Постанова

від 25.12.2012 по справі 5015/1678/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 5015/1678/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Гарантспецбуд" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р. у справі№ 5015/1678/12 Господарського суду Львівської області за позовомПриватного підприємства "Гарантспецбуд" доАкціонерного товариства закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" простягнення заборгованості в сумі 26143,79грн. за участю представників: позивачаФедейко А.Ю., дов. від 27.07.12р. відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Гарантспецбуд" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" заборгованості у сумі 26143,79грн. (з них:19860грн. -основний борг, 3986 грн. -штраф, 1778,49 -пеня, 173,33 грн. -інфляційні витрати, 345,97 грн. -3% річних) на підставі приписів статей 526, 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач не виконав своїх обов'язків щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт.

Відповідач у суді першої інстанції не виклав власну позицію щодо позовних вимог.

Рішенням Господарського суду від 05.06.2012 року (суддя Фартушок Т.Б.) в позові відмовлено частково; стягнуто з акціонерного товариства закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" на користь ПП "Гарантспецбуд"19860 грн. боргу, 170,50грн. інфляційних нарахувань, 288,84 грн. 3% річних, 1492,31 грн. пені, 1335,89 грн. судового збору.

Судове рішення вмотивовано доведеність позовних вимог матеріалами справи.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р. (судді:Юрченко Я.О.-головуючий, Данко Л.С.,Давид Л.Л.) рішення Господарського суду від 05.06.2012р. скасовано; в позові відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача 804,75 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем документи (довідка та акт) не підтверджують виконання ним обов'язків передбачених договором, а здійснена відповідачем оплата не стосується зазначеного договору; підписані представником відповідача довідку та акт не можна вважати такими, що підписані уповноваженою особою, а відтак такими, що породжують правові наслідки для відповідача за договором підряду.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р., Приватне підприємство "Гарантспецбуд" подало до Вищого господарського суду касаційну скаргу, в якій просить постанову у даній справі скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: висновок суду щодо відсутності підстав виникнення у відповідача грошового зобов'язання суперечать приписам статей 837,852,853,854, 857 Цивільного кодексу України, оскільки виконані позивачем роботи були прийняті відповідачем, попередньо проавансовані та частково оплачені без зауважень.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, не скористався правом на участь представника в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.07.2011р. між акціонерним товариством закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" (замовник) та приватним підприємством "Гарантспецбуд" (підрядник) укладено договір підряду №2007/1, згідно з умовами якого підрядник зобов'язується виконати для замовника поточний ремонт на об'єкті, який знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевська, 1, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти і оплатити матеріали, виконані роботи і надані послуги.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.5 цього договору робота вважається виконаною після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт замовником і підрядником; у випадку несвоєчасного виконання замовником своїх зобов'язань по договору, підрядник має право не розпочинати або припинити виконання робіт. Термін виконання робіт продовжується на строк затримки виконання своїх зобов'язань замовником.

Згідно з пунктом 2.9. вказаного договору сторони визначили термін виконання робіт з 20 липня 2011 року по 20 вересня 2011 року.

Відповідно до п.5.1 Договору, ціна договору за роботи та послуги встановлена сторонами Договору і згідно протоколу погодження договірної ціни, і становить 40000грн., в т.ч. ПДВ. Розрахунок за виконані роботи за Договором здійснюється Замовником на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання Сторонами актів форм КБ-2В і КБ-3 на поточний рахунок Підрядника в національній валюті України.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 договору сторони передбачили порядок здачі та приймання робіт. За три дні до закінчення робіт на об'єкті підрядник повідомляє замовника листом про дату і час приймання-здачі виконаних робіт. Приймання-здача виконаних робіт проводиться на об'єкті в час і день, зазначений в листі-повідомлені. Замовник зобов'язується забезпечити явку свого уповноваженого представника для участі в комісії з приймання виконаних робіт. За результатами перевірки складається акт приймання-здачі виконаних робіт, що є основним документом, який підтверджує повне остаточне виконання робіт за даним договором підрядником і прийняття робіт замовником (п.п.6.1.-6.4. договору).

Пунктом 7.1. договору визначено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків, винна сторона сплачує штраф у розмір 10% від суми договору та згідно із п.п.7.3, 7.4 договору, за несвоєчасне виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких прострочено виконання, за кожен день прострочення і крім того за прострочення понад тридцять днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості, за виконання робіт з неналежною якістю підрядник власними силами і засобами усуває недоліки у встановлений сторонами строк, за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на момент нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до пункту 9.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року. Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт, підписаної та скріпленої відбитком печатки відповідача (форма КБ-3) та акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р. (форма КБ-2), підписаних та скріплених відбитками печаток відповідача та позивача, відповідачем прийнято від позивача будівельні роботи по будові, а саме: поточному ремонту вул. Шевської у м. Львові на загальну суму 39860грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем виконані роботи за договором від 20.07.2011р., які здані ним та прийняті відповідачем без зауважень, про що підписано вказані акт та довідку про прийняття виконаних робіт на загальну суму 39860 грн., між тим, відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався.

Задовольняючи даний позов, місцевий господарський суд виходив з того, що вказані довідка та акт підтверджують виконання робіт позивачем, а здійснення відповідачем часткових оплат до подання позову підтверджує визнання ним зобов'язання, та відсутність відмови від виконання такого.

Апеляційний господарський суд дослідив, що пунктом 1.1 договору передбачено, що підрядник зобов'язується виконати для замовника поточний ремонт на об'єкті, який знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевська, 1, однак відповідно вищезазначених довідки та акту позивачем виконані роботи з ремонту по вул.Шевської у м.Львові.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що наявні у матеріалах справи довідка та акт не підтверджують висновків місцевого господарського суду про належне виконання позивачем обов'язків по договору (за адресою: м.Львів, вул.Шевська, 1), який є підставою позову у даній справі; в договорі підряду від 20.07.2011р. сторони не визначили конкретний об'єкт, на якому підрядник повинен здійснити поточний ремонт, не визначили перелік робіт, які підлягають до виконання підрядником за цим договором, отже посилання позивача на виконання ним робіт в межах договору безпідставне.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем не доведено наявності у відповідача обов'язку щодо утримання та своєчасного ремонту вул.Шевської у м.Львові, що є об'єктом ремонту за наданим позивачем документами.

Однак з висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитися з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 цього Кодексу передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 202, статті 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 526 цього Кодексу встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 837 вказаного Цивільного кодексу України зобов'язання замовника здійснити оплату виникає на підставі прийняття ним замовленої роботи, виконаної виконавцем.

Звертаючись з даним позовом, позивач навів у якості підстав позову саме виконання ним робіт, належно прийнятих замовником без будь-яких заперечень щодо їх об'єкту, що підтверджується наданими доказами.

Відповідні підстави позову суд апеляційної інстанції не розглянув та не надав оцінки правочину, що виник у зв'язку з підписанням акта № 2007/1 за жовтень 2011р., правам та обов'язкам сторін, не встановив його недійсності за будь-яких підстав.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку статей 43, 99, 101 цього Кодексу розглядаючи справу, не з'ясував всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; не дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; неналежним чином проаналізував правовідносини сторін, порушив положення процесуального законодавства.

Допущені порушення процесуальних норм унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України, постанову у даній справі слід скасувати, направивши справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід врахувати вищенаведене та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Гарантспецбуд" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р. у справі № 5015/1678/12 Господарського суду Львівської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач