cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2012 року справа № 5020-1207/2012 за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим
(96100, АР Крим, м. Джанкої, вул. Калініна,17)
в інтересах держави в особі Джанкойської міської ради
(96100, АР Крим, м. Джанкої, вул. К. Маркса,15)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Дістрибьютерська компанія «Еллада»
(99013, м. Севастополь, вул. Надії Краєвої, 15)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Численність розумних людей»
(99804, м. Севастополь, вул. Первомайська,10)
про стягнення заборгованості по орендній платі ,
суддя Щербаков С.О.
за участю:
прокурора - Почка А.А., посвідчення, №005826 від 25.09.2012,
представника позивача - не з`явився,
представника відповідача - Єременко В.В., довіреність б/н від 05.09.2012,
представник третьої особи - не з`явився.
Суть спору:
22.10.2012 Джанкойський міжрайонний прокурор Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Джанкойської міської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дістрибьютерська компанія «Еллада» про стягнення з відповідача на користь Джанкойської міської ради заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 12.12.2008 за період з березня 2011 по серпень 2012 у розмірі 76109,04 грн.
Позовні вимоги з посиланням на статті 525 Цивільного кодексу України, статей 2, 15, 21, 24-25 Закону України «Про оренду землі», умови договору оренди земельної ділянки №12 від 12.12.2008, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору, а саме щодо своєчасного та повного внесення орендної плати, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі за вказаним договором у період з березня 2011 по серпень 2012 в розмірі 76109,04 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2012 матеріали позовної заяви №5020-1207/2012 (№5020-3607-2012) були передані за територіальною підсудністю до господарського суду міста Севастополя (суддя Чумаченко С.А.).
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 29.10.2012 зазначена справа була прийнята до провадження суддею Щербаковим С.О. та призначено судовий розгляд на 21.11.2012.
Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи 21.11.2012 відкладався на 10.12.2012. Також в судовому засіданні 21.11.2012 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Численність розумних людей». В судовому засіданні 10.12.2012 розгляд справи відкладався на 25.12.2012.
У судове засідання 25.12.2012 з`явились прокурор, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та представник відповідача, який заперечував проти задоволення позовних вимог. Представник позивача - Джанкойської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, раніше у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 21.11.2012 не виконав.
Також в судове засідання 25.12.2012 з`явився представник відповідача, який просив в задоволенні позову відмовити, раніше 19.11.2012 надавав письмовий відзив, в якому посилався на ті обставини, що прокурор неправомірно звернувся із даним позовом в інтересах саме позивача, оскільки Джанкойська міська Рада може виступати самостійно у спірних правовідносинах. Крім того вказував, що спірний договір оренди земельної ділянки є припиненим у зв'язку з укладенням Договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці від 28.12.2008 між відповідачем та третьою особою, а тому вважає, що відповідач звільнений від сплати орендної плати.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а справа підлягає розгляду у відсутність представників позивача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.
На підставі статті 85 ГПК України в судовому засіданні 25.12.2012 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд -
В С Т А Н О В И В:
12.12.2008 між позивачем Джанкойською міською Радою (орендодавець) та відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю «Дістрибьютерська компанія «Еллада» (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки (далі-Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для комерційного користування експлуатація комплексу нежитлових будівель (адміністративна будівля літ. « 2», холодильник літ. « 3», компресорна літ. « 4», склад літ. «5»), що знаходиться за адресою м. Джанкої, вул. Інтернаціональна,2-а (а.с.13-14).
В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,04732 га з земель не переданих у власність та постійне користування в межах міста Джанкоя, кадастровий номер 0110600000:00:087:0008. На земельній ділянці розташовані нежитлові об'єкти: адміністративна будівля літ. «2», холодильник літ. « 3», компресорна літ. « 4», склад літ. « 5» (пункти 2-3 Договору).
Відповідно до п.8 Договору, Договір укладений строком на п'ять років. Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на його продовження на новий строк. В цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору, письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно пункту 9 Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 07.12.2009, орендна плата встановлюється з 30.04.2009 у розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 50739,36 грн. на рік або 4228,28 грн. на місяць.
За приписами п.11 Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі, до місцевого бюджету м. Джанкоя на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у десятиденний строк після державної реєстрації даного Договору за актом прийому-передачі (п.22 Договору).
12.12.2008 сторонами складений акт прийому-передачі від 12.12.2008, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, кадастровий номер 0110600000:00:087:0008, загальною площею 0,4732 га, що розташована у м. Джанкої, вул. Інтернаціональна,2-а (а.с. 15).
Також, на виконання умов Договору, 30.04.2009 Джанкойською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» було проведено державну реєстрацію вказаного Договору за № 040900600012 (зворотній лист а.с.14).
Прокурор у позовній заяві посилається на те, що відповідач починаючи з 2010, неналежним чином виконував умови зазначеного договору щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, у зв'язку із чим, рішенням господарського суду міста Севастополя від 09.06.2011 у справі №5020-542/2011,залишеним без змін постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 та Вищого господарського суду від 01.11.2011, ТОВ «ДК «Еллада» було стягнуто на користь Джанкойської міської Ради за період з квітня 2010 по лютий 2011 заборгованість у розмірі 44880,78 грн. (а.с. 21-24).
На думку прокурора, після зазначених рішень, відповідач продовжував неналежно виконувати свої обов'язки за вказаним договором оренди, внаслідок чого у останнього, згідно наданого розрахунку, утворилась заборгованість по орендній платі за період з березня 2011 по серпень 2012 у розмірі 76109,04 грн. (а.с. 20).
Наведене стало підставою для звернення прокурора із даним позовом до суду.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про прокуратуру" обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються вказаним Законом та процесуальним законодавством України.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначені засади представництва прокуратурою інтересів держави в суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України).
В рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
Згідно статей 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, власні повноваження по розпорядженню землею здійснюють від імені Українського народу органи державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження по розпорядженню землями (окрім земель, наданих у приватну власність) у межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Прокурором у позовній заяві чітко визначені підстави представництва держави в особі органу місцевого самоврядування - Джанкойської міської ради, яка наділена відповідними повноваженнями у сфері земельних відносин.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор вказував, що підставою його звернення з відповідними вимогами стало звернення Джанкойської міської ради з клопотанням про представництво інтересів ради у суді з питань стягнення орендної плати за землю з відповідача, оскільки Рада не отримує до місцевого бюджету орендної плати з відповідача, а тому він з метою захисту інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування.
Таким чином, у даному випадку прокурор зазначив у чому саме відбулося порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, посилання представника відповідача у відзиві на неправомірність звернення прокурора із даним позовом в інтересах саме позивача є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Таким законом є Закон України «Про оренду землі» (далі - Закон).
Згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла станом на час укладення спірного договору оренди землі) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як встановлено судом, на підставі рішення Джанкойської міської ради від 21.11.2008 №826 між Джанкойською міською радою (позивач) та відповідачем укладено Договір оренди земельної ділянки від 12.12.2008.
Статтею 1 Закону України „Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно статті 2 Закону, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Враховуючи те, що зобов'язання з орендної плати за землю визначається платником у податковій декларації, то до спірних правовідносин також має застосовуватися норми Податкового кодексу України.
Статтею 206 Земельного кодексу України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до ст.13 Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно статті 15 Закону, істотними умовами договору оренди, зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. (стаття 21 Закону).
Статтею 24 Закону встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. При цьому органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, зобов'язані до 1 лютого надавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Також статтею 35 Закону передбачено, що спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі, до місцевого бюджету м. Джанкоя на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Як встановлено судом та підтверджено наявними матеріалами справи, зокрема розрахунком заборгованості, відповідач не здійснював оплату за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим за період з березня 2011 по серпень 2012 у нього утворилася заборгованість у сумі 76 109,04 грн.
У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення спірної суми заборгованості відповідачем суду не надано.
Крім того, 20.11.2012 позивачем на адресу відповідача був надісланий акт звірення взаємних розрахунків за вказаним договором, який не був розглянутий та підписаний відповідачем (а.с. 97).
Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати за договором оренди земельної ділянки №12 від 30.04.2009, в зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 76 109,04 грн.
Що стосується доводів представника відповідача про те що договір оренди земельної ділянки від 12.12.2008, укладеного між позивачем та відповідачем припинив свою дію, у зв'язку із укладенням між відповідачем та третьою особою договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2008, в зв'язку із чим відповідач звільняється від сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 12.12.2008, суд зазначає наступне.
Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2008, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу Філіпповою О.В. та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 25.01.2010, відповідач - ТОВ «ДК «Еллада» продав, а третя особа - ТОВ «Численність розумних людей» придбала нерухоме майно - комплекс, загальною площею 2371,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Джанкой, вул. Інтернаціональна,2-А (а.с. 58-61).
У пункті 1.1. Договору купівлі-продажу зокрема визначено, що земельна ділянка за кадастровим №0110600000:00:087:0008 на якій розташоване майно, знаходиться в оренді за договором оренди земельної ділянки, зареєстрованим Джанкойським відділенням Кримської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» між Джанкойською міською Радою АР Крим та відповідачем ТОВ «ДК «Еллада». Про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 30.04.2009 №040900600012.
Орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених цим Земельним кодексом України (ст. 124), Законом України «Про оренду землі» (стаття 7), іншими законами України та договором оренди землі.
Дійсно, згідно статті 7 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон), до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Статтею 31 Закону передбачено, що договір оренди землі припиняється зокрема в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Частиною 5 статті 120 ЗК України встановлено, що при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Проте, зазначені норми не вказують на автоматичний перехід права користування земельною ділянкою до даної групи суб'єктів, а лише вказує на можливість такого переходу в залежності від земельної правосуб'єктності самих суб'єктів і особливостей правового режиму земельної ділянки, на якому розташована придбана ними у власність будівля (споруда).
В той же час, статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації цих прав .
У пункті 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 встановлено, що відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. (статті 4-5 Закону).
Статтею 13 Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Норми статті 141 ЗК України яку одну із підстав припинення права користування земельною ділянкою визначають набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на цій земельній ділянці.
Крім того, пунктом 35 Договору оренди земельної ділянки від 12.12.2008 передбачено, що договір припиняє свою дію у випадках, передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно приписів статей 16 Закону та 124 ЗК України, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Враховуючи викладене, підставою для укладення договору оренди і набуття права оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця, в даному випадку Джанкойської міської Ради.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем та третьою особою в супереч вимогам статті 33 ГПК України не було надано суду відповідного рішення міської ради про передачу третій особі в оренду спірної земельної ділянки та внаслідок чого укладення з третьою особою договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, оскільки автоматичний перехід права користування земельною ділянкою від відповідача до третьої особи у зв'язку із укладенням між ними договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці не передбачений законом, а зобов'язання щодо оренди вказаної земельної ділянки між позивачем та третьою особою виникатимуть тільки з моменту належного оформлення між ними договору оренди землі згідно вимог чинного законодавства України, тому суд вважає, що відповідач не звільняється від обов'язку щодо сплати орендної плати за вказаним договором оренди земельної ділянки від 12.12.2008.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за земельну ділянку підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а саме - 76 109,04 грн.
Згідно з частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Таким чином з відповідача в дохід державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1609,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дістрибьютерська компанія Еллада» (99013, м. Севастополь, вул. Надії Краєвої,15, ОКПО 25131016) на користь Джанкойської міської ради (96100, АР Крим, м. Джанкої, вул. К. Маркса,15, р/р 35416005004062 в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь) заборгованість за договором оренди земельної ділянки №12 від 12.12.2008 за період з березня 2011 по серпень 2012 у розмірі 76 109,04 грн. (сімдесят шість тисяч сто дев`ять грн. 04 коп.)
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дістрибьютерська компанія Еллада» (99013, м. Севастополь, вул. Надії Краєвої,15, ОКПО 25131016) в дохід Державного бюджету міста Севастополя (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев`ять грн. 50 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 02.01.2013.
Суддя С.О. Щербаков
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2012 |
Оприлюднено | 10.01.2013 |
Номер документу | 28511126 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Борисова Юлія Володимирівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Черткова Ірина Валентинівна
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Щербаков Сергій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні