Постанова

від 27.03.2013 по справі 5011-32/16450-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р. Справа№ 5011-32/16450-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Дяковський О.С. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Дзюби Юлії Олександрівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року

по справі № 5011-32/16450-2012 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфармлекс»

до Фізичної особи - підприємця Дзюби Юлії Олександрівни

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфармлекс» задоволені позовні вимоги Розірвати Договір суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРФАРМЛЕКС» та Фізичною особою - підприємцем Дзюбою Юлією Олександрівною та вважати його розірваним з 09.08.2012року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа - підприємець Дзюба Юлія Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року по справі № 5011-32/16450-2012 року та прийняти нове, яким відмовити в задволені позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2013 року апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Дзюби Юлії Олександрівни прийнято до провадження.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфармлекс» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2012 року - без змін, з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні 27.02.2013 року оголошувалась перерва.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів.

Фізична особа - підприємець Дзюба Юлія Олександрівна своїх представників, чи особисто в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

10.02.2012 року між Фізичною особою-підприємцем Дзюбою Юлією Олександрівною - Суборендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРФАРМЛЕКС» - Орендар було укладено Договір №4 суборенди складського приміщення, за умовами якого регулюються правовідносини, пов'язані із передачею Суборендодавцем у строкове платне користування Орендареві нерухоме майно -складське приміщення, (далі - Об'єкт оренди), яке розташоване за адресою: 07416, Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Фрунзе, 15 Є, загальною площею 278,8 кв. м. та вартістю 26 500,00 грн. /а.с. 12-18/.

На виконання вимог пункту 3.1 Договору суборенди складського приміщення №4 від 10.02.2012року, Суборендодавець передав Орендарю за актом прийому-передачі від 10.02.2012року Об'єкт оренди. /а.с. 19/.

Господарська діяльність позивача пов'язана з роздрібною та оптовою торгівлею лікарняними засобами, яка потребує отримання ліцензії, а тому метою передачі майна в оренду слугувало використання Орендарем приміщення під аптечний склад.

17 липня 2012 року підприємство отримало ліцензію у Державній службі України з лікарських засобів на здійснення такого виду господарської діяльності у спірному приміщені.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції було встановлено, що позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «ФУНДАМЕНТ», замовивши у останнього роботи з обміру нежитлових приміщень.

За результатами обмірів було встановлена невідповідність загальної площі приміщення, що зазначена в договорі - 278,8 кв.м., та встановлено її в розмірі - 223,5 кв.м.

Пункт 3.4.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №723 від 31.10 2011року (реєстрація в Міністерстві юстиції України від 07.12.2011року за № 1420/20158) передбачено, що: «Аптечні склади (бази) повинні мати у своєму складі: виробничі приміщення: окремі приміщення, площі або зони для приймання і зберігання лікарських засобів та їх відпуску /відвантаження, допоміжних матеріалів і тари загальною площею не менше ніж 250 кв.м.».

Таким чином, позивач у разі подальшого використання спірного приміщення порушив би ліцензійні умови, і як наслідок до нього з боку контролюючих органів були б застосовані санкції за невиконання ліцензійних умов.

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За статтею 652 ЦК у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до частини третьої ст. 291 Господарського кодексу України (далі - ГК) на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Позивач листом № 7 від 13.08.2012 року повідомив відповідача про наявність істотних порушень щодо передачі приміщення не тієї площі, з проханням провести звірку розрахунків та фактичнго розміру площ, які використовуються.

Доказів реагування на лист матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). (ст. 760 ЦК).

За статтею 784 ЦК наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі.

Матеріалами справи підтверджено, що Суборендодавцем було передано Орендарю приміщення, якість якого не відповідає умовам Договору, оскільки загальна площа приміщення є однією із його якісних характеристик, так як вона на 55,3 кв.м. ( 278,8 кв.м - 223,5 кв.м) менша від вказаної у Договорі. В акті прийому-передачі від 10.02.2012року зазначено, що Суборендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 278,8 кв.м, що також не відповідає дійсності.

За таких обставин, вимоги є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року у справі № 5011-32/16450-2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року у справі № 5011-32/16450-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 5011-32/16450-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Гончаров С.А.

Смірнова Л.Г.