Рішення

від 09.01.2013 по справі 18/2110/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2013 р. Справа №18/2110/12

за позовом Публічного акціонерного товариства банк "Форум", б-р Верховної Ради, 7,Київ 1,01001

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс", вул.Воїнів Інтернаціоналістів 11 кв.24,Кременчук,Полтавська область,39600

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Мантров Олександр Михайловича, вул. М. Чурай ,25, м. Кременчук, 39600

2. Мантров В'ячеслав Михайловича, вул. Красіна, б. 78, кв.25, м. Кременчук, 39600

про стягнення грошових коштів в сумі 2 243 001,76 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін 09.01.2013 року до перерви в судовому засіданні:

від позивача: Корнієнко Н.Ю.

від відповідача: Фєдосєєв Д.О.

від третьої особи №1: не з'явився

від третьої особи №2: не з'явився

Представники сторін 09.01.2013 року після перерви в судовому засіданні:

від позивача: Корнієнко Н.Ю.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи №1: не з'явився

від третьої особи №2: не з'явився

В судовому засіданні 09.01.2013 року суд оголошував перерву до 13 год. 30 хв. в зв'язку з подачею відповідачем перед судовим засіданням відзиву на позов та контр розрахунку суми позовних вимог.

В судовому засіданні 09.01.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до положень ст. 85 ГПК України та повідомив про дату виготовлення повного тексту рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 2 298 928,29 гривень за кредитним договором №0003/10/19-/KLI від 23.12.2010 року, з яких: 1799142,24 гривень прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 342236,74 гривень прострочена заборгованість по нарахованим процентам, 157549,31 гривень пеня за простроченим кредитом та процентами ( позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом ухвалою від 13.12.2012 року).

Представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача визнав в частині стягнення 1 799 142,24 грн. - заборгованості по поверненню кредиту, 288 999,83 грн. - заборгованості по нарахованим відсоткам, пеню в сумі 153 908,12 грн. ( в т.ч. 137 191,09 грн. пені за прострочення кредиту та 16717,03 грн. пені, нарахованої за прострочення сплати процентів).

Також у відзиві відповідач стверджує про пропуск позивачем річного строку позовної давності по стягненню пені в частині стягнення пені, нарахованої за неповернення кредиту. За підрахунками відповідача сума пені за неповернення кредиту, що повинна була бути заявлена позивачем, становить 137191,09 грн. Стосовно нарахування пені за несплату процентів, то відповідач стверджує, що її сума має становити 16 717,03 грн. В цій частині вимог відповідач заяви про пропуск позивачем строку позовної давності не заявляв.

Треті особи письмових заперечень чи пояснень стосовно предмету спору не надали, в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись судом належним чином. За клопотанням представників третіх осіб суд відкладав розгляд справи для надання їм можливості ознайомитись з матеріалами справи.

09.01.2013 року відповідачем подано клопотання про призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої поставити питання документальної обґрунтованості розміру заборгованості за кредитним договором №0003/10/19-/KLI від 23.12.2010 року.

Згідно ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування ( п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

В п. 5 Постанови № 4 Пленум визначив, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Матеріали справи не свідчать про те, що при вирішенні даного господарського спору виникла потреба у роз'ясненні ряду питань, які потребують спеціальних знань, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання про призначення експертизи, як безпідставного, необґрунтованого та недоцільного.

Крім того, відповідачем вдруге було подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи в зв'язку з великим розміром заявлених банком позовних вимог, різницею у розрахунках сум боргу у позивача та відповідача, складністю самої справи.

В даному випадку суд не вбачає підстав для призначення колегіального розгляду справи.

Аналогічне клопотання відповідачем було подано і 13.12.2012 року. Ухвалою від 13.12.2012 року суд відмовив у задоволенні даного клопотання.

Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 -69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно п. 3.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом.

З приводу дій відповідача щодо зловживання правами з метою затягування судового процесу судом було прийнято окрему ухвалу від 13.12.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:

23 грудня 2010 року між Публічним акціонерного товариства банк "Форум" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текс" (відповідач, позичальник), було укладено Кредитний договір № 0003/10/19-KLI (арк. с. 11-13 ).

У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору, банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів, оплати по договорам, проведення розрахунків із постачальниками та оплати поточних витрат позичальника з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1 800 000,00 грн.

Позивач на виконання умов кредитного договору надав відповідачу (позичальнику) кредитні кошти згідно поданих відповідачем заявок, що підтверджується меморіальними ордерами за №1160363 від 24.12.2010 року, №1382315 від 27.12.2010 року, №1383169 від 27.12.2010 року, №1471389 від 28.12.2010 року, №1525828 від 29.12.2010 року, №1585938 від 30.12.2010 року, №95748 від 05.01.2011 року, №162177 від 06.01.2011 року, №269427 від 10.01.2011 року (арк.с.14-23). На загальну суму 1 799 142,24 гривень.

Кредитні кошти надаються строком по 22 грудня 2011р. (п.1.2. договору). За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 19 процентів річних (надалі за текстом -«проценти») (п.1.3. договору).

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору, позичальник здійснює повернення кредитних коштів на рахунок, відкритий йому для погашення кредиту та процентів № 29098302114122 в Кременчуцькій дирекції ПАТ «БАНК ФОРУМ», код Банку 322948 ідентифікаційний код позичальника 30205022 (ТОВ «ТЕКС»).

Якщо останній день строку погашення припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то останнім днем платежу вважається перший банківський день після вихідних, святкових або неробочих днів. Датою повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами вважається дата зарахування коштів на рахунок № 29098302114122, якщо зарахування відбулося протягом операційного часу та дата наступного робочого дня, якщо зарахування відбулося у післяопераційний час.

Сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається рік і місяць рівні календарній кількості днів (п.2.5. кредитного договору).

Проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує в валюті кредиту самостійно на рахунок погашення кредиту та процентів №29098302114122 в Кременчуцькій дирекції ПАТ «БАНК ФОРУМ», код Банку 322948, ідентифікаційний код позичальника 30205022 (ТОВ «ТЕКС»), за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами заперіод з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього дня поточного місяця.

Якщо останній день місяця, в якому клієнт має сплатити проценти, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти за користування кредитом позичальник сплачує у перший робочий банківський день після вихідних, святкових або неробочих днів.

Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів (п.2.6. кредитного договору).

Як вказує позивач, відповідач взятих на себе зобов'язань у встановлені кредитним договором строки не виконав, заборгованість за кредитом не сплатив, чим допустив значну прострочену заборгованість.

Відповідальність сторін передбачена розділом 4 договору. Так, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату

процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчисляється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Як вказує позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, 21 травня 20123 року він направив відповідачу вимогу, згідно з якої відповідачу було запропоновано виконати свої зобов'язання: сплатити заборгованість по поверненню кредиту, що зроблено не було.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів - 1799142,24 гривень; прострочену заборгованість по нарахованим процентам - 342236,74 гривень, пеню за простроченим кредитом та процентами - 157549,31 гривень ( в т.ч. 137 191,09 грн. пені за неповернення кредиту та 20 358,22 грн. пені за несплату процентів).

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у Кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір заявлених до стягнення сум пені за простроченим кредитом та процентами перевірений судом з використанням калькулятора ІПС "Законодавство".

На підставі викладеного, оцінивши та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення відповідача щодо пропуску позивачем річного строку позовної давності по стягненню пені в частині стягнення пені, нарахованої за неповернення кредиту, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Оскільки позов заявлено в межах строку позовної давності (24.10.2012 року), а пеню обраховано відповідно до вимог частини шостої статті 232 ГК України і пункту 4.1 Договору (з 23.12.2011 року по 22.06.2012 року), то твердження відповідача є безпідставними.

Крім того, позивач у заяві про збільшення розміру позовних вимог і просить стягнути з відповідача 137 191,09 грн. пені за неповернення кредиту, тобто сума пені збігається з підрахунками відповідача у відзиві.

Всі розрахунки відповідач здійснив без урахування вимог позивача за заявою про збільшення розміру позовних вимог, тобто за інший період.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у

справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,78, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс" (вул. Воїнів Інтернаціоналістів 11 кв.24, м. Кременчук, Полтавська область,39600, код ЄДРПОУ 30205022, р/р 26000304114122 у відділенні №2000 Кременчуцької дирекції ПАТ «Банк Форум», МФО 322948 на користь Публічного акціонерного товариства банк «Банк Форум»(б-р Верховної Ради, 7, м. Київ,01001, код ЄДРПОУ 21574573, р/р 29090920000003 в ПАТ «Банк Форум», м. Київ, МФО 322948) 1799142,24 гривень простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 342236,74 гривень простроченої заборгованості по нарахованим процентам, 157549,31 гривень пені за простроченим кредитом та процентами, 45978,57 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 10.01.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією