Постанова

від 26.12.2012 по справі 5020-1240/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року Справа № 5020-1240/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Балюкової К.Г.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Сьомін Олександр Олександрович, довіреність № б/н від 02.11.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй";

представник відповідача, Дюкар Євген Сергійович, довіреність № б/н від 18.12.12, приватне акціонерне товариство "КримНДОпроект";

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 28 листопада 2012 року у справі № 5020-1240/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй" (вул. Брестська, 18-а,Севастополь,99001)

до приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" (вул. Демідова, 13,Севастополь,99011)

про стягнення 54150,75 грн.

ВСТАНОВИВ :

Посилаючись на те, що відповідач не виконав умови договору позики №1 від 14 жовтня 2010 року в частині повернення грошових коштів, та на положення цивільного та господарського законодавства України товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй" просить стягнути із приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" основний борг у розмірі 53000,00 грн., 3% річних за період із 23 серпня 2012 року по 02 листопада 2012 року у розмірі 313,64 грн., 7,5% річних (облікову ставку НБУ) за період із 23 серпня 2012 року по 02 листопада 2012 року у розмірі 787,11 грн. та збитки від інфляції за період із 23 серпня 2012 року по 02 листопада 2012 року у сумі 53,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 28 листопада 2012 року у справі №5020-1240/2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Так, суд першої інстанції встановив, що за договором позики від 14 жовтня 2010 року позивач виконав договірні зобов'язання шляхом перерахування грошових коштів відповідачу у розмірі 53000,00 грн., втім відповідач, у встановлений частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України термін, дані кошти не повернув, внаслідок чого місцевий господарський суд, посилаючись на приписи статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 1049 Цивільного кодексу України зазначив, що вказана заборгованість підлягає стягненню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, приватне акціонерне товариство "КримНДОпроект" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя від 28 листопада 2012 року у справі №5020-1240/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкових висновків при прийнятті рішення.

Так, відповідач зазначає, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй" не відповідає вимогам статті 54 Господарського процесуального кодексу України, однак в супереч вимогам статті 63 Господарського процесуального кодексу України була прийнята до провадження. Відповідач також стверджує, що судом першої інстанції порушено статтю 24 Господарського процесуального кодексу України, пояснюючи це тим, що рішення суду першої інстанції прийнято відносно іншої особи, ніж зазначено у позовній заяві.

Посилаючись на те, що позивачем належним чином не доведено факт отримання приватним акціонерним товариством "КримНДОпроект" претензії від 13 липня 2012 року за вих. №76 про повернення суми 53000,00 грн., відповідач вважає, що у нього не виник обов'язок щодо повернення позики.

Окремо заявник апеляційної скарги вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про недійсність деяких умов договору позики від 14 жовтня 2010 року щодо визначення строку повернення отриманих за даним договором коштів.

Доводи відповідача мотивовані також іншими підставами, викладеними у апеляційній скарзі, які не мають суттєвого значення для розгляду справи.

20 грудня 2012 року через канцелярію Севастопольського апеляційного господарського суду відповідачем було надано клопотання про витребування додаткових доказів, яке залучено судовою колегією до матеріалів справи.

Відповідно до частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Слід звернути увагу на те, що витребування доказу є правом, а не обов'язком суду. Так, суд вправі відхилити клопотання про витребування доказу, якщо цей доказ не стосується справи або недопустимий, а також якщо певні обставини підтверджено іншими доказами, які є в матеріалах справи.

Враховуюче вищевикладене, дослідивши зміст клопотання про витребування додаткових доказів та обставини, які можуть бути встановлені цим доказом, судова колегія не вбачає підстав для витребування у органів поштового зв'язку (Севастопольське відділення №11) доказів отримання відповідачем направленої йому позивачем претензії від 13 липня 2012 року №76, оскільки відповідно положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування обставин, на які посилається заінтересована сторона, як на підставу своїх вимог (у даному випадку відсутність отримання такої претензії) та доведення їх переконливості - покладено саме на неї (заінтересовану сторону -приватне акціонерне товариство "КримНДОпроект").

У судовому засіданні, призначеному на 26 грудня 2012 року сторони підтримали свої вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія визнає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що підлягає частковому скасуванню, у зв'язку із неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, з нижченаведених підстав.

При вирішені справи судом встановлено, що 04 жовтня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй" (позикодавець) та закритим акціонерним товариством "КримНДОпроект" (перейменоване в приватне акціонерне товариство "КримНДОпроект", т.1, а.с. 46) (позичальник) укладено договір позики № 1, строком дії з моменту підписання сторонами та закінчується повним виконанням (т. 1, а.с.8).

Відповідно до розділу 1, 2 договору позикодавець зобов'язується надати позичальникові безпроцентну позику у розмірі 53000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позику у встановлені договором строки.

Згідно з п. 3.2 Договору позика надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування необхідних засобів на розрахунковий рахунок позичальника.

Так, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем були перераховані грошові кошти у розмірі 53000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4495 від 27 жовтня 2010 року та №4420 від 15 жовтня 2010 року (т.1. а.с.9)

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статі 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в якій беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду міста Севастополя від 06 грудня 2011 року у справі №5020-1696/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй" до приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" про визнання пунктів договору недійсними, яке набрало чинності та залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 03 квітня 2012 року, визнано недійсними пункти 4.1, 5.1 договору позики №1 від 14.10.2010, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй" та приватним акціонерним товариством "КримНДОпроект".

Судами встановлено, що в пункті 4.1 договору сторони погодили, що строк надання позики позичальнику визначається з моменту перерахування грошових коштів від позикодавця на розрахунковий рахунок позичальника та діє до моменту перерахування грошових коштів від Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації заборгованості за договором № 091148 "Корегування проектної документації "Школа -колегіум в м. Севастополі" на розрахунковий рахунок позичальника. Згідно пункту 5.1 Договору після закінчення строку, зазначеного у пункті 4.1 спірного договору, позичальник зобов'язується протягом трьох днів повернути суму позики.

Отже, при вирішені справи, суди дійшли висновку, що умови договору позики від 14 жовтня 2010 року вищевказаного змісту мають нумерацію саме 4.1. та 5.1.

Задовольняючи вимоги про визнання зазначених пунктів недійсними, суди встановили, що виконання зобов'язання за спірним договором стосовно повернення позики поставлено у залежність від волі третьої особи -Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на виконання іншого договору з відповідачем, що не є подією, яка має неминуче настати, у розумінні статті 251 Цивільного кодексу України.

Враховуючи зазначене, посилання відповідача на дійсність пунктів договору позики від 14 жовтня 2010 року про строки та порядок її повернення у редакції на час його укладення є нікчемними.

Частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Так, 13 липня 2012 року за вих.№76 позивачем на адресу приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" надіслано претензію з проханням повернути суму позики в розмірі 53000,00 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок. (т. 1а.с. 10).

Оцінюючи надані позивачем на підтвердження факту відправки листа №176 від 13 липня 2012 року докази -фіскального чеку, опису вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія зазначає наступне (т.1. а.с. 11).

При досліджені оригіналів даних доказів, судом встановлено, що поштові реквізити, зазначені на фіскальному чеку Укрпошти про направлення рекомендованого листа відповідачу від 17 липня 2012 року, опису вкладення та повідомленні Укрпошти про вручення поштового відправлення відповідачу -відповідають поштовим реквізитам, що зазначені в договорі позики від 10 жовтня 2010 року та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в графі місцезнаходження.

Опис вкладення містить дані про надіслання відповідачу саме претензії про повернення коштів в розмірі 53000,00 грн., а не будь-якої іншої кореспонденції. Із повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що рекомендований лист на ім'я генерального директора приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" отримано 23 липня 2012 року представником відповідача за довіреністю.

Пояснення відповідача про неотримання спірного листа, на підтвердження чого останнім було надано копію витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції, судова колегія не приймає до уваги, оскільки журнал вхідної кореспонденції на підприємстві є внутрішнім документом відповідача та за відсутності інших документів, зокрема, довідки Севастопольського відділення Укрпошти, які спростовують факт направлення/вручення спірного листа відповідачу, не може прийматися як самостійний доказ у справі.

При цьому, в супереч доводів апеляційної скарги, судова колегія повторно звертає увагу, що у розумінні статті 33, частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Тобто, в силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення обставин покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень (у даному випадку відсутність отримання листа про повернення спірних коштів) та доведення їх переконливості - покладено саме на неї (заінтересовану сторону -приватне акціонерне товариство "КримНДОпроект").

Отже, посилання відповідача на неодержання листа позивача листа №176 від 13 липня 2012 року є голослівним.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони для забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зважаючи на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що враховуючи відсутність доказів повернення суми позики, заборгованість відповідача в сумі 53000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, а вимоги позивача про стягнення суми боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідачів 3% річних та збитків від інфляції судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

У виконання рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року N 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Розрахунок 3 % річних проводиться по формулі:

Сума санкції = З х 3 х Д : 365 : 100, де З - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.

Оскільки сума боргу відповідачами не сплачена своєчасно, суд обґрунтовано застосував положення статті 625 Цивільного кодексу України, стягнувши на його користь з приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" 3% річних за період із 23 серпня 2012 року по 02 листопада 2012 року у сумі 313,64 грн. та збитків від інфляції за період із 23 серпня 2012 року по 02 листопада 2012 року у розмірі 53,00 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог стосовно стягнення з відповідача 7,5% річних за користування грошовими коштами, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню на підставі наступного.

У відповідності зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 1.1 договору сторони домовились про безпроцентність позики за цим договором.

Відповідно до статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Таким чином сторони зобов'язані діяти у межах укладеного ними на підставі вільного волевиявлення договору та у суворій відповідності його умовам.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про безпідставність заявлених вимог щодо стягнення 784,11 грн. процентів річних, у зв'язку з чим, відповідні вимоги задоволенню не підлягають.

Окрім того, при досліджені за формальними ознаками позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй", судовою колегією встановлено, що при її оформлені були дотримані вимоги статей 54-58 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції положень Господарського процесуального кодексу України є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Керуючись статтями 101, п. 2 ч.1 ст.103, п. 4 ч. 1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 28 листопада 2012 року у справі № 5020-1240/2012 скасувати частково, а саме в частині стягнення із приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" 784,11 грн. - 7,5% (відповідно до облікової ставки НБУ).

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Севастополя від 28 листопада 2012 року у справі № 5020-1240/2012 викласти в новій редакції.

3.1 Позов задовольнити частково.

Стягнути із приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" (вул. Демідова, 13,Севастополь,99011, ЄДРПОУ 02497878) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй" (вул. Брестська, 18-а,Севастополь,9900, ЄДРПОУ 30825453) 54951,80 грн., у тому числі: основну заборгованість у розмірі 53000,00 грн., 3% річних у сумі 312,64 грн., інфляційні витрати у розмірі 53.00 грн. та 1586,16 грн. судового забору за звернення із позовною заявою.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Севастополя.

В іншій частині позову - відмовити.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді К.Г. Балюкова

В.М. Плут

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй"(вул. Брестська, 18-а,Севастополь,99001)

2. Приватне акціонерне товариство "КримНДОпроект" (вул. Демідова, 13,Севастополь,99011)