Рішення

від 11.12.2008 по справі 15/431-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.08

          Справа № 15/431-08.

за позовом Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача Сумської

міської ради в особі Управління архітектури та містобудування Сумської міської

ради, м. Суми

про визнання самовільного

перепланування нежитлового приміщення законним

СУДДЯ                   

Резниченко О.Ю.

За участю представників

сторін:

Від позивача:   ОСОБА_3., довіреність б/н від 02.12.2008р.

Від відповідача: не

з'явився

        Суть спору: позивач просить суд визнати

законними проведені позивачем перепланування нежитлових приміщень, а також

збудовані нежитлові приміщення, а саме: кисневий цех “Д”, склад “Д-1”,

адміністративну будівлю “Д-2”, а саме приміщення: №№1, 1а, 5, 6, 7, 8, 9, 10,

11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, за адресою м. Суми, вул. Тополянська, 18.

        Позивачем для долучення до матеріалів

справи в дане судове засідання подано копію ухвали про відкладення розгляду

справи, як доказ повідомлення відповідача про час і місце судового засідання,

на якій міститься відмітка відповідача про отримання вказаної ухвали

09.12.2008р., а саме - штамп установи та підпис працівника відповідача -

ОСОБА_2.

     Відповідач відзив на позов не подав, в

дане судове засідання не з'явився. Тому, оскільки відповідач не скористався

своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про відкладення розгляду

справи відповідачем отримано 09.12.2008р., про що свідчить відмітка відповідача

про отримання вказаної ухвали), причину неявки суду не повідомив, про час і

місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК

України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали

справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши

надані докази по справі, суд     

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2006 року

позивач отримав в дар нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Суми

вул. Тополянська 18, про що був укладений нотаріально посвідчений договір

дарування, зареєстрований в реєстрі за № 10 і зроблений запис в реєстрі

правочинів № витягу 2002855 від 06.01.2006 року. Також, вказаний договір був

зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що зроблений витяг

№ 9675474.

З метою здійснення

господарської діяльності позивач 19.11.2007 року уклав з Сумською міською

радою, яка діє від імені територіальної громади міста, в особі міського голови

Мінаєва Г.М. договір оренди земельної ділянки, що знаходиться в м. Суми, вул.

Тополянська, 18, площею 0,3 га.

Категорія земельної

ділянки визначена договором, як землі промисловості, транспорту, зв'язку,

енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до п. 2.1.

договору оренди земельної ділянки земельна ділянка надається в оренду під

розміщення виробничої бази, згідно з Українським класифікатором цільового  використання - землі  підприємств 

іншої промисловості.

Договір оренди земельної

ділянки укладений до 18.07.2012 року.

Земельна ділянка передана

позивачу в оренду відповідно до акту прийому-передачі, який є додатком до

договору оренди землі від 19.11.2007 року.

Вказаний договір оренди

був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Арєшиною О.М. 19.11.2007 року

та зареєстрований у Сумському міжрайонному реєстраційному  відділенні 

Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного

земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про

що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.01.2008 року

№0408.61200034.

Відповідно до пунктів

«а», «ґ» частини 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо

інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати

на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Пунктом 4.2 договору

оренди землі від 19.11.2007 року передбачено, що орендар має право

використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд у відповідності

до мети, обумовленої у даному договорі, одержувати продукцію і доходи.

Позивач здійснив перебудови

та перепланування приміщення по вул. Тополянська, 18, в м. Суми, на підставі

розробленого ескізного проекту про реконструкцію нежитлових приміщень під

розміщення виробництва тротуарної плитки, який виконаний ТОВ «Архбудпроект».

Збудовані та переплановані нежитлові приміщення в цілому відповідають вимогам

санітарних, пожежних норм, та Державних будівельних норм, що підтверджується

висновком № 99 спеціаліста - будівельника від 19.09.2008 року.

29.09.2008 року Постійно

діючий третейський суд при Сумській міжрегіональній товарній універсальній

біржі прийняв рішення по справі №2/24-08 за позовом фізичної особи -

підприємця   ОСОБА_1  до  

відповідача   товариства   з  

обмеженою відповідальністю «МІРТА», яким визнав право власності за

фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, яке розташоване

в місті Суми, вул. Тополянська 18, літ «Д», загальною площею 1134,3 кв. м., і

складається із: цеху площею 215,2 кв. м., підсобного приміщення площею 54,4 кв.

м., підсобного приміщення площею 17,0 кв. м., коридору площею 2,9 кв. м.,

топочної площею 1,9 кв. м., складу площею 571,0 кв. м., гаражу площею 107,9 кв.

м., підсобного приміщення площею 12,4 кв. м., туалету площею 1,9 кв. м.,

тамбуру площею 1,9 кв. м., сходової клітини площею 12,2 кв. м., разом по І

поверху 998,7 кв. м.; сходової клітини площею 14,6 кв. м., кабінету площею 14,9

кв. м., кабінету площею 12,2 кв. м., кабінету площею 12,8 кв. м., кабінету

площею 54,9 кв. м., кабінету площею 18,2 кв. м., разом по II поверху 135,6 кв.

м., згідно даних технічного паспорту на нежитлове приміщення, виданого КП

«Сумське бюро технічної інвентаризації».

10.10.2008 року

господарським судом Сумської області був виданий наказ по справі № 5/599-08 про

примусове виконання вказаного рішення третейського суду №2/24-08 від

29.09.2008р.

При проведенні поточної

інвентаризації приміщення Комунального підприємства «Сумське міське бюро

технічної інвентаризації» врахувало проведене позивачем перепланування та

надало технічні паспорти на приміщення, але в технічному паспорті з'явилась

примітка про самовільно переплановані приміщення та самовільно збудовані

приміщення.

На теперішній час,

власник вирішив розпорядитись майном (продати нерухомість), але не може цього

зробити, оскільки перепланування та переобладнання у приміщення здійснене

самовільно.

Відповідно до ст. 3, 4

Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх

обмежень” (далі по тексту - Закон), речові права (право власності) на нерухоме

майно підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до розділу 5

Прикінцевих положень Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації

прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного

земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними

підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Згідно статті 17 Закону

України „Про місцеве самоврядування” Комунальне підприємство “Сумське міське

бюро технічної інвентаризації” підконтрольне та підзвітне Сумській міській

раді. Керуючись статтею 30, частиною 1, пунктом Б, підпунктом 10 до делегованих

повноважень Сумської міської ради в сфері будівництва, відноситься облік та

реєстрація об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 31

Закону України „Про місцеве самоврядування” Сумська міська рада виконує

обов'язок державного контролю та вирішення спорів в сфері будівництва.

Інструкцією про порядок

проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої

наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики

України  № 127 від 24.05.2001 року (далі

по тексту  - Інструкція №127),

передбачено, що комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації

повідомляють органи місцевого самоврядування про наявність самовільних

будівництв або перепланувань та реконструкцій та ведуть книги обліку таких

випадків.

             Правовідносини, пов'язані з

самочинним будівництвом, є комплексними. Самочинний забудовник вступає у

цивільні правовідносини з особами, права яких порушуються або можуть бути

порушені самочинним будівництвом, власником земельної ділянки (якщо будівництво

здійснюється на чужій земельній ділянці). З іншого боку, забудовник вступає у

адміністративні правовідносини з органами місцевого самоврядування та державної

влади, дозволи яких вимагаються для здійснення будівництва, які проводять

інвентаризацію нерухомого майна та реєстрацію права власності на нього тощо. З

усіх комплексом цих відносин тісно пов'язаний цивільно-правовий наслідок -

виникнення або не виникнення права власності на самочинно збудоване майно.

          Статтею 376 Цивільного кодексу

України передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або

здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на

нього (ч.2), і встановлено випадки, коли право власності на самочинне

будівництво може бути визнане за рішенням суду за особою, що здійснила

самочинне будівництво,  або за

власником  земельної ділянки.

Частина 5 ст. 376

Цивільного кодексу України встановлює, що на вимогу власника (користувача)

земельної ділянки суд може  визнати за

ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це

не порушує права інших осіб.

Згідно п.3.2 Інструкції

№127 проведене переобладнання не є самочинним будівництвом. Діючим

законодавством України не передбачено поняття самочинного переобладнання

нежитлових приміщень, в зв'язку з цим застосовуючи передбачену ст.8 Цивільного

кодексу України аналогію закону, а саме, ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу

України, якою передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме

майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без

належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Але стаття 316 ЦК України

визначає, що правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за

своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє,

користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, як це передбачено

у статті 319 ЦК України і  має право

вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Крім того,

держава не повинна втручатися у здійснення власником права власності.

Згідно статті 16

Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом

свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може

захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором

або законом.

Крім цього, судом

досліджено, що відповідно до висновку №99 від 19.09.2008 року

спеціаліста-будівельника ОСОБА_4 збудовані і переплановані нежитьові будівлі за

адресою м. Суми, вул. Тополянська, 18, в цілому відповідають вимогам державних

і будівельних норм та санітарним і противопожежним нормам, що стосується

об'ємно-планувальних рішень. Відповідно до проведено дослідження

спеціалістом-будівельником встановлено, що прийняті конструктивні рішення, при

виконанні будівельних робіт по спорудженню нежитлових будівель  забезпечують необхідну несучу спроможність

спорудам. Основні будівельні конструкції об'єктів деформацій не мають,

знаходяться в доброму технічному стані, відповідають умовам міцності та

стійкості. Будівельні роботи пов'язані з переплануванням нежитлових приміщень

будівлі «Д» негативно не вплинули на стан основних будівельних конструкцій і

придатні для подальшої експлуатації за призначенням.

Таким чином, вказане

перепланування не порушує санітарно-технічних вимог і правил експлуатації

будинку, відповідає вимогам санітарних та будівельних норм і правил.

         З огляду на вищевикладене, оскільки

можливість визнання права на самочинно збудоване майно передбачена чинним

законодавством тільки в судовому порядку, а підставою для судового захисту у

спорах про визнання є не порушення права, а його невизнання носіями пасивного

цивільного обов'язку, права та інтереси позивача підлягають судовому захисту

шляхом визнання переобладнання нежитлового приміщення законним. Тому, суд

вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного,

керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, 

суд -           

В И Р І Ш И В :

        1.   

Позов задовольнити повністю.

        2. Визнати законними проведені Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) перепланування нежитлових

приміщень, а також збудовані нежитлові приміщення, а саме: кисневий цех “Д”,

склад “Д-1”, адміністративну будівлю “Д-2”, а саме приміщення: №№1, 1а, 5, 6,

7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, за адресою м. Суми, вул. Тополянська,

18.

Суддя                                                                                         О.Ю.

Резниченко

     В судовому засіданні оголошена вступна та

резолютивна частина рішення.

     Повний текст рішення підписано 15.12.2008

року.