Постанова

від 16.04.2013 по справі 5015/1678/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5015/1678/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуАкціонерного товариства закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013р. у справі№ 5015/1678/12 Господарського суду Львівської області за позовомПриватного підприємства "Гарантспецбуд" доАкціонерного товариства закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" простягнення заборгованості в сумі 26143,79грн. за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачаПелех О.Р., дов. від 20.12.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Гарантспецбуд" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" заборгованості у сумі 26143,79грн. (з них:19860грн. - основний борг, 3986 грн. - штраф, 1778,49 - пеня, 173,33 грн. - інфляційні витрати, 345,97 грн. - 3% річних) на підставі приписів статей 526, 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач не виконав своїх обов'язків щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт.

Відповідач у суді першої інстанції не виклав власну позицію щодо позовних вимог.

Рішенням Господарського суду від 05.06.2012р. (суддя Фартушок Т.Б.) в позові відмовлено частково; стягнуто з акціонерного товариства закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" на користь ПП "Гарантспецбуд"19860 грн. боргу, 170,50грн. інфляційних нарахувань, 288,84 грн. 3% річних, 1492,31 грн. пені, 1335,89 грн. судового збору з підстав доведеності позовних вимог матеріалами справи.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013р. (судді:Якімець Г.Г. - головуючий, Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.) рішення господарського суду Львівської області від 05.06.2012 року залишено без змін з мотивів повної і всебічної перевірки судом всіх обставини справи, надання належної правової оцінки зібраним у справі доказам, законності та обґрунтованості судового рішення.

Акціонерне товариство закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013р. та передати справу на новий розгяд.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: висновок суду щодо наявності підстав виникнення у відповідача грошового зобов'язання суперечить приписам статей 11, 509, 638, 837 Цивільного кодексу України, статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки акт та довідка про вартість виконаних робіт не є доказом виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підряду від 20.07.2011р., що сторони договору підряду не досягли згоди з усіх його істотних умов, а відтак договір підряду від 20.07.2011 року є неукладеним, докази його виконання відсутні; суд не взяв до уваги вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 25.12.2012р., не повністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, висновки судів не відповідають положенням статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, та не скористався правом на участь представника в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.07.2011р. між акціонерним товариством закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" (замовник) та приватним підприємством "Гарантспецбуд" (підрядник) укладено договір підряду №2007/1, згідно з умовами якого підрядник зобов'язується виконати для замовника поточний ремонт на об'єкті, який знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевська, 1, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти і оплатити матеріали, виконані роботи і надані послуги.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.5 цього договору робота вважається виконаною після підписання акта приймання-здачі виконаних робіт замовником і підрядником.

Відповідно до п.5.1 Договору, ціна договору за роботи та послуги встановлена сторонами Договору і згідно з протоколом погодження договірної ціни, і становить 40000грн., в т.ч. ПДВ. Розрахунок за виконані роботи за Договором здійснюється Замовником на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання Сторонами актів форм КБ-2В і КБ-3 на поточний рахунок Підрядника в національній валюті України.

За результатами приймання виконаних робіт складається акт приймання-здачі виконаних робіт, що є основним документом, який підтверджує повне остаточне виконання робіт за даним договором підрядником і прийняття робіт замовником (п.п.6.1.-6.4. договору).

Пунктом 7.4 договору підряду від 20.07.2011 року передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник (відповідач) зобов'язується сплатити підряднику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на момент нарахування пені.

Відповідно до пункту 9.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року. Договір підписано та скріплено відбитками печаток сторін.

Апеляційним господарським судом досліджено, що виконання робіт та їх вартість підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року на загальну суму 39860 грн. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за жовтень 2011р., які підписані сторонами та на яких наявний відтиск печатки відповідача; за звоїм змістом наведені докази зазначають на виконання та прийняття робіт в межах договору підряду від 20.07.2011р.

Враховуючи пункт 5.1 договору, за яким розрахунок за виконані роботи за договором здійснюється замовником на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами актів форм КБ-2В і КБ-3 на поточний рахунок "ПІДРЯДНИКА", та дату підписання довідки КБ-3, суд апеляційної інстанції визначив настання обумовленого договором строку для оплати, виходячи з дати підписання довідки про вартість виконаних робіт.

Позивачем оплату за виконані роботи проведено частково.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів. Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом. Невиконання зобов'язання або його неналежне виконання є порушенням зобов'язання, правові наслідки чого визначаються договором, статтями 611 та 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що до обов'язків підрядника належить виконання на свій ризик певної роботи за завданням замовника, а замовник є зобов'язаним прийняти та оплатити виконану роботу; статтею 854 Цивільного кодексу України визначено порядок розрахунків, за яким обов'язок сплати підрядникові обумовленої ціни виникає у замовника після остаточної здачі робіт.

Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, встановив, що в акті приймання виконаних робіт наведено найменування робіт, які виконувались позивачем, та дійшов обгрунтованих висновків, що відповідач, підписавши довідку та акт виконаних робіт, в яких є посилання на договір №2007/1 від 20.07.2011р., прийняв зазначені в них роботи як такі, що опосередковуються цим договором.

Відтак, доводи касаційної скарги щодо відсутності затвердженої проектно-кошторисної документації, передбаченої пунктом 1.1 договору, та неукладеності договору спростовуються висновком апеляційного господарського суду.

Відтак, враховуючи наведене та перевіривши розрахунок правильності нарахування 3 % річних, інфляційних та пені, застосувавши приписи статті 625 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд прийшов до правомірного висновку про стягнення з відповідача 19860 грн. основної заборгованості, 288,84 грн. - 3% річних, 170,50 грн. - інфляційних, 1492, 31 грн. - пені та відмовив у решті заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних та пені.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з доведеності наведеними вище доказами обставин справи щодо виконання позивачем зобов'язання та прийняття відповідачем виконаного позивачем зобов'язання, як підстави для виникнення обов'язку відповідача здійснити обумовлену договором оплату.

Заперечуючи правомірність висновків суду про обов'язок оплатити виконане та прийняте зобов'язання з мотивів недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору та неукладення договору підряду від 20.07.2011р., відповідач не навів жодних положень договору чи приписів цивільного законодавства, що надавали б йому право відмовитись від оплати прийнятого виконання зобов'язання.

Діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, згідно з приписами статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає з касаційної скарги доводів щодо скасування постанови в частині відмови в позові.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд вирішив спір відповідно до вимог статей 4-2, 34, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи.

Доводи скаржника стосовно оцінки обставин справи судом апеляційної інстанції не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України та з підстав їх суперечності обставинам справи. Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013р. у справі № 5015/1678/12 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач