45/319
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.11.06 р. Справа № 45/319
запозовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал – Імпекс”,
ЄДРПОУ 31567656, м. Київ
до відповідача: Державного підприємства „Селидіввугілля”, ЄДРПОУ 33426253,
м. Селидове
про стягнення 543 521 грн. 16 коп.
Суддя Б.Д. Плотніцький
при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.
Представники:
Від позивача: Несвіт Р.М. – довір.
Від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Арсенал - Імпекс”, м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове, про стягнення заборгованості у сумі 543 521 грн. 16 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання належним чином відповідачем своїх зобов'язань, передбачених договорами №04/10-03 від 28.10.2003р. та №3-о від 21.01.2004р., в частині повної та своєчасної оплати поставного обладнання та поставки вугілля, акти звірок взаєморозрахунків, банківські виписки , рахунки – фактури, накладні та рахунки.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив не надав, позов не оскаржив. Про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.
Згiдно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
28.10.2003р. між ДВАТ „Шахта ім.Д.С. Коротченко” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Арсенал – Імпекс” був укладений договір за №04/10-03.
Правонаступником Державного Відкритого акціонерного товариства „Шахта ім.Д.С. Коротченко” є Державне підприємство „Селидіввугілля”, м.Селидове, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача в судових засіданнях.
Згідно з умовами вказаного договору відповідач за цим позовом зобов'язався поставляти позивачу протягом 2003р. вугільну продукцію, марочний склад, об'єм поставки і якість якої узгоджується сторонами та оформлюється окремими додатками, які є невід'ємною частиною цього договору.
Позивач зобов'язався приймати продукцію, що поставляється та сплачувати її вартість.
Позивачем за цим позовом була здійснена передоплата по договору №04/10-03 від 28.10.2003р у сумі 507 000 грн. 00 коп.
Згідно з накладними №1 від 31.12.2003р. та 27.01.2004р. відповідачем була поставлена вугільна продукція – вугілля ГР 0200 у кількості 123 тони по 78,80 грн. за 1 тону на загальну суму 13 146 грн. 84 коп.
Актом звірки розрахунків від 01.10.2004р. ДВАТ „Шахта ім.Д.С.Коротченко” підтверджена наявність заборгованості перед позивачем у сумі 493 853 грн. 16 коп. за недопоставлену вугільну продукцію.
21.01.2004р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки за №3-о.
За умовами цього договору зобов'язаний поставити,а відповідач прийняти та сплатити вартість товару, найменування, кількість поставки, ціна та якість якого додатково узгоджується сторонами та оформлюється окремими додатковами до договору, які є невід'ємною його частиною.
На виконання умов вказаного договору позивачем на адресу відповідача була поставлена продукція по накладній №02 від 05.02.2004р. на суму 49 668 грн. 00 коп.
На суму 49 668 грн. 00 коп. позивачем був виставлений рахунок 302 від 05.02.2004р., який з боку відповідача був залишений без сплати.
Актом звірки взаєморозрахунків заборгованість у сумі 49 668 грн. 00 коп. ДВАТ „Шахта ім.Д.С.Коротченко” підтверджена.
27.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Арсенал – Імпекс” та Державним підприємством „Селидіввугілля” підписаний акт звірки взаємних розрахунків.
Даним актом відповідачем за цим позовом підтверджена наявність перед позивачем заборгованості у сумі 543 521 грн. 16 коп.
Позивачем на адресу ДП „Седидіввугілля” направлена претензія №56 від 05.09.2006р. з вимогою про сплату заборгованості у сумі 543 521 грн. 16 коп., яка з боку останнього залишена без задоволення.
За таких підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 543 521 грн. 16 коп.
Відповідач заперечень проти позову не надав, у судові засідання не з'являвся.
Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини по договору 04/10-03 від 28.10.2003р. продовжували існувати після набрання чинності цим Кодексом) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договором №04/10-03 від 28.10.2003р. було встановлено, що оплата продукції здійснюється прямим банківським переводом на розрахунковий рахунок відповідача протягом 10 календарних днів з дати відвантаження (п.5.1).
Одночасно, даним договором не була заборонена передоплата.
Як встановлено судом, позивачем в рахунок виконання договору №04/10-03 від 28.10.2003р. була здійснена передоплата у сумі 507 000 грн. 00 коп.
Факт отримання передоплати з боку відповідача не заперечується.
У відповідності з накладними №1 від 31.12.2003р. та 27.01.2004р. відповідачем була поставлена позивачу вугільна продукція – вугілля ГР 0200 у кількості 123 тони по 78,80 грн. за 1 тону на загальну суму 13 146 грн. 84 коп.
Таким чином, сплачена вугільна продукція на суму 493 853 грн. 16 коп. відповідачем позивачу поставлена не була.
По договору поставки №3-о від 21.01.2004р. відповідач повинен сплатити вартість поставленого йому товару прямим банківським перерахуванням на розрахунковий рахунок позивача протягом 20 календарних днів з моменту надання документів (пп.5.1.1 п.5.1 договору).
При цьому, відповідачу була дозволена передоплата за товар (пп.5.1.2, п.5.1 договору).
Як було встановлено судом, по накладній №02 від 05.02.2004р. позивачем була поставлена відповідачу продукція (ланцюг 18*64-С в складі конвеєра СП202 та роликоопора РЛ-100) на суму 49 668 грн. 00 коп.
Товар, що визначений в накладній, з боку відповідача був отриманий, що підтверджується відміткою про отримання та підписом на вказаній накладній.
05.02.2004р. позивачем на суму 49 668 грн. 00 коп. був виставлений рахунок №02, який з боку відповідача залишений без сплати.
Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів всупереч умовам договору та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України відповідач не виконав.
Актом звірки розрахунків від 27.04.2006р., копія якого наявна в матеріалах справи, Державне підприємство „Селидіввугілля” підтвердило наявність заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальнстю „Арсенал – Імпекс” у сумі 543 521 грн. 16 коп.
Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 543 521 грн. 16 коп.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 543 521 грн. 16 коп. підлягають задоволенню.
Судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Арсенал - Імпекс”, м. Київ, до Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове, про стягнення заборгованості у сумі 543 521 грн. 16 коп., задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арсенал - Імпекс”, м. Київ заборгованість у сумі 543 521 грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5 435 грн. 21 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення прийняте в судовому засіданні 21.11.2006р.
Суддя Плотніцький Б.Д.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 284018 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Плотніцький Б.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні