Постанова

від 21.12.2012 по справі 2а/2370/3347/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/3347/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Трофімової Л.В.,

за участі секретаря - Левчука А.С.,

представників: позивача -Суслової І.Є. за довіреністю, відповідача -Коваля К.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський деревопросочувальний комбінат»(далі -ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат») до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби (далі -Золотоніська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2012р. №496/0000432301 та №497/0000462301,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат», звернувшись до суду з адміністративним позовом до Золотоніської ОДПІ, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.07.2012р. №496/0000432301 та №497/0000462301.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2012р. складено акт від 19.06.2012р. №593/2200/35550206, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2012р. №496/0000432301 про визначення ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат» грошового зобов'язання: з податку на додану вартість у сумі 75 610 грн. і 12 388 грн. 50 коп. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення від 03.07.2012р. №497/0000462301 про визначення ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат» грошового зобов'язання: з податку на прибуток у сумі 50 680 грн. і 12 670 грн. штрафних санкцій. Надалі позивач зазначав, що за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»без задоволення, а спірні рішення без змін. За твердженням позивача спірні податкові повідомлення-рішення необхідно скасувати, оскільки податкове зобов'язання визначено без урахування вимог Податкового кодексу України за наслідками визнання господарських операцій неправомірними з окремими контрагентами з огляду на наявні первинні документи.

Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримано у повному обсязі з проханням позов задовольнити, посилаючись на реальність здійснених операцій, достовірність інформації у первинних та звітних документах, достовірність підписів посадових осіб сторін щодо визначених правовідносин.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов та зазначив, що оскільки формуючи податкову звітність, позивач використовував для відображення операцій документи первинного податкового обліку, що містять недостовірну інформацію, останні не можуть належно підтверджувати реальність здійснених операцій, а тому зменшення від'ємного значення ПДВ і збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток є законним та правомірним та у діях суб'єкта владних повноважень відсутні порушення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області 07.04.2008р. (ідентифікаційний код 35550206) та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 18.12.2008р. №100154376.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України 2 грудня 2010 року №2755-VI (надалі за текстом -Кодекс №2755-VI).

Відповідно до ст. 15 Кодексу №2755-VI платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Згідно ст. 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2012р., результати перевірки оформлено актом від 19.06.2012р. №593/2200/35550206 (а.с. 11-77 т. 1). В акті перевірки податковим органом встановлено порушення: вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі за текстом -Закон №334/94-ВР) у редакції, що діяв на момент вчинення спірних правопорушень у результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на суму 50 680 грн.; п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (що був чинним на момент виникнення спірних правопорушень, надалі за текстом -Закон №168/97-ВР), п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI у результаті чого ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»занижено ПДВ у сумі 75 610 грн.

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкт, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, застосування податкової накладної, порядок обліку, звітності та внесення податку до бюджету є Закон №168/97-ВР, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно пункту 9.2 статті 9 Закону №168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння цього податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Підпункт 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу №2755-VI передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу. За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 198.1. Кодексу №2755-VI право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженого податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-XII (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі за текстом -Закон №334/94-ВР) у редакції, що діяла на момент вчинення спірних правопорушень, платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. За змістом статті 3 Закону №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. За приписами статті 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. До валових витрат платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 81 Закону України "Про податок на додану вартість", включається від'ємна різниця, розрахована за правилами абзацу другого підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Кодексу №2755-VI). Відповідно до п. 135.1, п. 135.2, п. 135.3 ст. 135 Кодексу №2755-VI доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

За змістом п. 54.3 ст. 54 Кодексу №2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Кодексу №2755-VI у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладені вище положення Кодексу №2755-VI та на підставі даних акту перевірки від 19.06.2012р. №593/2200/35550206 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2012р. №496/0000432301 (а.с. 78 т. 1) про визначення ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат» грошового зобов'язання: з податку на додану вартість у сумі 75 610 грн. і 12 388 грн. 50 коп. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення від 03.07.2012р. №497/0000462301 (а.с. 79 т. 1) про визначення ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат» грошового зобов'язання: з податку на прибуток у сумі 50 680 грн. і 12 670 грн. штрафних санкцій.

Згідно пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку. За приписами пунктів 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 Кодексу №2755-VI рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Позивач зазначеною можливістю адміністративного оскарження скористався, за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скаргу ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат» без задоволення, а спірне рішення без змін (а.с. 153-163).

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані п. 198.3 ст. 198 Кодексу №2755-VI, а саме: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІ із змінами та доповненнями (надалі за текстом - Закон №996-ХІ) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Пункт 2 ст. 3 Закону №996-ХІІ визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку». Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до пункту 2.1. статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704. Статтею 9 Закону №996-ХІІ встановлено вимоги до первинних документів, що є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Судом встановлено, що між сторонами ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат» (покупець) та ТОВ «Профінтербудсервіс» (постачальник) було укладено договір поставки від 5 березня 2011р. (а.с. 112-113 т. 1), що підписано сторонами, останній має двосторонній зобов'язальний характер, предметом поставки є масло кам'яновугільне у кількості 14 тон. Між ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат» (покупець) та ТОВ «Сатур-Сю» (постачальник) було укладено договір поставки від 20 березня 2011р. (а.с. 123-124 т. 1), що підписано сторонами, останній має двосторонній зобов'язальний характер, предметом поставки є брус 4-х кантний із деревини хвойних порід у кількості 103 м. куб. Між ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат» (покупець) та ТОВ «Фарма Трейдімпекс» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 16 серпня 2010р. №М-16/08 (а.с. 131-132 т. 1), що підписано сторонами, останній має двосторонній зобов'язальний характер, предметом поставки є брус 4-х кантний із деревини хвойних порід у кількості 68 м. куб. Між ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат» (покупець) та ТОВ «ЦС-ТАБ» (постачальник) було укладено договір поставки від 29 вересня 2011р. №29/9-11 (а.с. 149-150 т. 1), що підписано сторонами, останній має двосторонній зобов'язальний характер, предметом поставки є брус 4-х кантний із деревини хвойних порід у кількості 46 м. куб. Також судом досліджено, що між ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат» (замовник) та ПП «Екобудсервіс-Плюс»(генпідрядник) було укладено договір субпідряду від 14 листопада 2010р. №Б-06/04 (а.с. 142-145 т. 1), що підписано сторонами, останній має двосторонній зобов'язальний характер, предметом договору є ремонтні роботи на ж/д під'їздах на території ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат».

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Профінтербудсервіс»(ідентифікаційний код 35275749), ТОВ «Сатур-Сю»(ідентифікаційний код 37364400), ТОВ «Фарма Трейдімпекс»(ідентифікаційний код 37091349), ТОВ «ЦС-ТАБ»(ідентифікаційний код 37165589), ПП «Екобудсервіс-Плюс»(ідентифікаційний код 35439746) (а.с. 51-60 т. 2) на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»зареєстровані суб'єктами господарювання. У судовому засіданні судом досліджено, що на виконання умов договору поставки від 5 березня 2011р. постачальником ТОВ «Профінтербудсервіс»нібито передано ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»товар -масло кам'яновугільне на загальну суму 53 500 грн., у тому числі ПДВ 8 916 грн. 67 коп., відповідно до податкової накладної від 11.03.2011р. №902, (а.с. 110 т. 1) та видаткової накладної від 11.03.2011р. №11031 (а.с 111 т. 1); на виконання умов договору поставки від 20 березня 2011р. постачальником ТОВ «Сатур-Сю»нібито передано ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»товар -брус 4-х кантний на суму 85 000 грн., у тому числі ПДВ 14 166 грн. 67 коп. та на суму 68 500 грн., у тому числі ПДВ 11 416 грн. 67 коп., відповідно до податкових накладних від 31.03.2011р. №27 та від 31.03.2011р. №23 (а.с. 119-120 т. 1). Суд критично оцінює ту обставину, що накладні саме на цю кількість товару на вказану суму датуються від 30.03.2011р. за №300301 (а.с 121 т. 1) та від 29.03.2011р. №2903 (а.с. 122 т. 2) та товарно-транспортні накладні від 30.03.2011р. №009433 (а.с. 117 т. 1) та від 29.03.2011р. №009431 (а.с. 118 т. 1), вищевказане викликає сумніви у реальності здійснення щодо часу проведення господарських операцій (податкові накладні від 31.03.2011р. №27 та від 31.03.2011р. №23). На виконання умов договору купівлі-продажу від 16 серпня 2010р. №М-16/08 продавцем ТОВ «Фарма Трейдімпекс»нібито передано ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»товар -брус 4-х кантний на суму 115 600 грн., у тому числі ПДВ 19 266 грн. 67 коп., відповідно до податкової накладної від 19.08.2010р. №1908101 (а.с. 130 т. 1) та накладної від 19.08.2010р. №11031 (а.с 128 т. 1); на виконання умов договору поставки від 29 вересня 2011р. №29/9-11 постачальником ТОВ «ЦС-ТАБ»нібито передано ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»товар -брус 4-х кантний на суму 82 650 грн., у тому числі ПДВ 13 775 грн., відповідно до податкової накладної від 29.09.2011р. №163 (а.с. 147 т. 1) та накладної від 29.09.2011р. №163 (а.с 148 т. 1). На виконання умов договору субпідряду від 14 листопада 2010р. №Б-06/04 генпідрядником ПП «Екобудсервіс-Плюс»нібито надані послуги ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»товар -з виконання ремонтних робіт на ж/д під'їздах на території позивача на суму 99 300 грн., у тому числі ПДВ 16 555 грн. відповідно до податкової накладної від 16.12.2010р. №1055 (а.с. 135 т. 1). Суд наголошує на тому, що у матеріалах справи міститься рахунок-фактура від 20.12.2010р. б/н (а.с. 134) на оплату послуг щодо ремонтних робіт на залізничних під'їздах ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат», у той час як податкова накладна щодо вказаних послуг оформлена 16.12.2010р. Позивачем, як доказ реальності вчинення господарської операції надано акт виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2010р. №56 (а.с. 56 т. 3) за підписом з боку замовника особою без розшифровки підпису та прізвища посадової особи ПП «Екобудсервіс-Плюс»(довіреності не надано). Суд зазначає, що податкові накладні від 31.03.2011р. №27, від 31.03.2011р. №23, від 19.08.2010р. №1908101, від 29.09.2011р. №163, від 16.12.2010р. №1055 підписано невідомими особами без зазначення (розшифровки) її прізвища (тобто встановити хто складав документ податкового обліку неможливо). Враховуючи вищевказане, суд зауважує, що податкові накладні та видаткові накладні можуть містити підписи інших невстановлених осіб, а не відповідно уповноважених осіб ТОВ «Сатур-Сю», ТОВ «Фарма Трейдімпекс», ТОВ «ЦС-ТАБ», ПП «Екобудсервіс-Плюс», що є порушенням вимог Закону №996-ХІІ (довіреностей не надано).

Нормою п. 44.6 ст. 44 Кодексу №2755-VI передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом досліджено та дано критичну оцінку того, що на підтвердження виконання господарських договорів позивачем надано товарно-транспортні накладні від 30.03.2011р. №009433, від 29.03.2011р. №009431, від 19.08.2010р. №005956, від 29.09.2011р. №009801 (а.с. 117, 118, 129, 152 т. 1) щодо перевезення за маршрутом м. Харків -с. Чапаєвка Черкаської області вантажу, автомобілем FAB AX 3396BC, зазначені послуги нібито надавалися ФОП ОСОБА_3 на замовлення ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат». Проте, позивачем на підтвердження здійснення ФОП ОСОБА_3 зазначених послуг з перевезення вантажу не надано договору з надання послуг з вантажоперевезення, документів, які б підтверджували здійснення оплати за надані послуги чи доказів на формування собівартості, зокрема компенсації за надані послуги/ виконані роботи. Стосовно виконання господарського договору поставки між ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»(покупець) та ТОВ «Профінтербудсервіс»(постачальник) було укладено договір поставки від 5 березня 2011р., то з матеріалів справи вбачається, що транспортування масла кам'яновугільне у кількості 14 тон. здійснювалось власним транспортом позивача (свідоцтво про реєстрацію тр. засобу а.с. 120 т. 2) водієм Погорілим, відповідно до товарно-транспортної накладної від 11.03.2011р. №0206589 (а.с 109 т. 1), проте, подорожній лист за маршрутом м. Харків -с. Чапаєвка Черкаської області у матеріалах справи відсутній. Масло кам'яновугільне -у кількості 14т. згідно ТТН 11.03.2011р. №0206589 (а.с. 109 т. 1) слідувало без супровідних документів, оскільки у гр. 8 нічого про це не зазначено та без опломбування. Наказом міністерства інфраструктури від 21.03.2012р. №177 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів» доповнено позицією "1136 Масло кам'яновугільне, легке, легкозаймисте". Згідно із Законами України "Про страхування" та "Про перевезення небезпечних вантажів" має здійснюватися страхування відповідальності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 №733 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів". Суд вважає, що вищезазначене свідчить про формування документів не у зв'язку із фактичним здійсненням господарських операцій у хронологічному порядку, а у довільний спосіб, що підтверджує відсутність обставин та подій, пов'язаних з виконанням господарських договорів та їх відображенням у податковому обліку. Фінансової звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку позивачем не надано.

Пункт 187.1 ст.187 Кодексу №2755-VI визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пункт 201.10 ст.201 Кодексу №2755-VI визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту з податку на додану вартість. Проте, як вбачається з Акту перевірки та документів досліджених у судовому засіданні, неналежне оформлення податкових накладних продавцем, на підставі яких виникає податковий кредит у позивача, оскільки, вони складені з порушенням законодавства, не дає права останньому на достовірне формування податкової звітності з огляду на системний аналіз доказів операцій, що не відбулися саме з вказаним контрагентом (перевезення, зберігання, оплата послуг поставки, невідповідність кількості, одиниці виміру, докази приймання по кількості та якості як шпалопродукції так і масла). Шпалопродукція - згідно специфікацій за ГОСТом 78-89 як не просочені шпали повинні бути розсортовані за кожним типом окремо і за породою: соснові і кедрові - разом; ялинові і ялицеві -разом, а просочені шпали розсортовані за типами. ТТН (а.с.109, 117, 118, 129, 152 т. 1) не містять прізвищ осіб біля вчинених підписів нібито водіїв та експедиторів, вказівок щодо подорожніх листів, зазначень щодо опломбування вантажу. Оскільки податкові накладні від 31.03.2011р. №27, від 31.03.2011р. №23, від 19.08.2010р. №1908101, від 29.09.2011р. №163, від 16.12.2010р. №1055 складено невстановленою особою (прізвище не зазначено), то суд зазначає наступне. Відповідно до Податкового кодексу платник податків має право: (17.1.8) вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків; має також інші права, передбачені законом (17.2).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу(201.6).

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (201.10).

Суд зазначає, що основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання визначені Господарським кодексом України 16 січня 2003 року №436-IV (надалі за текстом -Кодекс №436-IV).

За змістом ст. 3 Кодексу №436-IV під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Нормою ст. 55 Кодексу №436-IV визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. №435-IV (ст. 13) визначає межі здійснення цивільних прав: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Судом досліджено: акт від 09.03.2011р. №401/23-35275749 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Профінтербудсервіс»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.04.2010р. по 31.01.2011р. та правомірності нарахування валових доходів та валових витрат за період з 01.04.2010р. по 31.12.2010р. (а.с. 211-230 т. 1), зокрема в акті зазначено про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Профінтербудсервіс»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення послуг з будівництва; про відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Податковим органом зазначено, що усі операції купівлі-продажу за ТОВ «Профінтербудсервіс»не спричиняють реального настання правових наслідків. Акт від 11.06.2012р. №165/22 про неможливість зустрічної звірки ТОВ «Сатур-Сю»з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Черкаський деревопросочувальний комбінат»за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. (а.с. 232-235 т. 1), у висновку якого зазначено про наявні ознаки фіктивної господарської діяльності ТОВ «Сатур-Сю». Довідку від 21.12.2011р. №1536/3-23-20-37165589 про неможливість зустрічної звірки ТОВ «ЦС-ТАБ»щодо підтвердження господарських відносин з платниками ПДВ за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р. (а.с. 237-240 т. 1), у висновку якої зазначено, що оскільки на ТОВ «ЦС-ТАБ»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Довідку від 28.03.2011р. №416/18-015/37091349 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фарма Трейдімпекс»в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 05.07.2010р. по 31.01.2011р. та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 05.07.2010р. по 31.01.2011р. (а.с. 244-250 т. 1, а.с. 1-29 т. 2), у висновку якої зазначено: враховуючи те, що у ТОВ «Фарма Трейдімпекс»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, то угоди з контрагентами за період з 05.07.2010р. по 31.01.2010р. мають ознаки нікчемності.

За Законом №996-ХІІ метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Оскільки здійснення господарської операції може бути підтверджено не лише податковою накладною, а відображення у податковому обліку і звітності проводиться на підставі первинних та розрахункових документів (договорів оренди транспорту, актів виконаних робіт, актів прийому -передачі товару, сертифікатів відповідності, довіреностей, достовірних платіжних документів, що складені уповноваженими особами), що у судове засідання позивачем не надано на підтвердження правомірності відображених операцій, а доводи відповідача підтверджуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, то суд вважає прийняття податкових повідомлень -рішень від 03.07.2012р. №496/0000432301 та №497/0000462301 Золотоніською ОДПІ правомірними з огляду на доведеність обставин використання в податковому обліку позивача недостовірної інформації, невідповідності здійснених і оформлених операцій та фактів порушень, відображених в акті перевірки. З огляду на викладені вище обставини відповідачем правомірно визначено податкові зобов'язання позивача, отже суд не знаходить підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що у силу вимог ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч. 1 ст. 71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості . Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотиву та підстави прийняття спірних рішень.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно ст. 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 26 грудня 2012р.

Суддя Л.В.Трофімова