Рішення

від 28.12.2012 по справі 2-724/11

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-724/11

Провадження № 2/0915/79/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої -судді Хоминець М.М.

з участю секретарів Ленчук В.І., Гундич Г.В.

представників сторін -адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Ямницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, частково недійсним рішення сільської ради, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Ямницької сільської ради про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 12.05.2011 р. звернувся у суд з позовом до відповідачів -ОСОБА_4, Ямницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, частково недійсним рішення сільської ради, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_4 16.08.2011 р. пред'явила позов до ОСОБА_3 і Ямницької сільської ради про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 01.09.2011 р. обидва позови об'єднані в одне провадження.

Свої вимоги позивач за первісним позовом ОСОБА_3 обґрунтовував тим, що 17.12.1988 р. згідно договору купівлі-продажу, посвідченого секретарем Ямницької сільської ради та зареєстрованого у виконкомі сільської ради за № 80, він купив у ОСОБА_5 житловий будинок по вул. Галицька, 44 в с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області. Наказом № 134-13 від 20.07.1988 р. овочево-молочного радгоспу «50-річчя Жовтня»від присадибної ділянки ОСОБА_5 відрізано 0,07 га та закріплено цих 0,07 га присадибної земельної ділянки за позивачем у зв'язку з купівлею будинку. На підставі рішення Ямницької сільської ради від 22.10.2007 р. він виготовив технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення ОСГ, рішенням ради від 14.05.2008 р. були затверджені уточнені площі земельних ділянок, які передаються у власність, 20.04.2010 р. він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Галицька, 44 в с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області. При виготовленні технічної документації на земельну ділянку йому стало відомо, що відповідачка ОСОБА_4 захопила частину його земельної ділянки в розмірі 0,0175 га та встановила огорожу. При передачі у власність відповідачці 0,0175 га наданої позивачу земельної ділянки Ямницька сільська рада грубо порушила права позивача та вимоги ч.5 ст.116 ЗК України, оскільки вказана земельна ділянка у встановленому законом порядку в позивача не вилучалась. Просив визнати недійсними виданий відповідачці державний акт на право приватної власності на землю П-ІФ № 029454 від 05.03.1998 р, рішення Ямницької сільської ради від 05.12.1997 р. у частині передачі відповідачці у приватну власність спірної земельної ділянки площею 0,0175 га, що входить у передану їй у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування будинку площею 0,2051 га; зобов'язати відповідачку демонтувати незаконно встановлену огорожу і не чинити перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою.

Свої вимоги позивачка за другим позовом ОСОБА_4 обґрунтовувала тим, що рішенням Ямницької сільської ради Тисменицького району від 03.12.1993 р. їй безоплатно передано у приватну власність 0,19 га присадибної земельної ділянки та 0,17 га для особистого підсобного господарства. У зв'язку з відсутністю можливості на той час видати державний акт їй було видано план зовнішніх меж земельної ділянки як тимчасовий документ. Рішенням ради від 05.12.1997 р. затверджені уточнені площі земельних ділянок, переданих їй у приватну власність, а саме 0,2051 га для будівництва та обслуговування будинку і 0,24 га для ведення ОСГ, а всього 0,4451 га, межі земельної ділянки винесені в натурі. На підставі вказаного рішення вона 05.03.1998 р. отримала державний акт П-ІФ № 029454, що зареєстрований за № ІФ 13-43-2/513. Її сусідом по земельній ділянці є відповідач ОСОБА_3, так як 17.12.1988 р. між її чоловіком ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу будинку по вул. Галицька, 44 в с. Ямниця. При купівлі будинку відповідач знав про те, що сад, який поряд з будинком, який входить до складу її присадибної земельної ділянки, продажу не підлягає; відповідач погодився з цим і до цього часу ніяких претензій до саду не мав. На підставі рішення Ямницької сільської ради від 22.10.2007 р. він виготовив технічну документацію, а 20.04.2010 р. отримав оспорюваний державний акт на земельну ділянку 0,07 га, у яку входить частина належного їй на праві власності саду. При проведенні обміру земельної ділянки відповідача у процесі виготовлення ним технічної документації були порушені вимоги Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів, відповідно до якої межі земельних ділянок відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами, оскільки обмір проводився у її відсутності як суміжного власника земельної ділянки та не узгоджувався з межею приватизованої нею присадибної земельної ділянки. Вона не погоджувала відповідачу межі земельної ділянки, підпис на плані земельних ділянок і акті встановлення меж в натурі не її. Про наказ радгоспу від 20.07.1988 р., на який посилався ОСОБА_3, згідно якого від присадибної ділянки ОСОБА_5 відрізано 0,07 га та закріплено цих 0,07 га присадибної земельної ділянки за ОСОБА_3 у зв'язку з купівлею будинку, їй нічого невідомо. Сад, який вона приватизувала ще у 1998 р., відгороджений від господарства відповідача огорожею, яка давно там встановлена, садом постійно користувалась і продовжує користуватись позивачка. Оскільки державний акт відповідача виготовлений з помилками при проведенні геодезичних вимірювань, у державний акт включена частина земельної ділянки -саду, яка була раніше нею приватизована, без її погодження меж земельної ділянки, просила визнати недійсним виданий відповідачу державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 812060 від 20.04.2010 р.

Представники позивача за первісним позовом у судовому засіданні цей позов підтримали і просили його задовольнити, при цьому уточнили площу спірної земельної ділянки згідно проведеного за ухвалою суду обміру, яка складає 0,0164 га. Позов ОСОБА_4 не визнали і пояснили, що за ОСОБА_3 згідно наказу радгоспу від 20.07.1988 р. закріплено 0,07 га земельної ділянки, якою раніше користувався ОСОБА_5; цей наказ затверджений рішенням виконкому Ямницької сільської ради № 35 від 28.07.1988 р. З цього часу ОСОБА_3 користується земельною ділянкою, сплачує за неї земельний податок; ОСОБА_5 -покійний чоловік ОСОБА_4 погодив ОСОБА_3 технічну документацію, поставивши свій підпис. Коли ОСОБА_3 почав переносити огорожу (металеві стовпчики, між якими була натягнута сітка), ОСОБА_4 заперечувала, а потім встановила огорожу на старому місці. Просили у позові ОСОБА_4 відмовити.

Позивачка за другим позовом та її представник у судовому засіданні цей позов підтримали і просили його задовольнити; первісний позов не визнали і пояснили, що ні вона, ні її покійний чоловік ОСОБА_5 не погоджував ОСОБА_3 межі земельної ділянки, підпис не його; крім того, її чоловік помер у листопаді 2008 р., а технічна документація виготовлялась ОСОБА_3 у 2009 р. Огорожу, яку ОСОБА_3 просить демонтувати, встановили ще батьки її чоловіка. У червні 2010 р. ОСОБА_3 захопив 16 м її саду і самовільно переставив огорожу, яку комісія сільської ради зобов'язала його поставити на попереднє місце. ОСОБА_4 у 1998 р. приватизувала присадибну земельну ділянку, в яку входить спірна земельна ділянка -частина саду, при цьому ОСОБА_3 погодив їй межі земельної ділянки як суміжний землекористувач. Оскільки з 1998 р. ОСОБА_3 знав про те, що спірна земельна ділянка приватизована нею, а з позовом до суду звернувся лише у травні 2011 р., просили застосувати позовну давність і відмовити у первісному позові за спливом позовної давності.

Представник відповідача за двома позовами -Ямницької сільської ради у судовому засіданні поклався на розгляд суду при вирішенні заявлених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позовів, пояснив, що остання приватизувала свою присадибну земельну ділянку в 1998 р., скарг зі сторони ОСОБА_3 щодо порушення меж не було. У останні судові засідання представник відповідача не з'явився, у поданій суду заяві просив закінчувати розгляд справи у його відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов не підлягає до задоволення, а другий позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що основним предметом спору по даній справі є право власності на спірну земельну ділянку площею 0,0164 га, яка знаходиться між господарствами сторін в с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області згідно виготовленого ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою»плану земельних ділянок (а.с.182). Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 є власником будинковолодіння № 44 по вул. Галицька в с. Ямниця і присадибної земельної ділянки за цією адресою, позивачка за другим позовом ОСОБА_4 -власником будинковолодіння № 6 у пров. Молодіжний в с. Ямниця та присадибної земельної ділянки.

Судом встановлено, що згідно укладеної між покійним чоловіком ОСОБА_4 -ОСОБА_5 та ОСОБА_3 угоди від 16.04.1988 р. останні домовились про продаж-купівлю будинку та проведення розрахунку (а.с.186). ОСОБА_3 купив у ОСОБА_5 житловий будинок по вул. Галицька, 44 в с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області, розташований на земельній ділянці радгоспу «50-річчя Жовтня», згідно договору купівлі-продажу будинку від 17.12.1988 р., посвідченого та зареєстрованого у виконкомі Ямницької сільської ради, на підставі якого право власності на будинок зареєстровано за ОСОБА_3 в Івано-Франківському ОБТІ 14.02.1994 р. (а.с.15-16).

Відповідно до наказу № 134-13 від 20.07.1988 р. овочево-молочного радгоспу «50-річчя Жовтня»від присадибної ділянки ОСОБА_5 відрізано 0,07 га та закріплено цих 0,07 га присадибної земельної ділянки за ОСОБА_3 у зв'язку з купівлею будинку (а.с.123). Цей наказ затверджений рішенням виконкому Ямницької сільської ради № 35 від 28.07.1988 р., згідно якого ОСОБА_3 надано у користування 0,07 га землі, якою раніше користувався ОСОБА_5, що підтверджується відповідним архівним витягом (а.с.187).

У відповідності з вимогами ст.16 чинного на час виникнення спірних правовідносин ЗК УРСР 1970 р. надання земельних ділянок у користування здійснювалось у порядку відведення; згідно ст.20 цього Кодексу право короткострокового тимчасового користування землею засвідчувалось рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування; право довгострокового тимчасового користування землею -актами, форма яких встановлювалась ОСОБА_5 Міністрів УРСР; право землекористування громадян, які проживали у сільській місцевості, засвідчувалось записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських рад.

Відповідно до вимог ст.22 ЗК УРСР 1970 р. заборонялось приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею.

З огляду на відсутність акту про встановлення в натурі меж присадибної земельної ділянки площею 0,07 га, яка була надана ОСОБА_3 у 1988 р., що ставить під сумнів правомірність його користування такою земельною ділянкою; враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, якими підтверджується факт постійного користування ОСОБА_4 садом загальною площею 0,0278 га, до складу якого входить і спірна земельна ділянка площею 0,0164 га, який відгороджений від господарства ОСОБА_3 огорожею, що давно там встановлена, та який був приватизований ОСОБА_4 у 1998 р. у складі земельної ділянки № 1 загальною площею 0,2051 га (а.с.75), -суд вважає, що у судовому засіданні знайшло своє підтвердження користування ОСОБА_3 присадибною земельною ділянкою площею лише 0,0536 га.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили, що садом постійно користувалась ОСОБА_4, що сад відгороджений від господарства ОСОБА_3 огорожею із сітки, яка була встановлена ще до купівлі ним будинку, а потім лише поновлювалась. Свідок зі сторони ОСОБА_3 -ОСОБА_11 також пояснила, що садом користувалась ОСОБА_4, а ОСОБА_3 садом не користувались.

Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала, що огорожа, яка відділяла сад від його господарства, стояла з того часу, коли він придбав будинок, у 2010 р. він зробив невдалу спробу перенести цю огорожу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених ОСОБА_3 вимог за первісним позовом про визнання недійсними виданого відповідачці державного акту на право приватної власності на землю П-ІФ № 029454 від 05.03.1998 р, рішення Ямницької сільської ради від 05.12.1997 р. у частині передачі відповідачці у приватну власність спірної земельної ділянки площею 0,0164 га та усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою, у задоволенні яких слід відмовити.

Встановлено, що позивачці за другим позовом ОСОБА_4 рішенням Ямницької сільської ради Тисменицького району від 03.12.1993 р. (а.с.77) безоплатно передано у приватну власність 0,19 га присадибної земельної ділянки та 0,17 га для особистого підсобного господарства. У зв'язку з відсутністю можливості на той час видати державний акт їй було видано план зовнішніх меж земельної ділянки як тимчасовий документ (а.с.75). Рішенням Ямницької сільської ради від 05.12.1997 р. (а.с.188) затверджені уточнені площі земельних ділянок, переданих їй у приватну власність, зокрема, 0,2051 га для будівництва та обслуговування будинку, межі земельної ділянки винесені в натурі. На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 05.03.1998 р. отримала державний акт П-ІФ № 029454, що зареєстрований за № ІФ 13-43-2/513 (а.с.74). У приватизовану ОСОБА_4 присадибну ділянку входить сад загальною площею 0,0278 га, до складу якого входить і спірна земельна ділянка площею 0,0164 га. ОСОБА_3 погодив ОСОБА_4 межі переданої їй у власність присадибної земельної ділянки.

ОСОБА_3 на підставі рішення Ямницької сільської ради від 14.05.2008 р. про затвердження уточнених площ земельних ділянок, які передаються у власність (а.с.10), 20.04.2010 р. отримав державний акт серії ЯК № 812060 на право власності на земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у яку ввійшла частина належного ОСОБА_4 на праві власності саду (а.с.28).

З урахуванням встановлених судом обставин, викладених вище, з огляду на встановлену в судовому засіданні сумнівність належного погодження меж з боку суміжного землевласника ОСОБА_4, яка не підписувала план земельних ділянок (а.с.21) та акт про встановлення існуючих меж ділянок в натурі (а.с.22), а посилання представника ОСОБА_3 на те, що підписи на цих документах ставив ОСОБА_5, суд оцінює критично, оскільки чоловік позивачки помер у листопаді 2008 р., а технічна документація виготовлялась ОСОБА_3 у 2009 р., -суд дійшов висновку про незаконність отриманого відповідачем державного акту серії ЯК № 812060 від 20.04.2010 р., який слід визнати недійсним.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 81, 91, 152, 158 ЗК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Відмовити у позові ОСОБА_3 до Ямницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, частково недійсним рішення сільської ради, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії ЯК № 812060 на право власності на земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Галицька, 44 в с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625888601:01:002:0076, виданий ОСОБА_3 20 квітня 2010 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011031200208.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча М.М.Хоминець