Рішення
від 12.06.2012 по справі 2-4020/11
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-4020/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої: судді Ткаченко І.Ю.

при секретарі: Шаботинець С.В.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО «ПІВДЕНЕ»ІМ. М.К. ЯНГЕЛЯ», третя особа: ДЕРЖАВНЕ КОСМІЧНЕ АГЕНСТВО УКРАЇНИ про скасування наказів, поновлення на роботі, про оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, визнання недійсними умови трудового договору, визнання факту існування безстрокового трудового договору, зобов'язання нарахувати та сплатити відрахування до Пенсійного фонду України, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та за зустрічним позовом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО «ПІВДЕНЕ»ІМ. М.К. ЯНГЕЛЯ»ДО ОСОБА_1 про стягнення суми збитків, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля», про поновлення на роботі, про оплату за час вимушеного прогулу, про стягнення моральної шкоди. Позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги. 02 лютого 2012 року позивач надав уточнену позовну заяву в якій просив скасувати накази від 21.11.11р №2204 та від 30.11.11р №3105к Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля, як не законні з моменту їх прийняття; поновити його, ОСОБА_1, на роботі на посаді начальника договірно-правового (юридичного) відділу №4 Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля з 30.11.11р, тобто з моменту незаконного звільнення; стягнути на його користь з Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 10445 грн. з 01.12.11р по 31.12.11р, а з 01.01.12р і по день винесення рішення судом по суті - середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 11020 грн. з урахуванням підвищення посадових окладів на підприємстві на 25%, які підвищені, починаючи з 01.01.12 року наказом від 24.12.11р №2448; стягнути на його користь з Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля моральну шкоду у розмірі 3 877 040 грн. ; визнати не дійсними умови трудового договору між ОСОБА_1, та Державним підприємством Конструкторським бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля, які погіршили його становище, порівняно з законодавством України «Про працю», а саме: службову записку «з проханням продовження трудового договору на 2005 рік»без номеру, дати , підпису та без назви ПІБ особи та її посади; наказ від 30.11.04р №2443к відносно ОСОБА_1; службову записку на керівника підприємства від 16.11.05р №4/830 «про продовження терміну дії мого контракту на 2 роки»; наказ від 25.11.05р №2395к відносно ОСОБА_1; заяву на керівника від 16.10.08р №4/88 «про продовження терміну договору на невизначений строк»; наказ від 21.11.08р №2490к відносно ОСОБА_1; заяву «про продовження договору від 22.10.09р №4/105юр»; наказ від 26.11.09р № 2854к відносно ОСОБА_1; заяву на керівника підприємства без дати та номеру «про продовження терміну договору до 31.12.11р» ; визнати факт існування між ним -ОСОБА_1 та Державним підприємством Конструкторським бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля, безстрокового трудового договору, починаючи з 01.01.2005 року; визнати факт чергового продовження та існування між ним ОСОБА_1 та Державним підприємством Конструкторським бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля, безстрокового трудового договору, після його звільнення з 30.11.2011 року; зобов'язати Державне підприємство Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля нарахувати та сплатити відрахування до пенсійного фонду України за період вимушеного прогулу починаючи з 01.12.11р по день винесення рішення судом по суті на заробітну плату ОСОБА_1; накази від 17.11.11 року №2174 та від 19.12.11 року №2410 Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля скасувати, як не законні з моменту їх прийняття; наказ від 23.01.12 року №120 Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля скасувати, як не законний з моменту його прийняття; зобов'язати Державне підприємство Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля спростувати відносно нього ОСОБА_1 недостовірну інформацію, таким же способом, яким вона була поширена, а саме: недостовірну інформацію в тому, що він працюючи на підприємстві, займався підприємницькою діяльністю та отримував заробітну плату від інших юридичних осіб, у тому числі і за сумісництвом, і що так названа його підприємницька діяльність призвела до значних втрат у вирішенні доручених підприємством йому питань. Зокрема він не контролював хід стягнення службою судових приставів РФ на користь відповідача у розмірі 121 151 доларів США і через це він наніс ДП КБ «Південне»ім. М.К.Янгеля збитки. Що «Сумнівна діяльність ОСОБА_1 накладає тінь на авторитет та ділову репутацію Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля». В обґрунтування позову зазначив, що він, ОСОБА_1, 1967 року народження, працював на державному підприємстві Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К. Янгеля на посаді начальника договірно-правового (юридичного) відділу №4 з 3 червня 2004 року по 30.12.11 року. З метою проходження лікування, він звернувся 04.11.11року з заявою до керівництва підприємства (відповідача) «про надання йому основної чергової відпустки з 01.12.11р по 30.12.11р». Розпорядженням виконуючого обов'язки Генерального конструктора - Генерального директора ДП КБ «Південне»ім. М.К. Янгеля ОСОБА_5 було надано відпустку на період з 01.12.11 року по 30.12.11року. Це розпорядження погоджувалось з начальником комплексу №10 ОСОБА_6 04.11.11 року про що свідчить його підпис на розпорядженні. Розпорядження «про відпустку»він надав до табельної підприємства 04.11.11 року. На підставі видаткового касового ордеру від 08.11.11 року та відомості позачергових виплат з каси підприємства (відповідача) за листопад 2011р №10106, він отримав відпускні у розмірі 6600 грн. 11 листопада 2011року він відчув погіршення стану свого здоров'я та 14.11.11року звернувся до лікаря. Державним закладом спеціалізованої медико-санітарної частини №6 М.Дніпропетровська (заклад який обслуговує ДП КБ «Південне»ім. М.К.Янгеля). 14.11.11року йому було відкрито лікарняний серії АВТ №721080. Виходячи на лікарняний, (службова записка №4/131 юр від 14.11.11р) він попередив начальника комплексу №10 ОСОБА_6, щоб він не давав згоди на час його хвороби на призначення виконуючого обов'язки начальником відділу №4 ОСОБА_8, в зв'язку з втратою ним довіри. Також він просив ОСОБА_6 надати згоду любому другому працівнику відділу №4. На час його відпустки тимчасової непрацездатності було призначено виконуючого обов'язки начальника відділу №4 ОСОБА_8 02.12.11 року йому було закрито лікарняний з обов'язком стати до роботи 03.12.11року. Таким чином він на лікарняному (період тимчасової непрацездатності) знаходився з 14.11.11 року по 02.12.11 року. Оскільки 3 та 4 грудня вихідні за календарем, він особисто пішов на підприємство 05.12.11 року для закриття лікарняного. З'явившись до свого кабінету о десятій ранку, не дивлячись на те що він у відпустці, він вирішив закінчити роботу, яку особисто виконував до лікарняного, та був змушений її закінчити особисто (проаналізував договір який йому принесли по справі підприємства №1-44-11, та завізував його, зробивши окремі заперечення, підписав відповідь на запит прокуратури, яке зареєстрував у канцелярії підприємства за №4/8314 від 05.12.11 року та надав його у прокуратуру Красногвардійського району, про що свідчить штамп прокуратури від 05.12.11року. Також, він підписав (закрив) лікарняний у начальника комплексу 10 ОСОБА_6, та здав його до табельної підприємства, яке нарахувало та сплатило кошти. Надалі, працюючи на своєму робочому місці (кабінеті), до нього зайшли працівники його підприємства, і в усній формі повідомили, що між ним та відповідачем були припинені трудові відносини і його звільнено з 30.11.2011 року. Для перевірки інформації він визвав свого підлеглого ОСОБА_8 З телефонної розмови з кадрами підприємства він дізнався, що його звільнено з підприємства 30.11.11р, з ним треба провести повний розрахунок, і що розпорядження про надання щорічної чергової відпустки з 01.12.11р по 30.12.11р скасовано. Тільки 6 грудня 2011 року відділом кадрів підприємства мені офіційно надали копії наказів №2204 від 21.11.11р та № 3105к від 30.11.11р, про що він особисто розписався та йому видана трудова книжка з записом про його звільнення. Повідомляючи про його звільнення, йому не було роз'яснено про підстави на видачу наказів про звільнення. Вважає, що накази ДП КБ «Південне»ім. М.К.Янгеля від 21.11.11р №2204 та № 3105к від 30.11.11р не відповідають діючому законодавству України «Про працю». Крім того, позивач вважає, що незаконними діями відповідача йому спричинено і моральну шкоду. Незаконні дії відповідача, що спричинили моральну шкоду, виразилась в тому, що ділова репутація (авторитет) позивача на підприємстві - підірвана, (з самого початку і по день звільнення він направляв усі зусилля на підняття авторитету юридичної служби підприємства) - це явилось основним фактором погіршення стану його здоров'я, яке усугубило його стан до депресивного. Замість того щоб находитись у відпустці з 01.12.11р по 30.112.11р, відпочивати та проходити лікування, а потім приступити до виконання обов'язків, він вимушений відказатись від цього та направляти свої зусилля на збір доказів та захист свого порушеного права, а також паралельно з цим на період розгляду судової справи шукати терміново роботу (роботу, яку ним втрачено, є авторитетна та престижна, оскільки це підприємство відомо у всьому світі), яка буде єдиним джерелом існування його родини. На його утриманні знаходяться дві дитини: студентка денного навчання за державні кошти та школяр. Проходження лікування на період судового розгляду, а також іншого захисту порушеного права не можливо, оскільки він повинен збирати докази та захищати свої порушені права. Ні медичний заклад який обслуговує підприємство відповідача, ні профком підприємства, в зв'язку з його звільненням, не можуть надати йому путівку на лікування по пільговим цінам. Виходячи з цього моральну шкоду він оцінюю у розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень). На підставі викладеного ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

В січні 2012 року Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К. Янгеля»збитки у сумі 975925,48 грн., звільнити ДП «КБ «Південне»від сплати судового збору на підставі п.1 ч.І ст. 5 Закону України «Про судовий сбір». В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначено на те, що звільнений згідно наказів ДП «КБ «Південне»від 21.11.11 р. № 2204 та від 30.11.11 р. № 3105к начальник договірно-правового відділу № 4 ОСОБА_1 в період роботи на підприємстві скоїв ряд діянь, які за думкою Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К. Янгеля»є протиправними. На протязі роботи в ДП «КБ «Південне»ОСОБА_1 в робочий час займався підприємницькою діяльністю, здійснюючи за довіреністю представництво сторонніх фірм у господарських судах, що підтверджується рішеннями судів, які є у вільному доступі у мережі Інтернет: Справа № 32/116-07 від 27.03.2007 р., від 10.04.2007 р., від 12.06.2007 р.; Справа № 28/163-07 від 25.10.2007 р., від 28.02.2008 р.; Справа № 15/2-10 від 21.12.2010 р.; Справа № 5005/1752/2011 від 24.02.2011 р.; Справа №5005/1253/2011 від 24.02.2011 р., від 15.03.2011 р., від 29.03.2011 р., від 19.05.2011 р.; Справа № 21/5005/6191/2011 від 26.05.2011р.; копії судових рішень додаються. У відповідності до ст. 246 ЦК України ОСОБА_1, на підставі довіреностей виданих йому ТОВ «Ауді-Центр «КВАТРО», ТОВ «Строительное управление 77», ТОВ «Атомстроймеханизация»здійснював представництво цих підприємницьких товариств у судах та захищав їх інтереси: ТОВ «Ауді-Центр «КВАТРО»(код ЕДРПОУ 32633373, адреса:

53032, Дніпропетровська обл., Криворізький район, с. Вільне, вул. Кировоградське

шосе, 3; р/р № 26009301148454 у філії «Центральне-міське відд. ПІБ

КР.Ріг.ДН.Обл.», МФО 305493); ТОВ «Строительное управление 77»(код ЕДРПОУ 31828588, адреса: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична,15); ТОВ «Атомстроймеханизация» (код ЕДРПОУ 34512608, адреса: 49070, м.Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, 6, р/р 26005059193100 у АКІБ «УркСіббанк»м. Харків, МФО 351005). Вказані підприємницькі товариства, згідно ст. 80 ЦК України, є юридичними особами. Таким чином є підстави вважати, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з вищевказаними товариствами, приховуючи свою діяльність від керівництва ДП «КБ «Південне». Працюючи на Державному підприємстві «КБ «Південне»на посаді начальника договірно-правового відділу № 4 та отримуючи заробітну платню за 8 (восьми) часовий робочий день, він одночасно, без оформлення адміністративної відпустки, представляв та захищав інтереси інших підприємницьких товариств у судах, при цьому отримував заробітну плату, як від ДП «КБ «Південне»так і від цих товариств, що є порушенням діючого законодавства. Відповідно до п. 4 Постанови КМ України від 03.04.1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»не мають права працювати за сумісництвом керівники державних підприємств установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій та їх заступників). ОСОБА_1 працював у ДП «КБ «Південне»на посаді начальника відділу і саме на нього розповсюджується ця заборона. Держава законодавчо передбачила, що працівник, який знаходиться на посаді начальника відділу державного підприємства, зобов'язаний у робочий час концентрувати усі свої професійні знання, досвід, енергію та направляти їх на як найкраще виконання завдань покладених на підпорядкований йому відділ. ОСОБА_1, маючи юридичну освіту, свідомо порушував вказану норму і як наслідок не мав достатнього часу на виконання своїх прямих посадових обов'язків начальника договірно-правового відділу ДП «КБ «Південне». Підприємницька діяльність ОСОБА_1 у робочий час призвела до значних втрат у вирішенні доручених йому службових питань. Так, на протязі тривалого часу він не контролював хід стягнення службою судових приставів РФ грошей у розмірі 121151 доларів США та 36562 рублів на користь ДП «КБ «Південне»за виграну у 2004 році справу № А41- К1 - 10034 /03. Згідно резолюції накладеної керівництвом підприємства у 2004 році на Рішенні Арбітражного суду Московської області, на начальника договірно-правового відділу ОСОБА_1 було покладено обов'язок контролювати процес стягнення з ТОВ «Вєтрова енергія і техніка»грошей, яку здійснювала служба судових приставів РФ. На протязі всієї своєї роботи у ДП «КБ «Південне»начальник договірно-правового відділу ОСОБА_1 належним чином не виконував покладений на нього обов'язок з цього питання. Зазначене підтверджується тим, що ніяких скарг по своєчасному виконанню судового рішення до служби судових приставів РФ з грудня 2005 р. по жовтень 2007 р. не надсилалось. Від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську до ДП «КБ «Південне»неодноразово надходили листи, щодо необхідності повернення коштів з-за кордону. Останнє попередження було наступного змісту: «... відповідно до п.1.1. «Порядку ...»у випадку з відсутності руху щодо зменшення суми дебіторської заборгованості СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську на виконання своїх функцій, передбачених п.2.1. Порядку, має право надати пропозицію про застосування статті 37 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність»зі змінами та доповненнями, а саме тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, або індивідуальний режим ліцензування.»Таким чином, для ДП «КБ «Південне»було першочергове завдання повернути кошти, які були присуджені судовим рішення для закриття питання про застосування до підприємства санкцій по тимчасовому зупиненню зовнішньоекономічної діяльності або індивідуального режиму ліцензування. ОСОБА_1 про ці листи знав, але не усвідомлював усієї відповідальності та легковажно відносився до свої обов'язків, займаючись своїми справами у робочий час, як це зазначалось вище. У серпні 2011 року на письмовий запит ОСОБА_1 до служби судових приставів РФ отримано відповідь, що виконавче провадження загублено. Так, неспроможність ОСОБА_1 виконати належним чином покладені на нього обов'язки щодо контролю щодо повернення валютних цінностей призвело до того, що в тому разі і з цих підстав йому не було подовжено контракт. Після його звільнення, 28.12.2011 р. Арбітражним судом Московської області було винесено Ухвалу про відмову у видачі дублікату виконавчого листа, що є підставою для застосування до ДП «КБ «Південне»ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Станом на 20.01.2012 р. збитки ДП «КБ «Південне»складають 121151 доларів США та 36562 рублів, що за курсом Національного банку України становить відповідно 966784,98 грн. та 9140,50 грн., а разом складає 975925,48 грн. (дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять грн. 48 коп.). Таким чином ДП «КБ «Південне»вважає, що з вини ОСОБА_1 через його недбале ставлення до своїх посадових обов'язків ДП «КБ «Південне»не отримало грошей, які були присуджені Арбітражним судом Московської області у 2004 році, у зв'язку з чим і звернулося із зустрічною позовною заявою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. У зустрічному позові ДП «КБ «Південне»просив відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ДП «КБ «Південне»ОСОБА_2 зустрічний позов підтримав у повному обсязі і просив його задовольнити, а в задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ДП «КБ «Південне» задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03 червня 2004 року між Державним конструкторським бюро «Південне»в особі Генерального конструктора-Генерального директора ДКБ «Південне» Конюхова С.М. та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір № 85 строком дії з 03 червня 2004 року по 31 грудня 2004 року. Даний строковий трудовій договір було підписано сторонами 02 червня 2004 року.

Наказом ДКБ «Південне»від 30.11.2004 року № 2443к ОСОБА_1 було продовжено строк роботи згідно строкового трудового договору до 30.11.2005 року (Т.1 а.с. 4), про що є заява про продовження строкового договору на 2005 рік, підписана ОСОБА_1 (Т.1 а.с. 112). Службовою запискою від 16.11.2005 року за вих..№ 4/830 на ім'я Генерального конструктора ДКБ «Південне»ОСОБА_1 було висловлено прохання продовження дії укладеного з ним строкового договору на 2 роки (Т.1 а.с. 114), на підставі чого 25.11.2005 року ДКБ «Південне»було винесено наказ № 2395к про продовження строку роботи ОСОБА_1 до 30.11.2007 року, по строковому трудовому договору, в тому ж відділі на тій самій посаді (Т.1 а.с. 115). Наказом ДКБ «Південне»від 22.11.2007 року № 2809к ОСОБА_1 продовжено строк роботи до 28.11.2011 року, по строковому трудовому договору, в тому ж відділі на тій самій посаді (Т.1 а.с. 117), про що є відповідна заява від ОСОБА_1 про продовження строку роботи (Т.1 а.с. 116). Згідно із заявою ОСОБА_1 від 16.10.2008 року вих. №4/88 про продовження строкового трудового договору №85 від 03.06.2004 року по 28.11.2011 року (Т.1 а.с. 118), 21.11.2008 року ДКБ «Південне»було видано наказ № 2490к про продовження строку роботи ОСОБА_1 до 30.11.2009 року, по строковому трудовому договору, в тому ж відділі на тій самій посаді (Т.1 а.с. 119). Згідно з наказом ДКБ «Південне»від 26.11.2009 року № 2854к ОСОБА_1 продовжено строковий трудовий договір по 30.11.2010 року в тому ж відділі на тій самій посаді (Т.1 а.с. 121) на підставі заяви ОСОБА_1 від 22.10.2009 року вих..4/105юр (Т.1 а.с. 120). А відповідно до заяви ОСОБА_1 про продовження трудового договору, діючого до 30.11.2010 року на строк до 31.12.2011 року (Т.1 а.с. 122) , ДКБ «Південне»було видано наказ № 2755к від 30.11.2010 року про продовження ОСОБА_1 строкового трудового договору по 30.11.2011 року в тому ж відділі на тій самій посаді (Т.1 а.с. 123).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що між Державним конструкторським бюро «Південне»та ОСОБА_1 було укладено строковий трудовий договір, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України, яка регламентує можливість укладання трудового договору на визначений строк, за погодженням сторін. Крім того, закон не обмежує сторін у праві переукладати строкові трудові договори згодом та визначати строк їх дії.

Як вбачається з матеріалів справи, факт укладення трудового договору на певний строк між ОСОБА_1 та ДКБ «Південне»відображений як у вищевказаних заявах ОСОБА_1 про продовження строку роботи за строковим трудовим договором, так і в наявних в матеріалах справи наказах ДКБ «Південне»про продовження терміну дії строкового трудового договору №85 між ОСОБА_1 та ДКБ «Південне». Особливість строкового трудового договору № 85 від 03.06.2004 року та його відмінність від безстрокового договору ОСОБА_1 усвідомлював та погоджувався з його умовами при підписанні 02.06.2004 року, та при подальшому його переукладенні, починаючи з 30.11.2004 року на підставі своїх заяв, починаючи з 30 листопада 2004 року по 30 листопада 2010 року чітко усвідомлював, що з ним переукладається строковий трудовій договір № 85, укладений 03 червня 2004 року.

Відповідно до ст.. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, в задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання не дійсними умови трудового договору між ОСОБА_1, та Державним підприємством Конструкторським бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля, які погіршили його становище, порівняно з законодавством України «Про працю», а саме: службову записку «з проханням продовження трудового договору на 2005 рік»без номеру, дати , підпису та без назви ПІБ особи та її посади; наказ від 30.11.04р №2443к відносно ОСОБА_1; службову записку на керівника підприємства від 16.11.05р №4/830 «про продовження терміну дії мого контракту на 2 роки»; наказ від 25.11.05р №2395к відносно ОСОБА_1; заяву на керівника від 16.10.08р №4/88 «про продовження терміну договору на невизначений строк»; наказ від 21.11.08р №2490к відносно ОСОБА_1; заяву «про продовження договору від 22.10.09р №4/105юр»; наказ від 26.11.09р № 2854к відносно ОСОБА_1; заяву на керівника підприємства без дати та номеру «про продовження терміну договору до 31.12.11р» ; про визнання факту існування між ним -ОСОБА_1 та Державним підприємством Конструкторським бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля, безстрокового трудового договору, починаючи з 01.01.2005 року та про визнання факту існування між ним -ОСОБА_1 та Державним підприємством Конструкторським бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля, безстрокового трудового договору, починаючи з 01.01.2005 року, слід відмовити у зв'язку із пропуском строків, установлених статтею 233 КЗпП України, а саме 3-х місяців з дня, коли ОСОБА_1 дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права . Із заявою про поновлення цього строку у зв'язку із пропуском його з поважних причин ОСОБА_1 до суду не звертався.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання наказів про припинення з ним трудових відносин та про його звільнення незаконними також не підлягають задоволенню, оскільки правове становище працівників, що уклали строкові трудові договори, відрізняється тим, що працівник, який уклав строковий трудовий договір, підлягає звільненню по закінченню обумовленого цим договором строком на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, при цьому звільнення провадиться за наказом роботодавця без заяви працівника та без попереднього його повідомлення про майбутнє звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДП КБ «Південне»у зв'язку із закінченням 30.112011 року строкового трудового договору, укладеного з начальником відділу 4 ОСОБА_1 видало наказ від 21.11.2011 року № 2204 про припинення трудових відносин з начальником відділу 4 ОСОБА_1, проведення з ним повного розрахунку та звільнення з 30.11.2011 року. Даний наказ повністю узгоджується з приписами ч.1 п. 2 ст. 36 КЗпП України, якою зазначено що підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення. Цим же наказом було скасовано розпорядження про надання чергової щорічної відпустки ОСОБА_1 с 01.12.2011 року по 30.12.2011 року.

В матеріалах справи міститься копія листка непрацездатності ОСОБА_1, виписаного ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №6», відповідно до якого ОСОБА_1 з 14.11 2011 року по 02.12.2011 року перебував на лікарняному з діагнозом «гострий орхоепідідіміт зліва», і, на дану обставину ОСОБА_1 посилається як на обставину, яка обґрунтовує його вимоги. Проте, звільнення ОСОБА_1 відбулося в силу закінчення строку трудового договору, а на ці правовідносини не поширюється ч. 3 ст. 40 КЗпП України, яка передбачає заборону звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, оскільки така заборона можлива лише у разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця.

Наказом ДКБ «Південне»від 30.11.2011 року № 3105к про припинення трудового договору, ОСОБА_1, начальника договірно-правового відділу 4, звільнено у зв'язку із закінченням строкового трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України (Т.1 а.с. 23) та на підставі цього 30.11.2011 року внесено запис № 26 в його трудову книжку (Т.1 а.с. 25). Таким чином, видання даного наказу про звільнення у зв'язку із закінченням строкового трудового договору повністю відповідає вимогам чинного законодавства про працю, не зважаючи на те, що звільнення ОСОБА_1 відбулося в період його тимчасової непрацездатності.

Крім того, при звільненні з ОСОБА_1 було повністю проведено розрахунок по заробітній платі та виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку, що підтверджується розрахунком відпустки (Т.1 а.с.128) та розрахунковим листом за листопад 2011 року на ім'я ОСОБА_1 (Т.1 а.с.130) та узгоджується з приписами ст. ст. 47, 116 КЗпП України.

А також, на вимогу ч. 1 ст.47 КЗпП України та відповідно до п.4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 на адресу ОСОБА_1 01.12.2011 року було направлено повідомлення про необхідність прибуття до відділу кадрів Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля за отриманням трудової книжки у зв'язку зі звільненням з підприємства (Т.1 а.с. 129).

Таким чином вище викладене свідчить про те, що Відповідачем за первісним позовом було проведено всі необхідні дії, відповідно до чинного законодавства, які свідчать про припинення трудових відносин з ОСОБА_1, тим самим, відповідно до ст.. 39-1 КЗпП України відсутні підстави визнання факту продовження та існування між ОСОБА_1 та Державним підприємством Конструкторським бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля, безстрокового трудового договору, після його звільнення з 30.11.2011 року.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказів від 21.11.11р №2204 та від 30.11.11р №3105к Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля, як не законних з моменту їх прийняття; про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника договірно-правового (юридичного) відділу №4 Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля з 30.11.11р., тобто з моменту незаконного звільнення; про стягнення на його користь з Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі 10445 грн. з 01.12.11р по 31.12.11р, а з 01.01.12р і по день винесення рішення судом по суті - середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 11020 грн. з урахуванням підвищення посадових окладів на підприємстві на 25%, які підвищені, починаючи з 01.01.12 року наказом від 24.12.11р №2448, а також про визнання факту чергового продовження та існування між ним ОСОБА_1 та Державним підприємством Конструкторським бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля, безстрокового трудового договору, після його звільнення з 30.11.2011 року і зобов'язання Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля нарахувати та сплатити відрахування до пенсійного фонду України за період вимушеного прогулу починаючи з 01.12.11р по день винесення рішення судом по суті на заробітну плату ОСОБА_1 -задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь з Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля моральної шкоди у розмірі 3 877 040 грн., то вони також задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні не доведено наявність порушення з боку Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля законних прав ОСОБА_1

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля спростувати відносно нього недостовірну інформацію, таким же способом, яким вона була поширена, а саме: недостовірну інформацію в тому, що він працюючи на підприємстві, займався підприємницькою діяльністю та отримував заробітну плату від інших юридичних осіб, у тому числі і за сумісництвом, і що так названа його підприємницька діяльність призвела до значних втрат у вирішенні доручених підприємством йому питань. Зокрема він не контролював хід стягнення службою судових приставів РФ на користь відповідача у розмірі 121 151 доларів США і через це він наніс ДП КБ «Південне»ім.М.К.Янгеля збитки. Що «Сумнівна діяльність ОСОБА_1 накладає тінь на авторитет та ділову репутацію Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля», також не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи зазначені позовні вимоги є уточненням до позову ОСОБА_1, наданими 02 лютого 2012 року після того, як Державне підприємство Конструкторське бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля»надало суду заперечення проти позову ОСОБА_1 від 04.01.2012 та від 20.01.2012 року, подані до суду 05.01.2012 року та 23.01.2012 року відповідно, а також звернулося до суду із зустрічною позовною заявою від 20.01.2012 року, яка прийнята судом до спільного розгляду ухвалою від 23.01.2012 року, і в яких, на думку ОСОБА_1, поширює про нього вищевикладену недостовірну інформацію.

Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе, що узгоджується і зі ст.. 277 ЦК України.

Проте, відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред'явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Таким чином, інформація, викладена у запереченнях Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля»проти позову ОСОБА_1 від 04.01.2012 та від 20.01.2012 року, а також у зустрічній позовній заяві Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля»від 20.01.2012 року не підпадає під категорію недостовірної інформації, оскільки ця інформація була визначена підставою пред'явленого зустрічного позову і стосувалася його предмета, а також була доказом у справі і, тим самим, не може виступати предметом судового захисту права на спростовування недостовірної інформації.

Зустрічні позовні вимоги Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне»ім.М.К.Янгеля» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К. Янгеля» збитків у сумі 975925,48 грн. у зв'язку з тим, що ДП «КБ «Південне»з вини ОСОБА_1 через його недбале ставлення до своїх посадових обов'язків ДП «КБ «Південне»не отримало грошей, які були присуджені Арбітражним судом Московської області у 2004 році також не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.

А відповідно до ст.. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 КЗпП України.

В судовому засіданні не встановлено наявності умов, передбачених чинним КЗпП України для покладення на ОСОБА_1 матеріальної відповідальності за шкоду Державному підприємству Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля». Крім того, зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що мова йде про не отримані ДП КБ «Південне»гроші, присуджені Арбітражним судом Московської області, що, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 130 КЗпП України можна віднести до категорії нормального виробничо-господарського ризику, і, тим самим, відповідальність за шкоду, в даному випадку, у працівника не настає.

А також, посилання Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне»ім. М.К.Янгеля»у зустрічній позовній заяві на п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України як на підставу своїх вимог про стягнення з ОСОБА_1 збитків у сумі 975925,48 гривень не обґрунтоване і не доведено матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.. 32 Конституції України, ст.. 277 ЦК України, ст. ст.. 23, 36, 39-1, 40, 47, 116, 130, 134, 138 КЗпП України, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, ст. ст. 3, 11, 15, 60, 107, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО «ПІВДЕНЕ»ІМ. М.К. ЯНГЕЛЯ», третя особа: ДЕРЖАВНЕ КОСМІЧНЕ АГЕНСТВО УКРАЇНИ про скасування наказів, поновлення на роботі, про оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, визнання недійсними умови трудового договору, визнання факту існування безстрокового трудового договору, зобов»язання нарахувати та сплатити відрахування до Пенсійного фонду України, зовоб»язання спростувати недостовірну інформацію - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО «ПІВДЕНЕ»ІМ. М.К. ЯНГЕЛЯ»ДО ОСОБА_1 про стягнення суми збитків - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги. Якщо рішення було постановлено без виклику особи, які його оскаржують, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.Ю.Ткаченко

СудКрасногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення12.06.2012
Оприлюднено18.01.2013
Номер документу28353389
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-4020/11

Ухвала від 03.09.2021

Цивільне

Сєвєродонецький міський суд Луганської області

Олійник В. М.

Постанова від 25.04.2019

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Агєєв О. В.

Ухвала від 28.03.2019

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Агєєв О. В.

Ухвала від 26.03.2019

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Агєєв О. В.

Ухвала від 25.02.2019

Цивільне

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Гусинський М. О.

Ухвала від 02.08.2011

Цивільне

Кіровський районний суд м.Кіровограда

Павелко І. Л.

Ухвала від 12.01.2017

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Маріуполя

Шатілова Л. Г.

Рішення від 25.01.2012

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Шинкар А. О.

Ухвала від 23.05.2011

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Кихтюк Р. М.

Ухвала від 12.08.2011

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Маріуполя

Чмель О. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні