Постанова

від 12.12.2012 по справі 30/266-55/39

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. Справа№ 30/266-55/39

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Чорної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від прокуратури: не з'явився

від позивача : не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Львівської міської ради

на рішення Господарського суду м. Києва

від 06.06.2012 року

у справі № 30/266-55/39 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Львівської міської ради

до 1.) Львівської обласної державної адміністрації

2.) Управління Державного комітету з земельних ресурсів у місті

Львові

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Громадська організація Інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив

«Діяльне милосердя»

за участю прокуратури м. Києва

про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування

державного акту

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Львівської міської ради до Управління Державного комітету з земельних ресурсів у місті Львові, Львівської обласної державної адміністрації , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Громадська організація інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя», про:

1.) визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.10. № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки»;

2.) скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 23.03.10. № 03:10:469:00001 кн.03-5, серія ЯЯ № 180238.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне розпорядження про передачу в постійне користування земельної ділянки по вул.. Медової Печери, 71, площею 2,4 га прийняте відповідачем 1 за відсутності у нього відповідної компетенції, оскільки положеннями Земельного кодексу України розпорядженнями землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2010р. провадження у справі було припинено на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Львівська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. апеляційну скаргу Львівської міської ради залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2010р. залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 09.02.2011р. касаційну скаргу Львівської міської ради задоволено, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2010р.- скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011р. зупинено провадження у справі до вирішення спору за скаргою Львівської міської ради та прокуратури Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010р. у справі № 31974/10/9104 та на Постанову Львівського окружного суду від 15.12.2009р.

У зв'язку з поданням 23.04.2012р. третьою особою клопотання про поновлення провадження у справі та доказів на підтвердження наявності обставин для поновлення провадження у справі, а саме копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.06.2011р. № К-40818/10 (К/9991/1015/11) ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012р. провадження у справі було поновлено.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.06.2012 року у справі № 30/266-55/39 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розпорядження від 01.03.2010 року № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки» було прийнято Львівською обласною державною адміністрацією у відповідності до її компетенції.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду Львівська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 06.06.2012 року у справі № 30/266-55/39 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Ємельянова А.С. № 30/266-55/39 від 11.09.2012 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 30/266-55/39 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст..4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 30/266-55/39 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Руденко М.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року апелянту було поновлено строк для подачі апеляційної скарги та прийнято її до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Руденко М.А., Чорна Л.В., розгляд скарги призначено на 03.10.2012 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. № 30/266-55/39 від 03.10.2012 року враховуючи перебування судді Чорної Л.В. у відпустці, керуючись ст. ст. 4 6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.2 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 30/266-55/39 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2012 року у зв'язку з надісланою представником позивача телеграмою, у які останній просить перенести розгляд справи, розгляд справи було відкладено на 17.10.2012 року.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. № 30/266-55/39 від 17.10.2012 року враховуючи перебування судді Чорної Л.В. у відпустці, керуючись ст. ст. 4 6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.2 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 30/266-55/39 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Руденко М.А.

17.10.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду Прокуратурою м. Києва було подано заяву про вступ прокурора до участі у справу з метою захисту інтересів територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року було допущено до розгляду справи прокурора м. Києва та у зв'язку з неявкою представників відповідача 1,2 та третьої особи розгляд справи було відкладено на 14.11.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року у зв'язку з неявкою представників відповідачів та третьої особи розгляд справи було відкладено на 28.11.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 року у зв'язку з неявкою прокурора, представників відповідачів 1,2 та третьої особи розгляд справи було відкладено на 12.12.2012 року.

Прокурор, представники сторін та третьої особи в судове засідання 12.12.2012 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу Львівської міської ради у відсутності прокурора, представників сторін та третьої особи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010 року розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки»Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя»надано у постійне користування земельну ділянку по вул. Медової Печери, 71 площею 2,4000 га під розміщення центру соціальної реабілітації інвалідів та соціально доступного житла для них із категорії земель громадської та житлової забудови.

Вказана земельна ділянка була вилучена з користування Львівського геріатричного пансіонату Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації.

На підставі розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації № 172/0/5-10 від 01.03.2010 року Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 23.03.2010 року, серія ЯЯ № 180238.

Вказаний Державний акт підписано в.о. голови Львівської обласної державної адміністрації С. Таратутою та заступником начальника управління Держкомзему у місті Львів О.Доброю, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 03:10:469:00001кн.03-5.

На думку позивача, розпорядження від 01.03.2010 року № 172/0/5-10 є незаконним та таким, що прийняте головою Львівської облдержадміністрації з перевищенням повноважень, визначених чинним законодавством України, що в свою чергу стало причиною його звернення до суду для вирішення цього питання у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

У відповідності до ст. 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У силу ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 Земельного кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти (п. "ж" ч.3 ст. 84 ЗК України).

Матеріали справи свідчать, що Львівський геріатричний пансіонат, якому на підставі Державного акту на право постійного користування передано у користування спірну земельну ділянку, створено на загальнодержавній власності та підпорядковано Управлінню праці та соціальної політики Львівської обласної державної адміністрації, яке в свою чергу входить до Міністерства соціальної політики України.

Як вбачається з листа від 22.09.2009 року № 672 Львівським геріатричним пансіонатом надано згоду на вилучення вказаної частини земельної ділянки для передачі її у постійне користування Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя».

Наведені обставини були встановлені під час розгляду справи № 2а-7825/08/1370 Львівським окружним адміністративним судом, а отже в порядку ст. 35 ГПК України повторному доведенню не підлягають.

В подальшому Головою Львівської обласної державної адміністрації було винесено розпорядження від 01.03.2010р. № 172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки», яким надав Третій особі в постійне користування земельну ділянку по вул. Медової Печери, 71 у м.Львів, площею 2,4 га.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України визначено органи, через які держава набуває і реалізовує свої права на ці землі. Такими органами було визначено Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, державні органи приватизації відповідно до закону.

Згідно з пунктом "а" ст. 17 та ч. 6 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень обласних державних адміністрацій на їх території відноситься вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

З наведених норм земельного законодавства вбачається, що повноваження органів місцевого самоврядування по розпорядженню землями, зокрема, щодо вилучення з користування та передачі їх в користування, в межах населених пунктів стосуються лише земель комунальної власності.

З огляду на це суд приходить до висновку, що сам факт знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту не надає повноважень органу місцевого самоврядування щодо розпорядження нею.

Отже, виходячи із аналізу змісту наведених норм матеріального права, Львівська обласна державна адміністрація мала усі повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а тому мала усі підстави для винесення розпорядження про передачу в постійне користування вказаної земельної ділянки.

Крім того правомірність винесення розпорядження щодо надання у постійне користування Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» земельної ділянки площею 2,4 га по вул. Медової Печери, 71 була предметом розгляду у адміністративній справі № 2-а-7825/08/1370 за позовом Громадської організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя»до Львівської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи - Головного управління містобудування, архітектури та просторового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, у якій постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року, було встановлено, що вилучення з постійного користування Львівського геріатричного пансіонату земельної ділянки площею 2,4 га у м.Львові по вул.Медової Печери,71 та надання її в постійне користування Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» відноситься у м. Львові до компетенції Львівської обласної державної адміністрації.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження - це акт, який видає голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (ч.2 ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повноваження відповідача-1 з винесення розпорядження передбачені законом та для їх реалізації нема потреби в прийнятті органом місцевого самоврядування рішення стосовно передачі (делегування) повноважень по управлінню майном територіальної громади м. Львова.

З огляду на вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта (позивача).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2012 року по справі № 30/266-55/39 залишити без змін.

Матеріали справи № 30/266-55/39 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Чорна Л.В.

Руденко М.А.