Постанова

від 12.12.2012 по справі 2/056-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. Справа№ 2/056-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від прокуратури:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: Кириченко А.І. дов. № 4436 від 26.12.2011 року

від відповідача : Трофімов Є.Я. дов. № 18/1 від 18.01.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Прокурора міста Ірпеня

на рішення Господарського суду Київської області

від 15.02.2012 року

у справі № 2/056-11 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Прокурора міста Ірпеня в інтересах держави в особі:

1) Головного управління Державного комітету України по земельним ресурсам у Київській області

2) Гостомельської селищної ради

до Відкритого акціонерного товариства «Київський крохмально-

переробний комбінат»

про визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах в Київській області та Гостомельської селищної ради Київської області до Відкритого акціонерного товариства "Київський крохмально-переробний комбінат" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2005р. зареєстрованого в реєстрі за № 1298, укладеного між Гостомельською селищною радою та відкритим акціонерним товариством "Київський крохмально-переробний комбінат", витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 7,6302 га, що розташована в смт. Гостомель, вул. Кірова, 8, та повернення її до земель запасу Гостомельської селищної ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.05.2005р. між Гостомельською селищною радою та відкритим акціонерним товариством "Київський крохмально-переробний комбінат" було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 7,6302 га, що розташовані в селищі Гостомель по вул. Кірова. 8. На території земельної ділянки, яка є предметом спірного договору купівлі-продажу, є штучна водойма, через яку протікає річка Рокач 2, що є правою притокою річки Ірпінь, яка в свою чергу є притокою річки Дніпро. За таких обставин прокурор стверджує, що спірний договір суперечить ст.ст. 4, 6, 10 Водного кодексу, оскільки продавець - Гостомельська селищна рада не мала повноважень для відчуження водного об'єкту. Оскільки оспорюваний договір з боку продавця укладений з порушенням компетенції, договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 207, 215 ЦК України, а земельна ділянка підлягає поверненню власнику відповідно до наслідків недійсності правочину, визначених ст. 216 ЦК України.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.02.2012 року в задоволенні позовних вимог прокурору міста Ірпеня про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування земельної ділянки відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Прокурор м. Ірпеня звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 15.02.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року апеляційну скаргу прокурора міста Ірпеня задоволено, рішення господарського суду Київської області від 15.02.2012 року у справі № 2/056-11 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 7, 6302 га, що розташована в с. Гостомель по вул. Кірова 8 від 16.05.2005 року, укладеного Гостомельською селищною радою та ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат", витребувано із чужого незаконного володіння ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат" земельну ділянку площею 7, 6302 га, що розташована в с. Гостомель по вул. Кірова 8, загальною вартістю 630 873 грн. та повернуто її до земель запасу Гостомельської селищної ради Київської області.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Гостомельська селищна рада та ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у справі № 2/056-11, а рішення господарського суду Київської області від 15.02.2012 року залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 58, 59, 116, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 6, 10 Водного кодексу України, ст. ст. 203, 215, 388, 509 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 43, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2012 року № 2/056-11 касаційні скарги Гостомельської селищної ради та Відкритого акціонерного товариства «Київський крохмально-переробний комбінат» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у справі № 2/056-11 задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у справі № 2/056-11 скасовано, а справу № 2/056-11 передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Керівника апарату Скрипай О.Є. № 02-15/569 від 19.11.2012 року «Шодо призначення повторного автоматичного розподілу справ» у зв'язку із скасуванням постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2012 року постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, керуючись пп. 3.1.13. п. 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пп. 2.5 п. 2 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 11.07.2012 року, було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 2/056-11.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Ємельянова А.С. № 2/056-11 від 22.11.2012 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 2/056-11 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст.4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 2/056-11 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарги на 12.12.2012 року.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2012 року у справі № 2/056-11 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції погодився з доводами прокурора викладеними в апеляційній скарзі та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2012 року у справі № 2/056-11.

Представник позивача-1 в судове засідання 12.12.2012 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу прокурора міста Ірпеня Київської області у відсутності представника позивача-1.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представників позивача-2 та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Державного акту на право постійного користування землею І -КВ № 000094 від 31.10.2001 року, виданого на підставі рішення Гостомельської селищної ради від 10.08.2001 року № 208 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 55, у ВАТ «Київський крохмально - переробний комбінат» на праві постійного користування землею перебували земельні ділянки загальною площею 8,3714 га, в тому числі:

1) земельна ділянка площею 5,7305 га,

2) земельна ділянка площею 0.7115 га,

3) земельна ділянка площею 2.1847 га.

Дані земельні ділянки були надані для обслуговування виробничої бази за адресою: смт. Гостомель, вул. Кірова, 4.

Рішенням 29 сесії 24 скликання Гостомельської селищної ради від 01.06.2004р. №529-29-ХХІV "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат" в сел. Гостомель вул. Кірова, 4" надано дозвіл ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат" на викуп земельної ділянки, яка знаходиться в смт. Гостомель вул. Кірова, 4 для обслуговування виробничої бази, за винятком земельної ділянки на якій розташовані будівлі соціально-побутової сфери. Зазначеним Рішенням також визначено, що розмір земельної ділянки, що передається на умовах викупу, буде визначено при виготовленні документації; земельна ділянка передається у власність зі слідуючими обмеженнями: ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат" забезпечує безперешкодний прохід та проїзд по земельній ділянці службам для обслуговування підземних та надземних комунікацій; комунікації залишаються у власності територіальної громади. Цим же рішенням було доручено Ірпінському міському відділу земельних ресурсів розробити технічний паспорт на земельну ділянку.

Рішенням 35 сесії 4 скликання Гостомельської селищної ради від 06.12.2004р. № 693-35-ІV "Про внесення змін до рішення від 01.06.2004р. №529-29-ХХІV ХХІХ сесії ХХІV скликання Гостомельської селищної ради"(копія залучена до матеріалів справи) було внесено зміни до попереднього рішення, а саме змінено адресу земельної ділянки щодо викупу якої було надано дозвіл -смт. Гостомель, вул. Кірова 8, та встановлено розмір земельної ділянки, яка передається на умовах викупу -7,6302 га. Ірпінському міському відділу земельних ресурсів доручено внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію.

Ірпінським міським відділом земельних ресурсів Київського обласного головного управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельним ресурсам розроблено технічний паспорт від 16.12.2004р. на земельну ділянку несільськогосподарського призначення розташовану на території смт. Гостомель,

вул. Кірова, 8, яка підлягає продажу у власність ВАТ "Київський крохмальнопереробний комбінат"(копія залучена до матеріалів справи).

30.12.2004р. Державним комітетом України по земельним ресурсам було затверджено висновок державної землевпорядної експертизи від 30.12.2004р. № 4700 замовником якої виступало ВАТ "Київський крохмальнопереробний комбінат", при цьому зазначено, що поданий на державну землевпорядну експертизу звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення розташованої на території смт. Гостомель, вул. Кірова, 8, яка підлягає продажу у власність ВАТ "Київський крохмальнопереробний комбінат", відповідає вимогам земельного законодавства та нормативно-методичних документів з експертної грошової оцінки земельних ділянок і оцінюється позитивно (копія залучена до матеріалів справи).

Пунктом 34 частини першої ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) вирішення питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції пленарних засідань селищної ради. Відповідно до вказаної норми Закону рішенням 37 сесії 4 скликання Гостомельської селищної ради Київської області від 10.02.2005р. №759-37-ІV "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат" в сел. Гостомель вул. Кірова, 8" затверджено оціночну вартість земельної ділянки ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат"в сел. Гостомель вул. Кірова, 8, в розмірі 630873,46 грн., в тому числі: вартість земельної ділянки площею 2,1847 га для обслуговування виробничих будівель і споруд становить 242064,76 грн.; вартість земельної ділянки площею 5,4455 га штучної водойми становить 388808,70 грн. цим же рішенням вирішено передати у власність на умовах викупу ВАТ "Київський крохмально переробний комбінат" земельну ділянку загальною площею 7,6302 га , яка знаходиться в сел. Гостомель, вул. Кірова, 8. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку та інш. призначення, дозволено Гостомельському селищному голові, від імені ради, підписати договір купівлі - продажу земельної ділянки, а також оформити інші необхідні для вчинення цієї угоди документи.

Цим же рішенням встановлено обмеження для ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат" щодо зазначеної земельної ділянки: необхідність забезпечення безперешкодного проходу та проїзду по земельній ділянці службам для обслуговування підземних та надземних комунікацій; комунікації територіальної громади залишаються у її власності. Цим же рішенням встановлено, що оплату вартості земельної ділянки відповідач має здійснити в розмірі 630873,46 грн., таким чином: перший платіж - 30% до 01.07.2005р.; другий платіж - 70% до 01.03.2006р. та заборонено ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат" відчуження земельної ділянки будь-яким способом до повного розрахунку.

16.05.2005 року між Гостомельською селищною радою (далі - позивач-2, продавець) та ВАТ «Київський крохмально-переробний комбінат» (далі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок (далі - Договір), згідно якого продавець продає, а покупець купує земельні ділянки площею 7,6302 га, що розташовані в селищі Гостомель Київської області по вулиці Кірова № 8, а саме: земельна ділянка площею 2,1847 га кадастровий номер 3210945900:01:049:0101 та земельна ділянка площею 5,4455 га кадастровий номер 3210945900:01:049:0102.

Відповідно до п. 1.2 Договору земельні ділянки, що продаються, перебувають у користуванні покупця на підставі Державного акту на право постійного користування землею І - КВ № 000094 від 31.10.2001 року, обліковуються як землі іншої промисловості (код 1.10.5).

Згідно з п. 1.4. Договору на земельних ділянках знаходяться будівлі і споруди ВАТ «Київський крохмально-переробний комбінат» та ставок.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що вартість земельних ділянок згідно висновку від 04.12.2004 року становить 630 873,46 грн. без ПДВ.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Договору покупець зобов'язаний сплатити вартість придбаних земельних ділянок в такому порядку: 30% суми до 01.07.2005 року, 70% суми до 01.03.2006 року, розрахунки здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця.

Згідно з п. 3.1 Договору, передача земельних ділянок здійснюється продавцем покупцю в п'ятиденний термін з моменту виготовлення та реєстрації Державного акту на право власності на землю з оформленням акту прийому-передачі, якій підписується сторонами.

Відповідно до частини 7 ст. 128 Земельного Кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Оспорюваний Договір підписаний повноважними представниками сторін, скріплений їх печатками, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського нотаріального округу Запісочним О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1298. 17.05.2005р. здійснено державну реєстрацію зазначеного правочину в Державному реєстрі правочинів. Договір зареєстрований у Ірпінському міському відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів купівлі-продажу землі вчинено запис 17.05.2005р.

Ірпінським міським відділом №2 Київської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"на підставі оспорюваного Договору розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат"для виробничих потреб, в межах Гостомельської селищної ради по вул. Кірова. 8, яка була затверджена Висновком державної землевпорядної експертизи від 08.12.2005р. № 6а-277 (копії залучені до матеріалів справи).

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. 21.03.2006р. Гостомельською селищною радою Київської області було видано ВАТ ?Київський крохмально-переробний комбінат? державний акт серії ЯБ №515317 на право власності на земельну ділянку площею 2,1847 га кадастровий номер 3210945900:01:049:0101 та земельну ділянку площею 5,4455 га кадастровий номер 3210945900:01:049:0102, загалом 7,6302 га, цільове призначення - для обслуговування виробничої бази (копія залучена до матеріалів справи).

Прокурор посилається на те, що на території земельної ділянки, яка є предметом спірного договору купівлі-продажу є штучна водойма, яка є русловим ставом на струмку без назви, який є лівою притокою річки Рокач басейну річки Ірпінь і відповідно прокурор вважає, що спірний договір суперечить ст.ст. 4, 6 Водного кодексу України, оскільки води (водні об'єкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування, відповідно продавець - Гостомельська селищна рада не мала повноважень для відчуження водного об'єкту разом з земельною ділянкою.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

У відповідності до ст. 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

Відносини землекористування врегульовані Земельним кодексом України (далі -ЗК України), Законом України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-ХІУ, зі змінами (далі вживається скорочено ЗУ «Про оренду землі»), який є спеціальним законом стосовно відносин, пов'язаних з орендою землі, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до статті 123 Земельного кодексу України передача земельних ділянок в постійне користування передбачає проходження певної процедури по виготовленню технічної документації, її погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Гостомельської селищної ради від 10.08.2001 року № 208 ВАТ «Київський крохмально - переробний комбінат» для обслуговування виробничої бази за адресою: смт. Гостомель, вул. Кірова, 4. були надані у постійне користування земельні ділянки загальною площею 8,3714 га., на підставі якого відповідачу було видано державний акт на право постійного користування землею І -КВ № 000094 від 31.10.2001 року

Статтею 92 Земельного кодексу передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Однак ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (див. резолютивну частину Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005).

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішенням 29 сесії 24 скликання Гостомельської селищної ради від 01.06.2004р. №529-29-ХХІV "Про надання дозволу на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення ВАТ "Київський крохмальнопереробний комбінат"в сел. Гостомель вул. Кірова, 4" відповідачу було надано дозвіл на викуп земельної ділянки, яка знаходиться в смт. Гостомель вул. Кірова, 4 для обслуговування виробничої бази.

В подальшому рішенням 37 сесії 4 скликання Гостомельської селищної ради Київської області від 10.02.2005р. №759-37-ІV "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат" в сел. Гостомель вул. Кірова, 8" було вирішено передати у власність на умовах викупу ВАТ "Київський крохмально переробний комбінат" земельну ділянку загальною площею 7,6302 га , яка знаходиться в сел. Гостомель, вул. Кірова, 8. (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку та інш. Призначення).

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання прийнятого Гостомельською селищною радою рішення 16.05.2005 року між Гостомельською селищною радою та ВАТ «Київський крохмально-переробний комбінат» було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок площею 7,6302 га, що розташовані в селищі Гостомель Київської області по вулиці Кірова № 8, а саме: земельна ділянка площею 2,1847 га кадастровий номер 3210945900:01:049:0101 та земельна ділянка площею 5,4455 га кадастровий номер 3210945900:01:049:0102.

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор посилається на порушення виключеної компетенції ради на здійснення права власності на земельну ділянку від імені відповідної територіальної громади (зазначає, що Гостомельська селищна рада не мала повноважень продавати земельну ділянку пл. 5,4455 га в смт. Гостомель по вул. Кірова, 8 на якій знаходиться водойма).

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);.

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);

- правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203)

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом ( п. 7 Постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", надалі -Постанова ВСУ).

Проте як вірно було зазначено місцевим господарським судом доводи прокурора є безпідставними, оскільки рада реалізувала свої повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом прийняття на сесії відповідного рішення. При цьому прокурор не доводить обставини щодо оскарження та визнання недійсним у встановленому законом порядку відповідних рішень від 01.06.2004р. №529-29-ХХІV, від 06.12.2004р. № 693-35-ІV, від 10.02.2005р. №759-37-ІV.

Також слід зазначити, що предметом договору купівлі-продажу від 16.05.2005р. є не водний об'єкт - штучна водойма, а земельна ділянка, на якій знаходиться штучний ставок, створений власними силами правопопередника відповідача - ВАТ "Бучанський крохмальний завод" для забезпечення власних виробничих потреб. Поняття водних об'єктів та земель водного фонду у чинному законодавстві не є тотожними.

Відповідно до ст. 19 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісового фонду;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст.ст. 193, 194 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів і призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з Державного акту на право постійного користування землею І -КВ № 000094 від 31.10.2001р., виданого на підставі рішення Гостомельської селищної ради від 10.08.2001р. № 208 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 55, зазначені земельні ділянки були надані для обслуговування виробничої бази і не належать до земель водного фонду.

Із матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, доданих прокурором до позовної заяви, вбачається, що відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, що продана Гостомельською селищною радою відповідачу у справі ВАТ ?Київський крохмально - переробний комбінат?, земельна ділянка площею 7,6302 га, віднесена до категорії земель промисловості -код цільового використання -1.10.5.

Як вбачається з довідок від 06.01.2012р. № 01-06/34 та від 16.01.2012р. № 01-06/52 виданих відділом Держкомзему у місті Ірпінь Київській області (оригінали залучені до матеріалів справи), земельна ділянка ВАТ "Київський крохмально-переробний комбінат"площею 7,6302 га (2,1847 + 5,4455 га) обліковується в рядку 64 -"Підприємства харчової промисловості"в графі 37 -"Землі промисловості". Зазначені довідки свідчать також про те, що згідно Державної статистичної звітності (форма 6-зем), станом на 01.01.2012р. по селищу Гостомель землі водного фонду не обліковуються.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

Під час розгляду даної справи місцевим господарським судом, стороною позивача та прокурором не було надано належних доказів того, що спірна земельна ділянка в порядку, встановленому законодавством на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу була віднесена до земель водного фонду та не було подано доказів того, що будь-якими особами, в тому числі прокуратурою, на момент розгляду справи вжито заходів щодо внесення відповідних змін до земельного кадастру щодо категорії та цільового призначення зазначеної земельної ділянки.

Дані обставини спростовують твердження прокурора м. Ірпеня про те, що відповідачу продана не земельна ділянка, а водний об'єкт з порушенням вимог Водного Кодексу України.

Відповідно до ст. 4 Водного та ст. 58 Земельного кодексів України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

При цьому ч. 1 ст. 59 Земельного кодексу України передбачає, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. За формами власності на землі водного фонду переважає державна, у комунальній власності може перебувати лише невелика частина земель водного фонду, а саме та, на якій розташовані водні об'єкти місцевого значення і досить незначна частка припадає на приватну власність.

Проте самі води (водні об'єкти), як передбачено ст. 6 Водного кодексу, є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

Поняття гідротехнічних споруд визначено підпунктом 1.9.18 пункту 1 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів, затвердженої Наказом Держкоммістобудування від 19.12.1995, № 252: це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Частиною першою ст. 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин"визначено, що є державною власністю і не можуть передаватись до комунальної власності землі під водними об'єктами загальнодержавного значення відповідно до законодавства України, а також землі під береговими смугами водних шляхів, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони об'єктів водного фонду загальнодержавного значення за межами населених пунктів.

Таким чином, законом не обмежена можливість перебування в комунальній та приватній власності земель під гідротехнічними спорудами, якою є штучний ставок, створений для забезпечення виробничих потреб відповідача (на момент його створення, оскільки на сьогоднішній день ставок у технологічному процесі не використовується).

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для визнання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу недійсним, а отже позовні вимоги прокурора міста Ірпеня Київської, враховуючи їх пов'язаність між собою, задоволенню не підлягають.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокурора м. Ірпеня Київської області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2012 року по справі № 2/056-11 залишити без змін.

Матеріали справи № 2/056-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Чорна Л.В.

Смірнова Л.Г.