Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а-14109/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2012 року 14:29 № 2а-14109/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Скочок Т.О.,

при секретарі судового засідання Новик В.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - Гетьман Ю.В.,

від відповідача 1 - Гальмиз О.В.,

від відповідача 2 - Вітряк Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ -ДІЛЕР" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (відповідач - 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідач - 2) про визнання протиправною, скасування Постанови №308-ЦА-КП-Т від 30.05.2012р. та повернення коштів,- ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ДІЛЕР" (далі -позивач, "КИЇВ-ДІЛЕР" або товариство) з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі -відповідач 1, НКЦПФР або Комісія) про визнання протиправною та скасування Постанови №308-ЦА-КП-Т про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 30.05.2012 року та Акту про правопорушення на ринку цінних паперів № 56 -КП від 24 листопада 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2012 року Товариству з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ДІЛЕР" відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Акту №56- КП від 24 листопада 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року відкрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною, скасування Постанови №308-ЦА-КП-Т від 30 травня 2012 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та повернення коштів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 17.12.2012 року залучено до участі у справі в якості відповідача 2 - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем 1 протиправно винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №308-ЦА-КП-Т від 30.05.2012 р. Позивач вважає, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, а також не дотримано строк застосування адміністративно-господарських санкцій передбачений статтею 250 Господарського кодексу України. Так, порушивши справу про правопорушення на ринку цінних паперів 16 листопада 2011 року відповідачем винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів 30 травня 2012 року - вже після спливу шестимісячного строку, протягом якого можливе застосування адміністративно-господарських санкцій. При цьому, Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2272 від 11.12.2007 р., не містять жодної норми, яка б передбачала, що зупинення провадження у справі є підставою для зупинення процесуальних строків. Крім того, позивач вважає строки застосування адміністративно-господарських санкцій, що передбачені в статті 250 Господарського кодексу України не є процесуальними і їх перебіг починається днем виявлення порушення або днем вчинення порушення та в жодному разі такий перебіг не може зупинятися актами уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

В попередньому судовому засіданні представник відповідача 1 надав письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що не погоджується з адміністративним позовом, оскільки НКЦПФР при винесенні оскаржуваної постанови дотримано всіх вимог законодавства, а твердження позивача, щодо порушення строків передбачених ст. 250 Господарського кодексу України помилкові, оскільки провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів було зупинено 07.12.2011 р. та відновлено 23.04.2012 р., зупинено 23.04.2012 та відновлено 30.05.2012 р., а зупинення провадження в справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків, а перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 17 грудня 2012 року заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, у судовому засіданні 17.12.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін по суті спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту ТОВ "КИЇВ - ДІЛЕР" є юридичною особою, предметом діяльності якої згідно з п. 2.1 є професійна діяльність на фондовому ринку основною метою діяльності якого (п. 2.2. Статуту) є одержання прибутку шляхом здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами, зберігання та обслуговування обігу цінних паперів, надання консультацій з питань операцій з цінними паперами, здійснення інших видів діяльності, пов'язаних з обігом цінних паперів за визначеними в п.2.1 дійсного Статуту видами діяльності.

16 листопада 2011 року уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у відношенні ТОВ "КИЇВ-ДІЛЕР" винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів відповідно до якої порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів за подання товариством інформації до Комісії не в повному обсязі.

24 листопада 2011 року складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів №56-КП яким встановлено, що ТОВ "КИЇВ - ДІЛЕР" на запит про надання інформації №12/04/20631 від 27.10.2011 р. не подано наступні документи: копію заяви ОСОБА_5 про прийняття на посаду брокера за сумісництвом; підтверджуючі документи щодо нарахування та виплати заробітної плати (інших доходів) ОСОБА_5 за період роботи її в ТОВ "КИЇВ-ДІЛЕР" на посаді брокера за сумісництвом.

07 грудня 2011 року уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про зупинення провадження у справі про правопорушення.

11 квітня 2012 року уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ТОВ «КИЇВ-ДІЛЕР».

24 квітня 2012 року уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів..

17 травня 2012 року уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ТОВ «КИЇВ-ДІЛЕР»та призначено розгляд справи на 30 травня 2012 року

30 травня 2012 року за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на підставі акту про правопорушення на ринку цінних паперів від 24 листопада 2011 року № 56-КП за подання інформації не в повному обсязі у відношенні позивача було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від № 308-ЦА-КП-Т, відповідно до якої до товариства застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

04 вересня 2012 року НКЦПФР за результатами розгляду скарги ТОВ "КИЇВ-ДІЛЕР" від 06.06.2012 року вих. №16/12 на постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 30.05.2012 р. №308-ЦА-КП-Т прийнято рішення №1211 яким постанову від 30.05.2012 р. № 308-ЦА-КП-Т залишено без змін, а скаргу товариства без задоволення.

Позивач не погоджуючись з постановою уповноваженої особи Комісії від 30.05.2012р. № 308-ЦА-КП-Т звернувся до суду.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року N 448/96-ВР (далі - Закон №448/96).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №448/96 державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку передбачено ст.8 Закону №448/96 в тому числі і щодо накладення адміністративних стягнень, штрафних та інших санкцій за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Стаття 11 Закону №448/96 встановлює відповідальність юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів.

Порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначений Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007 р. № 2272 (далі -Правила №2272).

Відповідно до п.1 Розділу IV Правил №2272 уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно пунктів 1, 3 Розділу VII зазначених вище Правил №2272 розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення за справою. Рішення уповноваженої особи за справою оформлюється у вигляді постанови. За справою про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: 1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; 2) про закриття справи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону №448/96 та підпункту 1.7 пункту 1 розділу ХVІІ Правил №2272 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Комісії - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкції як адміністративно-господарський штраф.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, фінансова санкція за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації, передбачена п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону №448/96 та підпункту 1.7 пункту 1 розділу ХVІІ Правил №2272, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К/9991/10007/11 від 12.06.2012 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ТОВ "КИЇВ-ДІЛЕР", відповідно до якої порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів за подання товариством інформації до Комісії не в повному обсязі, уповноваженою особою Комісії винесено 16 листопада 2011 року. Відповідно до п.1 Розділу IV Правил №2272 постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів виноситься уповноваженою особою при виявленні правопорушення. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що датою виявлення відповідачем правопорушення, в контексті із ст.250 ГК України, є 16 листопада 2011 року.

Водночас, як встановлено судом в ході розгляду справи, постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №308-ЦА-КП-Т, якою до товариства застосовано фінансову санкцію у розмірі 1700 грн. винесено 30 травня 2012 року тобто з пропуском строків застосування адміністративно - господарських санкцій, передбачених ст.250 Господарського кодексу України.

Пропуск строку застосування адміністративно - господарської санкції, встановленого ст.250 ГК України, відповідач обґрунтовує тим, що провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача було зупинено 07.12.2011р. та відновлено 23.04.2012р., зупинено 23.04.2012р. та відновлено 30.05.2012р. При цьому, відповідач у своїх запереченнях посилається на ч.10 ст.103 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження у справі.

Суд вважає необґрунтованими дане твердження відповідача 1, оскільки, як було зазначено вище, Конституція України визначає, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів, встановлений Правилами №2272. Зазначені Правила (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачають можливість зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів (пункти 4 - 7 розділу ІІІ Правил №2272), водночас, жодна з норм вказаних Правил не передбачає зупинення перебігу будь-яких строків.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищевикладене в сукупності, враховуючи те, що відповідачем було застосовано до позивача фінансову санкцію після закінчення строку застосування адміністративно - господарських санкцій, передбаченого ст.250 Господарського кодексу Украї, суд вважає, що відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій щодо винесення оскаржуваної постанови, з огляду на що суд приходить до висновку, що постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 308-ЦА-КП-Т від 30 травня 2012 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про повернення позивачу виплачених на користь Державного бюджету грошових коштів у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. слід зазначити наступне.

Згідно із ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "КИЇВ-ДІЛЕР" відповідно до платіжного доручення №61 від 20 червня 2012 року було сплачено штраф згідно постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 308-ЦА-КП-Т від 30 травня 2012 року в розмірі 1700 грн.

Враховуючи те, що суд за результатами розгляду даної адміністративної справи дійшов висновку про протиправність постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 308-ЦА-КП-Т від 30 травня 2012 року та як наслідок, її скасування, суд, в контексті із заявленою позовною вимогою позивача, вважає належним способом захисту прав позивача, стягнення на користь ТОВ "КИЇВ-ДІЛЕР" з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві кошти у розмірі 1 700 грн., сплачені відповідно до платіжного доручення №61 від 20 червня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ -ДІЛЕР" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №308-ЦА-КП-Т від 30 травня 2012 року .

3. Стягнути на користь ТОВ "КИЇВ-ДІЛЕР" (ідентифікаційний код: 33402728, адреса: м. Київ вул. Івана Кудрі, 20) з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві кошти у розмірі 1700 грн., сплачені відповідно до платіжного доручення №61 від 20 червня 2012 року.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Т.О. Скочок