Постанова

від 05.08.2013 по справі 5011-70/15133-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. Справа№ 5011-70/15133-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Гончарова Н.В. ;

відповідача:не з'явився ;

третя особа:не з'явився ;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛАЙН ЮКРЕЙН"

на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012

у справі № 5011-70/15133-2012 (суддя: Капцова Т.П.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Гончарової Наталії Валентинівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛАЙН ЮКРЕЙН"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізична особа - підприємець Мартиняк Олег Богданович

про стягнення 24 152,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Гончарова Наталія Валентинівна звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛАЙН ЮКРЕЙН", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізична особа- підприємець Мартиняк О.Б. про стягнення 24 152,71 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у справі № 5011-70/15133-2012 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайн Юкрейн" на користь Фізичної особи-підприємця Гончарової Наталії Валентинівни 23716 грн. 00 коп. -суми боргу та 1580 грн. 34 коп. - судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайн Юкрейн" на користь Фізичної особи-підприємця Гончарової Наталії Валентинівни 3 % річних в розмірі 414 грн. 00 коп. та інфляційних втрат в сумі 23 грн. 60 коп. -- припинено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛАЙН ЮКРЕЙН" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у справі № 5011-70/15133-2012 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2013 № 5011-70/15133-2012 у справі № 5011-70/15133-2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2013 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 5011-70/15133-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 17.06.2013 о 12:40.

17.06.2013 представником скаржника через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду були надані витребувані судом документи.

17.06.2013 третя особа в судове засідання не з'явилась, повноважного представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, не зважаючи на те, що була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

17.06.2013 представниками сторін в судовому засіданні відповідно до ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 продовжено строк вирішення спору по справі № 5011-70/15133-2012. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.08.2013 о 12:00.

05.08.2013 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому додаткового часу для отримання необхідних документів для правильного вирішення розміру спірної заборгованості.

05.08.2013 третя особа в судове засідання не з'явилась, повноважного представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, не зважаючи на те, що була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

05.08.2013 в судовому засіданні розглянувши подане 05.08.2013 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд залишає його без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви (ч. 1 ст. 69 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Проте, в порушення зазначених вище положень законодавства відповідач не скористався наданими йому правами, хоча судом було надано понад визначеною ч. 1 ст. 69 ГПК України часу.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

05.08.2013 позивач в судовому засіданні для огляду надав суду оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №017209.

05.08.2013 позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у справі № 5011-70/15133-2012 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів встановила наступне.

10.08.2012 між Фізичною особою-підприємцем Гончаровою Наталією Валентинівною (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еколайн Юкрейн" (експедитор) укладено Контракт-заявку №159 від 10.08.2012р.

Згідно з Контрактом-заявкою №159 від 10.08.2012р., позивач зобов'язувався здійснити перевезення вантажу (запчастини 20т., 86 м.куб.) за маршрутом Invista Resins & Fibers GmbH Ludwig-Hermann-StraЯe 100,86368 Gersthofen, Deutschland - м.Київ, дата завантаження 13.08.12р., дата доставки 17-20 серпня 2012р., сума фрахту складає 2400 євро; оплата: 3-4 дні після розгрузки автомобіля, після отримання CMR з відміткою вантажоодержувача та оригіналу договору.

З матеріалів справи вбачається, що Контракт-заявка №159 від 10.08.2012р. підписана позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим, вважається прийнятою і за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу, укладеним у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 307 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається вчиненим в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання зобов'язань за Контракт-заявкою №159 від 10.08.2012р. позивачем було укладено Договір-заявку №17/08 на перевезення вантажу від 10.08.2012р. з Фізичною особою-підприємцем (далі -ФОП) Мартиняк Олегом Богдановичем.

Як вбачається з умов Договору-заявки №17/08 від 10.08.2012р., ФОП Мартиняк О.Б. взяв на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу (запчасти 20т., 86 м.кв.) за маршрутом Invista Resins & Fibers GmbH Ludwig-Hermann-StraЯe 100,86368 Gersthofen, Deutschland -м.Київ, дата завантаження 13.08.12р., дата доставки 17-20 серпня 2012р., сума оплати - 2317 євро.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Згідно з ч. 1 ст. 194 ГК України виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.

З оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції вірно встановлено, що з умов Контракт-заявки №159 від 10.08.2012р. не випливає обов'язок позивача виконати зобов'язання по перевезенню вантажу особисто. Виконання позивачем обов'язку по перевезенню вантажу особисто, також, не випливає з актів законодавства та не суперечить характеру зобов'язання. За таких підстав позивач міг покласти виконання даного обов'язку на третю особу.

Як вбачається з матеріалів справи ФОП Мартиняк О.Б. належним чином здійснив на замовлення позивача перевезення вантажу, передбаченого Контракт-заявкою №159 від 10.08.2012р., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №017209.

10.11.2012 позивачем на адресу відповідача направлялено Рахунок №17/08 від 21.08.2012р. на суму 23 716,11 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №17/08/2012 від 21.08.2012р. та міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №017209.

Проте відповідач зобов'язання з оплати наданих йому послуг не здійснив.

Отже, зазначені вище обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, визнаються судом обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволені судом першої інстанції.

Крім того, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 414,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 23,60 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 414,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 23,60 грн. є обґрунтованою.

Однак, позивач до винесення рішення у справі відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 414,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 23,60 грн. шляхом подання відповідної заяви на підставі ч.4 ст. 22 ГПК України

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 414,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 23,60 грн., припинив.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва 24.12.2012 у справі № 5011-70/15133-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛАЙН ЮКРЕЙН" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у справі № 5011-70/15133-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-70/15133-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.