Рішення

від 17.12.2012 по справі 17/121-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2012 р. Справа № 17/121-12

За позовом Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Української міської ради Обухівського району Київської області

про стягнення 29 576,98грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Бунь В.М. (директор); Товмач С.М. (дов. № 2-пр від 23.01.2012р.);

від відповідача ОСОБА_5 (договір № 57 від 03.01.2012р.);

від третьої особи Грицаєнко С.М. (дов. № 57 від 03.01.2012р.).

Обставини справи:

Підприємство по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (далі -позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі -відповідач) про стягнення 29 576,98грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (з 01.04.2008р. по 31.10.2012р.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч рішенню господарського суду Київської області від 16.01.2012р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду Київської області від 15.05.2012р. у справі № 13/195-11, не повернув позивачу орендоване приміщення за договором суборенди № 13 від 01.03.2004р., у зв'язку з чим відповідачу позивачем нарахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2012р. порушено провадження у справі № 17/121-12 та справу призначено до розгляду на 07.12.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2012р. розгляд справи відкладено на 17.12.2012р.

17.12.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло заперечення на позов (вх. № 20620 від 17.12.2012р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а також просив суд застосувати до вимог позивача строк позовної давності на підставі ст. 258 Цивільного кодексу України та відмовити у задоволенні позову на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України, яке прийнята судом.

У судовому засіданні 17.12.2012р. представники позивача та третьої особи підтримали позов повністю, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2003р. між Українською міською радою Обухівського району Київської області (Орендодавець) та Підприємством по обслуговуванню житла (Орендар) укладено договір оренди, згідно якого орендодавець зобов'язався передати в строкове платне володіння та користування виробничі приміщення Будинку побуту м. Українка загальною площею 966,8 кв. м., які знаходяться на балансі Української міської ради, а орендар -своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно п. 1.2. договору приміщення, що орендуються, надаються орендарю для побутового обслуговування з правом передачі в суборенду.

Вступ орендаря у володіння майном настає одночасно з підписанням сторонами договору оренди та акту прийому-передачі вказаного майна. Передача майна в оренду не спричиняє передачу орендареві права власності на майно. Власником орендованого майна залишається Українська міська рада, орендар володіє і користується ним протягом строку оренди. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п.п. 2.1, 2.2., 2.3. договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і складає 17 358,60грн. за рік. Орендна плата за місяць становить 1 446,55грн. і перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 10 числа наступного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Пунктом 8.1. договору сторонами погоджено, що договір діє з 01.11.2003р. до 31.10.2004р. строком на 1 рік.

01.03.2004р. між Підприємством по обслуговуванню житла виконкому Української міської Ради (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір суборенди № 13, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 76,5 кв. м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, Будинок побуту на 1 поверсі нежитлового приміщення, що знаходиться на балансі Української міської ради, вартість якого визначена згідно з актом і становить за експертною оцінкою 540 349грн., а орендар -своєчасно сплачувати орендну плату.

Вступ орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору суборенди та акту прийому-передачі вказаного майна. Передача майна в суборенду не спричиняє передачі орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається Українська міська Рада, орендар володіє і користується ним протягом строку суборенди. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі (п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору суборенди № 13 від 01.03.2004р.).

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору суборенди № 13 від 01.03.2004р. орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і складає 1 578,96грн. за рік. Орендна плата за перший місяць оренди 131,58грн. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень 2004р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно, не пізніше 12 числа наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. 8.1. договору суборенди № 13 від 01.03.2004р. за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, за договором, сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 9.1. договору суборенди № 13 від 01.03.2004р. укладено строком на 1 рік, що діє з 01.03.2004р. до 28.02.2005р. включно.

01.11.2005р. між Підприємством по обслуговуванню житла виконкому Української міської Ради (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено додаткову угоду № 1 до договору суборенди № 13 від 01.03.2004р., згідно якої сторони дійшли згоди пункт 1.1. договору викласти в наступній редакції: „Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування виробничі приміщення Будинку побуту м. Українка, загальною площею 67 кв. м., в т.ч. житлова площа 51,7 кв. м., які знаходяться на балансі міської Ради, для надання: побутових послуг населенню", пункт 3.1. договору викласти в наступній редакції: „Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і складає 1 467,36грн. за рік. Нарахування ПДВ 20 % на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди 122,28грн. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2005р.".

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд встановив, що рішенням господарського суду Київської області від 16.01.2012р. (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду України від 15.05.2012р. (головуючий суддя Суховий В.Г., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.), у справі № 13/195-11 за позовом Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Української міської ради Обухівського району Київської області про зобов'язання повернути майно, встановлено, що керуючись умовами договору суборенди позивачем було відправлено відповідачу лист від 11 лютого 2008 року № 114 про припинення з 1 березня 2008 року договору суборенди № 13 від 01 березня 2004 року та про необхідність укладення нових договорів, 25 березня 2008 року (№ 280) позивач направив відповідачу претензію, в якій зазначено, що договір суборенди № 13 від 01 березня 2004 року припинено, станом на 20 березня 2008 року новий договір не укладено та запропоновано до 31 березня 2008 року звільнити орендоване приміщення, цього ж дня комісія у складі представників Української міської ради, Підприємства по обслуговуванню житла, депутатів Української міської ради повідомила відповідача про необхідність звільнення орендованого приміщення у зв'язку з припиненням дії договору суборенди № 13 від 01 березня 2004 року, відповідач відмовився отримати претензію, про що комісією складено відповідний Акт, вимоги щодо звільнення приміщення відповідачем направлялись останньому у вересні 2011 року (лист № 571 від 5 вересня 2011 року) та він запрошувався до участі у роботі комісії про передачу орендованого раніше ним приміщення через засоби масової інформації - газету „Дніпровський проспект" № 38 (430) від 23 вересня 2011 року, для участі у роботі комісії про передачу орендованого приміщення ОСОБА_2 не з'явився, про що комісією складено відповідні акти від 8 вересня 2011 року та 27 вересня 2011 року, зобов'язано відповідача повернути майно позивачу -звільнити виробниче приміщення Будинку побуту м. Українки загальною площею 67 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, стягнуто з відповідача на користь позивача 941грн. судового збору.

Постановою Відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження 33944507 від 09.08.2012р. (а.с. 38-39) відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Київської області № 13/195-11 від 03.08.2012р. про зобов'язання Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 повернути майно Підприємству по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради звільнити виробниче приміщення Будинку побуту м. Українки загальною площею 67 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Водночас як вбачається з постанов Відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції про накладення штрафу від 13.09.2012р. та 21.09.2012р. (а.с. 40-41) наказ господарського суду Київської області № 13/195-11 від 03.08.2012р. станом на момент судового розгляду справи не виконано, спірне орендоване приміщення позивачу не повернуто.

Предметом позову є вимога про стягнення 29 576,98грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 01.04.2008р. по 31.10.2012р.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Суд встановив, що договір суборенди № 13 від 01.03.2004р. є припиненим з 01.03.2008р., станом на момент судового розгляду справи відповідач позивачу спірний обєкт оренди не повернув, що підтверджується постановами Відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції про накладення штрафу від 13.09.2012р. та 21.09.2012р. (а.с. 40-41).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 29 576,98грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (з 01.04.2008р. по 31.10.2012р.) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, є обґрунтованою.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог позивача.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що Підприємство по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради звернулося з позовом до суду 21.11.2012р., що підтверджується відміткою канцелярії господарського суду № 4062 від 21.11.2012р. (а.с. 6); як вбачається з наявних матеріалів справи строк виконання зобов'язання відповідача щодо звільнення виробничого приміщення Будинку побуту м. Українки загальною площею 67 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 -до 31.03.2008р.; перебіг трирічного строку позовної давності за вимогами позивача до відповідача почався з 21.11.2009р. та закінчився 31.10.2012р. (дата закінчення періоду нарахування позивачем неустойки згідно розрахунку орендної плати (а.с. 12)).

Враховуючи вищезазначене, клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності (а.с. 51-52), вимоги ст. 257 ЦК України та встановлення судом 01.04.2008р. як дати виникнення обов'язку відповідача по звільненню спірного приміщення, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 29 576,98грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 01.04.2008р. по 31.10.2012р. підлягає частковому задоволенню у розмірі 20 399,48грн. (10 199,74грн.*2) за користування річчю за період з 21.11.2009р. по 31.10.2012р. на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України. Вимога позивача про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 01.04.2008р. по 20.11.2009р. є такою, що пред'явлена за межами, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України, загального строку позовної давності тривалістю в три роки, а відтак є такою, що не підлягає задоволенню судом.

Посилання представника відповідача на те, що позивач пропустив законодавчо встановлений у п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності тривалість у один рік для вимог про стягнення неустойки, про застосування якого заявлено стороною у спорі не приймаються судом, оскільки неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності є неправильним. Таким чином, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20.03.2012р. у справі № 40/117 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування статей 785 та 786 Цивільного кодексу України № 01-06/735/2012 від 29.05.2012р.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2011р. у справі „ВАТ „Нафтова компанія „ЮКОС" проти Росії" позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.

Твердження представника відповідача про те, що період нарахування штрафних санкцій позивачем з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане оцінюються судом критично, оскільки на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Доводи представника відповідача на те, що позивачем не надано суду доказів факту користування відповідачем орендованим приміщенням за період з 01.04.2008р. по 01.11.2012р., оскільки відповідачу заблокували доступ до приміщення з метою унеможливлення користування ним, що підтверджується постановою Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.07.2008р. не приймаються судом, тому що як вбачається з постанов Відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції про накладення штрафу від 13.09.2012р. та 21.09.2012р. (а.с. 40-41) наказ господарського суду Київської області № 13/195-11 від 03.08.2012р. про зобов'язання відповідача повернути майно позивачу -звільнити виробниче приміщення Будинку побуту м. Українки загальною площею 67 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 станом на момент судового розгляду справи не виконано.

Водночас доказів повернення спірного майна відповідачем позивачу шляхом підписання акту прийому-передачі, як-то передбачено п. 2.3. суборенди № 13 від 01.03.2004р. представником відповідача суду не надано.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (08720, Київська обл., Обухівський р-н., м. Українка, площа Шевченка, буд. 1; код ЄДРПОУ 20576699) 20 399 (двадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять гривень) 48 коп. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю та 1 110 (одну тисячу сто десять гривень) 08 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 19.12.2012р.

Суддя П.В. Горбасенко