Постанова

від 20.12.2012 по справі 16/5005/14572/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2012 року Справа № 16/5005/14572/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О . , Швеця В.В.

при секретарі: Вовк Ю.В.

за участю представників:

позивача: Бідина О.І.- предст., дов. від 18.10.2012 року

відповідачів: 1. Не явився

2. Федорченко А.А.- предст., дов. від 22.12.2011 року

третьої особи: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Злагода»(с. Жовте Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2011р. у справі №16/5005/14572/2011

за позовом: товариства з додатковою відповідальністю «П'ятихатський елеватор»(м. П'ятихатки Дніпропетровської області)

до: 1. Приватного підприємства «Паша плюс 06»(м. Дніпропетровськ)

2. Приватного сільськогосподарського підприємства «Злагода»(с. Жовте Дніпропетровської області)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: нотаріус П'ятихатської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Новенко Сергій Володимирович (м. П'ятихатки Дніпропетровської області)

про: визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2011 року (підписано 30.12.2011р.) у справі №16/5005/14572/2011 (суддя Загинайко Т.В.) задоволений позов відкритого акціонерного товариства «П'ятихатський елеватор»(м. П'ятихатки Дніпропетровської області) до приватного сільськогосподарського підприємства «Злагода»(с. Жовте Дніпропетровської області): визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 19.12.2006р. приміщення та споруд, розташованих за адресою: П'ятихатський район, смт. Зелене, вул. Привокзальна, №1-б, що укладений між відкритим акціонерним товариством «П'ятихатський елеватор»і приватним підприємством «Паша плюс 06»; визнано за відкритим акціонерним товариством «П'ятихатський елеватор»право власності на нерухоме майно - приміщення та споруди, розміщенні по вул. Привокзальна, №1-б, селищі. Зелене П'ятихатського району, а саме: блок підсобних приміщень та механічна майстерня цеглові "Б", прийомна лабораторія цеглова "В", пожежний резервуар бетонний "К", бункер для тимчасового зберігання металевий "Т", мехкомплекс РОБ1 цегловий "Й", підйомний пристрій для автотранспорту цегловий "Л", зварювальний цех цегловий "Д", будівля распредпристрою цеглова "З", вісова цеглова "Е", надземний склад цегловий "Р", ж/д вісова цеглова "Я", трансформаторна підстанція та трансформаторна підстанція будівля цеглова "Ю", топка на поточній лінії цеглова "У", будівля РОБ-2 цеглова "Н", зерносклад №1 кам. бут. "З", зерносклад №2 кам. бут. "И", зерносклад №6, 3 цегловий "О", зерносклад №7, 10 цегловий "П", зерносклад №9 кам. бут. "М", зерносклад №4 цегловий "Ж", зерносклад №5 цегловий "Ф", контрольно-прохідний пункт цегловий "Г", вбиральня "С", будівля МОБ цеглова "Х", розподільний пристрій цегловий "Ч", огорожа з/б плити №1, ворота металеві №2, колодязь з/б кільця "К", приймальний пристрій з автотранспорту цегловий "Щ", розміщеного на земельній ділянці 34 715 кв. м.; витребувано з чужого незаконного володіння шляхом вилучення у приватного сільськогосподарського підприємства «Злагода»та передачі на користь відкритого акціонерного товариства «П'ятихатський елеватор»нерухомого майна - приміщень та споруд, розміщених по вул. Привокзальна, №1-б, селище Зелене П'ятихатського району Дніпропетровської області, а саме: блок підсобних приміщень та механічна майстерня цеглові "Б", прийомна лабораторія цеглова "В", пожежний резервуар бетонний "К", бункер для тимчасового зберігання металевий "Т", мехкомплекс РОБ1 цегловий "Й", підйомний пристрій для автотранспорту цегловий "Л", зварювальний цех цегловий "Д", будівля распредпристрою цеглова "З", вісова цеглова "Е", надземний склад цегловий "Р", ж/д вісова цеглова "Я", трансформаторна підстанція та трансформаторна підстанція будівля цеглова "Ю", топка на поточній лінії цеглова "У", будівля РОБ-2 цеглова "Н", зерносклад №1 кам. бут. "З", зерносклад №2 кам. бут. "И", зерносклад №6, 3 цегловий "О", зерносклад №7, 10 цегловий "П", зерносклад №9 кам. бут. "М", зерносклад №4 цегловий "Ж", зерносклад №5 цегловий "Ф", контрольно-прохідний пункт цегловий "Г", вбиральня "С", будівля МОБ цеглова "Х", розподільний пристрій цегловий "Ч", огорожа з/б плити №1, ворота металеві №2, колодязь з/б кільця "К", приймальний пристрій з автотранспорту цегловий "Щ", розміщеного на земельній ділянці 34 715 кв. м.

Крім того, зазначеним рішенням суду з відповідача-2 на користь позивача стягнені витрати по сплаті державного мита у сумі 3591 грн. 00 коп. і 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог до приватного підприємства «Паша плюс 06»(відповідач-1) провадження у справі припинено.

Відповідач-2 -приватне сільськогосподарське підприємство «Злагода»(с. Жовте Дніпропетровської області), посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2011 року по справі №16/5005/14572/2011 і прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити.. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що місцевим господарським судом були умисно проігноровано обставини справи, які суд повинен був врахувати при прийнятті оспорюваного рішення. 15.12.2006 року правлінням позивача у складі 5 осіб було прийнято рішення про відчуження приміщень та споруд Зеленівського ХПП на користь ПП «Паша плюс 06»за 350561,04 грн., про що був складений протокол правління ВАТ «П'ятихатський елеватор»від 15.12.2006 року. Згідно цього протоколу оформлення відчуження даних об'єктів було доручено Черкашиній О.М. В цей же день був складений попередній договір, який підписаний особисто головою правління позивача Подать А.І. і який скріплений печаткою товариства. На виконання зазначених документів 19.12.2006 року був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з яким позивачем було відчужено на користь відповідача-1 нерухоме майно, яке є предметом спору. Всі об'єкти нерухомості були передані за актом приймання-передачі від 19.12.2006 року, який підписаний безпосередньо головою правління. Зазначені дії свідчать про вільне волевиявлення відповідних осіб при укладення договору і схвалення правочину. Заявник вважає, що суд не оцінив в сукупності надані докази, чим порушив вимоги ст.43 ГПК України. Крім того, скаржник зазначає, що з огляду на припинення провадження у справі в частині позовних вимог до ПП «Паша плюс 06»вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.12.2006 року та визнання права власності не підлягали розгляду судом першої інстанції.

Позивач -відкрите акціонерне товариство «П'ятихатський елеватор»- у відзиву на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні зазначив, що Черкашина О.М. (особа, яка безпосередньо підписувала договір купівлі-продажу) діяла на підставі довіреності від 04.12.2006 року, виданою гр. Подать А.І. (головою правління товариства). Зазначена довіреність нотаріально не посвідчена. Але позивач вважає правомірним висновок суду, що видана довіреність повинна бути нотаріально посвідчена, оскільки сам спірний договір укладений в нотаріальній формі. Крім того, довіреність, яка видана 04.12.2006 року, не могла бути видана на виконання рішення правління від 15.12.2006 року. Позивач також посилається на порушення ст.207 ЦК України, оскільки договір купівлі-продажу не містить відбитку печатки продавця -ВАТ «П'ятихатський елеватор». Ці обставини свідчать, що майно вибуло із власності позивача на підставі нікчемного правочину, тому обґрунтовано витребуване у особи, яка є володільцем спірного майна.

В процесі розгляду апеляційної скарги в апеляційному господарському суді сторони неодноразово надавали додаткові пояснення з питань, що виникали в процесі перегляду справи. Всі додаткові пояснення були викладені у письмовій формі і долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. у справі №16/5005/14572/2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Чохи Л.В. (доповідач), суддів: Чимбар Л.О., Дмитренко А.К. 28.03.2012р. керівником апарату суду Малою О.В. прийнято розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку з відгулом судді Чохи Л.В. справу призначено судді-доповідачу Крутовських В.І.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: суддя-доповідач Крутовських В.І., судді Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є, та призначено до розгляду. В зв'язку з відпусткою судді-доповідача по справі Крутовських В.І. розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 05.06.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи. За автоматичним розподілом справу №16/5005/14572/2011 передано на розгляд судді-доповідачу Лотоцькій Л.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 р. апеляційна скарга була прийнята та призначена до розгляду. Розпорядженням керівника апарату суду Малої О.В. від 10.07.2012р., у зв'язку з хворобою судді Лотоцької Л.О., проведено повторний автоматичний розподіл справи № 16/5005/14572/2011 і справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Бахмат Р.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С., Головко В.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2012р. апеляційна скарга приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2011р. по справі №16/5005/14572/2011 була прийнята до розгляду колегією суддів: головуючий суддя Бахмат Р.М. (доповідач), судді: Євстигнеєв О.С., Головко В.Г.

Розпорядженням заступника голови суду від 05.09.2012р. у зв'язку з черговою відпусткою судді Головка В.Г. і на підставі наказу голови суду № 13 від 03.07.2012р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Бахмат Р.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С., Джихур О.В.

Розпорядженням секретаря судової палати від 25.10.2012р. №1511, у зв'язку з відпусткою судді Джихур О.В., на підставі наказів голови суду № 7 від 17.01.2011р. та № 13 від 03.07.2012 р., справу передано колегії суддів у складі: головуючого судді Бахмат Р.М. (доповідач), суддів Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

29.11.2012р. у зв'язку з хворобою судді Бахмат Р.М. був проведений повторний автоматичний розподіл справи та розпорядженням керівника апарату суду Малою О.В. справу передано для розгляду судді Євстигнеєву О.С.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 30.11.2012р. у зв'язку з хворобою судді Бахмат Р.М. та на підставі наказу голови суду №13 від 03.07.2012р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С. (доповідач), судді: Лотоцька Л.О., Швець В.В.

Ухвалою суду від 30.11.2012 року справа прийнята зазначеною судовою колегію до провадження і призначена для розгляду у судовому засіданні 20.12.2012 року.

10.12.2012 року від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутністю, яке задоволене апеляційним судом.

Судове засідання проводилося при повній фіксації судового засідання за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду»(диск CD-R, серійний номер А608230221А19).

У судовому засіданні 20 грудня 2012 року була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників позивача і відповідача-2, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 19.12.2006р., між відкритим акціонерним товариством «П'ятихатський елеватор»(позивач, продавець) в особі Черкашиної Олени Миколаївни, яка діяла на підставі довіреності від 04.12.2006р. від імені Подать Анатолія Івановича, який, в свою чергу, діяв на підставі Статуту Відкритого акціонерного товариства «П'ятихатський елеватор»від 15.09.2003 року та відповідачем-1 -приватним підприємством «Паша плюс 06»(покупець) в особі голови Кириченко Павлом Григоровичем, який діяв на підставі Статуту від 12.12.2006 року, було укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору продавець зобов'язався передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язався прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму. Майно, яке є предметом зазначеного договору в силу п.1.2 є приміщення та споруди, розміщені по вул. Привокзальній за №1Б в селищі Зелене П'ятихатського району Дніпропетровської області та включають в себе: блок підсобних приміщень та механічна майстерня цеглові "Б", прийомна лабораторія цеглова "В", пожарний резервуар бетонний "К", бункер для тимчасового зберігання металевий "Т", мехкомплекс РОБ1 цегловий "Й", підйомний пристрій для автотранспорту цегловий "Л", зварювальний цех цегловий "Д", будівля распредпристрою цеглова "З", вісова цеглова "Е", надземний склад цегловий "Р", ж/д вісова цеглова "Я", трансформаторна підстанція та трансформаторна підстанція будівля цеглова "Ю", топка на поточній лінії цеглова "У", будівля РОБ-2 цеглова "Н", зерносклад № 1 кам. бут "З", зерносклад № 2 кам. бут "И", зерносклад № 6, 3 цегловий "О", зерносклад № 7, 10 цегловий "П", зерносклад № 9 кам. бут "М", зерносклад № 4 цегловий "Ж", зерносклад № 5 цегловий "Ф", контрольно-прохідний пункт цегловий "Г", вбиральня "С", будівля МОБ цеглова "Х", розподільний пристрій цегловий "Ч", огорожа з/б плити № 1, ворота металеві № 2, колодязь з/б кільця "К", приймальний пристрій з автотранспорту цегловий "Щ". За договором майно розміщене на неприватизованій земельній ділянці, площею 34715 кв.м..

Як вбачається із п.1.3 Договору і витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.12.2006 року (т.1 а.с. 23-24) власником спірного майна було відкрите акціонерне товариство «П'ятихатський елеватор»(позивач по справі).

Зазначений договір купівлі-продажу був посвідчений державним нотаріусом П'ятихатської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Новенко Сергієм Володимировичем та зареєстрований в реєстрі за №2-1486.

На підставі вказаного Договору купівлі-продажу 20.12.2006р. право власності на вказане у Договорі купівлі-продажу нерухоме майно було зареєстровано Дніпропетровським обласним комунальним підприємством «П'ятихатське бюро технічної інвентаризації»за відповідачем-1 -приватним підприємством «Паша плюс 06», про що свідчить витяг від 20.12.2006р. № 12970139 про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т.1 а.с. 25-27).

В подальшому, а саме: 22.12.2006р. між відповідачем-1 -приватним підприємством «Паша плюс 06»(продавець) в особі голови Кириченка П.П., який діяв на підставі Статуту та відповідачем-2 -приватним сільськогосподарським підприємством "Злагода" (покупець) в особі Черкашиної Олени Миколаївни, яка діяла на підставі довіреності від 20.12.2006р. від імені Алексєєва Володимира Івановича, який діє як генеральний директора на підставі Статут ПСП «Злагода»був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець продав покупцю придбані за спірним договором приміщення та споруди, розміщені по вул. Привокзальна, 1-Б в селищі Зелене П'ятихатського району Дніпропетровської області, які складаються з: блок підсобних приміщень та механічна майстерня цеглові "Б", прийомна лабораторія цеглова "В", пожарний резервуар бетонний "К", бункер для тимчасового зберігання металевий "Т", мехкомплекс РОБ1 цегловий "Й", підйомний пристрій для автотранспорту цегловий "Л", зварювальний цех цегловий "Д", будівля распредпристрою цеглова "З", вісова цеглова "Е", надземний склад цегловий "Р", ж/д вісова цеглова "Я", трансформаторна підстанція та трансформаторна підстанція будівля цеглова "Ю", топка на поточній лінії цеглова "У", будівля РОБ-2 цеглова "Н", зерносклад № 1 кам. бут "З", зерносклад № 2 кам. бут "И", зерносклад № 6,3 цегловий "О", зерносклад № 7,10 цегловий "П", зерносклад № 9 кам. бут "М", зерносклад № 4 цегловий "Ж", зерносклад № 5 цегловий "Ф", контрольно-прохідний пункт цегловий "Г", вбиральня "С", будівля МОБ цеглова "Х", розподільний пристрій цегловий "Ч", огорожа з/б плити № 1, ворота металеві № 2, колодязь з/б кільця "К", приймальний пристрій з автотранспорту цегловий "Щ" розміщеного на земельній ділянці 34715 кв.м. Зазначений договір купівлі-продажу 22.12.2006р. був посвідчений державним нотаріусом П'ятихатської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Новенко Сергієм Володимировичем та зареєстрований в реєстрі за №2-1516; На підставі цього договору 25.12.2006р. право власності на спірне нерухоме майно було зареєстровано Дніпропетровським обласним комунальним підприємством «П'ятихатське бюро технічної інвентаризації»за приватним сільськогосподарським підприємством «Злагода», про що свідчить витяг від 25.12.2006р. №13038355 про реєстрацію права власності на нерухоме майна (т.1 а.с. 29).

Відповідно до ст.245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону вчиняється правочин.

Довіреність завжди повинна мати письмову форму. Отже, форма довіреності може бути звичайною письмовою або письмовою нотаріальною. При цьому, нотаріально посвідчена довіреність потребується на вчинення правочину, який потребує нотаріального посвідчення, у випадках, передбачених законом або договором (ст.209 ЦК України). Оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в нотаріальній формі, то і довіреність має бути посвідчена нотаріально (зазначена думка підтримується також вченими Інституту держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України).

Пункт 35 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України (яка була чинна на момент укладення спірного договору та видачу довіреності) містить перелік правочинів, що підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. З односторонніх правочинів нотаріальному посвідченню підлягають, зокрема, довіреності на здійснення правочинів, які потребують нотаріальної форми. Відповідно до ст.219 ЦК України в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення правочину (у тому числі одностороннього, яким є нотаріально посвідчена довіреність) такий правочин є нікчемним. Наслідком недотримання зазначених вимог є нікчемність довіреності, яка в силу своєї нікчемності не створює будь-яких прав (повноважень) для представника.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Слід також враховувати, що відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою. У свою чергу, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч.1 ст.237 ЦК). Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст.239 ЦК України). Відсутність у представника повноважень на вчинення певних дій від імені юридичної особи не звільняє юридичну особу виконати зобов'язання, взяті представником від її імені, лише у випадках, передбачених ч.3 ст.92 та ч.1 ст.241 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до ч.1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише в разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної він її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її до виконання, здійснення платежу другій стороні та ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає (п.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнання угод недійсними»).

Проте, згідно з ч.3 ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. В нашому випадку представництво взагалі не виникло (особа, яка вчиняла спірний правочин, не була представником юридичної особи), оскільки довіреність є нікчемною, отже, неможливо застосувати положення статей Цивільного кодексу України, які регулюють питання дійсності угоди, вчинених представниками з перевищенням повноважень при наявності наступного схвалення правочину.

Слід також враховувати, що неможливість укладення нотаріально посвідченого договору на підставі простої письмової форми довіреності підтверджується і позицією Вищого господарського суду України (постанова ВГСУ від 21.01.2011 року по справі №19/109-10, від 28.12.2010 року по справі №18/42, тощо).

Зазначене свідчить, що місцевий господарський суд правомірно визнав угоду недійсною без врахування наступних дій сторони щодо її схвалення і підстави скасування рішення суду в цій частині відсутні.

Щодо строку позовної давності, то останній не є пропущеним в силу наступного: відповідно до п.3.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»недійсні угоди, як правило, не породжують для сторін прав і обов'язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угод строк позовної давності не застосовується. Крім того, як вбачається зі спірного договору купівлі-продажу від 19.12.2006 року позивач -ВАТ «П'ятихатський елеватор»дізнався про укладення договору саме в день його підписання, тобто 19.12.2006 року, про що свідчить підпис особи, яка його підписала. Але, особа, яка підписала цей договір, як вже було зазначено вище, взагалі не мала повноважень на його підписання (нікчемність довіреності), тобто обізнаність саме цієї особи про наявність договору, не може свідчити і не свідчить про обізнаність юридичної особи про укладання спірного договору.

Обґрунтованим слід також визнати висновок місцевого господарського суду щодо задоволення вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння. Так, у главі 29 ЦК України передбачені цивільно-правові способи захисту права власності. Зокрема, згідно з нормами ст.ст. 387, 388 ЦК власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння або від добросовісного набувача, а у ст. 392 ЦК передбачене право особи, яка вважає себе власником майна, пред'явити позов про визнання права власності до осіб, які не визнають, заперечують або оспорюють це право власності та не перебувають із власником у договірних або інших зобов'язальних правовідносинах.

Така вимога може бути додатковою до іншої -зокрема, до позову про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»(п.10) норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

У ч.1 ст.388 ЦК передбачено, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З огляду на наведені правові норми суд повинен установити, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій воно було передане власником у користування через зазначені обставини, а також що набувач придбав це майно за відплатним договором і що він не знав і не міг знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала право його відчужувати.

Оскільки за ст.388 ЦК України добросовісне набуття можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням є сповнення майна з чужого володіння. При цьому, за змістом цієї правової норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача можуть мати місце лише за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, не з їхньої волі.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Таким чином, за змістом п.3 ч.1 ст.388 ЦК України вибуття майна не з волі власника означає відсутність у нього свідомо поставленої мети щодо передачі майна у власність іншій особі, невжиття ним будь-яких дій чи заходів для досягнення цієї мети та втрату майна в результаті вчинення іншими особами дій, спрямованих на відчуження майна без погодження з власником.

Нікчемність довіреності на вчинення спірного правочину свідчить про відсутність у власника свідомо поставленої мети щодо передачі майна у власність іншій особі.

Зазначені обставини свідчать, що місцевий господарський суд при розгляді справи правильно застосував норми матеріального права і його висновки відповідають обставинам справи, тобто відсутні правові підстави для скасування прийнятого судового рішення.

При прийнятті постанови по справі Дніпропетровський апеляційний господарський суд також враховує, що відповідно до пункту 3.8 Статуту відкритого акціонерного товариства «П'ятихатський елеватор»товариство має право укладати угоди (контракти), зокрема угоди купівлі-продажу, підряду, страхування майна, перевезень і зберігання, доручення і комісії тощо, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, виступати у суді, арбітражному або третейському суді. Частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Відповідно до пункту 8.3.1 Статуту Товариства, в Товаристві з числа акціонерів Товариства створюється рада акціонерів товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції контролює і регулює діяльність правління. Спостережна рада у відповідності з пунктом 8.3.4 Статуту Товариства, у тому числі, погоджує проведення операцій розпорядження нерухомим майном Товариства, балансова вартість якого перевищує суму, еквівалентну 5000 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент продажу. Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління (пункт 8.4.1 Статуту). До компетенції правління відносяться всі питання діяльності Товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством, цим Статутом або рішенням вищого органу Товариства віднесено виключно до компетенції іншого органу Товариства. Вищий орган товариства може прийняти рішення про передачу частини належних йому прав до компетенції правління (пункт 8.4.2 Статуту).

Як вбачається з протоколу від 15.12.2006р. правління Відкритого акціонерного товариства «П'ятихатський елеватор»на засіданні правління було розглянуто питання про відчуження Зеленівського ХПП Відкритого акціонерного товариства «П'ятихатський елеватор» та вирішено провести відчуження приміщень і спору Зеленівського ХПП, розташованих за адресою: селище Зелене П'ятихатського району Дніпропетровської області, вул. Привокзальна, 1-б приватному підприємству „Паша Плюс 06" за 350516 грн. 04 коп. та доручено оформлення факту відчуження даних об'єктів Черкашиній Олені Миколаївні.

Отже, правління товариства не уповноважувало голову правління Подать А.І. видавати Черкашиній О.М. довіреність на право представлення саме його інтересів (як про це зазначено у довіреності, за якою були відчуженні об'єкти нерухомості) при укладенні оспорюваного договору.

Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У даному випадку, договір був укладений взагалі на підставі довіреності, яка не видавалася на виконання вимог засідання правління, що також є підставою для встановлення факту нікчемності даної довіреності та визнання угоди, яка була укладена на підставі такої довіреності, недійсною.

29.11.2012 року від позивача надійшло клопотання про заміну у порядку ст.25 ГПК України позивача -відкритого акціонерного товариства «П'ятихатський елеватор»на товариство з додатковою відповідальністю «П'ятихатський елеватор»у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення.

Беручи до уваги, що згідно зі Статутом товариства з додатковою відповідальністю «П'ятихатський елеватор»останнє створено внаслідок перетворення відкритого акціонерного товариства «П'ятихатський елеватор»в товариство з додатковою відповідальністю «П'ятихатський елеватор»згідно рішення загальних зборів товариства (протоколи від 20.07.2011 року та від 21.07.2011 року), який є правонаступником попереднього товариства, а в силу ст.25 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін внаслідок реорганізації, суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, і ця заміна можлива на будь-якій стадії судового процесу, клопотання про заміну позивача підлягає задоволенню.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає судове рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги такими, що не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 25, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Допустити процесуальне правонаступництво.

Замінити відкрите акціонерне товариство «П'ятихатський елеватор»на товариство з додатковою відповідальністю «П'ятихатський елеватор».

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Злагода»(с. Жовте Дніпропетровської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2011 року по справі №16/5005/14572/2011 залишити без зміни.

(постанова виготовлена в повному обсязі 24.12.2012 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

В.В.Швець