Ухвала

від 24.10.2012 по справі 2а-1412/12/0170/16

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1412/12/0170/16

24.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

представник позивача - Дочірнього підприємства "Фесто виробництво"- Махно Ангеліна Анатоліївна, доручення № 03/13, від 10.01.2012,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 24.04.12 у справі № 2а-1412/12/0170/16

за позовом Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" (вул. Узлова, 8, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

Управління державного казначейства України в м.Сімферополі (вул. Павленко 48, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 23.01.2012 року №0000100700 про зменшення Дочірньому підприємству "Фесто Виробництво"суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 75505,00 гривень і застосування штрафних санкцій на суму 37752,50 гривень.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Фесто Виробництво"(вул.Узлова, 8, АР Крим м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 20718805, р/р 26001256006051 в КРВ ПАТ КБ "Приватбанк" м.Сімферополь, МФО384436, код ОКПО 20718805 або інший рахунок) бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 75505,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Фесто Виробництво"(вул.Узлова, 8, АР Крим, м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 20718805,р/р 26001256006051 в КРВ ПАТ КБ "Приватбанк" м.Сімферополь, МФО384436, код ОКПО 20718805 або інший рахунок) судовий збір у сумі 788,19 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Не погодившись з постановою суду, представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.12, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 24.10.12 представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники відповідачів не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне Підприємство "Фесто Виробництво" взятий на облік в органах державної податкової служби 20.02.1995 року за №125330. Згідно свідоцтва №200025837 позивач є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим була проведена планова виїзна перевірка ДП "Фесто Виробництво"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10 по 30.09.11 р., зокрема, перевірка правильності нарахування податкового кредиту по податку на додану вартість (далі -ПДВ).

За результатами перевірки складений акт від 05.01.2011 року №1/23-02/20718805.

В ході перевірки встановлено відхилення суми податкового кредиту від задекларованого за вересень 2011 року у розмірі 75505 грн. Зазначена сума визначена шляхом не зарахування до податкового кредиту сум у податкових накладних позивача з контрагентами - товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІМ"(ЄДРПОУ 36405744, далі - ТОВ "ЛІМ"), приватним підприємством "Сотіс"(ЄДРПОУ 31717876, далі -ПП "Сотіс").

Також, посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт №10/07-00/20718805 від 19.01.2012 року.

Згідно із висновками даного акту, встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6, п.201.1 статті 201 ПК України, ДП "Фесто Виробництво", завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року на 75505,0 гривень; порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 та п.201.1 статті 201 ПК України від 02.12.2010 року, неправомірне віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту жовтня 2011 року в розмірі 42667,0 грн., внаслідок чого за результатами перевірки зменшено суму від'ємного значення за жовтень 2011 року на 42667,0 гривень.

В обґрунтування заявлених порушень були взяти дані попередньої перевірки, викладеної в акті від 05.01.2011 року.

На підставі акту перевірки від 19.01.2012 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим прийняла податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 року №0000100700, за яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 75505 гривень та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 37352,50 грн. Прийняте рішення отримано позивачем 26.01.2012 року.

Таки висновки відповідача ґрунтуються на тому, що податковий кредит позивача за вересень 2011 року був завищений на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами позивача -ТОВ "ЛІМ", ПП "Сотіс".

Встановлено, що згідно даних автоматичного співставлення податкового кредиту на податкових зобов'язань у розрізі контрагентів ТОВ "ЛІМ" має стан платника "запит на встановлення місцезнаходження"і тому не знаходиться за податковою адресою (а.с.195).

Також, на підставі отриманої від відділу оперативного супроводження великих платників податків УПМ ДПА в АР Крим службової записки №4/7/26-70 від 05.01.2012 року встановлена відсутність суб'єкту господарювання ПП "Сотіс"за юридичною адресою (а.с.216).

На підставі зазначених даних, посадові особи податкового органу прийшли до висновку, що в податкових накладних ДП "Фесто Виробництво"з контрагентами - ТОВ "ЛІМ", ПП "Сотіс"внесені недостовірні дані щодо обов'язкового реквізиту (місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованого як платника податку), тому такі податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту.

За таких обставин, на думку відповідача, по взаємовідносинах ДП "Фесто Виробнрицтво"з ТОВ "ЛІМ", ПП "Сотіс"за вересень 2011 року завищено суму податкового кредиту у розмірі 75505 грн.

Між позивачем та ПП "Сотіс" були укладені договори №03 від 03.01.2011 року, №05 від 03.01.2011 року , №04 від 04.01.2011 року, загальна сума сплати за якими склала 271919,89 грн., у тому числі сплата ПДВ у розмірі 45320,01 грн; ТОВ "ЛІМ"за договорами №17 від 12.05.2011 року, №21 від 25.08.2011 року, загальна сума сплати за якими склала 181110 грн., у тому числі ПДВ -30185 грн. (копії договорів додані до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи, за договорами з ПП "Сотіс"позивачем здійснювалося технічне обслуговування обладнання, послуги по фарбуванню кришок та послуги по виробництву виробів працівниками контрагента, з ТОВ "ЛІМ"угоди стосуються виробництва виробів. Зазначені у податкових накладних послуги були отримані позивачем.

На підтвердження виконання зазначених вище договорів позивачем до матеріалів справи долучені відповідні розрахунки, акти здачі-приймання робіт, податкові накладні, рахунки та платіжні доручення (а.с.93-99; 104-111; 117-120; 125-131, 136-138),податкові накладні.

Позивачем вартість поставленого товару була сплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями про оплату товару.

Зазначені операції позивача з контрагентами ПП "Сотіс"та ТОВ "ЛІМ" були віднесені позивачем до складу податкового кредиту.

ПП "Сотіс" у декларації з ПДВ за вересень 2011 р. включені податкові зобов'язання на суму 45320,02 з господарських операцій з позивачем.

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення - рішення, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом МФ України № 88 від 24.05.1995 (далі -положення №88), встановлено такі вимоги до первинних документів:

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п.2.2. Положення №88, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (п. 2.4 Положення №88).

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), або податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Загальні підставі, порядок визначення та сплати, бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначені Розділом V Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п.п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є у тому числі операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків з бюджетом, регламентується статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п, 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п.14.1.179 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання для цілій розділу V ПК України, це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді.

Відповідно до пп. 14.1.181 статті 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Відповідно до п.п. "а"п.198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до підпункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів / послуг

- дата отримання платником податків товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.6. статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.1. статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 ПК України).

Відповідно до п.п. 198.3. статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що з податкових накладних за вересень 2011 року за надання послуг контрагентами було сплачено 453029,89 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 75505,00 грн.

Дослідивши платіжні доручення, судова колегія приходить до висновку, що позивач оплатив надані контрагентами послуги у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що контрагенти позивача ТОВ "ЛІМ"та ПП "Сотіс" зареєстровані в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та на час здійснення оскаржуваних господарських операцій з відповідачем були належним чином зареєстровані як платники ПДВ (а.с. 84, 86).

Відповідно до наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.85) місцезнаходження юридичної особи ТОВ "ЛІМ"- м.Київ, вул. Микільсько-слобідська, будинок 4-б, квартира 115. Аналогічна юридична адреса зазначена і в доданих до матеріалів справи податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що зміни юридичної адреси ПП "Сотіс": АР Крим, м.Сімферополь, вул. Лермонтова, 15, кв.84 (яка була вказана у податкових накладних) на юридичну адресу: АР Крим, м.Сімферополь, вул. Л.Чайкіної, буд, 1, оф.328 підтверджується наданими позивачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.83), свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ. На час складання податкових накладних контрагент знаходився за юридичною адресою, зазначеною в них.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкові накладні, отримані від ТОВ "ЛІМ", ПП "Сотіс", оформлені належним чином, що є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 року №0000100700 є протиправним.

Відповідно до підпункту 14.1.18 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування -відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПК України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначені ст. 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації, згідно з п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Приписи п. 200.12 ст. 200 ПК України, зобов'язують орган державної податкової служби у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, на підставі якого, згідно з п. 200.13 ст. 200 ПК України, орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Слід зазначити, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, безпідставно відмовив позивачеві у бюджетному відшкодуванні, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду, тому вимога про стягнення бюджетної заборгованості є належним способом захисту та поновлення порушеного права.

З урахуванням положень ст. 200 Податкового Кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМ України від 17.01.2011р. № 39, податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.

Враховуючи, що висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету, ненадання такого висновку саме є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Відповідно до підпункту 200.17 статті 200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно п.п. 200.23 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом передбаченого строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Зокрема, зазначена позиція узгоджується із практикою Верховного Суду України, Так, Верховний Суд України зазначив у постанові від 17.06.2008р. наступне: "… в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується неодержанням коштів з бюджету, способом захисту має бути вимога про їх стягнення (відшкодування заборгованості)."

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку щодо наявності підстави для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 24.04.12 у справі № 2а-1412/12/0170/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва