Постанова

від 19.12.2012 по справі 5016/494/2012(6/42)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. Справа № 5016/494/2012(6/42) Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. - доповідач, Студенця В.І.,

розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Укрцегла" на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 05.06.2012 р. та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 р. у справі № 5016/494/2012(6/42) господарського суду Миколаївської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Укрцегла" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачавідкритого акціонерного товариства "Первомайський завод будівельних матеріалів" простягнення 6 030,85 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Гайдаржий А.В. (дов. від 30.12.2011р.);

відповідача: не з'явилися;

3-ї особи: Худяков І.М. (дов. від 01.07.2012р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.06.2012 р. (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено у повному обсязі. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 56/144 від 06.08.2008 р. та додатків до нього щодо оплати отриманої протягом грудня 2011 р. електроенергії у обсязі 3815 кВт/год, з яких 3224 кВт/год фактично спожитої електроенергії та 591 кВт/год втрати електроенергії, внаслідок чого має борг по її оплаті в сумі 4008 грн. 25 коп. Крім того, у грудні 2011 р. відповідач перевищив договірну величину споживання електроенергії на 2315 кВт/г, а тому повинний оплатити її вартість у подвійному розмірі в сумі 2026 грн. 90 коп., у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6030 грн. 85 коп. заборгованості за договором. Протилежні доводи відповідача не прийняті місцевим судом до уваги внаслідок їх безпідставності, у зв'язку з чим судові витрати по справі в сумі 1609 грн. 50 грн. повністю покладені на ТОВ.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2012р. у справі №5016/494/2012(6/42) (головуючий суддя: Шевченко В.В., судді: Мирошниченко М.А., Головей В.М.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцегла" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 05.06.2012 року у справі №5016/494/2012 (6/42) залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцегла" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції рішення господарського суду Миколаївської області від 05.06.2012р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2012р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Позивач скористався правом, наданим ст.111 2 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.08.2008 р. між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії №56/144 за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачеві електроенергію, а останній оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. Відповідно до п.9.4 договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 р.

Згідно п. 9.4 договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що станом на 31.12.2011 р. договір припинив свою дію.

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору, позивач протягом грудня 2011 р. поставив відповідачу електроенергію в обсязі 3815 кВт/год, з яких 3224 кВт/год фактично спожитої електроенергії та 591 кВт/год втрати електроенергії, загальною вартістю 4008 грн. 25 коп., що підтверджується складеними представниками сторін актом про використану електричну енергію за цей період часу та рахунком позивача на її оплату від 19.12.2011 р., що отримані в цей же день представником відповідача під особистий підпис.

У додатку №1а до договору сторонами погоджена договірна величина споживання електроенергії на грудень 2011 р. в розмірі 1500 кВт/г.

Відповідно до п. 1 додатку № 10 до названого договору відповідач повинний оплатити отриману електроенергію протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку позивача, тобто у строк не пізніше ніж 24.12.2011 р.

Відповідач, доказів оплати вищеназваного рахунку та спожитої протягом грудня 2011 р. електроенергії судам не надав.

Крім того, у грудні 2011 р. відповідач спожив 3815 кВт/год електроенергії, тобто допустив перевищення договірної величини споживання електроенергії в цьому місяці на 2315 кВт/год, подвійна вартість якої складає 2026 грн. 90 коп. при тарифі 0,87555 грн. за 1 кВт/год, так як згідно ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Позивач виписав відповідачеві повідомлення про перевищення договірних величин споживання електричної енергії та виставив рахунок №56/144/12 від 19.12.2011 р. для її оплати, що отриманий в цей же день представником ТОВ під особистий підпис.

Згідно п.2 додатку №10 до договору відповідач повинний був оплатити отриманий рахунок № 56/144/12 протягом 5 операційних днів з моменту його отримання.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, суди задовольнили вимоги та стягнули з відповідача на користь позивача 4008 грн. 25 коп. заборгованості по оплаті спожитої електроенергії за названий період часу та не прийняв до уваги ствердження відповідача про те, що об'єкт відповідача ("цегельний завод"), що розташований за адресою: вул. Цегельна,1, в с. Бандурка, Первомайського району Миколаївської області вибув із його володіння, а тому він не повинен оплачувати спожиту активну електричну енергію, так як, по-перше, доказів, які б свідчили про не користування відповідачем зазначеним приміщенням в матеріалах справи не міститься. Крім того, відповідно до п.6.18 ПКЕЕ у разі звільнення займаного приміщення або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення або остаточного припинення користування електричною енергією та надати письмову заяву щодо розірвання договору про постачання електричної енергії, а у разі неповідомлення споживачем або несвоєчасного повідомлення постачальника електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції правомірно відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивача 2026 грн. 90 коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії в грудні 2011 року.

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцегла" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.06.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 р. у справі № 5016/494/2012(6/42) залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Студенець В.І.