Рішення

від 18.12.2012 по справі 5006/37/143пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.12 р. Справа № 5006/37/143пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Луганський пивоварний завод», м. Луганськ, ідентифікаційний код 00383975

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства «ЕФЕС УКРАЇНА», м. Донецьк, ідентифікаційний код 00377457

про: визнання відсутнім у Відповідача права утримувати під іпотечним обтяженням на підставі договору іпотеки майно Позивача.

із залученням у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача:

· Третя особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕГ-СЕРВІС» м. Луганськ. ідентифікаційний код 34449528;

· Третя особа 2 - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Донецьк

за участю уповноважених представників :

від Позивача - Ніколенко К.В. (за довіреністю №27/08/3 від 27.08.2012);

від Відповідача - Кулькін О.М. (за довіреністю від 06.11.2012р.), Прядко О.Д. (за довіреністю №0611/57 від 06.11.2012р.);

від Третьої особи 1 - Зіньков Д.О. (за довіреністю 01-07/2012 від 09.07.2012);

від Третьої особи 2 - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судову засідання відкладалося з 28.11.2012р. на 18.12.2012р.

У судовому засіданні 18.12.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Луганський пивоварний завод», м. Луганськ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Міллер Брендз Україна», м. Донецьк (далі - Відповідач) про визнання договору іпотеки від 25.06.2009р. розірваним та визнання відсутнім у Відповідача права утримувати під іпотечним обтяженням на підставі договору іпотеки від 25.06.2009р. (реєстраційний №5819) наступне майно Позивача: нежитлові будівлі, загальною площею 9806,6кв.м., які розташовані за адресою: Луганська область, м. Луганськ, вул. Кірова, б.3.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що договір дистрибуції №Д-25 від 27.10.2008р., на забезпечення зобов'язань Дистрибутора за яким було укладено спірний договір іпотеки, є припиненим, що зумовлює і припинення іпотечних зобов'язань, незважаючи на що, попри відповідні звернення до Іпотекодержателя та нотаріуса, спірне майно досі перебуває під іпотечним обтяженням, що порушує права Позивача як власника такого майна.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи; договір дистрибуції №Д-25 від 27.10.2008р. з додатками, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012р. і постанову Вищого господарського суду України від 10.07.2012р. у справі №24/33/2011, свідоцтво про право власності та витяг про реєстрацію права власності відносно спірного майна, договір іпотеки від 25.06.2009р., договір про внесення змін до нього від 08.02.2010р., лист від 09.06.2010р., лист від 30.07.2012р., лист від 30.06.2012р., постанова нотаріуса від 03.08.2012р., витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 15, 317, 319, 321, 386, 548, 553, 572, 583 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про іпотеку».

В перебігу розгляду справи Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.108, 127 т.1), у тому числі - заяву від 28.11.2012р. про часткову відмову від частини позовних вимог щодо визнання договору іпотеки від 25.06.2009р. розірваним.

Відповідач надав відзив від 18.12.2012р. (а.с.а.с.140-144 т.1), яким проти позову заперечив, вказуючи на наявність не припиненого основного зобов'язання Третьої особи 1 за договором дистрибуції №Д-25 від 27.10.2008р., забезпеченого спірною іпотекою, зі сплати вартості неповернутої тари, наявність якого (зобов'язання) встановлена постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012р. в межах справи № 24/33/2011 (8/241).

Відповідачем також надані додаткові документи на виконання вимог суду і обґрунтування своєї позиції (а.с.а.с. 92-104, 133, 138-139 т.1), у тому числі:

· заява №12-6331 від 19.11.2012р. про зміну найменування Відповідача з Приватного акціонерного товариства «Міллер Брендз Україна», м. Донецьк на Приватне акціонерне товариство «ЕФЕС Україна», м. Донецьк - задоволена ухвалою суду від 28.11.2012р.;

· клопотання від 18.12.2012р. про витребування доказів: висновків судово-економічної експертизи №3124/24 від 08.08.2011р. і додаткової експертизи №6378/24 від 20.03.2012р., а також пояснень ТОВ «КЕГ-СЕРВІС» від 17.04.2012р. в межах справи №24/33/2011, у задоволені якого судом було відмовлено у засіданні від 18.12.2012р., з огляду на те, що всупереч вимог ст.38 Господарського процесуального кодексу України:

- заявником не визначено особу, у якій суд має витребувати визначені документи;

- заявником не визначені обставини, які перешкоджають самостійному наданню таких доказів, адже Приватне акціонерне товариство «ЕФЕС Україна» як сторона у справі №24/33/2011 за змістом ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України повинна мати в своєму розпорядженні копії висновків відповідних експертиз, а в силу ст.22 цього Кодексу не позбавлена була самостійно представити такі документи у разі їх відсутності в своєму розпорядженні, шляхом ознайомлення з матеріалами відповідної справи та зняття необхідних копій, доказів спроб здійснення чого і перешкод в реалізації означених процесуальних прав наразі не представлено;

- запитувані заявником документи є доказами саме в межах справи №24/33/2011 та здобули належної судової оцінки за змістом представлених в матеріалах розглядуваної справи постанов апеляційної і касаційної інстанції, висновків і встановлених обставин за якими цілком достатньо для з'ясування відповідних складових предмету судового дослідження у справі №5006/37/143пд/2012

Ухвалою від 07.11.2012р., в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, судом було залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕГ-СЕРВІС» м. Луганськ (далі - Третя особа 1) та приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Донецьк (далі - Третя особа 2).

Третя особа 1 надала документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.109-126 т.1, а.с.а.с. 1-155 т.2, а.с.а.с.1-150 т.3, а.с.а.с.1-150 т.4, а.с.а.с.1-150 т.5, а.с.а.с.1-75 т.6), зазначаючи у клопотанні від 28.11.2012р. що виконання забезпечених спірною іпотекою зобов'язань перед Відповідачем за договором №Д-25 від 27.10.2008р. підтверджується результатами розгляду справи №24/33/2011(8/241), а у судовому засіданні 18.12.2012р. у повному обсязі підтримав позицію Позивача, вказуючи, що неповернення тари мало місце виключно в межах правовідносин за попереднім договором дистрибуції №К-32 від 31.12.2006р.

Третя особа 2 надала пояснення від 07.12.2012р. (а.с.134 т.1), якими підтвердила поточну наявність іпотечного обтяження спірного майна.

У судовому засіданні 18.12.2012р. присутні представники учасників справи підтримали свою позицію, наведену вище, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її підтвердження, і підтверджуючим на запитання суду фактичне припинення майнового обігу за договором №Д-25 від 27.10.2008р. після надсилання листа Відповідача про його розірвання №12-2611 від 09.06.2010р., а представник Позивача наголосив на прийнятті поданої заяви про відмови від частини позовних вимог, наполягаючи на задоволені позову виключно в частині визнання відсутнім у Відповідача права утримувати під іпотечним обтяженням на підставі договору іпотеки майно Позивача.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких цілком достатньо для належної правової кваліфікації заявлених вимог.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Сармат» (правопопередник Відповідача) (Компанія) та Третьою особою 1 (Дистрибутор) було укладено договір дистрибуції №Д-25 (а.с.а.с.62-65 т.1), відповідно до умов п.п. 1.1. та 15.1 якого Компанія зобов'язується поставити Дистрибутору пиво та безалкогольні напої (у скляних пляшках, пластмасових пляшках, банках та КЕГах - далі продукція), а Дистрибутор - прийняти продукцію, належним чином зберігати, здійснювати її продаж в оптово-роздрібну торгівельну мережу, своєчасно сплачувати продукцію та повернути Компанії зворотну тару або за вимогою Компанії сплатити вартість тари на умовах договору, зі строком дії до 31.12.2009р., а відносно розрахунків до повного виконання зобов'язань боржником.

Положеннями п. 15.1 також визначено, що у разі якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення строку дії договору письмо не виявить бажання його розірвати, дія цього договору вважається продовженою кожного разі на наступний календарний рік.

Поряд із цим, згідно п. 15.2. Компанія залишає за собою право в односторонньому порядку розірвати цей договір з відшкодуванням всіх завданих Компанії збитків, у наступних випадках:

- прострочення Дистрибутором оплати продукції або тари та/або прострочення повернення ним тари більше, ніж на один місяць (п.15.2.1.);

- припинення Дистрибутором платежів, початок процедури банкрутства Дистрибутора (п.15.2.2.).

Крім того, згідно п. 15.3 цей договір може бути розірваний достроково за ініціативою будь-якої із сторін, за умов, що вона письмово повідомить про це іншу сторону не менше, ніж за 30 календарних днів.

Положеннями п.16.1. договору визначено, що з моменту його підписання втрачають силу всі діючи до того угоди і листування між сторонами відносно предмету договору, за винятком оплати раніше поставленої продукції, повернення або сплати вартості поворотної тари і відповідальності Дистрибутора за порушення строків платежу і повернення.

Майновий обіг між сторонами за договором №Д-25 від 27.10.2008р. опосередкований наданими Третьою особою 1 до матеріалів справи платіжними дорученнями і банківськими виписками з рахунку (а.с.а.с. 37-94 т.3) та накладними щодо надання і повернення тари, постачання напоїв (а.с.а.с.2-155 т.2, а.с.а.с. 1-31, 95-150 т.3, а.с.а.с.1-150 т.4, а.с.а.с.1-150 т.5, а.а.с.1-34 т.6), і відображений (майновий обіг) щодо надання і повернення тари у складених Третьою особою актах звірення розрахунків станом на 17.12.2012р. (а.с.а.с.35-74 т.6), з яких вбачається відсутності заборгованості останнього перед Позивачем за договором №Д-25 від 27.10.2008р. відносно поворотної тари (оплати чи повернення).

Наразі, майновий обіг між Відповідачем і Третьою особою 1 був предметом дослідження в межах справи № 24/33/2011(8/241) за позовними вимогами Приватного акціонерного товариства «Міллер Брендз Україна», м. Донецьк (попереднє найменування Відповідача у справі №5006/37/143пд/2012) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кег-Сервіс», м. Луганськ про повернення позивачу тари, що була поставлена в загальній кількості 5 774шт., а саме: 201 шт. КЕГ об'ємом 30 літрів та 5573 шт. КЕГ об'ємом 50 літрів на загальну суму 2 289 500грн.

Так, як вбачається із постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012р. (а.с.а.с.70-72 т.1) рішенням Господарського суду Луганської області від 25.11.2010р. у справі №8/241, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2011р., у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Міллер Брендз Україна», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кег-Сервіс», м. Луганськ про повернення позивачу тари, що була поставлена в загальній кількості 5 774шт., а саме: 201 шт. КЕГ об'ємом 30 літрів та 5573 шт. КЕГ об'ємом 50 літрів на загальну суму 2 289 500грн. було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2011р. у справі №8/241, рішення господарського суду Луганської області від 25.11.2010р. у справі №8/241 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2011р. скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 06.10.11р. (при новому розгляді справи) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Міллер Брендз Україна», м. Донецьк задоволені повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Кег-Сервіс», м. Луганськ повернути позивачу тару що була поставлена в загальній кількості 5 774шт., а саме: 201 шт. КЕГ об'ємом 30 літрів та 5573 шт. КЕГ об'ємом 50 літрів на загальну суму 2 289 500грн. Однак, за результатами апеляційного перегляду вказане рішення було скасоване і в задоволені позовних відмовлено Приватного акціонерного товариства «Міллер Брендз Україна» відмовлено у повному обсягу.

Зі змісту відповідної постанови Донецького апеляційного господарського суду вбачається встановлення низки обставин, у тому числі:

- продовження сторонами договору №Д-25 від 27.10.2008р. додатковою угодою від 18.11.2009р. строку його дії до 21.03.2010р.;

- існування між сторонами правовідносин за попереднім договором дистрибуції №К-32 від 31.12.2006р., саме відносно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Кег-Сервіс» вказувало про існування стягуваної заборгованості, тоді як ПАТ «Міллер Брендз Україна» наполягало на неповерненні тари саме за договором №Д-25 від 27.10.2008р.

- результати проведеної основної і додаткової судових експертиз не підтверджують обґрунтованість позовних вимог щодо неповернення тари саме за договором №Д-25 від 27.10.2008р.

10.07.2012р. постановою Вищого Господарського суду (а.с.а.с.73-76 т.1) було відмовлено у задоволені касаційної скарги ПАТ «Міллер Брендз Україна», позиція за якою (скаргою) полягала в доведенні існування заборгованості саме за умовами договору №Д-25 від 27.10.2008р. , та залишено без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012р.

25.06.2009р. між Закритим акціонерним товариством «Сармат» (право попередник Відповідача - Іпотекодержатель) та Позивачем (Іпотекодавець) укладено і нотаріально посвідчено Третьою особою 2 за реєстраційним №5819 договір іпотеки (а.с.а.с.78-81 т.1), згідно п.1.1. якого він забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що виникають із договору дистрибуції №Д-25 від 27.10.2008р. та усіх додаткових угод до нього, що виникнуть у майбутньому (далі - основний договір), укладеного між Іпотекодержателем та Боржником (Третя особа 1).

У забезпечення виконання будь-яких зобов'язань Боржника, що випливають із основного договору, Іпотекодавець на умовах, передбачених договором, передає в іпотеку Іпотекодержателю нежитлові будівлі, загальною площею 9806,6 кв.м., які розташовані за адресою: Луганська область, м. Луганськ, вул. Кірова, буд. 3 та складаються з:

- адмінбудівлі з прибудовою, підвалом, вхідними ганками (літ. А-2, А????????????????'-1, пд, а, а') загальною площею 499,6кв.м.;

- мехмайстерні (літ. Б-1) загальною площею 139,2кв.м.;

- цеху бочкового розливу з підвалом, тамбуром, вхідними ганками (літ. В-1, Г-2, Д-1, К, пд, г(2), в, в', г, г') загальною площею 1282,8кв.м.;

- головного корпусу з тарним цехом та варним цехом, з підвалами, тамбуром, солерозчинниками, рампами, навісом (літ. Р-1, Р-4, Ж-1, Ж-2, С, пд, пд', пд(2), ж, ж', р, р, р(2)) загальною площею 7300,7кв.м.;

- сараю (літ. К-1) загальною площею 158,5кв.м.;

- артезіанської свердловини (літ. М-1) загальною площею 6,5кв.м.;

- сараю з вхідними ганками (літ. Н-1, н, н, н(2), н(3)) загальною площею 102,2кв.м.;

- трансформаторного кіоску (літ. О);

- котельної з прибудовою та димовою трубою (літ. П-1, П'-1, Т) загальною площею 296,2кв.м.;

- складу солі (літ. П(2)-1) загальною площею 8,9кв.м.;

- газопроводу (літ.З-1) загальною площею 7,6кв.м.;

- обладнання (літ.Х, Ц);

- огорожі (№1,2);

- асфальтового покриття (літ. І);

- обладнання (літ. Л-1, л) загальною площею 4,4кв.м.

Означене майно розташоване на земельній ділянці, яка надана на праві постійного користування Позивачу на підставі державного акта на право постійного користування землею, та належить (майно) Позивачеві на праві власності згідно свідоцтва про права власності, видане управлінням комунального майна Луганської області від 17.10.2006р. (а.с.а.с.76, 77 т.1). Право власності на вказане іпотечне майно зареєстроване міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганська, про що свідчить відповідний витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.77 т.1).

Положення п.4.1. вказаного договору встановлюють обмеження Іпотекодавця щодо розпорядження предметом іпотеки шляхом здійснення без письмової згоди Іпотекодержателя певних дій (укладання відповідних правочинів), у тому числі, щодо проведення ремонту, перепланування, передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, найм, користування, лізинг, відчуження тощо.

За умовами п. 6.2 договору іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення дії основного договору.

В день укладання і нотаріального посвідчення вказаного договору Третьою особою 2 було накладено заборону за реєстраційним №5820 відчуження зазначених в договорі іпотеки нежитлових будівель, які належать Позивачу, до припинення іпотеки, що підтверджується також витягом з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №38066968 від 01.10.2012р. (а.с.90)

08.02.2010р. нотаріально посвідченим договором (а.с.а..с.82-83 т.1) сторонами були внесені певні зміни до договору іпотеки, які не змінюють наведених вище його умов.

Відповідач надіслав Позивачеві лист №12-2611 від 09.06.2010р. (а.с.84 т.1), яким, посилаючись на п.15.2. договору №Д-25 від 27.10.2008р. і неповернення останнім поворотної тари, повідомив про розірвання договору з 09.06.2010р.

Листом №30/06 від 30.06.2012р. (а.с.а.с.87,88 т.1) Позивач звернувся до Третьої особи 2 з вимогою про зняття заборони відчуження об'єкту іпотеки, посилаючись на припинення основного зобов'язання, за результатами розгляду якої Третьої особою 3 була винесена постанова №41 від 03.08.2012р. (а.с.89 т.1) про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вмотивована відсутністю серед наданого документів, передбачених п.5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за №282/20595.

Листом №30/07/01 від 30.07.2012р. (а.с.85 т.1) Позивач, посилаючись на результати розгляду 18.04.2012р. Донецьким апеляційним господарським судом справи №24/33/2011(8/241) і припинення основного зобов'язання, звернувся (а.с.86 т.1) до Відповідача з вимогою надіслати Третій особі 2 повідомлення про припинення договору іпотеки для зняття заборони відчуження, у зв'язку із ігноруванням якої (вимоги) Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, відмовившись у подальшому від частини позовних вимог згідно заяви від 28.11.2012р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві від 18.12.2012р. (а.с.а.с.140-144 т.1), надаючи надіслану 03.09.2012р. (а.с.а.с.150-153 т.1) Третій особі 1 вимогу №12-4613 від 31.08.2012р. (а.с.а.с.146-148 т.1), якою, серед іншого, підтверджено розірвання договору №Д-25 від 27.10.2008р. з 09.06.2010р. та наголошено на необхідності здійснення оплати заставної вартості неповернутою тари у загальному розмірі 2747400грн. в межах правовідносин протягом 2006-2010р. за договорами дистрибуції №К-32 і №Д-25.

З представлених актів звірення розрахунків за січень і лютий 2010р. (а.с.а.с.154, 155 т.1), підписаних з боку Третьої особи 1 бухгалтером без посилання на конкретний договір дистрибуції, вбачається наявність заборгованості з неповернутої тари на загальну суму 2169900грн.

Третя особа 1 підтримала позов у повному обсязі, зазначаючи про припинення зобов'язань за договором дистрибуції №Д-25 від 27.10.2008р.

Третя особа 2 поясненнями від 07.012.2012р. (а.с.134 т.1) підтвердила поточне перебування спірного майна Позивача під іпотечним обтяженням - забороною, зареєстрованою 25.06.2009р. за №8836212, що також вбачається з наданого Позивачем на вимогу суду витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №38992169 від 27.11.2012р. (а.с.108 т.1).

Суд, враховуючи заяву Позивача від 19.11.2012р. (а.с.92 т.1), розглядає справу виключно в контексті вимог про визнання відсутнім у Відповідача права утримувати під іпотечним обтяженням на підставі договору іпотеки майно Позивача, оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України останній управнений до прийняття рішення відмовитися від певної частини вимог, і така відмова судом приймається, оскільки вчинена уповноваженою у розумінні ст.28 Господарського процесуального кодексу України у належній письмовій формі і не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки решта позовних вимог за своєю сутністю передбачає з'ясування чинності іпотечного договору.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про визнання договору іпотеки від 25.06.2009р. розірваним підлягає припиненню в порядку ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 4.10. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі - рішенні.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Зважаючи на статус учасників та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, Законом України „Про іпотеку", Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у відповідній редакції), а також - положеннями Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою КМУ від 31 березня 2004 р. N 410, і Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 22 червня 2011 р. N 703, та умовами договору №Д-25 від 27.10.2008р. і договору іпотеки за реєстраційним №5819 від 25.06.2009р.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:

- наявність у Позивача певного суб'єктивного права (інтересу) - об'єкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач безпосередньо є стороною договору іпотеки, наявність чинних правовідносин за яким за змістом абз. 3 ч. 1 ст. 1 , ч. 6 ст. 3, ч.1 ст. 4 Закону України „Про іпотеку", ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зумовлює перебування приналежного майна останнього під обтяженням (обмеження у розпорядженні) як джерела для задоволення вимог Відповідача - кредитора Третьої особи 1 у відносинах за договором №Д-25 від 27.10.2008р. Позивач також є власником майна, що виступає предметом іпотеки, а отже - особою, яка в силу приписів ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України має законний майновий інтерес стосовно правової визначеності довкола обсягу і характеру можливих зазіхань інших осіб відносно такого майна та поточного обсягу повноважень власника відносно цього майна.

Викладені міркування, за висновком суду, достатньою мірою обґрунтовує доведеність наявності захищуваного суб'єктивного права (інтересу) Публічного акціонерного товариства «Луганський пивоварний завод» для ініціації розглядуваного позову, зважаючи на наявність розбіжностей з Іпотекодержателем щодо правомірності подальшого збереження іпотечного обтяження.

Таким чином, предметом судового дослідження в межах розглядуваної справи є визначення наявності/відсутності підстав для припинення іпотечних правовідносин.

Згідно ч. 5 ст.3 Закону України „Про іпотеку" іпотека як спосіб забезпечення виконання іншого (основного, в даному випадку - за договором №Д-25 від 27.10.2008р.) зобов'язання має акцесорний (додатковий) та похідний характер від забезпечуваного зобов'язання, що зумовлює перебування чинності іпотечного обтяження в залежності від наявності (існування) зобов'язань за основним договором.

Враховуючи встановлення в межах справи №24/33/2011(8/241) факту продовження строку дії договору №Д-25 від 27.10.2008р. додатковою угодою від 18.11.2009р. до 21.03.2010р., суд, в контексті наданих пояснень учасників справи щодо відсутності до цього моменту заперечень проти подальшої пролонгації, дійшов висновку, що згідно п. 15.1. договору №Д-25 від 27.10.2008р. строк його дії продовжився і після 21.03.2010р.

Поряд із цим, із змісту положень п.п.15.2. і 15.3. договору №Д-25 від 27.10.2008р. вбачається, що сторони у відповідності до ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України дійшли згоди про можливість одностороннього розірвання цього договору: за ініціативою Відповідача - у разі наявності визначених порушень з боку Третьої особи 1; і за ініціативою будь-якої із сторін незалежно від наявності порушень, але за умов письмового повідомлення не менше ніж за 30 календарних днів.

Як було встановлено судом, листом №12-2611 від 09.06.2010р. Відповідач висловив свою позицію щодо розірвання договору датою цього листа саме з мотивів невиконання Третьої особою 1 своїх зобов'язань з повернення тари, необґрунтованість яких (мотивів) була в подальшому встановлена в межах справи №24/33/2011(8/241), судові акти у якій в силу ст.ст.124, 129 Конституції України є належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами відповідних обставин.

Відтак, встановлена у судовому порядку доказова неспроможність позиції Відповідача відносно наявності невиконаних зобов'язань у Третьої особи 1 саме за договором №Д-25 від 27.10.2008р., унеможливлює застосування положень п.15.2. цього договору відносно листа №12-2611 від 09.06.2010р. і розірвання договору саме із вказаної в ньому дати. Однак, висловлене в ньому волевиявлення, спрямоване на розірвання договору, підтверджене подальшими фактичними відносинами сторін та змістом вимоги №12-4613 від 31.08.2012р., дозволяють суду констатувати вчинення Відповідачем у такий спосіб одностороннього правоприпиняючого правочину у розумінні ст.202 Цивільного кодексу України та п.15.3. договору і розірвання останнього через 30 календарних днів - з 10.07.2011р.

Положення ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України містить загальне правило, яке визначає наслідком розірвання договору припинення зобов'язань сторін. Разом із цим, ч.3 цієї статті визначає можливість визначення в договорі іншого моменту припинення зобов'язань, ніж сам момент розірвання.

Втім, здійснений судом аналіз положень договору №Д-25 від 27.10.2008р. не дає підстав для висновку про збереження протягом певного часу зобов'язань сторін за ним після його розірвання - посилання Відповідача у відзиві в цій частині на п. 15.1. договору є некоректним, оскільки цей пункт передбачає збереження правовідносин в частині розрахунків до повного виконання обов'язків лише у разі закінчення строку дії договору, а не його дострокового розірвання як в розглядуваному випадку.

Більш того, результати апеляційного і касаційного розгляду справи №24/33/2011(8/241), які невірно тлумачаться Відповідачем у відзиві як такі, що встановлюють заборгованість Третьої особи 1 перед ПАТ «Міллер Брендз Україна» з неповернутої тари (цього у вказаних судових актах не написано), є достатніми для висновку про відсутність у Третьої особи 1 невиконаних зобов'язань перед Відповідачем саме за договором №Д-25 від 27.10.2008р. в контексті неспростованої презумпції добросовісності за ч.5 ст.12 Цивільного кодексу України.

Суд наголошує, що Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг" проти України", серед іншого, визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів". Принцип верховенства права закріплений ст. 8 Конституції України, а згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів. Таким чином, посилання Відповідача на відомості власного бухгалтерського обліку про існування заборгованості нібито саме за договором №Д-25 від 27.10.2008р., а не за попереднім договором № К-32 від 31.12.2006р., судом відхиляють як доказово неспроможні та такі, що не спростовують представлених Третьою особою 1 первинних документів на підтвердження належності виконання досліджуваних обов'язків.

Твердження Відповідача за змістом відзиву та його представників у судовому засіданні 18.12.2012р. про те, що відмова у задоволені позовних вимог про повернення тари за договором №Д-25 від 27.10.2008р. не вказує про відсутність забезпеченого спірної іпотекою зобов'язання зі сплати вартості такої тари, судом також розцінюються як неспроможні.

Дійсно, за змістом п.п. 3.1., 6.7. цього договору своєчасне повернення поворотної тари або сплата її вартості є альтернативним (неможливим до одночасного існування відносно конкретних одиниць тари) способом виконання обов'язків з повернення тари з боку Третьої особи 1 на користь Відповідача за вибором останнього. Тобто відмова у задоволенні позовних вимог з повернення тари, що була поставлена в загальній кількості 5 774шт., а саме: 201 шт. КЕГ об'ємом 30 літрів та 5573 шт. КЕГ об'ємом 50 літрів на загальну суму 2 289 500грн., вказує і на неможливість існування зобов'язання зі сплати вартості цієї ж тари саме в межах договору №Д-25 від 27.10.2008р.

Відтак, враховуючи припинення внаслідок одностороннього розірвання з 10.07.2011р. правовідносин сторін за договором №Д-25 від 27.10.2008р. та встановлену за результатами судового провадження в межах справи №24/33/2011(8/241) і неспростовану належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами в межах цієї справи відсутність будь-яких невиконаних Третьої особою 1 перед Відповідачем зобов'язань за договором №Д-25 від 27.10.2008р., суд дійшов висновку про відсутність (через припинення) і основного для спірних іпотечних правовідносин зобов'язання.

Згідно абз.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку» означена обставина зумовлює висновок про наявність підстави для припинення іпотеки за договором іпотеки від 25.06.2009р. (реєстраційний №5819) щодо майна Позивача - нежитлових будівель загальною площею 9806,6кв.м., які розташовані за адресою: Луганська область, м. Луганськ, вул. Кірова, б.3., саме з 10.07.2011р.

Частина 3 ст. 17 Закону України „Про іпотеку" в такому випадку встановлює необхідність державної реєстрації відомостей про припинення іпотеки. Отже, відносно розглядуваних позовних вимог сутність порушення з боку Відповідача прав і майнових інтересів Позивача як власника предмета іпотеки за змістом позовної заяви полягає в ухиленні Відповідача від здійснення дій, пов'язаних з анулюванням записів про наявність іпотечного обтяження, попри наявність обставин, що вказують на припинення іпотечних правовідносин. В свою чергу, Відповідач, підтверджуючи поточне перебування майна під іпотечним обтяженням і невжиття дій з надсилання відповідного письмового повідомлення про анулювання запису про обтяження, заперечує факт припинення іпотечних правовідносин з Позивачем, і, як наслідок -підстав для припинення оспорюваного права іпотеки і перебування майна під іпотечним обтяженням.

Встановлене судом припинення іпотечних правовідносин має наслідком припинення існування у Відповідача як кредитора - іпотекодержателя зумовлених іпотечними правовідносинами щодо права іпотеки і права подальшого утримання всупереч приписів ч. 3 ст. 17 Закону України „Про іпотеку", п. 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою КМУ №410 від 31.03.2004р., п. 63 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ №703 від 22.06.2011р., майна Позивача під іпотечним обтяженням.

Таким чином, суд задовольняє позов про визнання відсутніми означених прав Відповідача по відношенню до Позивача та його майна, беручи до уваги, що такий спосіб судового захисту передбачений ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, а встановлене судом поточне протиправне перебування майна під іпотечним обтяженням не тільки обмежує права власника майна, але й урахуванням процесуальної позиції Відповідача достатньою мірою вказує на сприйняття останнім такий спірних прав як чинних і наявних.

Суд, враховуючи встановлені ст.13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. вимоги щодо ефективності судового захисту, наголошує на тому, що набрання цим рішенням законної сили є належною підставою у розумінні п.5.1. глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України N 296/5 від 22.02.2012р., для здійснення Третьою особою 2 зняття заборони відчуження майна Публічного акціонерного товариства «Луганський пивоварний завод», м. Луганськ (ідентифікаційний код 00383975), запис про яку зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 25.06.2009р. за №8836212, а також - проведення у встановленому порядку державної реєстрації відомостей про припинення іпотеки згідно ч. 3 ст. 17 Закону України „Про іпотеку".

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову від позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Луганський пивоварний завод», м. Луганськ (ідентифікаційний код 00383975) до Приватного акціонерного товариства «ЕФЕС УКРАЇНА», м. Донецьк (ідентифікаційний код 00377457) про визнання договору іпотеки від 25.06.2009р. розірваним та припинити провадження у справі в частині цих вимог.

2.Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Луганський пивоварний завод», м. Луганськ (ідентифікаційний код 00383975) до Приватного акціонерного товариства «ЕФЕС УКРАЇНА», м. Донецьк (ідентифікаційний код 00377457) про визнання відсутнім у Відповідача права утримувати під іпотечним обтяженням на підставі договору іпотеки майно Позивача.

3. Визнати відсутність у Приватного акціонерного товариства «ЕФЕС УКРАЇНА», м. Донецьк (ідентифікаційний код 00377457) права утримувати під іпотечним обтяженням на підставі договору іпотеки від 25.06.2009р. (реєстраційний №5819) майно Позивача - нежитлові будівлі, загальною площею 9806,6кв.м., які розташовані за адресою: Луганська область, м. Луганськ, вул. Кірова, б.3 та складаються з:

- адмінбудівлі з прибудовою, підвалом, вхідними ганками (літ. А-2, А????????????????'-1, пд, а, а') загальною площею 499,6кв.м.;

- мехмайстерні (літ. Б-1) загальною площею 139,2кв.м.;

- цеху бочкового розливу з підвалом, тамбуром, вхідними ганками (літ. В-1, Г-2, Д-1, К, пд, г(2), в, в', г, г') загальною площею 1282,8кв.м.;

- головного корпусу з тарним цехом та варним цехом, з підвалами, тамбуром, солерозчинниками, рампами, навісом (літ. Р-1, Р-4, Ж-1, Ж-2, С, пд, пд', пд(2), ж, ж', р, р, р(2)) загальною площею 7300,7кв.м.;

- сараю (літ. К-1) загальною площею 158,5кв.м.;

- артезіанської свердловини (літ. М-1) загальною площею 6,5кв.м.;

- сараю з вхідними ганками (літ. Н-1, н, н, н(2), н(3)) загальною площею 102,2кв.м.;

- трансформаторного кіоску (літ. О);

- котельної з прибудовою та димовою трубою (літ. П-1, П'-1, Т) загальною площею 296,2кв.м.;

- складу солі (літ. П(2)-1) загальною площею 8,9кв.м.;

- газопроводу (літ.З-1) загальною площею 7,6кв.м.;

- обладнання (літ.Х, Ц);

- огорожі (№1,2);

- асфальтового покриття (літ. І);

- обладнання (літ. Л-1, л) загальною площею 4,4кв.м.,

що є підставою після набрання цим рішенням законної сили для зняття заборони відчуження цього майна, запис про яку зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 25.06.2009р. за №8836212, та державної реєстрації відомостей про припинення іпотеки згідно ч. 3 ст. 17 Закону України „Про іпотеку".

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЕФЕС УКРАЇНА», м. Донецьк (ідентифікаційний код 00377457) на користь Публічного акціонерного товариства «Луганський пивоварний завод», м. Луганськ (ідентифікаційний код 00383975) витрати зі сплати судового збору в сумі 1073грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.12.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24.12.2012р.

Суддя Попков Д.О.