Рішення

від 09.01.2013 по справі 6/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

09.01.13

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 січня 2013 року справа №5028/6/64/2012

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Промислові мастила", вул. Запорізька, 16, м. Бориспіль, Київська область, 08300; адреса для кореспонденції: вул. Ватутіна, 69Б, м. Вишгород, Київська область, 07300, до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Едельвейс Ойл", вул. Інструментальна, 11, м. Чернігів, 14037; фактична адреса: вул. Борисенка, 45, м. Чернігів, 14037; фактична адреса: пр-т Миру, 194, м. Чернігів, 14037, про стягнення 1615,38 грн. Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Школьний В.В., довіреність б/н від 04.02.2012 року,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислові мастила" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Едельвейс Ойл" про стягнення 1615,38 грн. боргу, в тому числі 1487,99 грн. основного боргу за невиконання умов договору поставки №398-115 від 04.01.2011 року, 21,28 грн. 3% річних та 106,11 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислові мастила" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Едельвейс Ойл" (покупець) укладено договір поставки №398-115.

Відповідно до п. 2.1 договору у відповідності та до умов даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та в повному обсязі оплатити цей товар.

Асортимент, номенклатура, маркування, одиниця виміру та її ціна, за бажанням покупця, зазначаються у специфікації (Додаток №1). В процесі виконання договору інформацію, яку зазначено у специфікації, може бути змінено постачальником, в результаті чого сторони погоджують нову специфікацію (п. 2.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору поставка товару здійснюється за заявкою на поставку покупця на умовах правил ІНКОТЕРМС -2000: СРТ -транспортом та за рахунок постачальника на склад (місцезнаходження) покупця або FCA -власним транспортом та за власний рахунок покупця зі складу (місцезнаходження) постачальника.

Поставка товару здійснюється партіями на підставі належним чином оформлених заявок на поставку товару покупця. Заявка на поставку товару передається постачальнику засобами електронного зв'язку (по факсу). Підтвердженням про прийняття заявки зі сторони постачальника являється виставлений рахунок на оплату (п. 3.2 договору).

Покупець набуває права власності на товар і несе пов'язані з цим ризики (випадкова втрата, псування) з моменту отримання товару та підпису сторонами товаро-супровідних документів (п. 3.3 договору).

Згідно п. 4.1 договору ціна на товар визначається постачальником, на день підписання заявки на поставку товару. Ціна товару включає ПДВ (для платників ПДВ), порядок нарахування якого регулюється Законом України „Про податок на додану вартість".

Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами визначеними у рахунках, видаткових накладних, належним чином оформлених на підставі специфікації або заявки на поставку.

Відповідно до п. 4.5 договору оплата товару покупцем здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту передачі товару покупцеві.

Згідно п. 7.2 договору у випадку порушення порядку розрахунків, згідно п. 4.5 договору, покупець оплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє в період прострочення оплати) від суми, оплату від якої прострочено, за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткової накладної №3590779 від 11.05.2012 року на загальну суму 3325,20 грн.

Вказаний товар отриманий представником відповідача, що підтверджується його підписом та відтиском печатки підприємства на вказаній видатковій накладній.

Як зазначає позивач в позовній заяві, що підтверджується виписками банку, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару на суму 1837,21 грн.

В порушення умов договору відповідач не сплатив вартість отриманого товару на суму 1487,99 грн.

Позивач направив відповідачу „Досудове попередження" №49/12 від 30 серпня 2012 року з вимогою про сплату заборгованості вартості переданого товару, яке отримано відповідачем 17.09.2012 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за вищевказаними накладними, виходячи з вищевикладених норм законодавства та договору, у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість отриманого товару.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення борг по оплаті відповідачем отриманого товару на суму 1487,99 грн.

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку порушення порядку розрахунків, згідно п. 4.5 договору, покупець оплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє в період прострочення оплати) від суми, оплату від якої прострочено, за кожен день прострочення.

На підставі п. 7.2 договору позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня за прострочення платежу за період з 25.05.2012 року по 14.11.2012 року в сумі 106,11 грн.

Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач також просить стягнути з відповідача 21,28 грн. 3% річних за прострочення платежу за період з 25.05.2012 року по 14.11.2012 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені та 3% річних, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про те, що позивач правомірно здійснив нарахування пені та 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 1615,38 грн., в тому числі 1487,99 грн. основного боргу, 106,11 грн. пені та 21,28 грн. 3% річних.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Едельвейс-Ойл" (вул. Інструментальна, 11, м. Чернігів; фактична адреса: вул. Борисенка, 45, м. Чернігів; фактична адреса: пр-т Миру, 194, м. Чернігів, ідентифікаційний код 31593450, р/р 26004015110001 в філії ВАТ КБ „Надра" м. Чернігів, МФО 353627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислові мастила" (вул. Запорізька, 16, м. Бориспіль, Київська область; адреса для кореспонденції: вул. Ватутіна, 69Б, м. Вишгород, Київська область, ідентифікаційний код 20601546, р/р 26007213019200 в ПАТ „УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) 1487,99 грн . боргу, 106,11 грн. пені, 21,28 грн. 3% річних та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна