Рішення

від 24.12.2012 по справі 16/5007/32/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" грудня 2012 р. Справа № 16/5007/32/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Іванкевич С.Л., дов. від 03.12.12р. № 1

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 17.04.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавказький сир" (с.Лука Житомирського району Житомирської області)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)

про стягнення 178272,92 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.12.12р. до 24.12.12р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 178272,92 грн., з яких 175000,00 грн. боргу по орендній платі за договорами суборенди: № 002 від 15.01.11р., № 002 від 15.03.11р., № 003 від 01.05.11р. та 3272,92 грн. 3% річних.

Заявою від 19.12.12р. позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути на свою користь з відповідача 178142,56 грн., з яких 175000,00 грн. боргу по орендній платі за договорами суборенди: № 002 від 15.01.11р., № 002 від 15.03.11р., № 003 від 01.05.11р. та 3142,56 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.12.12р. (а.с.89). Зокрема, представник позивача вказав, що в період з 15.01.11р. та станом на день розгляду справи від відповідача не надходило жодних платежів по сплаті орендної плати згідно укладених між сторонами договорів суборенди: № 002 від 15.01.11р., № 002 від 15.03.11р., № 003 від 01.05.11р.

Крім цього в заяві про уточнення позовних вимог від 19.12.12р. позивач просив з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб, посилаючись на те, що відповідач після закінчення строку дії договору суборенди не передав орендоване майно позивачу добровільно та ухиляється від сплати заборгованості.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.11р. № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення... Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11р. № 3674-VI передбачено, що за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову до господарського суду встановлено ставку судового збору - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

В обгрунтування свого клопотання про забезпечення позову, позивач зазначив, що у нього є підстави вважати, що відповідач буде і надалі активно ухилятись від своїх обов'язків, однак будь-яких доказів на підтвердження даного припущення, позивачем не подано.

Крім того, до заяви від 19.12.12р. позивачем не подано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Зазначені обставини є підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.41,42), додаткових поясненнях від 22.05.12р. (а.с.67) та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, просили у його задоволенні відмовити. Зокрема, зазначили, що відповідачем в період з 15.01.11р. по 01.11.11р. було сплачено 289401,25 грн. (в тому числі за оренду приміщення та обладнання, воду та електроенергію), у зв'язку з чим ним було переплачено 114401,25 грн., що, на їх думку, підтверджується копіями наданих у справу розписками, квитанцією до прибуткового касового ордеру № А-000027 від 05.12.11р (а.с.43-52).

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Згідно заяви від 19.12.12р. представника позивача про вирішення спору у додаткові 15 днів, строк вирішення даного спору було продовжено відповідно з ч.3 ст.69 ГПК України на додаткові 15 днів (а.с.95).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "Кавказький сир" (позивачем/орендарем) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (відповідачем/суборендарем) було укладено договір суборенди № 002 від 15.01.11р. (далі - договір 1)(а.с.11-13), згідно якого позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення - приміщення молочного цеху, рампу, приміщення для мийки транспортних засобів, загальною площею 446 кв.м. (пп.1.2 договору) згідно акту приймання - передачі орендованого майна від 15.01.11р. (а.с.27) та передав обладнання та майно, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 згідно інвентиризаційного акту обладнання та майна від 15.01.11р. на суму 453687,47 грн. (а.с.19-24).

Відповідно до пп.1.1 договору 1 передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов'язався передати суборендарю, а суборендар зобов'язався прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення та обладнання (далі - об'єкт, що орендується), визначені у цьому договорі, а також зобов'язався сплачувати орендарю орендну плату.

Відповідно до пп.2.1 договору 1, об'єкт надається в суборенду терміном до 15.03.11р.

Згідно з пп.4.1 договору 1, розмір орендної плати за об'єкт, що орендується, складає 13000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень) (в т.ч. ПДВ) за кожен місяць орендного користування майном за цим договором.

Відповідно до пп.4.2 договору 1, орендна плата сплачується наперед до 10 числа кожного поточного місяця, на підставі рахунку наданого орендарем.

Згідно з пп.4.7 договору 1, усі витрати за користування номерами телефонів (при їх наявності) та спожиту електроенергію оплачуються протягом строку оренди суборендарем самостійно, згідно виставлених рахунків відповідних установ за надані послуги.

Відповідно до пп.5.2.2 договору 1, суборендар зобов'язався своєчасно здійснювати розрахунки з орендарем за орендоване майно.

15.03.11р. між сторонами був укладений договір суборенди № 002 (далі - договір 2) на тих самих умовах, що й попередній договір 1. Згідно договору 2 продовжено термін оренди до 31.12.11р. (пп.2.1 договору 2)(а.с.14,15).

01.05.11р. між сторонами укладений договір суборенди № 003 від (далі - договір 3) також на тих самих умовах, що й договір 1. Згідно договору 3 розмір орендної плати становить 5000,00 грн. за кожен місяць орендного користування майном (а.с.16-18).

Відповідно до пп.2.1 договору 3, об'єкт надається в суборенду терміном до 01.08.11р.

Згідно пояснень позивача, договір № 003 від 01.05.11р. був додатковим договором з метою підвищення суми орендних платежів до 18000 грн. на місяць протягом трьох місяців (з 01.05.11р. по 31.07.11р.

Відповідач з цього приводу будь-яких заперечень суду не подавав.

На виконання умов договору 2 та договору 3 позивачем було передано відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення - приміщення молочного цеху, рампу, приміщення для мийки транспортних засобів, загальною площею 446 кв.м., а також обладнання, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 згідно актів приймання - передачі орендованого майна від 15.03.11р. та від 01.05.11р. (а.с.25,26).

Згідно даних позивача, заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до договорів суборенди: № 002 від 15.01.11р., № 002 від 15.03.11р., № 003 від 01.05.11р. в загальній сумі становить 175000,00 грн. (а.с.7).

Господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач свої договірні зобов'язання по сплаті орендної плати виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 149709,00 грн. згідно договорів суборенди: № 002 від 15.01.11р., № 002 від 15.03.11р., № 003 від 01.05.11р., що підтверджується відповідними рахунками - фактурами (а.с.29-34) та іншими матеріалами справи.

Решту заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідача, господарський суд вважає безпідставною, оскільки вона не підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано до стягнення 3142,56 грн. 3% річних (а.с.91).

Судом з урахуванням заборгованості, підтвердженої виставленими рахунками позивача, здійснено відповідний перерахунок і визначено правильну суму 3% річних, що становить 2676,72 грн.

Що стосується заперечень відповідача з приводу сплати ним заборгованості перед позивачем згідно наданих ним копій розписок та квитанції до прибуткового касового ордеру № А-000027 від 05.12.11р. на виконання умов договорів суборенди, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У зв'язку з невизнанням позивачем фактів проплати відповідачем за користування орендованим майном на підставі наданих копій розписок та квитанції до прибуткового касового ордеру № А-000027 від 05.12.11р. (а.с.43-52), господарський суд відповідно до ст.79 ГПК України направив копії деяких матеріалів даної справи до правоохоронних органів для проведення перевірки та прийняття рішення відповідно до законодавства.

В результаті проведеної перевірки Богунським районним відділом УМВС України в Житомирській області було винесено постанову від 19.11.12р. про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.190 КК України відносно посадових осіб ТОВ "Кавказький сир" та ФОП ОСОБА_3 на підставі п.2 ст.6 КПК України (а.с.75-78,83,84).

З вказаної постанови вбачається, що директором ТОВ "Кавказький сир" - ОСОБА_4 було надано пояснення з приводу коштів, отриманих від ОСОБА_3 згідно розписок, зокрема, про те, що в період с 01.01.11р. до 20.11.11р. згідно усної домовленості між фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було передано ОСОБА_3 свою частку тепличного комплексу в оренду, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 За користування часткою даного тепличного комплексу (оренда, електроенергія, вода) ОСОБА_4 отримував кошти від ОСОБА_3, які вказані в розписках, тобто за оренду та користування (електроенергія, вода) тепличним комплексом. На даних розписках, де стоять підписи ОСОБА_4, останній пояснив, що він забирав кошти власноруч, які ОСОБА_3 сам привозив ОСОБА_4

На розписках, на яких стоять підписи інших осіб, як пояснив ОСОБА_4 це були довіренні їм люди, а саме коли він не міг забирати кошти за оренду користування (електроенергія, вода) його частки тепличного комплексу за адресою: АДРЕСА_3 від ОСОБА_3, то довірені особи забирали кошти і передавали їх ОСОБА_4

З вказаної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи також вбачається, що щодо підтвердження фактів, що ОСОБА_3 дійсно орендував тепличний комплекс в АДРЕСА_3, ОСОБА_4 вважає, що даний факт зможе підтвердити голова сільради с.Лука або його заступники, а також мешканці с.Лука, які проживають поруч з тепличним комплексом. Крім того, підтвердити вказаний факт може й інший співвласник тепличного комплексу, ОСОБА_5, який надавав згоду на здавання його в оренду ОСОБА_3

Щодо твердження ОСОБА_3, що розписки, які містяться в матеріалах справи - це є підтвердженням розрахунку за оренду та користування приміщенням та обладнанням в с.Івниця Андрушівського району, ОСОБА_4 пояснив, що дані розписки ніякого відношення до розрахунку з ТОВ "Кавказький сир" не мають, так як на момент оформлення розписок, він на ТОВ "Кавказький сир" не працював і ніякого відношення до вищевказаного Товариства не мав. А із вказаних розписок вбачається, що кошти отримуються саме ОСОБА_4 за оренду та комунальні послуги. Тобто дані розписки підтверджують, що оплата проводилась за тепличний комплекс, що розташований в АДРЕСА_3.

З приводу оренди ОСОБА_3 тепличного комплексу було, зокрема, також опитано гр.ОСОБА_5, який пояснив, що оплата за оренду проходила майже щомісяця, по мірі надходження коштів у ОСОБА_3, кошти за оренду вищевказаного тепличного комплексу отримував під розписку ОСОБА_4, також інколи кошти за оренду від ОСОБА_3 отримував і ОСОБА_5 Після отримання коштів ОСОБА_3 писалась розписка про отримання даних коштів.

Також з даного приводу було опитано бухгалтера ТОВ "Кавказький сир" ОСОБА_6, який пояснив, що дійсно з початку 2011 року по листопад 2011 року він працював бухгалтером на ТОВ "Кавказький сир". Також ОСОБА_6 пояснив, що дійсно між ФОП ОСОБА_3 ТОВ "Кавказький сир" укладались договори на суборенду приміщень АДРЕСА_2. Але під час того як він працював бухгалтером на ТОВ "Кавказький сир" жодної проплати від ФОП ОСОБА_3 в касу підприємства та на банківський рахунок не поступало.

Щодо отримання ОСОБА_6 коштів від гр.ОСОБА_3 під розписку за оплату оренди приміщення в АДРЕСА_2 ОСОБА_6 повідомив, що дійсно коли у ОСОБА_4 не виходило самому отримувати кошти від ОСОБА_3, він інколи доручав забирати дані кошти йому. Після отримання коштів ОСОБА_6, він складав розписки про отримання даних сум (а.с.75-78).

Враховуючи вищезазначені пояснення зазначених осіб, а також той факт, що з копій самих розписок, квитанції до прибуткового касового ордеру № А-000027 від 05.12.11р. (а.с.43-52) не вбачається, що відповідачем були здійснені платежі по сплаті орендної плати за орендоване майно на виконання саме договорів суборенди: № 002 від 15.01.11р., № 002 від 15.03.11р., № 003 від 01.05.11р., тому дані докази господарський суд не вважає належними та допустимими для підтвердження факту здійснення оплати відповідачем.

З поданих відповідачем розписок не можливо встановити ні місяці, ні обставини з приводу яких писались ці розписки та передавались кошти, ні осіб, які ці кошти передавали.

Крім того, судом враховується той факт, що згідно з пп.4.7 всіх трьох договорів, усі витрати за користування номерами телефонів (при їх наявності) та спожиту електроенергію оплачуються протягом строку оренди суборендарем самостійно, згідно виставлених рахунків відповідних установ за надані послуги.

А в наданих відповідачем розписках йде мова про воду та електроенергію, тобто про сплату за комунальні послуги, що суперечить пп.4.7 вказаних договорів. До того ж, згідно пп.4.7 всіх трьох договорів, відповідач не повинен сплачувати за воду.

Тобто, наведене свідчить про те, що вищенаведені пояснення осіб, які вони давали працівникам міліції, стосовно отримання коштів за оренду є правдивими і стосувались оплати за тепличний комплекс, що розташований в с.Лука Житомирського району, а не стосовно трьох укладених договорів оренди обладнання та майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Не зважаючи на те, що позивачем не подано документальних доказів передання відповідачу в оренду тепличного комплексу в с.Лука Житомирського району, господарський суд вважає, що сукупність наявних у справі доказів свідчить саме про перевагу позиції позивача щодо спірних розписок та квитанції до прибуткового касового ордеру № А-000027 від 05.12.11р.

Слід також зазначити, що сплата відповідачем коштів згідно прибуткового касового ордеру № А-000027 від 05.12.11р. в сумі 7145,00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Аларіт" (а.с.52) взагалі не стосується правовідносин сторін спору, які врегульовані договорами суборенди: № 002 від 15.01.11р., № 002 від 15.03.11р., № 003 від 01.05.11р.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 149709,00 грн. боргу по орендній платі за договорами суборенди: № 002 від 15.01.11р., № 002 від 15.03.11р., № 003 від 01.05.11р. та 2676,72 грн. 3% річних.

В решті позову суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 66, 67, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Продовжити строк вирішення спору на додаткові 15 днів.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавказький сир", 12433, с.Лука Житомирського району Житомирської області, вул.Ліни Костенко 27, ідентифікаційний код 36402963 - 149709,00 грн. боргу по орендній платі за договорами суборенди: № 002 від 15.01.11р., № 002 від 15.03.11р., № 003 від 01.05.11р., 2676,72 грн. 3% річних та 3047,70 грн. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

5. У задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.12.12

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 1 прим. у справу.