ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" грудня 2012 р. Справа № 11/11-К Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової -головуючого, Н.О. Волковицької, Л.І. Рогач за участю представників: позивачаОСОБА_4, дов. від 15.10.2012р. відповідачаОСОБА_5, дов. від 17.12.2012р., відповідачаСамойленко Л.М., дов. від 04.07.2012р. відповідачаОСОБА_5, паспорт третіх осіб - Макарчук М.Г., дов. від 19.04.2012р. - Короткін В.Г., дов. від 08.12.2010р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року у справі№ 11/11-К Господарського суду Житомирської області за позовомОСОБА_9 до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж"; - Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради -ОСОБА_5 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державний реєстратор Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради; - Міжрегіональна академія управління персоналом про визнання недійсним рішення загальних зборів, змін до статуту товариства, визнання права власності на частку в товаристві
ВСТАНОВИВ:
16.03.2009 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 14.11.2008 року (протокол № 23) про виключення ОСОБА_9 з числа засновників цього Товариства; визнання за позивачем права на частку у статутному фонді Товариства у розмірі 25% згідно з установчим договором; про визнання недійсною реєстрації нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" у Нововолинському міськвиконкомі від 16.03.2007 року за № 1307/05 0001000338 в частині складу засновників (пункт 1.1) та розміру їх внесків у статутному фонді (пункт 2.1), зобов'язання Товариства внести відповідні зміни до Статуту; про стягнення на користь позивача 5000 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги ґрунтуються на незаконності визначення складу засновників та їх часток за новою редакцією Статуту, зареєстрованою у Нововолинському міськвиконкомі від 16.03.2007 року за № 1307/05 0001000338, що безпідставно не містить відомостей про позивача як засновника Товариства та його частку; виключення позивача зі складу засновників Товариства здійснено всупереч статті 52 Закону України "Про господарські товариства".
Позивач неодноразово доповнював та змінював позовні вимоги, остаточно просив визнати недійсними: рішення загальних зборів Товариства від 14.11.2008 року (протокол № 23) про виключення позивача з числа засновників Товариства; скасувати реєстрацію змін до нової редакції Статуту Товариства, зареєстрованих 26.12.2008 року; визнати недійсною реєстрацію нової редакції Статуту Товариства у Новоград-Волинському міськвиконкомі від 16.03.2007 року за № 13071050001000338 в частині складу засновників (пункт 1.1) та розміру їх внесків у статутному фонді (пункт 2.1); визнати за позивачем частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" у розмірі 25% згідно з установчим договором; зобов'язати Товариство внести відповідні зміни до абзацу 2 пункту 1.1, пункту 2.1 Статуту за № 13071050001000338 відносно ОСОБА_9; визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства від 11.01.2007 року (протокол № 16) в цілому та від 02.03.2007 року (протокол № 19) в частині визначення часток засновників як у грошовій формі, так і у процентному відношенні та у частині розподілу дивідендів між ними; скасувати розпорядження Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради № 191 від 19.07.2002 року про реєстрацію змін та доповнень до Статуту та Установчого договору Товариства, затверджені зборами засновників 05.04.2002 року (протокол № 12); визнати недійсними самі зміни та доповнення, як такі, що не відповідають змісту рішення загальних зборів; відшкодувати позивачу 5000 грн. моральної шкоди (т.4, а.с.48-50).
Відповідачі заперечили проти позову, вказавши, що за змістом пункту 10 установчого договору учасники, які не приймали участь у формуванні статутного фонду Товариства, не набувають голосів на зборах засновників; натомість статутний фонд Товариства повністю сформовано учасниками ОСОБА_11 та ОСОБА_5; право на збільшення частки у статутному фонді учасника, що не вніс свою частку, не передбачено законодавством; позивач не виконав своїх обов'язків, передбачених договором про створення товариства та чинним законодавством, не сплативши своєї частки до статутного фонду, що позбавило його права стати учасником коледжу та права на частку у статутному фонді. Перший та третій відповідачі заявили про застосування позовної давності до вимог щодо скасування розпорядження Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради № 191 від 19.07.2002 року про реєстрацію Змін та Доповнень до Статуту та Установчого Договору коледжу, затверджених зборами засновників 05.04.2002 року (протокол № 12) та, відповідно, вимог про визнання недійсними цих Змін та Доповнень.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.07.2012 року (суддя Соловей Л.А.) позов задоволено частково; визнано недійсними зміни та доповнення до Статуту "Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу" та зміни та доповнення до Установчого договору про створення "Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу", які зареєстровані в журналі обліку реєстраційних справ 19.07.2002 року за № 0120; визнано за позивачем частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" у розмірі 25%; визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 11.01.2007 року (протокол № 16); визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 02.03.2007 року (протокол № 19) в частині визначення часток засновників як у грошовій формі, так і у процентному відношенні у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж"; визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 14.11.2008 року (протокол № 23); у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" стягнуто на користь позивача 1606,22 грн. судових витрат (з урахуванням ухвали від 11.07.2012 року про виправлення описки).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року (судді: Бригинець Л.М. -головуючий, Крейбух О.Г., Демидюк О.О.) рішення суду першої інстанції залишено без змін як законне та обґрунтоване.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними змін та доповнень до Статуту "Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу", змін та доповнень до Установчого договору про створення "Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу", які зареєстровані в журналі обліку реєстраційних справ 19.07.2002 року за № 0120; щодо визнання за позивачем частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" у розмірі 25%; щодо визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 11.07.2007 року (протокол № 16); щодо визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 02.03.2007 року (протокол № 19) в частині визначення часток засновників як у грошовій формі, так і у процентному відношенні у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж"; щодо визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 14.11.2008 року (протокол № 23); щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" на користь позивача судових витрат; в решті позовних вимог судове рішення залишити без змін.
Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неповне з'ясування судами обставин справи, невідповідності висновків судів обставинам справи; порушенням норм матеріального права, а саме: суд помилково вказав на порушення пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 740, оскільки спірні зміни та доповнення до установчих документів, які зареєстровані в журналі обліку реєстраційних справ 19.07.2002 року за № 0120, приймалися на виконання рішення загальних зборів від 05.04.2002 року, у яких брав участь позивач, підписавши складений за наслідками зборів протокол; також суд не встановив, які саме права та інтереси позивача порушено вказаними змінами та доповненнями, не надав оцінку періоду з квітня 2002 року по листопад 2006 року, протягом якого позивач не цікавився діяльністю Товариства; висновки суду щодо частки позивача суперечать матеріалам справи, якими підтверджується, що позивач не брав участі у формуванні майна Товариства; суд не врахував пункт "б" статті 11 Закону України "Про господарські товариства", пункту 2 частини 1 статті 117 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 88 Господарського кодексу України, положення установчих документів, що передбачають обов'язки учасника товариства та наслідки невиконання ним своїх обов'язків.
Позивач та Виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради заперечили проти вимог касаційної скарг, вказавши на законність та обґрунтованість судових рішень.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, та третіх осіб, присутніх в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Підставою для скасування або зміни судових рішень судів попередніх інстанцій є порушення або неправильне застосування ними норм матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням зборів співзасновників Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу від 10.06.1997 року, оформленого протоколом № 1, вирішено: створити Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж І-ІІ рівня акредитації у формі спільного підприємства з співзасновниками: 1. Виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради народних депутатів; 2. Громадяни України ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_5; затвердити статут та установчий договір про створення Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу, створити статутний фонд в розмірі 10625 грн., до якого засновники вносять кошти в рівних долях по 2657 грн.; призначити директором коледжу ОСОБА_5
На підставі установчих документів рішенням Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради народних депутатів від 11.06.1997 року було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж".
Свідоцтвами про внесення вкладів від 15.05.2000 року підтверджено внесення вкладів ОСОБА_11 та ОСОБА_5 до статутного фонду Товариства на загальну суму 10630,00грн.
Рішенням загальних зборів засновників товариства від 15.02.2001 року, оформленим протоколом № 7, задоволено заяву ОСОБА_11 про вихід зі складу засновників товариства та передано його частку в статутному фонді товариства в розмірі 25% ОСОБА_14; вказаним рішенням також збільшено розмір статутного фонду Товариства до 26025 грн. за рахунок прибутку, отриманого від діяльності коледжу у 2000 році, з пропорційним розподілом відповідно до часток засновників у статутному фонді. Розпорядженням Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 19.03.2001 року № 119 зареєстровано зміни та доповнення до установчих документів, здійснені на підставі вказаного рішення.
Рішенням загальних зборів засновників товариства від 22.11.2001 року, оформленим протоколом № 11, задоволено заяву ОСОБА_14 про вихід зі складу засновників товариства та передано його частку в статутному фонді товариства в розмірі 25% ОСОБА_5; визнано за останнім частку в статутному фонді в розмірі 50%; розпорядженням Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 17.01.2002р. № 23 зареєстровано зміни та доповнення до установчих документів, здійснені на підставі вказаного рішення.
Рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 05.04.2002 року, оформленим протоколом № 12, вирішено: 40% прибутку, отриманого у 2001 році, направити на збільшення статутного капіталу, 10% - на виплату дивідендів пропорційно сум, внесених у статутний капітал, 50% направити до резервного фонду товариства.
Судами встановлено, що з посиланням на зміст вказаного рішення пункт 4 Установчого договору Товариства викладено в редакції: "Утворюється статутний фонд в розмірі 50185 грн. Внесено засновниками міськвиконком -0 грн., ОСОБА_5 -50185 грн., ОСОБА_9 -0 грн.; пункт 11 Статуту Товариства викладено в наступній редакції: "Статутний фонд в розмірі 50185 грн. формується засновниками пропорційно сум, внесених ними у статутний фонд"; за пунктом 2 розпорядження № 191 від 19.07.2002 року "Про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності" зареєстровано зміни та доповнення до установчих документів Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду України від 06.03.02 року, якою відмовлено в задоволенні касаційної скарги учасників товариства на рішення Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 31.05.2001 року про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів засновників Новоград-Волинського економіко-гуманітарного коледжу від 15.02.2001 року в частині внесення доповнень до пункту 7.5 статуту коледжу щодо відповідальності студентів коледжу за незадовільну поведінку, нанесені матеріальні збитки, неявку або непідготовленість до екзаменів, тощо.
Рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 21.11.2006 року, оформленим протоколом № 14, вирішено вивести із числа співзасновників ОСОБА_9 відповідно до поданої ним заяви, а рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 11.01.2007 року, оформленим протоколом № 16, розподілено частки статутного фонду товариства в сумі 168400,00 грн. наступним чином: виконком Новоград-Волинської міської ради - 42100,00 грн., що становить 25% статутного фонду; ОСОБА_5 - 126300,00 грн., що становить 75% статутного фонду. Дивіденди за 2004-2006 роки в сумі 23700,00 грн. розподілено між учасниками пропорційно часткам у статутному фонді.
Рішенням зборів співзасновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 02.03.2007 року, оформленим протоколом № 18, вирішено виключити із числа співзасновників ОСОБА_9 відповідно до частини 4 статті 52 Закону України "Про господарські товариства", пункту 7 статті 145 Цивільного кодексу України, пункту 4.4, 11.6 статуту Товариства, пунктів 4,5,8 установчого договору товариства; рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 02.03.2007 року, оформленим протоколом № 19, вирішено встановити статутний фонд товариства в розмірі 233542,00 грн. та розподілити його наступним чином: виконком Новоград-Волинської міської ради - 53385,00 грн., що становить 25% статутного фонду; ОСОБА_5 -175157,00 грн., що становить 75% статутного фонду; затверджено нову редакцію статуту і установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", про що 16.03.2007 року здійснено запис до державного реєстру, реєстраційний №13071050001000338.
Відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", затвердженого зборами засновників від 02.03.2007 року, засновниками коледжу є виконком Новоград-Волинської міської ради та ОСОБА_5 Внески засновників до статутного фонду визначено відповідно до рішення зборів засновників, а саме: виконком Новоград-Волинської міської ради - 53385,00 грн., що становить 25% статутного фонду; ОСОБА_5 - 175157,00 грн., що становить 75% статутного фонду.
Рішенням зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" від 05.09.2008 року, оформленим протоколом № 22, скасовано рішення зборів від 21.11.2006 року (протокол № 14) та 02.03.2007 року (протокол № 18), якими ОСОБА_9 було виведено зі складу засновників товариства.
14.11.2008 року зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" (протокол № 23) прийнято рішення: "За невиконання вимог установчих договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж", перешкоджання своїми діями меті діяльності коледжу, ОСОБА_9 виключити із членів товариства".
За змістом рішення перебування у товаристві ОСОБА_9 є неможливим через невиконання ним вимоги пункту 4 Договору про формування статутного фонду (протокол №23 від 14.11.2008р.); невиконання рішення зборів від 03.11.1999 року (протокол № 4) "Про виконання вимог пункту 4 Установчого договору", а тому 29.04.2000 року статутний фонд був сформований без його участі. Таким чином, ОСОБА_9 членом товариства не став, підтвердивши це своєю заявою від 21.11.2006 року. Як зазначено в протоколі № 1, щоб мати можливість чинити перешкоди статутній діяльності товариства він відмовився "посвідчити свою заяву про вихід нотаріально". Перешкоджаючи статутній діяльності товариства, свою участь у роботі зборів обумовлював непередбаченими Статутом та Установчим договором вимогами, пов'язував свою участь в зборах лише з виконанням його незаконних вимог. Такою поведінкою і неявкою на збори з причин "невиконання його вимог" перешкоджав внесенню невідкладних змін до Статуту ТОВ. Одержавши конфіденційну інформацію, що ТОВ мало намір орендувати сусідній учбовий корпус, ОСОБА_9 заключив договір оренди для використання даного приміщення Університетом, ректором якого він є.
Судами зазначено, що 26.11.2009 року ОСОБА_9 сплачено 2657 грн. до статутного фонду Товариства; крім того, позивачем сплачено неустойку за несвоєчасне внесення вкладу в розмірі 10% річних за 11 років на суму 2922,70 грн.
За наведеними обставинами справи господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що:
- на час розгляду справи ОСОБА_9 виконано вимоги щодо формування статутного фонду Товариства та сплачено неустойку за несвоєчасне внесення вкладу; відсутність у учасника свідоцтва товариства не позбавляє його права на частку, встановлену установчими документами;
- за змістом протоколу № 12 зміни та доповнення до Статуту та Установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" у зареєстрованій редакції не розглядались на зборах засновників від 05.04.2002 року, під ними (змінами) відсутній підпис ОСОБА_9 всупереч вимогам пункту 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 740 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності", чинної на дату проведення реєстрації вищевказаних змін;
- після зборів засновників, які відбулись 05.04.2002 року і до 2007 року позивач був позбавлений можливості мати інформацію щодо прийняття та внесення змін та доповнень до Статуту та Установчого договору Товариства, позаяк такі питання не включались до порядку денного зборів, які проводились пізніше, а з 21.11.2006 року ОСОБА_9 зі складу учасників (протокол № 14) фактично був виключений, і дізнався про існування вищевказаних змін позивач лише в 2007 році, відколи починається перебіг позовної давності; .
- Статут та Установчий договір з відповіднимизмінами та доповненнями діють в редакції станом на 22.11.2001 року - день проведення загальних зборів учасників товариства (протокол № 11), рішенням яких за ОСОБА_5 визнано частку в статутному фонді і відповідні права в розмірі 50%, оскільки зі складу учасників вийшов ОСОБА_14; ОСОБА_9 та Виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради мають частку у статутному фонді товариства розміром 25%, а статутний капітал становить 26025,00грн.;
- з скасування рішенням зборів від 05.09.2008 року (протокол № 22) рішення зборів засновників від 21.11.2006 року та рішення зборів засновників від 02.03.2007 року про виключення з членів товариства ОСОБА_9 через порушення вимог щодо належного повідомлення учасника про проведення загальних зборів вбачається незаконність припинення участі позивача у діяльності господарського товариства за цими рішеннями, відновлення його корпоративних прав; відтак ОСОБА_9 був засновником Товариства протягом 2006-2008 років, а тому мав право, як учасник, приймати участь в загальних зборах товариства, які проводились 11.01.2007 року (протокол № 16) та 02.03.2007 року (протокол № 19).
- з матеріалів справи не вбачається наявності негативних для товариства наслідків у зв'язку з наведеними Товариством діями (бездіяльністю) учасника, перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, суттєвого ускладнення чи унеможливлення діяльності товариства поведінкою учасника.
Задовольняючи позовні вимоги, суди вказали, що спірними рішеннями порушено корпоративні права позивача, що залишилися сталими протягом зазначеного періоду, рішення про виключення позивача від 14.11.2008 року прийнято за відсутності встановлених законодавством підстав.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог судові рішення не оскаржені.
Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, у встановлений спосіб.
Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також правомочності, передбачені законом та статутними документами. За змістом статті 50 Закону України "Про господарські товариства" частка - це складова статутного капіталу, поділення на частки якого є істотною ознакою товариства з обмеженою відповідальністю; розмір частки кожного з учасників відповідно до статті 51 Закону повинен бути зазначений у статуті.
Визначені статтею 50 Закону України "Про господарські товариства" (у відповідній редакції) умови відповідальності учасників товариства передбачали можливість настання такої відповідальності у межах невнесеної частини вкладу; також згідно з частиною 2 статті 140 Цивільного кодексу України учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників, а за частиною 3 статті 147 Цивільного кодексу України частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено; відтак, частка в статутному капіталі є самостійним об'єктом цивільних правовідносин, який засвідчує участь у товаристві
За частиною 4 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, а не сумі їх фактичних внесків, а у відповідності з частиною 2 статті 51 Закону "Про господарські товариства" зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Також слід відзначити, що за змістом пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 року № 276 для "Про затвердження Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності" для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи власник (власники) або уповноважена ними особа особисто подають до органу державної реєстрації документ, що засвідчує сплату власником (власниками) статутного внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності у розмірі, передбаченими законодавчими актами.
За частинами 2 та 3 статті 52 Закону "Про господарські товариства" (у редакції на час реєстрації Товариства) до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю був зобов'язаний внести не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою, учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після державної реєстрації товариства; учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
Враховуючи наведені положення законодавства, а також встановлений судами факт державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" у встановленому порядку як суб'єкта підприємницької діяльності, формування статутного капіталу Товариства у повному обсязі, судова колегія вважає непереконливими доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" щодо відсутності у позивача частки у статутному капіталі чи невідповідності зменшення розміру цієї частки з наведених позивачем підстав.
Надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" докази щодо порядку формування та надходження статутного капіталу не суперечать приписами статті 164 Цивільного кодексу України, статей 50, 51, 52 Закону "Про господарські товариства" (у відповідній редакції) та стосуються зобов'язальних правовідносин між самими учасниками Товариства.
За пунктами 6, 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 740 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" в редакції, чинній на дату проведення реєстрації вищевказаних змін, установчі документи складаються державною чи іншими мовами, підписуються засновником, прошиваються та пронумеровуються; внесення змін в установчі документи суб'єкта оформляється у вигляді окремих додатків або шляхом викладення установчих документів в новій редакції з додержанням вимог, визначених цим Положенням.
Судами достовірно встановлено, а відповідачем не спростовано, що під текстом змін та доповнень до Статуту та Установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" у зареєстрованій розпорядженням № 191 від 19.07.2002 року редакції відсутній підпис ОСОБА_9; за змістом протоколу № 12 спірні зміни та доповнення не розглядались на зборах засновників від 05.04.2002 року. Визначення порядку формування статутного капіталу є реалізацією правомочності особи на участь в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) організації та активів, відтак судами вірно вказано про порушення такими змінами та доповненнями прав позивача.
Також відповідачем не спростовано обставини справи, на підставі яких суди визначили момент початку перебігу позовної давності стосовно даної частини позовних вимог; не наведено доводів щодо невідповідності висновків судів приписами статей 75, 76 Цивільного кодексу Української РСР, статті 261 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пунктів 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Судами вірно враховано, що рішення засновників на зборах, що відбулись 11.01.2007 року (протокол № 16) та 02.03.2007 року (протокол № 19) про внесення змін до Статуту та Установчого договору Товариства прийняті без участі позивача та без його повідомлення, останній був позбавлений можливості мати будь-яку інформацію щодо прийнятих рішень, якими визначалися частки засновників як у грошовій формі, так і у процентному відношенні у статутному фонді Товариства; ці рішення впливають на права та інтереси позивача по справі, як чинного учасника товариства.
Згідно з статтею 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
Тобто, суттєвим для доведення підстав виключення учасника є: систематичне невиконання обов'язків, під яким за загальним правилом слід розуміти невиконання два чи більше разів; неналежне виконання, тобто виконання не в повному об'ємі або неякісне, чи несвоєчасне; перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, тобто, вчинення дій, які перешкоджають досягнення цілей товариства; невиконання будь-якого обов'язку учасника товариства може бути підставою для його виключення з товариства у разі наявності систематичності порушень, які повинні бути відображені у рішеннях товариства з цього приводу два чи більше разів.
Згідно з пунктом 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, господарські суди повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.
Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.
Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.
Розглянувши матеріали справи та доводи сторін, суди проаналізували обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дали оцінку його поведінці, наявності негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника, перевірили наявність ознак систематичності порушень, відображених у рішеннях товариства з цього приводу два чи більше разів та дійшли висновків, що відсутність нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_9 про вихід з товариства не може розцінюватись як підстава для виключення учасника з товариства, Товариством помилково ототожнено у діях ОСОБА_9 як учасника Товариства та ОСОБА_9 як ректора Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. С.Дем'янчука.
Щодо факту неналежного виконання позивачем своїх обов'язків з формування статутного капіталу судами також обґрунтовано взято до уваги ті обставини, що статутний капітал був своєчасно сформований у сумі 10625,00 грн., що відповідає рішенню зборів засновників; Товариство як кредитор прийняло формування статутного капіталу за рахунок вкладів засновників ОСОБА_11 та ОСОБА_5, не зазнало негативних наслідків та не вчиняло в подальшому ніяких дій щодо зменшення свого статутного капіталу, або прийняття рішення про ліквідацію товариства.
Відтак висновки судів, що матеріали справи не містять доказів у підтвердження законних підстав для виключення позивача з учасників товариства за статтею 64 Закону України "Про господарські товариства" відповідають положенням законодавства.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, рішенні місцевого суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський та місцевий суди, розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, а їх висновки щодо розгляду позову та апеляційної скарги є обґрунтованими та відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки належно встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції, не спростовують реєстрації та діяльності Товариства, як суб'єкта господарювання з належно та повно сформованим статутним капіталом; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року у справі 11/11-К Господарського суду Житомирської області та рішення Господарського суду Житомирської області від 02.07.2012р. залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2012 |
Оприлюднено | 02.01.2013 |
Номер документу | 28314222 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Рогач Л.I.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні