Ухвала

від 24.12.2012 по справі 5020-1495/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про відстрочку виконання рішення

24 грудня 2012 року справа № 5020-1495/2011 За заявою Служби автомобільних доріг у місті Севастополі

про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 21.11.2011

у справі № 5020-1495/2011:

за позовом Дочірнього підприємства „Севастопольський Упрдор"

Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України",

ідентифікаційний код 05422674

(99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 22)

до Служби автомобільних доріг у місті Севастополі,

ідентифікаційний код 26187042

(99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 22)

про стягнення 713 610,00 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

заявник-боржник (Служба автомобільних доріг у м. Севастополі) -Михайлова Н.В. -провідний юрисконсульт, довіреність № 12 від 06.01.2011;

стягувач (ДП „Севастопольський Упрдор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України") -явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.11.2011 зі Служби автомобільних доріг у місті Севастополі на користь Дочірнього підприємства „Севастопольський Упрдор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" стягнуто 713 610,00 грн.

Ухвалою суду від 06.12.2011 виконання вказаного рішення відстрочено на дванадцять місяців /том 3, арк. с. 63-65/.

03.12.2012 Служба автомобільних доріг у місті Севастополі (далі -боржник) вдруге звернулась до господарського суду міста Севастополя із заявою про надання відстрочки виконання вказаного рішення суду, посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань.

Ухвалою суду від 18.12.2012 заяву Служби автомобільних доріг у місті Севастополі прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.12.2012.

У засіданні суду 24.12.2012 представник заявника (боржника) заяву підтримала та просила її задовольнити з підстав, викладених у заяві про відстрочення виконання рішення /том 3, арк. с. 66-68/ та письмових поясненнях /том 3, арк. с. 80-81/.

Стягувач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте до початку засідання через канцелярію суду надав клопотання про розгляд заяви у відсутність його представника, в якому зазначив, що проти задоволення заяви боржника про надання відстрочки виконання судового рішення про стягнення залишку боргу в сумі 200 000,00 грн строком на 12 місяців не заперечує (вх. № 10860/12 від 24.12.2012).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд визнав за можливе задовольнити заяву боржника про відстрочення виконання судового рішення, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пункті 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки , розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи -наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб -стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Судом установлено, що Договір підряду № 11 від 09.03.2010 про надання послуг (виконання робіт) по поточному (планово-попереджувальному) ремонту та експлуатаційному утриманню автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення в 2010 році був укладений між Службою автомобільних доріг в м. Севастополі та Дочірнім підприємством „Севастопольський Упрдор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" на підставі проведеної процедури закупівлі (торгів) за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 8.2 Договору відповідач (заявник) зобов'язаний: забезпечити фінансування експлуатаційного утримання та поточного ремонту згідно із планом асигнувань та цільових коштів бюджету; сплачувати виконані роботи (надані послуги) за наявності бюджетного фінансування по мірі його надходження згідно із діючим законодавством та при відсутності заборони на здійснення оплати. Оплата за виконані роботи здійснюється боржником за рахунок коштів спецфонду Державного бюджету України.

Тобто, фінансування виконаних стягувачем дорожньо-будівельних робіт здійснюється боржником за рахунок коштів Державного бюджету, що зумовлює певну специфіку господарської діяльності підприємства-боржника.

Згідно із частинами першою та другою статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Відповідно до вказаної норми оплата бюджетних зобов'язань минулих років здійснюється за наявності взяття їх на облік органами Державної казначейської служби України, а також за наявності бюджетних асигнувань на вказані цілі, передбачених кошторисом. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).

Частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що зобов'язання, взяті без відповідних бюджетних асигнувань, не є бюджетними зобов'язаннями та не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 34 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів чи бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, орган Казначейства не здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника та повертає протягом трьох робочих днів органові державної виконавчої служби без виконання платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів у разі, коли, зокрема, відсутні відкриті асигнування за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету).

У заявника відсутні виділені бюджетні асигнування на погашення кредиторської заборгованості минулих років. Кошторисом підприємства не передбачені витрати на погашення стягнутої за рішенням суду суми. У спеціальному фонді Державного бюджету України грошові кошти на погашення заборгованості за рішенням суду у даній справі відсутні /том 3, арк. с. 82-83/.

Водночас судом установлено, що заявник частково виконав рішення господарського суду міста Севастополя від 21.11.2011 у справі № 5020-1495/2011 на загальну суму 513 610,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень: № 435 від 21.12.2011 на суму 250 000,00 грн; № 44 від 17.02.2012 на суму 100 000,00 грн; № 251 від 30.08.2012 на суму 63 610 грн; № 288 від 28.09.2012 на суму 50 000,00 грн; № 319 від 19.10.2012 на суму 50 000,00 грн /том 3, арк. с. 69-73/. Таким чином, залишок боргу за судовим рішенням станом на час розгляду даної заяви складає 200 000,00 грн (713 610,00 -513 610,00 = 200 000,00).

Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на відсутність у боржника бюджетних асигнувань Спеціального фонду Державного бюджету України, що унеможливлює остаточне виконання рішення суду, з урахуванням матеріальних інтересів сторін, суд визнав за можливе відстрочити виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 21.11.2011 у справі № 5020-1495/2011 в частині, що залишилась, ще на дванадцять місяців.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 21.11.2011 у справі № 5020-1495/2011 про стягнення зі Служби автомобільних доріг у місті Севастополі на користь Дочірнього підприємства „Севастопольський Упрдор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" 713 610,00 грн в частині, що залишилась, - на дванадцять місяців.

Суддя підпис В.О. Головко