Постанова

від 21.03.2013 по справі 5020-1207/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Справа № 5020-1207/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

прокурор, Джавлах Сергій Миколайович, посвідчення № 015173 від 12.02.13, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача, не з'явився, Джанкойська міська рада;

представник відповідача, Єременко Віталій Васильович, довіреність № б/н від 05.09.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада";

представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Численність розумних людей";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Щербаков С.О.) від 25 грудня 2012 року у справі №5020-1207/2012

за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Калініна, 17,Джанкой,96100)

в інтересах держави в особі Джанкойської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю "Численність розумних людей"

до відома: Прокуратури міста Севастополя

про стягнення заборгованості по орендній платі

ВСТАНОВИВ :

Посилаючись на положення статті 14.1.147 Податкового кодексу України, статей 21,24, 25 Закону України "Про оренду землі" та пункт 1.1. договору оренди земельної ділянки №12 від 12 грудня 2008 року, який передбачає обов'язок сплати орендної плати, Джанкойський міжрайонний прокурор Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Джанкойської міської ради просить стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" заборгованість по орендній платі за період із березня 2011 року по травень 2012 року в сумі 76109,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки щодо своєчасного та повного внесення орендної плати, за ним утворилась заборгованість, яку прокурор просить стягнути в примусовому порядку.

Відповідач позов відхилив з тих мотивів, що 28 грудня 2008 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Численність розумних людей" укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, що розташоване на орендованій земельній ділянці. Посилаючись на положення статті 7, 31 Закону України "Про оренду землі", частину 6 статті 762 Цивільного кодексу України відповідач вважає, що договір оренди землі припинився, а право оренди на спірну земельну ділянку перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Численність розумних людей".

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25 грудня 2012 року у справі №5020-1207/2012 позов задоволено у повному обсязі.

При прийнятті рішення, місцевий суд дійшов висновку про доведеність матеріалами справи наявності порушень відповідачем вимог земельного законодавства під час користування спірною земельною ділянкою. При цьому, відхилив доводи відповідача, суд зазначив, що земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права користування земельною ділянкою при переході права власності на будівлю або споруду, що на ній розташовані. Суд першої інстанції звернув увагу, що зобов'язання щодо оренди вказаної земельної ділянки між позивачем та третьою особою мають виникнути лише з моменту належного оформлення між ними договору оренди землі, а враховуючи його відсутність - відповідач не звільняється від обов'язку щодо сплати орендної плати за вказаним договором оренди земельної ділянки від 12 грудня 2008 року.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідач вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог; що доводи прокурора взагалі не відповідають дійсним обставинам справи, а судом першої інстанції не взято до уваги, що у розуміння статті 120 Земельного кодексу України, статті 7 Закону України "Про оренду землі", з моменту набуття товариством з обмеженою відповідальністю "Численність розумних людей" права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці за адресою: Джанкой, вул. Інтернаціональна, 2-а, до вказаного товариства перейшло право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщено, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що було у товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада". Відповідач звертає увагу, що аналогічні положення містяться в статті 287.6 Податкового кодексу України, відповідно до якої при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Заявник апеляційної скарги також звертає увагу, що після здійснення купівлі - продажу нерухомого майна на спірній земельній ділянці, відповідач звернувся до Джанкойської міської ради з повідомленням про припинення дії договору оренди та необхідність повернути орендовану земельну ділянку власнику майна, шляхом підписання акту приймання - передачі. Однак вказані пропозиції були залишені міською радою поза увагою.

Під час розгляду справи від Джанкойського міжрайонного прокурора Автономної Республіки Крим надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Окрім того, під час розгляду апеляційної скарги від третьої особи, на вимогу суду, було надано докази сплати земельних платежів за користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Індустріальна 2-А, Джанкой (кадастровий номер 0110600000:00:087:0008 площею 0,4732 га) за період із березня 2011 року по серпень 2012 року.

У судовому засіданні, що відбулось 21 березня 2012 року прокурор наполягав на вимогах заявленого позову, повністю підтримував рішення суду першої інстанції та просив судову колегію апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні. Позивач та треті особи не скористались своїм процесуальним правом на участь у зазначеному судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора та представника відповідача, судова колегія апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, із прийняттям нового судового рішення про відмову у позові, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи та неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 12 грудня 2008 року на підставі рішення Джанкойської міської ради від 21 листопада 2008 року № 826, між Джанкойською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5-ть років з правом пролонгації (зареєстрований Джанкойським відділенням Кримського регіонального філіалу державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в Державному реєстрі земель 30 квітня 2009 року за №040900600012) (т.1, а.с. 13-14).

Умовами даного договору передбачено, що Джанкойська міська рада передає, а товариство з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (експлуатація комплексу нежитлових будівель (адміністративна будівля літ. « 2», холодильник літ. "3", компресорна літ. "4", склад літ. "5"), що знаходиться за адресою м. Джанкой, вул. Інтернаціональна,2-а, загальною площею 0,4732 га (кадастровий номер 0110600000:00:087:0008). На земельній ділянці розташовані нежитлові об'єкти: адміністративна будівля літ. "2", холодильник літ. "3", компресорна літ. "4", склад літ. "5", які належать орендатору на праві власності (пункти 2-4 договору).

Сторонами вказаного договору 07 грудня 2009 року укладено додаткову угоди, про внесення змін до основного договору (т.1., а.с. 19), відповідно до якої змінювались умови основного договору в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

На виконання укладеного між сторонами договору, між позивачем та відповідачем 12 серпня 2008 року було складено акт приймання - передачі земельної ділянки (т.1, а.с. 15).

Відповідно до пункту 35 договору оренди земельної ділянки, вказаний договір припиняє свою дію у випадках передбачених законодавством.

Пунктами "а", "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, між іншим, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється в разі, між іншим, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці (частина перша статті 31 Закону України "Про оренду землі").

При цьому вказана норма не передбачає припинення договору оренди земельної ділянки лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Крім того, згідно з частиною другою статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи з юридичної оцінки встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, оскільки з аналізу статті 31 Закону України "Про оренду землі", частини 2 статті 120, п. "е" статті 141 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України слідує, що у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна - відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 19 червня 2012 року у справі №36/368-9/63.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Матеріали справи свідчать, що 28 грудня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Численність розумних людей" (покупець) укладено договір нерухомого майна, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав комплекс, загальною площею 2371,5 кв.м., який складається з: адміністративної будівлі - А, холодильних -Б, компресорної -В, складу - Г, г1, г3 та знаходиться за адресою: АРК., Джанкой, вул. Інтернаціональна, 2а (т.1., а.с. 58-61).

Відповідно до пункту 3.1 договору купівлі - продажу, право власності на нерухоме майно переходить від продавця до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації. Право власності на майно виникає у покупця з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно з статтею 287.6 Податкового кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Так, у відповідності до положень договору купівлі - продажу та вимог частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України, зазначений договір зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25 січня 2010 року, а тому і право власності на нежитлову будівлю у третьої особи виникло 25 січня 2010 року.

Таким чином, з урахуванням визначення чинним законодавством такої підстави припинення договору оренди, як набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, такий договір є припиненим з моменту набуття права власності на будівлю третьою особою в силу законодавчої вказівки, тобто з 25 січня 2010 року .

За таких обставин, коли договір оренди є припиненим в силу положень Закону України "Про оренду землі", суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребує необхідні докази.

Так, колегія суддів також зауважує, що з досліджених судом апеляційної інстанції поданих третьою особою додаткових доказів, які прийняті судом за наявності обґрунтування заявником поважності причин неможливості подання доказів суду першої інстанції, вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю "Численність розумних людей" в період із липня 2011 року по 11 квітня 2012 року на користь бюджету міста Джанкой здійснювалась плата земельного податку за земельну ділянку за адресою м. Джанкой, вул. Індустріальна, 2а, про що свідчать відповідні банківські виписки.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, п. 2 ч.1 ст.103, п. 1, 4 ч. 1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 25 грудня 2012 року у справі №5020-1207/2012 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення.

У задоволенні позову - відмовити.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Джанкойський міжрайонний прокурор Автономної Республіки Крим (вул. Калініна, 17, Джанкой,96100)

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" (вул. Н. Краєвої, 15,Севастополь,99002)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Численність розумних людей" (вул. Первомайська, 10,Севастополь,99804)

4. Прокуратура міста Севастополя (вул. Л. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)

5. Джанкойська міська рада (вул. К. Маркса, 15,Джанкой,96100)