Постанова

від 19.12.2012 по справі 39/81-65/185

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. Справа № 39/81-65/185

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М.. -головуючий, Жукової Л.В. - доповідач, Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 р. у справі № 39/81-65/185 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 12 371,10 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Марковська В.В. (дов. від 13.02.2012р.);

відповідача: ОСОБА_6 (дов. від 17.12.2012р.),

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 12 371,10 грн., з яких 12 232, 85 грн. основного боргу, 110, 10 грн. інфляційні втрати, 28, 15 грн. 3% річних, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що у лютому та березні 2008 року ним було виявлено перевищення відповідачем встановлених договором на постачання електричної енергії №71623 від 24.01.2008 року величин споживання, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу двократну вартість перевищеної величини споживання на суму 12 232, 85 грн. (з урахуванням ПДВ).

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року (суддя: Головіна К.І.) позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. (головуючий суддя: Коршун Н.М., судді: Авдеєв П.В., Куксов В.В.), апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року у справі № 39/81-65/185 залишено без змін.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. та прийняти нове рішення.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.01.2008 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго") та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір про постачання електричної енергії № 71623, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов Договору та Додатків до нього.

У п. 2.2.2 договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується постачати електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору - Додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".

Пунктом 2.2.3 передбачено, що постачальник зобов'язується повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію.

Відповідно до п. 2.3.2 та п. 2.3.3 споживач зобов'язується дотримуватись режиму споживання електричної енергії та оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань та електролічильників споживачів".

Згідно з п.2 Додатку 2.1 до договору споживач знімає показання розрахункових лічильників 21 числа кожного місяця та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання.

Пунктом 5 Додатку 2.1 до договору встановлено, що споживач зобов'язується щомісяця 22 числа направляти представника до постачальника для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки "Звіт про використану електроенергію", "Звіт про результати вимірів активної потужності"). Крім цього, споживач надає підписані акт про приймання-передачу товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

У п.6 Додатку №2.1 до договору сторони визначились, що за даними звіту про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат згідно з додатком "Розрахунок втрат" визначається обсяг фактично спожитої активної і реактивної та генерованої реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в акті про приймання -передачу товарної продукції, акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, по два примірника яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженим по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

Відповідно до п.5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання на наступний рік установлюється постачальником на рівні фактично спожитих обсягів відповідних періодів поточного року.

Пунктом 4.2.3 договору сторони узгодили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Згідно з п.16 Додатку № 2.1 до договору у разі споживання електричної енергії у розрахунковому періоді понад договірну величину актом, що фіксує зазначене перевищення, сторони вважають додаток "Звіт про використану електроенергію" за відповідний розрахунковий період, погоджений обома сторонами. Постачальник надає рахунок на оплату двократної вартості перевищення споживачу щодо допущеного перевищення. Рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з моменту отримання.

Матеріали справи свідчать про те, що у лютому 2008 р. відповідач подав Звіт про використану електроенергію, в якому вказав, що спожив 5063 кВтг, що з урахуванням відсотку втрат у мережах становить 5148 кВт/г, а у березні 2008 р. спожив 5052 кВт/г (без урахуванням відсотку втрат у мережах).

Господарськими судами встановлено, що позивач, на підставі завдання № 173/31 на виконання робіт з приладами обліку в електроустановках напругою до 1000 В за умови відсутності оперативного персоналу споживача, у додатку до вказаного завдання зафіксував показники лічильника станом на 25.02.2008 р.

Враховуючи невідповідність показників, які зазначив відповідач у Звіті про використану електроенергію у березні 2008 року з показниками, які зняв представник позивача, був виданий наряд № 886 від 28.03.2008 р. на перевірку та зняття показників лічильника відповідача.

Так за результатами вказаної перевірки Публічним акціонерним товариством "Київенерго" був складений Акт від 28.03.2008 р. із зазначенням показників лічильника - 0032300 кВт/г. Позивач зафіксував перевищення договірних величин споживання електроенергії у лютому 2008 року на 448 кВт/г, двократна вартість якого становить 191,21 грн. (без ПДВ), та у березні 2008 року - на 22 995 кВт/г, двократна вартість якого становить 10 002,83 грн. (без ПДВ), що було відображено в акті приймання-передачі товарної продукції за березень 2008 р. та в акті приймання-передачі товарної продукції за квітень 2008 р.

З огляду на викладене, відповідачу у грудні 2009 року було донараховано 2 038,81 грн. ПДВ на суму 10 194,04 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої електричної енергії та договірної величини споживання за перевищення договірних величин споживання у лютому та березні 2008 року., а за період з 01.02.2008 року по 01.01.2010 року позивач за перевищення договірних величин споживання електричної енергії нарахував відповідачу 12 232,85 грн. (з ПДВ) та надав відповідачу рахунок -фактуру № 71623015 від 26.01.2011 р. на оплату вказаної суми, який був отриманий представником відповідача 26.01.2011 р.

Згідно з п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

За змістом пункту 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, споживачі у разі перевищення встановлених граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

За приписами ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини; вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

В силу п. 6.16 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 217 ГК України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.5 ст.277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

За таких обставин, висновки господарських судів про те, що наявні всі підстави для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з відповідача двократної вартості між фактично спожитою та договірною величиною споживання електричної енергії у сумі 12 232,85 грн. згідно договору про постачання електричної енергії № 71623 від 24.01.2008 р. є обгрунтованими.

Посилання скаржника в касаційній скарзі, що п. 4.2.3. договору на постачання електричної енергії №71623 від 24.01.2008 року встановлено, що плата за перевищення договірної величини стягається із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВА і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВтг і більше, судовою колегією відхиляються з наступних підстав.

Як вбачається з п. 4.2.3 договору від 24.01.2008 № 71623, п.16 додатку № 2.1 до нього та Правил користування електричною енергією, існує два види перевищень договірних величин, а саме: перевищення обсягів фактичного споживання електроенергії та перевищення договірної потужності.

Господарськими судами встановлено, що позивачем було зафіксовано саме перевищення обсягів фактичного споживання. Таким чином, положення п.4.2.3 в частині визначення приєднаної потужності 150 кВА і більше не стосується відповідача, враховуючи те, що позовна заява не стосується перевищення потужності. Так, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення двократної вартості фактично спожитої та договірної величини, то позивач правомірно застосовував п.4.2.3., адже він стосується споживачів із середньомісячним обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВтг. і більше. Як вбачається з Додатку №8А, середньомісячний обсяг споживання електричної енергії відповідачем за договором № 71623 становить 56,4 тис. кВтг.

Відповідно до п. 6.14 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28 період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і не має перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку.

Пунктом 16 додатку 2.1 до договору сторони узгодили, що позивач надає рахунок на оплату двократної вартості перевищення відповідачу щодо допущеного перевищення, який має бути оплачено протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Згідно Довідки про надходження коштів в погашення основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії нарахування за перевищення договірної величини споживання електроенергії, зафіксоване у лютому 2008 року, виставлене у березні 2008 року, а те, що зафіксоване у березні 2008 року, виставлене у квітні 2008 року.

Як вбачається зі звітів про використану електроенергію у лютому і березні 2008 року дати їх подачі - 20.02.2008р. та 20.03.2008р. відповідно.

Наряд №886 на перевірку та зняття показників, на підставі якого складено Акт обстеження оформлені 28.03.2008р.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач своєчасно отримував рахунки для сплати нарахувань за перевищення договірної величини споживання електроенергії у лютому та березні 2008 року.

Також судами попередніх інстанцій відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України правомірно задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі - 28,15 грн. та інфляційних втрат в розмірі -110,10 грн.

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судом норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 р. у справі № 39/81-65/185 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Студенець В.І.