Рішення

від 24.10.2012 по справі 35/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

24.10.12 р. Справа № 35/281

Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.,

при секретарі Макогон Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління», с.Новомихайлівка Мар'їнського району Донецької області, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі №35/281 за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк, ЄДРПОУ 00191678, до відповідача, Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління», с.Новомихайлівка Мар'їнського району Донецької області, ЄДРПОУ 36261260, про стягнення 42 419 320,46 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Філімонов А.Ю. - за довіреністю,

від відповідача (заявника): Приходько В.В. - за довіреністю, -

Згідно приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.10.2012р. оголошувалась перерва з 11 год. 30 хв. по 13 год. 15 хв.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління», с.Новомихайлівка Мар'їнського району Донецької області, про стягнення 42 419 320,46 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області 15.10.2009р. по справі №35/281 позовні вимоги задоволено повністю: з Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління», с.Новомихайлівка Мар"їнського району Донецької області, на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк, 42 419 320,46 грн. основного боргу, а також 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

26.10.2009р. на виконання даного процесуального документу господарського суду Донецької області по справі №35/281, яке набрало законної сили 26.10.2009р., видано наказ на примусове виконання рішення суду.

08.10.2012р. на адресу господарського суду Донецької області від Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління» надійшла заява №69 від 04.10.2012р. про перегляд рішення по справі №35/281 за нововиявленими обставинами, відмову у задоволенні позову Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» щодо стягнення з Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління» заборгованості у сумі 42 419 320,46 грн.

Ухвалою суду від 08.10.2012р. наведену заяву прийнято та призначено її розгляд.

Одночасно, разом із зазначеною заявою подано клопотання №71 від 04.10.2012р. про відстрочення сплати судового збору у розмірі 32 190,00 грн. за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами означеного рішення господарського суду Донецької області про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за внутрішніми розрахунками, яка була передана йому за розподільчим балансом під час реорганізації Позивача, до ухвалення судового рішення у справі за результатами такого перегляду, яке задоволено судом, про що відображено у вказаній ухвалі.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення по справі №35/281 за нововиявленими обставинами Відповідач посилається на той факт, що підґрунтям висновку суду стосовно стягнення з Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління» на користь Позивача суми у розмірі 42 419 320,46 грн. є рішення Донецької обласної ради №5/19-609 від 18.12.2008р. з додатком, розподільчий баланс щодо виділення зі складу Позивача відокремленого структурного підрозділу, розпорядження голови Донецької обласної ради №23р від 02.03.2009р., проте на момент розгляду справи не було відомо про помилкове відображення суми 42 293 413 грн. по рядку 600 (інші поточні зобов'язання) замість рядку 300 (статутний капітал) у розподільчому балансі, складеному 02.03.2009р. при виділенні Відповідача зі складу Позивача та створення на базі колишнього відокремленого підрозділу нової особи - Відповідача, та не могло бути відомо заявнику, оскільки лише на підставі наказу керівника Відповідача від 25.09.2012р., зважаючи на розпорядження сектору економічного аналізу управління з питань комунальної власності виконкому Донецької обласної ради щодо доручення керівнику Відповідача до 25.05.2012р. доповісти про обсяг коштів отриманих з обласного бюджету за перший квартал 2012р. і аналогічний період 2011р. тощо, створено відповідну комісію для проведення перевірки даних бухгалтерського обліку з складання розподільчого балансу при утворенні Відповідача на базі колишнього відокремленого підрозділу Позивача. З акту вказаної комісії від 01.10.2012р. вбачається допущення означеної методологічної помилки при складанні розподільчого балансу, внаслідок чого під час виділення зі складу Позивача і створення на її базі нової особи -т Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління» на баланс останнього передано заборгованість за внутрішніми розрахунками між головним підприємством та його відокремленим структурним підрозділом у сумі 42 293 413грн., в той час як по рядку 300 (статутний капітал) розподільчого балансу зазначено 1 593 641грн., а по рядку 350 (не покритий збиток) розподільчого балансу зазначено 21 131 653 грн., що по суті суперечить діючому законодавству та призвело до прийняття невірного рішення по справі №35/281 від 15.10.2009р. Крім того, сама структура розподільчого балансу складається з балансу підприємства, що реорганізується, та рядків строк балансу підприємства, що виділено і строк балансу, що залишилося після виділення. Проте, в протиріч вказаному, до господарського суду у справі №35/281 надано лише дані і строки балансу Відповідача, який утворений шляхом виділу зі складу Позивача, без зазначення інших необхідних рядків, що унеможливлює по-перше, визначити які активи і пасиви підлягали розмежуванню у реорганізованого підприємства, а по-друге, не дозволяє визначити чи відповідає частка виділених з загально складу активів Відповідачу частці переданих йому пасивів. Також, за строками розподільчого балансу вбачається, що Відповідачу передані у тому числі по строчці 170 (дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом) 54 896 грн., по строчці 550 (поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом) у сумі 40 699 грн., тоді як згідно положень Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами і забороняється будь-яка уступка грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам.

На підтвердження даних обставин Відповідач надав копію розподільчого балансу, службової записки, наказу №41 від 25.09.2012р. «Про створення комісії для перевірки даних бухгалтерського обліку», акт перевірки даних бухгалтерського обліку, інформації для звіту голові обласної ради, рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2009р. по справі №35/281.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на Правила (стандарти) бухгалтерського обліку (ПсБО), затверджені наказами Міністерства фінансів України, ч.ч.4, 6, 7 ст.3, ч.1 ст.56, ч.ч.1, 2 і 4 ст.57 Господарського кодексу України, положення Податкового кодексу України, Закон України №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними ми цільовими фондами» та ст.ст.112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Відповідача (заявник) підтвердив у повному обсязі обставини, викладені у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Представник Позивача в судовому засіданні проти задоволення наведеної заяви заперечив, про що також представив відзив №03/01/381 від 24.10.2012р.

Розглянув матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Рішенням Донецької обласної ради №5/19-609 від 18.12.2008р. створено Комунальне підприємство "Новомихайлівське сільськогосподарське управління" шляхом виділення зі складу комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" відокремленого підрозділу Новомихайлівське сільськогосподарське управління.

Відповідно до п.2. Рішення Донецької обласної ради № 5/19-609 від 18.12.2008 р. Комунальне підприємство "Новомихайлівське сільськогосподарське управління" є правонаступником прав та обов'язків Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", пов'язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу -Новомихайлівське сільськогосподарське управління згідно з розподільчим балансом.

Згідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АБ № 037929 Комунальне підприємство "Новомихайлівське сільськогосподарське управління" зареєстровано як юридичну особу 03.03.2009 р. (реєстраційний запис № 12441360000000756).

Пунктом 1.2. Статуту Комунального підприємства "Новомихайлівське сільськогосподарське управління" також встановлено, що Комунальне підприємство "Новомихайлівське сільськогосподарське управління" є правонаступником прав та обов'язків Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", пов'язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу -Новомихайлівське сільськогосподарське управління Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на комунальне підприємство "Новомихайлівське сільськогосподарське управління".

Відповідно до розподільчого балансу від 02.03.2009 р. відповідачу передано заборгованість відокремленого підрозділу Новомихайлівського сільськогосподарського управління Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" станом на 01.02.2009 р. у сумі 42293413,00 грн.

Згідно акта звірки станом на 01.09.2009 р., підписаного позивачем та відповідачем, значиться дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 42419320,46грн., що є збільшеною від суми 42 293 413,00 грн., у зв'язку з тим, що за твердженнями Позивача, викладеними у позові, датою завершення процесу виділення КП «Новомихайлівське СГУ» є дата державної реєстрації нової юридичної особи, розрахунки між підрозділом компанії та новою юридичною особою по внутрішньому обігу продовжували здійснюватись у процесі ліквідації відокремленого підрозділу, у результаті дебіторська заборгованість Відповідача перед Позивачем за внутрішніми розрахунками збільшилась і станом на 31.07.2009р. складала наведену вище суму.

Посилаючись на невиконання Відповідачем своїх зобов'язань, Позивач направив до Відповідача вимогу №03/01/2738 від 28.08.2009р. у порядку ст.530 Цивільного кодексу України про виконання зобов'язань, яка останнім не виконана.

На підставі наведеного вище, Позивач звернувся до господарського суду та просив у примусовому порядку стягнути з Відповідача 42 419 320,46 грн.

Зважаючи на приписи ч.1 ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, а також приймаючи за підґрунтя вищевикладені данні, рішенням господарського суду від 15.10.2009р. по справі №35/281 вимоги Позивача задоволено у повному обсязі.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Господарські зобов'язання також можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем жодного договору (правочину) на передачу будь-яких сум від Позивача Відповідачу не укладалось і іншого сторонами в порядку ст.33 Господарського процесуального кодексу України не доведено.

Виходячи з тверджень Позивача, підставою виникнення спірної суми заборгованості позивач вважає розподільчий баланс підписаний сторонами. Зазначений баланс складений внаслідок виділення зі складу юридичної особи - Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» відокремленого підрозділу Новомихайлівське сільськогосподарське управління та створення на його базі юридичної особи - Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління».

Статтею 109 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення спірних реорганізаційних дій) передбачено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

Згідно ст.59 Господарського кодексу України, у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Тобто, у разі здійснення процедури виділення підприємства, всі учасники такого процесу зобов'язані сприяти чіткому дотриманню законодавства, в тому числі шляхом складення відповідного розподільчого балансу.

За своїми ознаками розподільчий баланс -це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (Мінфін, Наказ "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку"від 31.03.1999 N 87).

Згідно службової записки на ім'я керівника Відповідача від головного бухгалтера 24.09.2012р., виявлено, що при складанні розподільчого балансу при виділенні зі складу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» відокремленого підрозділу Новомихайлівське сільськогосподарське управління та створення на його базі Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління» помилково було відображено суму 42 293 413 грн. у рядку 600 (поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків), в той час, як її слід було вказати в рядку 300 (статутний капітал).

З огляду на такі обставини, наказом №41 від 25.09.2012р. Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління» «Про створення комісії для перевірки даних бухгалтерського обліку», у зв'язку з виявленими помилками при складання спірного балансу наказано створити комісію для перевірки даних бухгалтерського обліку.

За результатами перевірки, відповідно до акту перевірки даних бухгалтерського обліку, та аналізу розподільчого балансу при виділенні структурного підрозділу «Новомихайлівське сільськогосподарське управління» і створення на його базі Відповідача, виявлено допущення методологічної помилки та відображено суму 42 293 413,00 грн. у рядку 600 (інші поточні зобов'язання) замість рядка 300 (статутний капітал).

Виходячи з розподільчого балансу, копія якого міститься у матеріалах справи, фактично відображено фінансовий стан новоствореного підприємства із статутним капіталом (рядок 300) у розмірі 1 593 641,00 грн., додатково вкладеним капіталом (рядок 320) у розмірі 433 166,00 грн., нерозподіленим прибутком (непокритий збиток, рядок 350) у розмірі 21 131 653,00 грн. (всього за розділом І (-19 104 846,00 грн.)), поточними зобов'язаннями із внутрішніх розрахунків (рядок 600) 42 293 413,00 грн., а також дебіторською заборгованістю за розрахунками з бюджетом (рядок 170) у розмірі 50 665,00 грн. та поточними зобов'язання за розрахунками з бюджетом (рядок 550) у розмірі 31 400,00 грн.

Згідно визначень Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р. (зі змінами та доповненнями у редакції від 14.10.2008р.) під «Власним капіталом», до складу якого входять, зокрема, «статутний капітал», «нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» слід розуміти частину в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

У свою чергу, «зобов'язанням» є заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

«Поточні зобов'язання» - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Відповідно до п.12 наведеного Положення, зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Пунктом 13 Положення визначено, що власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

Одночасно, під час аналізу складання розподільчого балансу слід враховувати трактування реорганізації підприємства, з якого виходить, що при реорганізації юридичної особи, у тому числі виділу, відбувається лише перерозподіл активів і зобов'язань.

Тож, процес реорганізації підприємства передбачає лише перерозподіл ресурсів між реорганізованим і створеним шляхом виділення підприємствами.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, слідкує, що підґрунтям досягнення мети реорганізації підприємства шляхом виділу, власний капітал новоствореного підприємства не може бути меншим ніж передані йому зобов'язання.

Разом з тим, п.13.1.2 ст.13 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини активів платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу податкових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, створеними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної податкової відповідальності, за винятком випадків, коли за висновками податкового органу така реорганізація може призвести до неналежного виконання податкових зобов'язань платником податків, який реорганізовується. Рішення про застосування солідарної або розподільної податкової відповідальності може бути прийняте податковим органом у разі, коли активи платника податків, що реорганізовується, перебувають у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

З огляду на викладене, зважаючи на твердження Позивача, що не спростовані у порядку встановленому господарським процесуальним законодавством України, створення нових підприємств шляхом виділення із діючого підприємства і складання з цією метою розподільчого балансу, не надає підстав вважати вірним перенесення на новостворену особу зобов'язань перед бюджетом і податкових зобов'язань, включенню до балансу виділеної юридичної особи збитків від діяльності реорганізованого підприємства і віднесення до рядку 600 (інші поточні зобов'язання) заборгованості зі внутрішніх розрахунків з власним підрозділом.

Акт звірки, як вбачається з матеріалів справи, підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств.

Разом з цим, зазначений документ (акт звірки розрахунків) є лише відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій та забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку підприємства. Складається такий документ особами, які здійснюють перевірку та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах.

У загальному розумінні звірка (звіряння) передбачає перевірку точності та відповідності чомусь, зіставлення чогось із чимось. Акт звірки складається не в результаті здійснення господарської операції, а з метою встановлення (підтвердження) реальних показників дебіторсько-кредиторської заборгованості підприємства і його не можна вважати первинним документом.

Звірка взаємних розрахунків між контрагентами полягає в звірянні даних обома сторонами щодо обраного об'єкта звірки (надходження/здійснення оплат тощо), перевірянні обґрунтування виявлених розбіжностей (відмінностей), приведенні облікових показників у відповідність до реальних даних.

Тобто, підписавши акти звірки сторони лише здійснили дії, направлені на перевірку стану бухгалтерського обліку на своєму підприємстві, зафіксувавши таку перевірку, у тому числі, в акті звірки розрахунків. Проте такий акт звірки не є тим документом, що свідчить про фактичну (реальну) наявність чи відсутність зобов'язань (заборгованості) між сторонами і може бути розглянутий та прийнятий судом як доказ лише у сукупності з первинними документами.

При цьому, первинними документами є документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (Мінфін, Наказ "Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"від 24.05.1995 N 88).

Отже, складення акта звірки та балансу не є фіксацією господарської операції (передачі коштів, майна тощо), а в разі вирішення питання про наявність чи відсутність зобов'язань (невиконаних чи виконаних неналежним чином) у будь-яких правовідносинах, в тому числі в даному випадку, сторони повинні керуватись п'ятою книгою Цивільного кодексу України "Зобов'язальне право", застосовуючи її загальні положення у сукупності із іншими (більш спеціальними) нормами права, в тому числі ст.59 ГК України та ст.109 ЦК України, а також ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Формування дебіторської та кредиторської заборгованості виділеного в результаті реорганізації відокремленого підрозділу, відбувається відповідно до розподілених на цей підрозділ зовнішньогосподарських прав та обов'язків реорганізованого підприємства, що повною мірою узгоджується з відповідними положеннями ЦК та ГК України, розподілення ж в якості зовнішньогосподарської кредиторської заборгованості по підприємству що виділяється, сум внутрішньогосподарських розрахунків наданими суду документами не підтверджується.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі представлені учасниками судового процесу документи, господарський суд дійшов висновку, що означена вище методологічна помилка, допущення якої вбачається під час утворення особи Відповідача і внесена у розподільчий баланс має істотне значення для вирішення справи по суті та не була врахована, оскільки виявлена тільки в ході перевірки комісією, створеною відповідно до наказу №41 від 25.09.2012р., даних бухгалтерського обліку Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління».

Отже, в матеріалах справи відсутні докази виникнення у Відповідача перед Позивачем зобов'язань з компенсації/сплати спірної суми.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, законодавець пов'язує право кредитора на звернення до суду із позовом лише у разі порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

При цьому, стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на невідповідність фактичних обставин обставинам, встановленим у рішенні №35/281 від 15.10.2009р., вимоги про скасування зазначеного процесуального документу та прийняття нового рішення про відмову Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк, у задоволенні позовних вимог у повному обсязі підлягають задоволенню.

Викладені факти становлять нововиявлені обставини, що мають істотне значення для справи і не були відомі заявникові під час провадження по ній.

Крім того, твердження Відповідача щодо виявлення зазначених обставин у вересні 2012р. знаходять своє підтвердження, виходячи з даних, що містять представлені суду документи.

Таким чином, Позивач по справі не довів належними та допустимими доказами як наявність у Відповідача заборгованості в сумі 42 419 320,46 грн., наявність підстав виникнення такої заборгованості, заявлена Позивачем до стягнення сума саме як грошове зобов'язання «заборгованість» Відповідача перед Позивачем фактично не є підтвердженою.

Посилання Відповідача у заяві №69 від 04.10.2012р. на положення Податкового кодексу України, під час розгляду справи за ново виявленими обставинами судом до уваги не прийнято, оскільки даний нормативно-правовий акт не набрав чинності на момент виділення відокремленого підрозділу та створення на його базі Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління». З огляду на що, твердження Позивача, викладені у відзиві останнього №03/01/381 від 24.10.2012р., у цій частині зараховані.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Позивача.

Оскільки, ухвалою суду від 08.10.2012р. Комунальному підприємству «Новомихайлівське сільськогосподарське управління» відстрочено сплату судового збору у розмірі 32 190,00 грн. за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами означеного рішення господарського суду Донецької області про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за внутрішніми розрахунками, яка була передана йому за розподільчим балансом під час реорганізації Позивача, до ухвалення судового рішення у справі за результатами такого перегляду, керуючись ст.ст.112-113-1 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд вирішує дане питання даним процесуальним документом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.82-85, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління», с.Новомихайлівка Мар'їнського району Донецької області №69 від 04.10.2012р., про перегляд рішення по справі №35/281 за нововиявленими обставинами, задовольнити.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2009р. по справі №35/281 скасувати.

3. В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк, до Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління», с.Новомихайлівка Мар'їнського району Донецької області, про стягнення 42 419 320,46 грн., відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Новомихайлівське сільськогосподарське управління» (85654, Донецька область, Мар'їнський район, село Новомихайлівка, вул.Леніна, б.64, ЄДРПОУ 36261260, р/р260003007044 у Мар'їнському ВОБУ №3313, МФО 394426) на користь державного бюджету сплату судового збору у розмірі 32 190,00 грн. за подання заяви №69 від 04.10.2012р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2009р. по справі №35/281.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. В судовому засіданні 24.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення підписано 29.10.2012р.

Суддя Соболєва С.М.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ТА ДІЙ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СПОРУ:

1.Копія відповіді на претензію і доказ її відсилки (або пояснення про причини залишення претензії без

відповіді)

2. Належним чином засвідчені копії документів - доказів, що підтверджують позовні вимоги

3. Відзив на позовну заяву.

4. Акт прийняття продукції (товарів), інші первинні документи на підтвердження заборгованності, що

утворилася.

5. Акт експертизи.

6. Посвідчення на представника.

7. Обгрунтований розрахунок стягуємої або оспорюваної суми з посиланням на первинні документи та з

зазначенням проміжних результатів

8. Документи, які обгрунтовують відмовлення від оплати рахунка.

9. Матеріали службового розслідування.

10. Витяг з титульного списку будови з розбивкою по рокам або протокол - заказ.

11. Акт комісії з переліком недоробок і документи, підтверджуючі їх усунення.

12. Довідка про перемаркування товару і доведення зниження ціни до споживача.

13. Сертифікат, в рахунок якого повинна бути повернена (або фактично повернена тара і доказ його відсилки

одержувачу (покупцю))

14. Транспортна накладна в оригіналі.

15. Комерційний акт в оригіналі.

16. Акт загальної форми.

17. Акт технічного стану вагона (контейнера).

18. Дорожна відомість.

19. Вагонний лист (з пломбами).

20. Відомість подачі й прийняття вагонів.

21. Облікова картка виконання плану перевезень.

22. Довідка про включення (виключення) до ЄДРПОУ.

23. Документи, які посвідчують правовий статус підприємства або структурного підрозділу.

24. Правові підстави для укладення договору.

25. Договір з додатками в оргіналі для огляду і копію - в справу.

26. Доказ дати одержання договору і протоколу розбіжностей (конверт поштового відправлення).

27. Мотивований протокол погодження розбіжностей.

28. Документи в обгрунтування своєї редакції договору.

29. Витяг із затвердженого плану (або проекту плану).

30. Підстава поставки продукції (товарів).

31. Реєстр рахунків, які підтверджують відвантаження продукції (товарів).

32. Сторонам звірити розрахунки (з ініціативи позивача). Акт звірки подати в суд до дня розгляду справи.

33. З врахуванням заперечення відповідача уточнити суму позову. Уточнений розрахунок подати до дня

слухання справи.

34. З ініціативи позивача перевірити (на об'єкті) факт усунення недоробок. Спільний акт подати до дня

слухання справи.

35 Явка на засідання представників сторін (позивача, відповідача) обов'язкова.

Довідково :

Стаття 36 Господарського процесуального Кодексу України

Письмові докази

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, шо мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документу, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

З метою дотримання вимог інструкції з діловодства в господарських судах України, що затверджено наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 документи подаються через канцелярію суду з відповідно оформленим супровідним листом.