Рішення

від 07.12.2012 по справі 2/084-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2012 р. Справа № 2/084-12

за позовом приватного акціонерного товариства «МТС Україна» , м. Київ,

до відповідача Макарівської районної державної адміністрації Київської області, смт. Макарів Київської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: 1)Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області , смт. Макарів,

2)Горюка Андрія Георгійовича , м. Київ,

3)приватного підприємства «Виробничо -комерційна фірма «Меблеві технології» , м. Київ,

про визнання недійсним розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 01.09.2005р. №324

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Журавльов О.М. , уповноважений, довіреність від 04.04.2012р. №0124/12;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: Стегній Л.М. , уповноважена, довіреність від 22.10.2012р. б/н

СУТЬ СПОРУ :

позивач -приватне акціонерне товариство «МТС Україна», м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 28.09.2012р. № QТ-12-14914 до відповідача -Макарівської районної державної адміністрації Київської області, за участю третіх осіб -Управління Держкомзему в Макарівському районі Київської області, Горюка Андрія Георгійовича, м. Київ та приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Меблеві технології», м. Київ, в якому просить визнати недійсним розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 01.09.2005р. № 324 про виділення земельної ділянки у власність громадянину Горюку А.Г.

Позов обґрунтований тим, що під час процедури присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці площею 0,075 га, що розташована на території Колонщинської сільської ради, яку орендує позивач за чинним договором оренди від 26.07.2002р., зареєстрованим в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 29.07.2002р. за №02, було встановлено, що вказана земельна ділянка має взаємне перекриття із земельною ділянкою площею 0,7818 га, виділеною Макарівською районною державною адміністрацією у власність громадянину Горюку А.Г. спірним розпорядженням від 01.09.2005р. № 324. В подальшому зазначена земельна ділянка була продана за договором купівлі-продажу від 22.09.2005р. громадянином Горюком А.Г. третій особі 3 -приватному підприємству «Виробничо-комерційній фірмі «Меблеві технології», яка у встановленому законом порядку отримала державний акт на право власності на земельну ділянку від 08.12.2005р. Позивач твердить, що спірне розпорядження від 01.09.2005р. порушує право позивача користуватися орендованою земельною ділянкою і підлягає визнанню недійсним.

Відповідач письмового відзиву не подав, подав витребувані судом документи та докази, в тому числі архівну копію спірного розпорядження від 01.09.2005р. № 324 «Про передачу у власність земельної ділянки громадянину Горюку Андрію Георгійовичу, цільове призначення якої змінюється в межах Колонщинської сільської ради». Представник відповідача в усних поясненнях визнав позов в частині перекриття земельної ділянки, наданої позивачу в оренду та земельної ділянки, наданої третій особі 2 у власність.

Третя особа 1 -Управління Держкомзему в Мараківському районі Київської області письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог не подало. Представник третьої особи 1 подав витребувані судом документи та докази, в тому числі копію проекту землеустрою, за яким земельна ділянка надавалась у власність громадянину Горюку А.Г. з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації. Представник третьої особи 1 пояснив, що зазначена ситуація склалася в результаті того, що на момент укладення договору оренди землі позивача в 2002році ще не функціонувала електронна система даних, відповідно договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем, до електронної бази даних не включений і не був взятий до уваги під час розроблення проекту землеустрою за замовленням Горюка А.Г. та надання висновку експертизи за цим проектом.

Представник третьої особи 3 від 23.10.2012р. та від 20.11.2012р. проти позовних вимог заперечував та просив суд позов залишити без задоволення. Так, третя особа 3 твердить, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт. Позивач не вказав підстав для визнання спірного розпорядження недійсним, в тому числі не вказав, які саме норми закону порушив відповідач при прийнятті спірного розпорядження, і чи вийшов відповідач за межі своєї компетенції. Третя особа твердить, що відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004р. №7 орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування може прийняти рішення щодо припинення права користування або права власності на земельну ділянку лише з підстав та за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України. Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 70рп/2009 органи державної влади або місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо на підставі цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав і суб'єкти цих прав заперечують проти їх зміни чи припинення. Третя особа 3 твердить, що оскільки відповідно до чинної Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі видача державного акту здійснюється лише після перенесення в натуру меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками, до чого державна адміністрація не має відношення, позивачем невірно обрано спосіб захисту права в ситуації накладення меж земельних ділянок. Третя особа твердить, що в позові слід відмовити, оскільки позивачем не доведено належними доказами, що накладення земельної ділянки сталося саме з причини прийняття спірного розпорядження і не доведено, що зазначене накладення може бути усунено лише у спосіб визнання розпорядження недійсним.

Представник третьої особи 2 в судові засідання 24.10.2012р., 09.11.2012р., 23.11.2012р. 07.12.2012р. не з'явився, витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про день, час та місце проведення судових засідань повідомлявся судом належним чином відповідно до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов приватного акціонерного товариства «МТС Україна», м. Київ (далі по тексту -ПрАТ «МТС») до відповідача -Макарівської районної державної адміністрації Київської області, смт. Макарів (далі по тексту -Макарівська РДА), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1) Управління Держкомзему в Макарівському районі Київської області, смт. Макарів (далі по тексту -Управління Держкомзему), 2) Горюка Андрія Георгійовича, м. Київ, 3) приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Меблеві технології», м. Київ (далі по тексту -ПП «ВКФ «Меблеві технології») вислухавши пояснення присутніх представників учасників провадження, вивчивши додатково зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

як вбачається з пунктів 1.1, 1.2 Статуту ПрАТ «МТС Україна»(копія залучена до матеріалів справи), позивач є правонаступником спільного підприємства «Український мобільний зв'язок».

Згідно до частини 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції від 20.12.2001р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вказаної норми закону Макарівською РДА 26.06.2002р. було видано розпорядження № 98 «Про передачу земельної ділянки в оренду спільному підприємству «Український мобільний зв'язок»(копія залучена до матеріалів справи), яким затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування вежі для обладнання мобільного зв'язку в межах Колонщинської сільської ради та вирішено передати в оренду СП «Українським мобільний зв'язок»земельну ділянку площею 0,075 га за рахунок земель запасу Колонщинської сільської ради терміном на 49 років.

На виконання вказаного розпорядження 26.07.2002р. між Макарівською РДА (орендодавець) та спільним підприємством «Український мобільний зв'язок», правонаступником якого є позивач (орендар), укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець передав а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,075 га в межах Колонщинської сільської ради за рахунок земель запасу для розташування вежі для обладнання мобільного зв'язку (згідно класифікатора -землі зв'язку і телекомунікацій). Договір укладено на 49 років. При переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи договір оренди зберігає чинність для нового власника. Орендар має право на викуп орендованої земельної ділянки. При реорганізації орендаря договір зберігає чинність як для орендодавця, так і для правонаступника орендаря. Договір оренди від 26.07.2002р. посвідчено приватним нотаріусом Урицьким А.П., зареєстровано в реєстрі за № 2400. Договір зареєстровано у виконкомі Колонщинської сільської ради Макарівського району, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 29.07.2002р. вчинено запис № 02.

Відповідно до частини 1 ст. 116 ЗК України (в редакції від 14.12.2004р.) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно до зазначеної норми закону, розпорядженням Макарівської РДА від 18.01.2005р. № 24 «Про передачу у приватну власність земельну ділянку громадянину України Горюку Андрію Георгійовичу для ведення особистого селянського господарства в межах Колонщинської сільської ради» (копія залучена до матеріалів справи) на підставі позитивного висновку державної землевпорядної експертизи від 28.12.2004р. № 14-383 (копія в матеріалах проекту землеустрою залучена до матеріалів справи), затверджено проект землеустрою (копія залучена до матеріалів справи) щодо відведення земельної ділянки площею 0,7818 га в межах Колонщинської сільської ради у приватну власність громадянину Горюку А.Г. для ведення особистого селянського господарства, надано дозвіл на виготовлення державного акту на право власності на землю.

Як вбачається з матеріалів проекту землеустрою, а саме з кадастрового плану земельної ділянки, виділена громадянину Горюку А.Г. межує із землями Колонщинської сільської ради та землями СП «Український мобільний зв'язок», відповідно розпорядженням Макарівської РДА від 18.01.2005р. № 24 громадянину Горюку А.Г. надано земельну ділянку, що межує із земельною ділянкою СП «Український мобільний зв'язок», а не включає в себе земельну ділянку СП «Український мобільний зв'язок».

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно до пунктів 1.12 та 1.14 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999, № 43, складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. При цьому довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акта, другий - передається виконавцю робіт, третій - видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків.

Як вбачається з доданого до проекту землеустрою Акту перенесення в натуру меж земельної ділянки, наданої в приватну власність громадянину Горюку А.Г., в порушення вищезазначеного порядку, викладеного в Інструкції, акт не містить дати його складання, не підписаний власником земельної ділянки Горюком А.Г., якому мали бути передані на зберігання межові знаки, та не підписаний представником районного відділу земельних ресурсів. Тобто фактично межі земельної ділянки в натуру не переносилися, межові знаки не встановлювалися та не передавалися на відповідальне зберігання Горюку А.Г., акт належним чином складений не був.

Надалі, оскаржуваним розпорядженням Макарівської РДА від 01.09.2005р. № 324, яке є предметом розгляду в даній справі, Макарівська РДА змінила цільове призначення земельної ділянки, яка вже перебувала у власності Горюка А.Г. і мала цільове призначення - ведення особистого селянського господарства на інше цільове призначення -для виробничо-складського використання, та надала дозвіл на виготовлення відповідного державного акту на право власності на землю громадянину Горюку А.Г.

На підставі зазначеного розпорядження від 01.09.2005р. № 324 Горюку А.Г. було виготовлено та видано Державний акт серія ЯА № 587798 від 12.09.2005р. на право власності на земельну ділянку площею 0,7818 га (кадастровий номер 3222782600:07:006:0001) для виробничо-складського використання в межах Колонщинської сільської ради.

Надалі між громадянином Горюком А.Г. та ПП «ВКФ «Меблеві технології»було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.09.2005р. № 1158, на підставі якого приватному підприємству «ВКФ «Меблеві технології»було виготовлено та видано Державний акт серія ЯБ № 310975 від 08.12.2005р. на право власності на земельну ділянку площею 0,7818 га (кадастровий номер 3222782600:07:006:0036) для виробничо-складського використання в межах Колонщинської сільської ради.

Згідно до частини 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 152, частини 1 ст. 155 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом в тому числі визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин закон зобов'язує позивача при зверненні до господарського суду про визнання недійсним акту довести, по-перше, факт прийняття оскаржуваного акта з порушенням чинного законодавства та/або поза межами визначеної законом компетенції органу, який цей акт видав, а по-друге, наявність свого права і факт його порушення оскаржуваним актом.

Позивач, оскаржує в судовому порядку розпорядження Макарівської РДА від 01.09.2005р. № 324, посилаючись на те, що зазначеним розпорядженням відповідач надав у власність громадянину Горюку А.Г. земельну ділянку, яка має взаємне перекриття із земельною ділянкою, яка перебуває в користуванні позивача відповідно до договору оренди від 26.07.2002р. № 2400.

Судом встановлено, що земельна ділянка надана у власність громадянину Горюку А.Г. згідно розпорядження Макарівської РДА від 18.01.2005р. № 24 «Про передачу у приватну власність земельну ділянку громадянину України Горюку Андрію Георгійовичу для ведення особистого селянського господарства в межах Колонщинської сільської ради».

Відповідно позивачем не доведено факту порушення права позивача оспорюваним розпорядженням Макарівської РДА від 01.09.2005р. № 324, яким було змінено цільове призначення земельної ділянки, яка вже перебувала у власності громадянина Горюка А.Г.

Крім того, позивачем в позові не зазначено і суду не доведено факту порушення оскаржуваним розпорядженням норм закону або визначеної законом компетенції відповідача.

Як встановлено судом, порушення прав позивача сталося на етапі виготовлення землевпорядної документації, коли не вірно були визначені координати земельних ділянок (або земельної ділянки, наданої в оренду СП «Український мобільний зв'язок», або земельної ділянки, наданої у власність громадянину Горюку А.Г.), та на етапі виготовлення та видачі державного акту Горюку А.Г., що було здійснено без перенесення меж земельної ділянки в натуру, без встановлення межових знаків та без належного складення відповідного акту, а не на етапі прийняття розпоряджень Макарівською РДА.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані посилання третьої особи 3 на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009, оскільки в даному рішенні мова йде про можливість скасування органами державної влади або органами місцевого самоврядування власних рішень, а не про визнання зазначених рішень недійсними в судовому порядку. Крім того, суд відхиляє посилання третьої особи 3 на ст.ст. 140-149 ЗК України та пункт 8 Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004р. №7, оскільки визнання недійсним розпорядження жодним чином не означає автоматичного позбавлення третьої особи права власності або права користування земельною ділянкою поза межами підстав, передбачених Земельним кодексом України.

За таких обставин повно та об'єктивно розглянувши всі обставини справи, суд відмовляє в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» повністю.

У зв'язку із відмовою в позові витрати по сплаті судового збору згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та пункти 1.12 та 1.14 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999, № 43, рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009, пункт 8 Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004р. №7

та керуючись частиною 1 ст. 116, частиною 1 ст. 124, ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу України, ст. 21 Цивільного кодексу України, статтями 1, 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові приватному акціонерному товариству «МТС Україна»відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 17.12.2012р.