реєстрацію Серія ААБ № 148687 від 31.10.2011року, ідентифікаційний номер платника податків та інших обов'язкових платежів 2723202564, м. Київ, 02097, вул. Радунська, будинок 26 квартира 77, р/р 26008010174792 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФАРМЛЕКС», 01132, м. Киї, бульвар Лесі Українки, 26, р/р 26006013008016 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 38005534, судовий збір в сумі 1 073,00 грн., видавши наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено: 24.12.2012р.

Суддя Підченко Ю.О.