Постанова

від 02.11.2012 по справі 2а/1570/6646/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/6646/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.,

при секретарі - Кулішенко Є.С.

за участю: представників позивача -Панової С.І., Терещенко Т.Б. (за довіреностями);

представника відповідача -Кирилюка В.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362301 від 18.03.2011 року в частині, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362301 від 18.03.2011 року.

Під час розгляду справи позивач зменшив свої позовні вимоги, та в їх остаточній редакції просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси в частині завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 219455 грн.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Пуратос Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за березень, липень, серпень 2010 року, за результатами якої відповідачем складено акт №1164/23/2/33933338 від 18.03.2011 року, яким встановлено, що в порушення вимог п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Пуратос Україна»завищено суму бюджетного відшкодування по деклараціям за березень 2010 року в сумі 173685 грн., за липень 2010 року в сумі 69037 грн., за серпень 2010 року в сумі 64268 грн., всього на суму 306990 грн. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362301 від 18.03.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 306990 грн. За наслідками розгляду скарг позивача, вказане рішення було скасовано податковим органам в частині завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 87535 грн., а в іншій частині -залишено без змін.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки про порушення ТОВ «Пуратос Україна»п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у зв'язку з несплатою контрагентами постачальників позивача сум ПДВ до бюджету, є безпідставними, оскільки податковий кредит з ПДВ був сформований ним на підставі належним чином виписаних постачальниками продукції податкових накладних, а тому позивачем правомірно заявлена до відшкодування сума ПДВ по деклараціям за березень, липень, серпень 2010 року. Разом з цим позивач зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності та своєчасності сплати податків іншими платниками податків. На думку позивача, прийнявши оскаржуване податкове-повідомлення рішення ДПІ фактично поклала на позивача відповідальність за невиконання контрагентами постачальників товарів (робіт, послуг) зобов'язань, визначених податковим законодавством, що є неприпустимим. Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 219455 грн.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1, а.с.225), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, посилаючись на те, що при проведенні перевірки встановлено порушення ТОВ «Пуратос Україна»п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим ТОВ "Пуратос Україна" не має права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року в сумі 173685 грн., за липень 2010 року в сумі 69037 грн., за серпень 2010 року в сумі 64268 грн., всього на суму 306990 грн., а отже, на думку останнього відсутні підстави для визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362301 від 18.03.2011 року.

Під час розгляду справи судом в порядку ст.55 КАС України замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Суворовському районі міста Одеси на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, додаткових поясненнях та на надані докази.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення відповідача, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна»(надалі - ТОВ «Пуратос Україна», позивач) зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 28.11.2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №263977 (т.1, а.с.86).

На момент проведення перевірки підприємство знаходилося на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси, яка в подальшому реорганізована в ДПІ у Суворовському районі міста Одеси Одеської області ДПС України, та у період, за який проводилась перевірка ТОВ «Пуратос Україна»було зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується п.п.2.4, 2.4.1 акту перевірки (т.1 а.с.9).

Судом встановлено, що позивачем за результатами своєї господарської діяльності, були надані до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкові декларації з податку на додану вартість: за березень 2010 року, за липень 2010 року, за серпень 2010 року разом з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; розрахунками коригувань сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ; довідками щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунками суми бюджетного відшкодування; заявами про повернення суми бюджетного відшкодування за ці періоди (т.1 а.с.184-207, т.2, а.с.10-27).

У зв'язку з поданням вищевказаних декларацій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були проведені позапланові виїзні перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за вказані періоди, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2010 року за №3158/23-2/339334338 ДПІ у Суворовському районі м. Одеси складено акт «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пуратос Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2010 року по 31.03.2010 року (т.1,а.с.231-236, т.2,а.с.121-126), у висновку якого зазначено, що на порушення п.п.7.7.1; п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»патником завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року на суму 1746585 грн. Підтверджено бюджетне відшкодування за березень 2010 року у сумі 173685 грн.

08.10.2010 року за №5953/23-2/339334338 ДПІ у Суворовському районі м. Одеси складено довідку «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пуратос Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2010 року по 01.08.2010 року (т.1 а.с.246-251, т.2, а.с.104-109), у п.3.3 якої зазначено, що перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду додатку 2 до податкової декларації за липень 2010 року не встановлено порушень вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», і як наслідок у висновку вказаної довідки зазначено, що перевіркою не встановлено порушення п.п.7.7.1; п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»за липень 2010 року.

18.11.2010 року за №6757/23-2/33933338 ДПІ у Суворовському районі м. Одеси складено довідку «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пуратос Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період липень 2010 року та додатки до неї (т.1, а.с.237-245, т.2, а.с.110-120), у п.3.3 якої зазначено, що перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду додатку 2 до податкової декларації за серпень 2010 року порушень не встановлено, і як висновок, зазначено, що від'ємне значення по декларації за серпень 2010 року виникло у зв'язку з придбанням товарів та послуг у великих розмірах.

При цьому, у висновках усіх зазначених довідок та акту вказано, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення керівника ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, оформленого наказом від 18.03.2011 року № 478 (т.1, а.с.230), Пустовою Т.І.-головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, згідно з: пунктом 79.2 статті 79, пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, ст.11.1 ч.9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпунктом 7.7.5 пункту 7.5 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно до завдання ДПА України від 14.03.2011 року №7039/7/07-1217 щодо безумовного виконання вимог розпорядження Державної податкової адміністрації України від 09.03.2011 року №67-р «Про проведення інвентаризації залишків невідшкодованих сум ПДВ», 18 березня 2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1920270 грн. за березень 2010 року, за липень 2010 року у сумі 69037 грн., за серпень 2010 року у сумі 64268 грн. на рахунок платника у банку.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси складено акт №1164/23/2/33933338 від 18.03.2011 року (т.1, а.с.7-12), яким встановлено що на порушення вимог п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Пуратос Україна»завищено суму бюджетного відшкодування по деклараціям: за березень 2010 року в сумі 173685 грн., за липень 2010 року в сумі 69037 грн., за серпень 2010 року в сумі 64268 грн., всього на суму 306990 грн.

При цьому в описовій частині цього акту зазначається, що враховуючи перевірку позивача, за результатами якої були складені вказані вище довідки та акт, залишок невідшкодованого ПДВ, який перевірявся цією перевіркою складає: за березень 2010 року - 173685 грн., за липень 2010 року - 69037 грн., за серпень 2010 року - 64268 грн.

На підставі вказаного акту перевірки №1164/23/2/33933338 від 18.03.2011 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362301 від 18.03.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 306990 грн. (т.1, а.с.13).

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано головним бухгалтером ТОВ «Пуратос Україна»25.03.2011 року, та не погодившись з ним, позивач скористався досудовим порядком врегулювання спору та 28.03.2011 року звернувся до ДПА в Одеській області зі скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0000362301 від 18.03.2011 року (т.1, а.с.25-28).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 17.05.2011 року №17107/10/25-0007 ДПА в Одеській області скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси в частині завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 87535 грн., а первинну скаргу представника ТОВ «Пуратос Україна»Панової С.І., в цій частині -задовольнила, в іншій частині рішення залишено без змін, а первинна скарга представника ТОВ «Пуратос Україна»Панової С.І. -без задоволення (т.1, а.с.18-24).

Не погодившись з рішенням ДПА в Одеській області, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0000362301 від 18.03.2011 року до ДПА України, та рішенням про результати розгляду повторної скарги від 29.07.2011 року №1355/6/25-0515 ДПА України залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0000362301 від 18.03.2011 року, з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 17.05.2011 року №17107/10/25-0007, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу товариства залишено без задоволення (т.1,а.с.29-34).

При цьому, як встановлено судом з пояснень представника відповідача, за наслідками розгляду скарг позивача, враховуючи часткове скасування ДПА в Одеській області податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0000362301 від 18.03.2011 року, відповідачем не приймалось нове податкове повідомлення-рішення.

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, з урахуванням рішень про результати розгляду скарг позивача, позивач оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача про порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість.

Доходячи висновку про порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач зазначив в акті, що контрагенти основних постачальників ТОВ «Пуратос Україна»мають взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які зняті з обліку як банкрути, і відповідно підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких була сформована та заявлена ТОВ «Пуратос Україна»сума бюджетного відшкодування ПДВ -неможливо.

Так в акті ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 18.03.2011 року зазначено, що основними постачальниками позивача є:

1) ТОВ «Дельта Вільмар СНД», код ЄДРПОУ 33268860, яке знаходиться на обліку в ДПІ у м. Южному Одеської області, має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які зняті з обліку, як банкрути, підприємства які припинені, але не зняті з обліку. Такими суб'єктами господарювання є: ПП "Дім С" код ЄДРПОУ 36554107 -11 стан (припинено, але не знято з обліку; ТОВ "Триллиум", код ЄДРПОУ 36110319 -11 стан (припинено, але не знято з обліку); ТОВ "Екопромтехбуд", код ЄДРПОУ 32716359 -12 стан (припинено, але не знято з обліку;

2) ВАТ "Одеський олійножировий комбінат", код ЄДРПОУ 376509, яке знаходиться на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які зняті з обліку, як банкрути, підприємства, які припинені, але не зняті з обліку. Такими суб'єктами господарювання є: ПП "Тріал -Агро" код ЄДРПОУ 36612776 -11 стан (припинено, але не знято з обліку); ПП "СЄВ УНІВЕРСАЛ" код ЄДРПОУ 36673776 -14 стан (визнано банкрутом); ТОВ "РКЦ АККОРД" код ЄДРПОУ 36955066 -8 стан (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням); ПП "Лідер опт торг" код ЄДРПОУ 36206456 -23 стан (місцезнаходження не встановлено); ТОВ "Інвест -Трейдінг Юг" код ЄДРПОУ 36008952 -4 стан (порушено провадження у справі про банкрутство); ТОВ "О.С.Т." код ЄДРПОУ 36611091 -23 стан (місцезнаходження не встановлено); ТОВ "Южторгкомпані" код ЄДРПОУ 36587237 - 4 стан (порушено провадження у справі про банкрутство); ТОВ "Триллиум" код ЄДРПОУ 36110319 -11 стан (припинено, але не знято з обліку); ТОВ "Екопромтехбуд" код ЄДРПОУ 32716359 -12 стан (припинено, але не знято з обліку); ТОВ "Ейдофор" код ЄДРПОУ 36960521 -23 стан (місцезнаходження не встановлено); ПП "Мега -Мікс" код ЄДРПОУ 36496260 -3 стан (прийнято рішення про припинення (ліквідацію, закриття);

3) ТОВ "Вілсон" код ЄДРПОУ 35767873, яке знаходиться на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які зняті з обліку, як банкрути, підприємства, які припинені, але не зняті з обліку. Такими суб'єктами господарювання є: ТОВ "Автотранс груп південь" код ЄДРПОУ 35697052 -14 стан (визнано банкрутом);

4) ТОВ "Концерн Галнафтогаз" код ЄДРПОУ 31729918, яке знаходиться на обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова; має взаємовідносини з ТОВ "Дніпронафторесурс" код ЄДРПОУ 33806082 -10 стан (запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання);

5) ТОВ "Фоззі -Фуд" код ЄДРПОУ 32294926, яке знаходиться на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва, має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які зняті з обліку, як банкрути, підприємства, які припиненні, але не зняті з обліку. Такими суб'єктами господарювання є: ПП "Командор люкс" код ЄДРПОУ 36552989 -14 стан (визнано банкрутом); ТОВ "Уніксервісторг" код ЄДРПОУ 36639976 -14 стан (визнано банкрутом); ДП "Пілснер Україна" код ЄДРПОУ 25396329 -23 стан (місцезнаходження не встановлено); ТОВ "Зетта -Фін" код ЄДРПОУ 36147841 -23 стан (місцезнаходження не встановлено); ТОВ "Продгуртторг" код ЄДРПОУ 33191601 -10 стан (запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання); ТОВ "Торгова група "Алькор" код ЄДРПОУ 36728311 -23 стан (місцезнаходження не встановлено); ТОВ "Сан Ремо" код ЄДРПОУ 33294487 -4 стан (порушено провадження у справі про банкрутство); ТОВ "Дельтамир" код ЄДРПОУ 36343149 -4 стан (порушено провадження у справі про банкрутство); ПП "Сірайзингсервіс" код ЄДРПОУ 35881905 -12 стан (припинено, але не знято з обліку); ВАТ "Черкасиобленерго" код ЄДРПОУ 22800735 -4 стан (порушено провадження у справі про банкрутство); ТОВ "Дейлі Фрут" код ЄДРПОУ 36843745 -23 стан (місцезнаходження не встановлено).

Таким чином, відповідач в акті перевірки зазначає, що ланцюг ТОВ «Пуратос Україна»- його основні постачальники - їх «ризикові»контрагенти із станами 3, 4, 23, 10 вчинили правочини, по яким можливо лише частково дослідити факт сплати ПДВ, у зв'язку з чим ДПІ зробило висновок про порушення ТОВ «Пуратос Україна»п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»і зменшило позивачу розмір бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям: за березень 2010 року в сумі 173685 грн., за липень 2010 року в сумі 69037 грн., за серпень 2010 року в сумі 64268 грн., всього на суму 306990 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п. 7.2, п. 7.4, п. 7.5, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168-97/ВР, чинного на час формування податкового кредиту та заявлення спірних сум до бюджетного відшкодування, положень якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України № 168-97/ВР, встановлено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне положення «бюджетне відшкодування»та є відсильною нормою, оскільки безпосереднє встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України № 168-97/ВР визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168-97/ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.7.3 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (який діяв на час заявлення спірних сум до бюджетного відшкодування).

Відповідно до п. 5.12.3. цього Наказу, значення рядка 4 Розрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню відображається платником податків в 25 рядку податкової декларації із зазначенням порядку відшкодування або на рахунок платника у банку, або у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. При цьому, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, відповідно до вимог норм зазначеного закону виникнення права на бюджетне відшкодування ставиться у залежність від правомірності формування податкового кредиту та правильного визначення суми податкових зобов'язань. При цьому, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Тобто, платник податку має право на бюджетне відшкодування тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у попередньому податковому періоді, що узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у пункті 1.8 ст.1 Закону України № 168/97-ВР .

Факт сплати позивачем податку в сумах, задекларованих до відшкодування згідно податкових декларацій з ПДВ за лютий-березень, червень-липень-серпень 2010 року з розрахунками сум бюджетного відшкодування та заявами про повернення даних сум, представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався. В зв'язку з цим суд вважає, що обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог пункту 1.8 ст.1 Закону України № 168/97-ВР .

Слід зазначити, що покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету ні продавцем, ні контрагентами продавця (платниками податку), на яких і покладено законодавцем обов'язок, що безпосередньо витікає з визначення терміну «платник податку», наведеному в п. 1.3 ст. 1 Закону України № 168-97/ВР.

Пункт 1.8 статті 1 Закону № 168-97/ВР не містить будь-яких вказівок на те, що для отримання права на відшкодування платник податку, має довести фактичне надходження сум ПДВ до бюджету для включення їх до складу податкового кредиту. Не містить таких вимог і п.7.7 ст.7 цього Закону, який є імперативним для визначення суми податку, який підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню із бюджету.

Законом України № 168-97/ВР не встановлена обумовленість між підтвердженням сплати податку на додану вартість контрагентами основних постачальників у ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) та віднесенням позивачем до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг). Закон № 168-97/ВР не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від належного виконання постачальником або контрагентами постачальника своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податку на додану вартість до державного бюджету. Питання від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На час здійснення господарських операцій ТОВ «Пуратос Україна»з вказаними у акті контрагентами, останні мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.2, а.с.28-31), та в акті перевірки не встановлено взаємовідносин ТОВ «Пуратос Україна»з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними, не встановлено укладання суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не випливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон № 168-97/ВР (чинний на час заявлення спірних сум до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування. При цьому, у судовому засіданні та в своїх запереченнях податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак таких дій.

З огляду на зазначене можна зробити висновок про те, що вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника (в даному випадку позивача) і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) від постачальників.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобов'язань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Окрім того, суд зазначає, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

До того, ж податковий орган не надав будь-яких доказів, які б свідчили про порушення контрагентами позивача податкового законодавства щодо формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сплати такого податку. На пропозицію суду надати вищевказані докази, представником відповідача не було надано жодного доказу, у зв'язку з їх відсутністю.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що податковий орган в акті перевірки, за наслідками якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не визначав підставою для висновків про завищення позивачем бюджетного відшкодування за спірний період порушення вимог п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка визначає осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з цим, слід зазначити, що згідно рішення ДПА в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 17.05.2011 року №17107/10/25-0007, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси в частині завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 87535 грн., в ньому зазначено, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси при проведенні перевірки не доведено факт завищення ТОВ «Пуратос Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 69037 грн., за серпень 2010 року на суму 18498 грн. із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Проте, у вказаному рішенні не вказано з якими саме контрагентами, із перелічених в акті перевірки, мав господарські відносини позивач, по яким в подальшому заявив спірні суми до бюджетного відшкодування, і за якими за липень та серпень 2010 року було скасовано оскаржуване рішення в частині суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 69037 грн., за серпень 2010 року на суму 18498 грн.

Разом з цим, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що у періодах, за якими в подальшому було заявлено спірні суми до бюджетного відшкодування позивач мав господарські відносини з ТОВ «Дельта Вільмар СНД», ВАТ «Одеський олійножировий комбінат», ТОВ «Концерн Галнафтогаз» , в підтвердження чого надав до суду господарські договори, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, журнали-ордери, податкові декларації, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, докази на підтвердження можливості здійснення ТОВ «Пуратос України»господарської діяльності та інші супутні документи (т.1, а.с.1-55, 125-224, т.2, а.с.10-103, 127-206, 223-250, т.3, а.с.1-82, 88-128, 144-250, т.4, а.с.1-6).

Суд зазначає, що у зв'язку із відсутністю в акті перевірки №1164/23/2/33933338 від 18.03.2011 року жодних посилань на первинні документи та господарські операції, що призвели до завищення спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ та не оспорюванням під час розгляду справи представниками відповідача дійсності та товарності господарських операцій ТОВ «Пуратос Україна»з контрагентами ТОВ «Дельта Вільмар СНД», ВАТ «Одеський олійножировий комбінат», ТОВ «Вілсон», ТОВ «Концерн Галнафтогаз», ТОВ «Фоззі Фуд суд не надає правової оцінки договорам та іншим первинним документам, в тому числі, документам бухгалтерського обліку, по взаємовідносинам позивача з його контрагентами, що містяться в матеріалах справи.

При цьому, суд зауважує, що представник позивача під час розгляду справи зазначив, що він взагалі не мав господарських відносин у спірних періодах з ТОВ «Вілсон»та ТОВ «Фоззі Фуд». Відповідачем з цього приводу жодних пояснень надано не було.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Виходячи із системного аналізу вказаної норми закону, податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси області відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України не було доведено порушення позивачем вищезазначеного порядку визначення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, актом перевірки, за наслідками якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та судом не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

При цьому, у судовому засіданні представником відповідача не заперечувалось, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування податку на додану вартість сума, заявлена ним з дотриманням вищенаведених вимог Закону № 168-97/ВР та, зокрема, що вказана сума була сплачена в ціні отриманих товарів, послуг та віднесена на підставі належним чином оформленим податкових накладних до складу податкового кредиту.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим податковим законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи його окремих положень.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані учасниками у справі докази у сукупності, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки та правомірності прийнятого ним за наслідками перевірки рішення, суд приходить до висновку про неправомірність зменшення відповідачем суми до бюджетного відшкодування ТОВ «Пуратос Україна».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, і підлягають задоволенню, а отже податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0000362301 від 18.03.2011 року в частині завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 219455 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 103, 158 -163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пуратос Україна» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0000362301 від 18.03.2011 року в частині завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 219455 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 02 листопада 2012 року.

Суддя О.М. Соколенко

.