Рішення

від 20.12.2012 по справі 5023/5355/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р.Справа № 5023/5355/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків до ТОВ "ЛТ", смт. Пісочин-2 про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, дов. б/н від 07.06.11 р.;

відповідача - Болибік І.О., дов. № 83 від 30.11.12 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ" 16 680,00 грн. основного боргу, інфляційні витрати в сумі 3 436,08 грн., 3% річних в сумі 1 822,00 грн., 1 846,00 грн. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором № 32 від 12.06.08 р.

Крім того, позивач заявив клопотання про поновлення строку для подачі позовної заяви, в якому зазначив у чому полягає причина подання позовної заяви тільки 22.11.12 р., а саме про те, що з відповідачем проводились усні переговори щодо погашення наявної суми заборгованості та було знайдено порозуміння відстрочення сплати суми боргу, в зв'язку з тяжким фінансовим становищем, що підтверджується гарантійним листом та мировою угодою до нього.

Суд, дослідивши вказане клопотання, вважає за необхідне його задовольнити, виходячи з наступного.

Хоча фактичне виконання позивачем умов договору було завершено у березні 2009 року, проте, 25.07.11 р. відповідач направив позивачу гарантійний лист № 112 (а.с. 29), в якому просив узгодити графік погашенні заборгованості, після чого сторонами була підписана мирова угода (а.с. 30), відповідно до якої, відповідач зобов'язався сплатити заборгованість рівними частинами до 30.11.11 р., проте борг був сплачений частково.

21.05.12 р. позивач на адресу відповідача направив вимогу, в якій вимагав повернути суму боргу в розмірі 16 680,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За таких обставин, враховуючи те, що сторони відійшли від умов договору по оплаті та узгодили нові строки виконання відповідачем його зобов'язань, підписавши мирову угоду, суд визнає клопотання позивача обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.12.12 р. по 20.12.12 р.

В судовому засіданні 20.12.12 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.12 р. підтримав свій відзив від 20.12.12 р., відповідно до якого проти позову заперечує у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на те, що термін позовної давності, встановлений ч.1 ст. 257 ЦК України сплив, оскільки вантажопідйомний кран використовувався відповідачем в період з червня 2008 року по березень 2009 року, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 32 від 12.06.08 р. (а.с. 9), відповідно до умов якого (п. 1.1), виконавець (позивач) зобов'язався надати замовнику (відповідачу) вантажопідйомний кран МКГ 25 БР заводський №_10_Рег.№36009_ для роботи на будівельних об'єктах. За виконану роботу, відповідно до даного договору, відповідач сплачує позивачу, згідно з калькуляцією за договірною ціною, виходячи з розрахунку середньомісячної однозмінної роботи 90 грн. за одну годину роботи (п. 2.1 договору).

Сторони домовились (п. 2.2 договору), що передплата вноситься відповідачем кожен тиждень за наступний на підставі виставленого позивачем рахунку.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, позивач передає відповідачу акти здачі-приймання виконаних робіт, щомісяця після завершення робіт.

Вищезазначений договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до повного закінчення визначених робіт та взаємних розрахунків (пункт 6.1 договору).

Свої зобов'язання за вказаним договором позивач виконав належним чином, надав відповідачу вантажопідйомний кран МКГ 25 БР заводський №_НОМЕР_2_ для використання відповідачем на будівельних об'єктах на загальну суму 101 720,00 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (а.с. 10-16).

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором № 32 від 12.06.08 р. не виконав в повному обсязі, здійснивши часткову оплату в сумі 85 040,00 грн., про що свідчать банківські виписки (а.с. 17-23), внаслідок чого заборгованість відповідача склала 16 680,00 грн.

25.07.11 р. відповідач направив позивачу гарантійний лист № 112 (а.с. 29), в якому просив узгодити графік погашенні заборгованості, після чого сторонами була підписана мирова угода (а.с. 30), відповідно до якої, відповідач зобов'язався сплатити заборгованість рівними частинами до 30.11.11 р.

21.05.12 р. позивач на адресу відповідача направив вимогу (а.с. 27), в якій вимагав повернути суму боргу в розмірі 16 680,00 грн. Відповідач на вимогу ніяким чином не відреагував, борг не сплатив.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, враховуючи те що, сторони відійшли від умов договору № 32 від 12.06.08 р. щодо оплати, суд, керуючись ч. 2 ст. 530 ЦК України, визнає відповідача таким, що мав виконати його зобов'язання по сплаті боргу негайно після отримання вимоги від позивача, тобто по 25.05.12 р. включно.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 16 680,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 26.05.12 р. прострочив виконання зобов'язання з орендної плати за користування вантажопідйомного крану, за договором № 32 від 12.06.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 16 680,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 2.3 договору № 32 від 12.06.08 р. в разі порушення строків оплати за даним договором, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 1216,82 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 244,03 грн.

В задоволені вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 3 436,08 грн. суд відмовляє, оскільки у період з 26.05.12 р. по 19.11.12 р. індекс інфляції складав 0,992 пункти.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 624, ст. 625, ст. 629, ст. 759, ст. 762 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ" (вул. Кільцева, 41, смт. Пісочин-2, Харківська область, 62418, код ЄДРПОУ 31977284, п/р 26000012818 в філії № 6 банк "Грант" м. Харків, МФО 350459) на користь Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 в АСУБ "Грант" м. Харків, МФО 351607) 16 680,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 244,03 грн., 1 216,82 грн. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 227,61 грн.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 629,18 грн. пені, 3% річних в сумі 1577,97 грн. та інфляційних витрат в сумі 3 436,08, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.12.2012 р.

Суддя Інте Т.В.