Постанова

від 14.10.2013 по справі 5011-32/16450-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року Справа № 5011-32/16450-2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 р. (головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Гончаров С.А., Смірнова Л.Г.) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 р. (суддя Підченко Ю.О.) у справі№ 5011-32/16450-2012 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармлекс" доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 пророзірвання договору, за участю представників позивачаЮрченко В.Я., відповідачаОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 р., задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармлекс": розірвано Договір суборенди складського приміщення № 4 від 10.02.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфармлекс" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, починаючи з 09.08.2012 р.

Не погодившись з вищевказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що в оренду передавалось приміщення площею 278,8 м2, а не його частина, а також того, що технічний висновок ТОВ "Фундамент" від 09.08.2012 р. виконаний з порушенням встановлених до нього.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.02.2012 р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМЛЕКС" (Орендар) було укладено Договір № 4 суборенди складського приміщення, за умовами Суборендодавцем передано у строкове платне користування Орендареві нерухоме майно - складське приміщення (далі - Об'єкт оренди), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 278,8 кв. м та вартістю 26.500,00 грн.

На виконання вимог пункту 3.1 Договору Суборендодавець передав Орендарю за актом прийому-передачі від 10.02.2012 р. Об'єкт оренди.

Господарська діяльність позивача пов'язана з роздрібною та оптовою торгівлею лікарськими засобами; метою передачі майна в оренду слугувало використання Орендарем приміщення під аптечний склад.

Позивач 17.07.2012 р. отримав ліцензію у Державній службі України з лікарських засобів на здійснення вказаного виду господарської діяльності у спірному приміщені.

В подальшому позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "ФУНДАМЕНТ", замовивши у останнього роботи з обміру нежитлових приміщень.

За результатами обмірів була встановлена невідповідність загальної площі приміщення, що зазначена в договорі - 278,8 кв. м, та встановлено її в розмірі - 223,5 кв.м.

Пункт 3.4.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 723 від 31.10 2011 р. (реєстрація в Міністерстві юстиції України від 07.12.2011 р. за № 1420/20158) передбачено, що аптечні склади (бази) повинні мати у своєму складі: виробничі приміщення: окремі приміщення, площі або зони для приймання і зберігання лікарських засобів та їх відпуску /відвантаження, допоміжних матеріалів і тари загальною площею не менше ніж 250 кв. м.

Таким чином, позивач в разі подальшого використання спірного приміщення порушив би ліцензійні умови, і як наслідок до нього з боку контролюючих органів були б застосовані санкції за невиконання ліцензійних умов.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Позивач листом № 7 від 13.08.2012 р. повідомив відповідача про наявність істотних порушень щодо передачі приміщення не тієї площі з проханням провести звірку розрахунків та фактичного розміру площ, які використовуються.

Відповідач на вказаний лист не відповів.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ).

Відповідно до ст. 784 ЦК України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі.

Судами встановлено, що Суборендодавцем було передано Орендарю приміщення, якість якого не відповідає умовам Договору, оскільки його загальна площа на 55,3 кв. м менша від вказаної у Договорі. Вказані обставини унеможливлюють використання вказаного приміщення за призначенням, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, в т.ч. щодо технічного висновку від 09.08.2012 р., які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, з урахуванням їх сукупного і системного аналізу, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 р. у справі № 5011-32/16450-2012 - без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков