Постанова

від 25.12.2012 по справі 43/440-6/231

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 43/440-6/231

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідач суддів:Акулової Н. Владимиренко С. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у справі№43/440-6/231 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та державного підприємства "Укрконверс" до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Вікор-Найт" 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" 3. публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" за участю третьої особиШевченківської районної в місті Києві державної адміністрації провизнання права власності на нерухоме майно та його витребування за участю представників сторін: від позивачів:Івашін Є.В., за довіреністю (ДП "Укрконверс") Стахмич В.Л., за довіреністю (Міністерство оборони України) від відповідачів :Косов І.О., за довіреністю (ТОВ "Вікор-Найт") Шлянта Н.Р., за довіреністю (ПАТ "Банк "Київська Русь") від третьої особи:не з'явився від прокуратури:Кривоклуб О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 задоволено позов у повному обсязі, визнано за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на спірне майно та витребувано дане майно на користь Державного підприємства "Укрконверс" з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікор-Найт".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 у справі №43/440-6/231 скасовано з огляду на незалучення до участі у справі Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", якому належало спірне майно на момент прийняття оскаржуваного рішення, а в задоволенні позову відмовлено, оскільки позов заявлено до неналежного відповідача.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2012 касаційну скаргу Прокурора відділу Генеральної прокуратури задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 у справі № 43/440-6/231 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 у справі №43/440-6/231 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 у справі №43/440-6/231 змінено. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 у справі №43/440-6/231 викладено в наступній редакції:

"Позов задовольнити повністю.

Визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на будівлі та споруди загальною площею 1047,80 кв.м., розташовані у м. Києві, вул.Мельникова, 81 (літера Б), а саме: приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 3) третього поверху, приміщення з № 12 по № 31, № 34 (групи приміщень № 4), приміщення №№ 11, 32, 33 четвертого поверху.

Витребувати на користь Державного підприємства „Укрконверс" (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 81, код 32494385) з чужого незаконного володіння Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (м. Київ, вул. Хорива, 11-а, код 24214088) будівлі та споруди загальною площею 1047,80 кв.м., розташовані у м. Києві, вул. Мельникова, 81 (літера Б), а саме: приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 3) третього поверху, приміщення з № 12 по № 31, № 34 (групи приміщень № 4), приміщення №№ 11, 32, 33 четвертого поверху.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд"(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корп. 20, код 32153708) до Державного бюджету України 8500грн. 00 коп. державного мита та 78 грн. 67 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікор-Найт" (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 81, код 34429852) до Державного бюджету України 8500 грн. 00 коп. державного мита та 78 грн. 67 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (м.Київ, вул. Хорива, 11-а, код 24214088) до Державного бюджету України 8500 грн. 00 коп. державного мита та 78 грн. 67 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. та направити справу №43/440-6/231 до суду першої інстанції на новий розгляд.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що приймаючи оскаржені судові акти суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги приписи ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції , що діяла на момент затвердження мирової угоди по справі №43/464 , тобто станом на 20.12.2005р. Також, вважає, що судами не досліджувалось фактичних обставин справи у підтвердження правомірності набуття скаржником та іншими відповідачами права власності на спірне майно.

В призначене судове засідання представники третьої особи не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи сторони були сповіщені належним чином.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 21.12.12р. № 03.07-05/994, у зв'язку з виходом з відпустки судді Владимиренко С.В., для розгляду справи сформовано колегія суддів у складі: головуючого судді Запорощенка М.Д., суддів -Акулової Н.В., Владимиренко С.В.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 18.04.2003 наказом голови Національного координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів № 32 було створено Державне підприємство "Укрконверс".

07.03.2005 указом Президента України № 443/2005 "Про ліквідацію Національного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів" Центр адаптації ліквідовано, його повноваження та зобов'язання покладені на Міністерство оборони України, а Кабінету Міністрів України доручено визначити перелік об'єктів державної власності, що передаються в управління Міністерства оборони України, та утворити у його складі відповідний урядовий орган державного управління.

15.04.2005 постановою Кабінету Міністрів України № 295 у складі Міністерства оборони України на базі ліквідованого Центру адаптації утворено державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів (, як урядовий орган державного управління.

23.08.2005 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 365-р на виконання статті 3 Указу № 443 до сфери управління Міністерства оборони України були передані цілісні майнові комплекси державних підприємств ліквідованого Центру адаптації, у тому числі державного підприємства "Укрконверс".

10.10.2005 наказом Міністра оборони України № 609 підприємства ліквідованого Центру адаптації прийняті до сфери управління Міністерства оборони України.

29.11.2006 наказом Міністра оборони України № 694 були внесені зміни до статуту Державного підприємства "Укрконверс", відповідно до яких органом управління майна підприємства стало Міністерство оборони України. 22.01.2007 зміни були зареєстровані державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації.

27.12.2005 Головним управлінням комунальної власності міста Києва було видано свідоцтво про право власності за №1813-В на нежилі приміщення загальною площею 1047,80кв.м., які розташовані у м. Києві по вул. Мельникова, 81 (літера Б), які є державною власністю і належать державі Україна.

14.06.2005 ухвалою Господарського суду міста Києва за заявою керівника Державного підприємства „Укрконверс" порушена справа № 43/464 про банкрутство цього підприємства. Ухвалою від 20.12.2005, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2006, затверджена мирова угода від 16.12.2005, укладена між Державним підприємством „Укрконверс" (боржником) і комітетом кредиторів, та припинено провадження у справі.

За умовами мирової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" зобов'язалося погасити кредиторську заборгованість Державного підприємства „Укрконверс" на суму 2989787,46 грн. та перерахувати для поповнення його обігових коштів 2248446,54грн., а Державне підприємство „Укрконверс" погодилося передати третій особі у власність належні підприємству основні фонди - нерухоме майно, у тому числі цілісні майнові комплекси, загальною площею 36944,8 кв. м. у містах Києві, Львові, Київській та Львівській областях оціночною вартістю 5238234,00 грн.

10.10.2006 постановою Верховного Суду України за касаційним поданням Генерального прокурора України постанова Вищого господарського суду України від 21.06.2006 та ухвала Господарського суду міста Києва від 20.12.2005 скасовані і справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2005 та постанови Вищого господарського суду України від 21.06.2006 у справі № 42/464 та визнання мирової угоди від 16.12.2005 недійсною стало те, що статтями 18, 35, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та планом санації боржника - Державного підприємства „Укрконверс" не передбачено перехід права власності на майно боржника третій особі -Товариству з обмеженою відповідальністю „Нафта-Трейд", що мало місце за даною мировою угодою, а також те, що господарський суд не перевірив, чи порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб, не повідомив власника майна - Міністерство оборони України про дату розгляду мирової угоди та не заслухав його думку відносно умов укладення цієї угоди, чим позбавив Міністерство оборони України права на судовий захист своїх майнових прав.

20.06.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю „Нафта-Трейд" звернулося до суду з заявою про порушення справи про власне банкрутство у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.06.2006 ухвалою Господарського суду міста Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта-Трейд" порушена справа №23/288б. Ухвалою від 28.09.2006, серед іншого, затверджена мирова угода від 28.08.2006, укладена між боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю „Нафта-Трейд") і його кредиторами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Фінансові технології" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікор-Найт".

Відповідно до умов мирової угоди від 28.08.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю „Нафта-Трейд" в обмін на кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікор-Найт" у сумі 2835864,23 грн. передало йому у власність нежилі приміщення загальною площею 1047,80 кв.м., розташовані у місті Києві по вул.Мельникова,81 (літера Б), які були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю „Нафта-Трейд" від Державного підприємства "Укрконверс" за мировою угодою від 16.12.2005, затвердженою ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2005 р. у справі № 43/464.

12.09.2006 нежилі приміщення загальною площею 1047,80 кв.м., розташовані у місті Києві по вул. Мельникова, 81 (літера Б), були передані Товариству з обмеженою відповідальністю „Вікор-Найт" за актом прийому-передачі, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

18 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вікор-Найт" та Акціонерним банком „Київська Русь" був укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим номером 2302. 07 квітня 2011 року Комунальним підприємством «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»було зареєстровано право власності на спірні нежитлові приміщення за Акціонерним банком „Київська Русь" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Банк „Київська Русь" .

Заступник генерального прокурора України звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України , Державного підприємства „Укрконверс" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікор-Найт", Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафта-Трейд" про визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України права власності на будівлі та споруди загальною площею 1047,80 кв.м, розташовані в м. Києві, вул. Мельникова, 81 (літера Б), а саме: приміщення з №1 по № 26 (групи приміщень № 3) третього поверху, приміщення з № 12 по № 31, № 34 (групи приміщень № 4), приміщення № 11, № 32, № 33 четвертого поверху, та витребування вказаних будівель та споруд на користь Державного підприємства „Укрконверс" з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікор-Найт".

Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 22.06.2011 Вищий господарський суд України скасував судові рішення в справі, направивши її на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення дійсних власників спірного в справі майна згідно з вимогами статті 41 Конституції України та статей 316-321 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 задоволено позов у повному обсязі, визнано за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на спірне майно та витребувано дане майно на користь Державного підприємства "Укрконверс" з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікор-Найт".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 у справі №43/440-6/231 скасовано з огляду на незалучення до участі у справі Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", якому належало спірне майно на момент прийняття оскаржуваного рішення, а в задоволенні позову відмовлено, оскільки позов заявлено до неналежного відповідача.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2012 касаційну скаргу Прокурора відділу Генеральної прокуратури задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 у справі № 43/440-6/231 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 у справі №43/440-6/231 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 у справі №43/440-6/231 змінено. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 у справі №43/440-6/231 викладено в наступній редакції:

"Позов задовольнити повністю.

Визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на будівлі та споруди загальною площею 1047,80 кв.м., розташовані у м. Києві, вул.Мельникова, 81 (літера Б), а саме: приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 3) третього поверху, приміщення з № 12 по № 31, № 34 (групи приміщень № 4), приміщення №№ 11, 32, 33 четвертого поверху.

Витребувати на користь Державного підприємства „Укрконверс" (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 81, код 32494385) з чужого незаконного володіння Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (м. Київ, вул. Хорива, 11-а, код 24214088) будівлі та споруди загальною площею 1047,80 кв.м., розташовані у м. Києві, вул. Мельникова, 81 (літера Б), а саме: приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 3) третього поверху, приміщення з № 12 по № 31, № 34 (групи приміщень № 4), приміщення №№ 11, 32, 33 четвертого поверху.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд"(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корп. 20, код 32153708) до Державного бюджету України 8500грн. 00 коп. державного мита та 78 грн. 67 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікор-Найт" (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 81, код 34429852) до Державного бюджету України 8500 грн. 00 коп. державного мита та 78 грн. 67 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (м.Київ, вул. Хорива, 11-а, код 24214088) до Державного бюджету України 8500 грн. 00 коп. державного мита та 78 грн. 67 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.".

Приймаючи судові акти про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт вибуття спірного майна з володіння держави в особі Міністерства оборони України поза його волею підтверджується встановленим фактом недійсності первинного правочину щодо відчуження цього майна. Також, судами встановлено, що спірне майно вибуло із власності держави, з управління Міністерства оборони України та з володіння Державного підприємства "Укрконверс" не з їхньої волі, а іншим шляхом: внаслідок постановлення 20.12.2005 Господарським судом міста Києва ухвали про затвердження мирової угоди від 16.12.2005, яка 10.10.2006 була скасована Верховним Судом України. За висновками судів факт вибуття спірного майна з володіння позивачів поза їх волею є встановленим належними доказами та наявні правові підстави для його витребування.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна вправі пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується з наведеним висновком судів попередніх інстанцій як таким, що зроблений всупереч вимогам ст. 43 ГПК України без повного з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору і що виключає правильність застосування норм матеріального права, з огляду на наступне.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 22.06.11р. вказав на необхідність, під час нового розгляду справи, встановити обставини щодо дійсних власників спірного майна згідно з вимогами ст. 41 Конституції України.

На думку колегія суддів , всупереч положенням ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій не вповні виконали вказівки, що містилися в зазначеній постанові касаційної інстанції.

Зокрема, суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі не встановили фактичну приналежність та статус спірного майна на момент укладення мирової угоди 16.12.2005 у справі № 43/464. Крім того, судами не досліджувалося та не встановлено результатів розгляду справі про банкрутство учасників даного судового процесу.

З огляду на викладене оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд в цій частині до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

У відповідності до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що господарський суд у розгляді даної справи припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то прийняте по суті справи рішення ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах, які входять до предмету доказування, а отже неможливо зробити висновок про правильність застосування господарським судом норм матеріального права.

Порушення судом першої інстанції вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повноти з'ясування обставин справи, неповне дослідження предмету і правової природи позову унеможливило правильне застосування приписів матеріального і процесуального законодавства і є підставою скерування справи для нового розгляду судом першої інстанції .

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" -задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у справі №43/440-6/231 скасувати.

Справу передати до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко