Ухвала

від 25.12.2012 по справі 30/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 30/224 25.12.12

За скаргою Малого приватного підприємства «Торг-Маркет»

на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

За позовом Малого приватного підприємства «Торг-Маркет»

До Державного підприємства «Ресурспостач»

Про стягнення 58 898 094,49 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Дремблюга Н.В. директор

Від відповідача: Тараненко А.О. представник за довіреністю № 168 від 17.09.12.

Від ДВС України: Рубель І.В. представник за довіреністю № 83-44/4.4/1005 від 02.08.12.

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.09. у справі № 30/224 позов Малого приватного підприємства «Торг-Маркет»задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства «Ресурспостач»на користь Малого приватного підприємства «Торг-Маркет»32 999 965,60 грн. - основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 4 401 273,97 грн. - пені, 590 180,18 грн. - процентів річних, 3 284 064,46 грн. - штрафу, 17 264 007,36 грн. - збитків; 25 357,20 грн. - витрат по сплаті державного мита, 310,75 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.05.09. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ № 30/224.

06.11.12. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Малим приватним підприємством «Торг-Маркет»подано скаргу на дії органів державної виконавчої служби, відповідно до якої скаржник просить суд:

- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 21.06.12. ВП № 33227891, яка винесена державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Бєлозьоровим Олександром Олексійовичем;

- зобов'язати Державну виконавчу службу України в особі Відділу примусовго виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України відкрити виконавче провадження щодо стягнення з Державного підприємства «Ресурспостач»(01135, м. Київ, вул. Пестеля, 4; код ЄДРПОУ 34002592) на користь Малого приватного підприємства «Торг-Маркет»(21032, м. Вінниця, провулок Грибоєдова, 10; код ЄДРПОУ 30067860) коштів на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 30/224 від 25.05.09. про примусове виконання рішення.

Вказану скаргу ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.12. призначено до розгляду на 22.11.12.

22.11.12. від Державної виконавчої служби України через відділ діловодства суду надійшли письмові заперечення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.12. розгляд скарги відкладено на 18.12.12.

10.12.12. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшла скарга від Малого приватного підприємства «Торг-Маркет», відповідно до якої скаржник просить суд скасувати постанову ВП № 33227891 від 21.11.12., винесену в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволовим В'ячеславом Андрійовичем.

Вказану скаргу ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.12. призначено до розгляду на 18.12.12.

В судовому засіданні 18.12.12. представником скаржника подано письмові пояснення на заперечення ДВС України.

В судовому засіданні 18.12.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.12.12.

25.12.12. представником ДВС через відділ діловодства суду подано доповнення до письмових заперечень на скаргу Малого приватного підприємства «Торг-Маркет».

В судовому засіданні 25.12.12. представником скаржника підтримано подані ним скарги.

Представники відповідача та ДВС України проти поданих скарг заперечили.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження»(далі -Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 18, 25, 26, 27, 32, 35, 38 та ін. Закону України «Про виконавче провадження»та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів скарги, 21.06.12. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено оскаржувану постанову ВП № 33227891 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), а саме наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.09. № 30/224.

Зазначена постанова винесена на підставі п. п. 1, 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»з посиланням на те, що стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки заява про примусове виконання Малим приватним підприємством «Торг-Маркет»подана 19.06.12., а строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 30/224 від 25.05.09. встановлено до 25.05.12.

Також, вказана постанова, з посиланням на ст. 9 ЗУ «Про виконавче провадження»та п. 3.4.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, мотивована тим, що Директором стягувача Дремблюгою Н.В., яким підписана заява про примусове виконання рішення, не підтвердження повноважень останнього.

При цьому, згідно з п. п. 1, 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Приписами ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він

відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Наказ Господарського суду міста Києва від 25.05.09. № 30/224 дійсний для пред'явлення до виконання до 25.05.12.

Згідно з матеріалами скарги, заява про примусове виконання рішення від 23.05.12. № 23 направлена на адресу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 24.05.12., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Крім того, пунктом 61 вказаних Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку (ч. 4 ст. 51 ГПК України).

Крім того, приписами ч. 2 ст. 255 ЦК України встановлено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Таким чином, оскільки з відбитку поштового штемпелю на описі вкладення в цінний лист та дати фіскального чеку, вбачається, що заява про примусове виконання рішення № 23 від 23.05.12. була надіслана на адресу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 24.05.12., то, в силу наведених положень норм чинного законодавства України, скаржником не пропущено строк для звернення із заявою про примусове виконання рішення, оскільки 24.05.12. ще не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа (наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.09. № 30/224) до виконання.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону).

Як встановлено судом, 24.05.12. Малим приватним підприємством «Торг-Маркет»на адресу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України направлено наказ Господарського суду міста Києва від 25.05.09. № 30/224 разом із заявою про примусове виконання рішення, що підписана директором заявника Н.В. Дремблюгою та скріплена печаткою підприємства.

При цьому, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження по виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.09. № 30/224, державний виконавець посилався на відсутність підтвердження повноважень директора заявника Н.В. Дремблюги, як на порушення вимог приписів п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»- наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через

представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону (ч. ч. 4, 5 ст. 9 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Проте, суд відзначає, що приписами ч. 5 ст. 65 ГК України встановлено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

До заяви про відкриття виконавчого провадження, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження (п. 3.4.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.12.).

Таким чином, посилання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на зазначені пункти Інструкції, як на підставу для повернення наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.09. № 30/224 із застосуванням приписів п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону є безпідставним та необґрунтованим.

Зазначене вище в повному обсязі спростовує доводи відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, викладені в письмових заперечення на подану стягувачем до суду скаргу.

В п. 32 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29.06.10. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»вказується, що в останньому абзаці пункту 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.02. № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з подальшими змінами) зазначено таке: "За результатами розгляду скарги (на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби) виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє". Водночас вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

Враховуючи викладене в сукупності, та зважаючи та не, що відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.09. № 30/224, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника щодо:

- скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 21.06.12. ВП № 33227891, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бєлозьоровим Олександром Олексійовичем;

- зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрити виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.09. № 30/224,

підлягають задоволенню.

Стосовно вимог скаржника про скасування постанови ВП № 33227891 від 21.11.12., винесеної в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволовим В'ячеславом Андрійовичем, суд відзначає наступне.

Вказаною постановою відмовлено скаржнику в скасуванні постанови від 21.06.12. № 33227891 з відстав того, що хоча строки пред'явлення виконавчого документа не порушені,

проте виконавчий документ було пред'явлено на виконання за відсутністю підтвердження повноважень.

Як відзначалось, відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

При цьому, оскільки при розгляді вимог Малого приватного підприємства «Торг-Маркет»про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 21.06.12. ВП № 33227891 вже встановлено, що відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.09. № 30/224 з мотивів відсутності підтвердження повноважень директора заявника Н.В. Дремблюги, то, в свою чергу, постанова ВП № 33227891 від 21.11.12. є необґрунтованою та такою, що винесена без достатніх на те правових підстав.

Таким чином, доводи скаржника є правомірними, а вимоги щодо скасування постанови ВП № 33227891 від 21.11.12., винесеної в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволовим В'ячеславом Андрійовичем, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Скарги Малого приватного підприємства «Торг-Маркет»на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задовольнити.

2. Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 21.06.12. ВП № 33227891, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бєлозьоровим Олександром Олексійовичем.

3. Скасувати постанову ВП № 33227891 від 21.11.12. винесену в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволовим В'ячеславом Андрійовичем про відмову в задоволенні скарги директора Малого приватного підприємства «Торг-Маркет»Дремблюги Н.В. від 24.10.12. № 26 щодо скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 21.06.12. № 33227891.

4. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрити виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.09. № 30/224.

Суддя Т.М. Ващенко