cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №5011-70/15133-2012 24.12.12
За позовом Фізичної особи- підприємця Гончарової Наталії Валентинівни, с. Заріцьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛАЙН ЮКРЕЙН", м.Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Фізична особа- підприємець Мартиняк О.Б.
про стягнення 24 152,71 грн.
Суддя Капцова Т.П.
Представники :
від позивача: Гончарова Н.В.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Фізична особа-підприємець Гончарова Наталія Валентинівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛАЙН ЮКРЕЙН" про стягнення 24 152,71 грн. на підставі контракт-заявки №159 від 10.08.12р.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що на замовлення відповідача було здійснено перевезення вантажу, однак, надані послуги перевезення відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 23 716,11 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань, позивачем нараховано 3 % річних в сумі 414,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 23,60 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.12р. порушено провадження у справі №5011-70/15133-2012 та призначено розгляд справи на 19.11.12р.
У судове засідання 19.11.12р. з'явився позивач. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.
В судове засідання 19.11.12р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець (далі -ФОП) Мартиняк О.Б. не з'явився, проте 12.11.12р. через канцелярію суду ним подано пояснення від 09.11.2012р., відповідно до яких, ФОП Мартиняком О.Б. підтверджено факт виконання ним вантажного перевезення згідно Договору-заявки №17/08 від 10.08.2012р., укладеного з позивачем, та заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.12р. відкладено розгляд справи на 17.12.12р.
У судове засідання 17.12.12р. з'явився позивач.
У судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Суд визнав клопотання обґрунтованим та задовольнив його.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не з'явився. Представник відповідача у судове засідання 17.12.12р. не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.12р. відкладено розгляд справи на 24.12.12р.
У судове засідання 24.12.12р. позивач з'явився та надав пояснення по справі.
Представник відповідача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у судове засідання 24.12.12р. не з'явились.
В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що відповідачем 05.11.12 було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 31.10.12р., у зв'язку з чим, відповідач був обізнаний та повідомлений про дату та час розгляду справи судом.
Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.
З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 31.10.12 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 19.11.2012 р. та від 17.12.12р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, враховуючи те, що в матеріалах справи містяться пояснення від 09.11.12р. третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та клопотання третьої особи про розгляд справи без її участі, відповідач та третя особа, вважаються повідомленими та обізнаними про розгляд справи судом (ст.64 ГПК України).
Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.
24.12.2012р. у судовому засіданні позивачем подано заяву від 24.12.12р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 414,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 23,60 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Судом роз'яснено позивачу наслідки відмови позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат та перевірено повноваження Гончарової Н.В. на відмову від позову в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат.
За таких обставин, заява представника позивача від 24.12.12р. прийнята Господарським судом міста Києва.
У судовому засіданні 24.12.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
10.08.2012р. між Фізичною особою-підприємцем Гончаровою Наталією Валентинівною (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еколайн Юкрейн" (експедитор) укладено Контракт-заявку №159 від 10.08.2012р.
Згідно з Контрактом-заявкою №159 від 10.08.2012р., позивач зобов'язувався здійснити перевезення вантажу (запчастини 20т., 86 м.куб.) за маршрутом Invista Resins & Fibers GmbH Ludwig-Hermann-StraЯe 100,86368 Gersthofen, Deutschland - м.Київ, дата завантаження 13.08.12р., дата доставки 17-20 серпня 2012р.
Згідно з Контрактом-заявкою №159 від 10.08.2012р. сума фрахту складає 2400 євро; оплата: 3-4 дні після розгрузки автомобіля, після отримання CMR з відміткою вантажоодержувача та оригіналу договору.
Контракт-заявка №159 від 10.08.2012р. підписана позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим, вважається прийнятою.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Аналогічні норми містить і ст. 207 Цивільного кодексу України.
Дослідивши Контракт-заявку №159 від 10.08.2012р., укладену відповідачем з позивачем, судом встановлено, що за своєю правовою природою Контракт-заявка №159 від 10.08.2012р. є договором перевезення вантажу, укладеним у спрощений спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 307 ГК України.
Судом встановлено, що з метою виконання зобов'язань за Контракт-заявкою №159 від 10.08.2012р. позивачем було укладено Договір-заявку №17/08 на перевезення вантажу від 10.08.2012р. з Фізичною особою-підприємцем (далі -ФОП) Мартиняк Олегом Богдановичем.
Як вбачається з умов Договору-заявки №17/08 від 10.08.2012р., ФОП Мартиняк О.Б. взяв на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу (запчасти 20т., 86 м.кв.) за маршрутом Invista Resins & Fibers GmbH Ludwig-Hermann-StraЯe 100,86368 Gersthofen, Deutschland -м.Київ, дата завантаження 13.08.12р., дата доставки 17-20 серпня 2012р., сума оплати - 2317 євро.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Згідно з ч. 1 ст. 194 ГК України виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.
Як встановлено судом, з умов Контракт-заявки №159 від 10.08.2012р. не випливає обов'язок позивача виконати зобов'язання по перевезення вантажу особисто. Виконання позивачем обов'язку по перевезення вантажу особисто, також, не випливає з актів законодавства та не суперечить характеру зобов'язання. За таких підстав позивач міг покласти виконання даного обов'язку на третю особу.
Крім того, зі змісту наведених норм вбачається, що згода кредитора на передоручення боржником виконання обов'язку третій особі не вимагається. Не встановлено обов'язку одержання такої згоди і умовами Контракт-заявки №159 від 10.08.2012р.
Матеріали справи свідчать про те, що обов'язок здійснити перевезення вантажу, передбачений умовами Контракт-заявки №159 від 10.08.2012р., позивачем було покладено на третю особу -ФОП Мартиняк О.Б. шляхом укладання Договору-заявки №17/08 на перевезення вантажу від 10.08.2012р.
Судом встановлено, що ФОП Мартиняк О.Б. здійснив на замовлення позивача перевезення вантажу, передбаченого Контракт-заявкою №159 від 10.08.2012р., укладеним позивачем з відповідачем, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №017209, копія якої долучена до матеріалів справи.
Як вказує позивач, замовлене відповідачем перевезення вантажу згідно з Контракт-заявкою №159 від 10.08.2012р. було виконано належним чином, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №017209, проте відповідач зобов'язання з оплати наданих йому послуг не здійснив.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів виконання зобов'язання з оплати наданих йому послуг з перевезення вантажу згідно з Контракт-заявкою №159 від 10.08.2012р.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається з умов ч. 2 ст. 528 ЦК України, у випадку виконання обов'язку боржника іншою особою, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто, кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами Контракт-заявки №159 від 10.08.2012р. сума фрахту складає 2400 євро, оплата здійснюється через 3-4 дні після розгрузки автомобіля після отримання CMR з відміткою вантажоодержувача та оригіналу договору.
Як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №017209 вантаж було розвантажено та одержано вантажоодержувачем 16.08.2012р., про що свідчить штамп одержувача.
Таким чином, перевезення вантажу, обумовленого Контракт-заявкою №159 від 10.08.2012р. було здійснено відповідно до умов останньої, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №017209, складення якої свідчить також про прийняття відповідачем виконання зобов'язання з перевезення вантажу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача 10.11.12р. направлялися Рахунок №17/08 від 21.08.2012р. на суму 23 716,11 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №17/08/2012 від 21.08.2012р. та міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №017209, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що станом на дату розгляду справи строк оплати за надані послуги перевезення вантажу згідно Контракт-заявки №159 від 10.08.2012р. настав.
Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті наданих послуг перевезення вантажу відповідачем у строк, встановлений умовами Контракт-заявки №159 від 10.08.2012р., відповідачем не виконано.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як вбачається з Контракт-заявки №159 від 10.08.2012р., сума фрахту складає 2400 євро, однак, порядок визначення суми, що підлягає сплаті за перевезення у гривнях не встановлено.
За таких підстав, оскільки позивачем заявлено до стягнення з відповідача 23 716,11 грн., і відповідачем вказана сума заборгованості спростована не була, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги перевезення у розмірі 23 716,11 грн.
24.12.2012р. у судовому засіданні позивачем подано заяву від 24.12.12р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 414,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 23,60 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Судом роз'яснено позивачу наслідки відмови позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат та перевірено повноваження Гончарової Н.В. на відмову від позову в цій частині. Враховуючи те, що право позивача відмовитись від позову повністю або частково встановлено ч.4 ст. 22 ГПК України, заява представника позивача від 24.12.12р. приймається Господарським судом міста Києва.
Враховуючи вищевикладене, на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 414,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 23,60 грн. підлягає припиненню.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, судовий збір в частині задоволених позовних вимог покладається на відповідача, а в частині припинених позовних вимог покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайн Юкрейн" (03187, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, корп. 5, офіс 716, код ЄДРПОУ 37717761) на користь Фізичної особи-підприємця Гончарової Наталії Валентинівни (35362, Рівненська область, Рівненський район, село Заріцьк, вул. Лісова, буд. 33А, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР 20089981859; реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів 2352410924) 23 716 (двадцять три тисячі сімсот шістнадцять) грн. 00 коп. -суми боргу та 1580 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят) грн. 34 коп. -судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайн Юкрейн" (03187, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, корп. 5, офіс 716, код ЄДРПОУ 37717761) на користь Фізичної особи-підприємця Гончарової Наталії Валентинівни (35362, Рівненська область, Рівненський район, село Заріцьк, вул. Лісова, буд. 33А, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР 20089981859; реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів 2352410924) 3 % річних в розмірі 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 00 коп. та інфляційних втрат в сумі 23 (двадцять три) грн. 60 коп. -- припинити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 28.12.2012 р.
Суддя Капцова Т. П.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2012 |
Оприлюднено | 03.01.2013 |
Номер документу | 28322283 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Капцова Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні