Рішення

від 09.09.2010 по справі 6/64-1050

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2010 р.Справа № 6/64-1050

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 47500 м.Бережани, Бережанський район, Тернопільська область вул. Гайова, 47

до відповідача №1: ОСОБА_2 районного споживчого товариства 47501 м.Бережани, Бережанський район, Тернопільська область пл. Ринок, 26

відповідача №2: ОСОБА_2 районного споживчого товариства 47500 м.Бережани, Бережанський район, Тернопільська область вул. Збіжева 3, корпус 7 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 міська рада м.Бережани, Бережанський район, Тернопільська область пл. Ринок, 1

про зобов'язання погодити проект відведення земельної ділянки

За участю сторін:

позивача -ОСОБА_1

відповідача №1 -ОСОБА_4

відповідача №2 -не з'явився

третьої особи -не з'явився

Суть справи:

Підприємець ОСОБА_1 звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача - ОСОБА_2 районного споживчого товариства та третьої особи ОСОБА_3 міської ради про зобов'язання відповідача погодити проект відведення земельної ділянки під будівництво склометалевого павільйону з магазином за адресою: м.Бережани вул. Міцкевича (Збіжева).

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відсутність такої згоди не дає йому можливості погодити проект землеустрою.

У відзиві на позов та згідно з пояснення представника ОСОБА_3 РайСТ, відповідач проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність та знаходження ділянки, на яку претендує позивач в користуванні іншої особи - ОСОБА_2 районного споживчого товариства.

Ухвалою суду від 08.07.2010р., до участі в справі в якості відповідача №2 залучено - ОСОБА_2 районного споживчого товариства і розгляд справи розпочати заново.

Розгляд справи, призначений вперше на 08.07.2010 року відкладався до 09.09.2010 року.

Уповноважені представники відповідача №2 та третьої особи, участь яких не визнавалась обов'язковою, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

Відтак, розгляд справи здійснюється за наявними у справі доказами.

В засіданні позивачу і представнику відповідача №1 роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіо запис судового засідання не проводився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників засідання, з огляду на принципи належності і допустимості доказів у справі, суд встановив наступне:

- рішенням виконкому ОСОБА_2 міської ради від 30.07.1992р. № 210 ОСОБА_1 (позивачу у справі) дозволено тимчасово встановити павільйон -магазин на території ринку в м.Бережани по вул. Міцкевича.

На підставі рішення ОСОБА_3 міської ради від 31.07.1996 року №182, ОСОБА_2 районного споживчого товариства (відповідачу №2) видано Державний акт ІІ -ТР №002125 на право постійного користування землею площею 0,41 га у м.Бережани, в т.ч. і згаданою у рішенні виконкому від 30.07.1992р. № 210.

Рішення ради від 31.07.1996 року №182 та Державний акт ІІ -ТР №002125 є чинними на час розгляду справи в суді.

Згідно з довідкою ЄДРПОУ, за станом на 28.01.2010р. ОСОБА_2 РайСТ є підприємством споживчої кооперації, самостійною юридичною особою, із датою первинної реєстрації - 28.12.1994р..

Листом голови правління ОСОБА_2 РайСТ від 24.09.2003р. №188, адресованим ОСОБА_2 міському голові дано згоду на попередній вибір земельної ділянки на ринку для спорудження павільйону .

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 02.12.2003р. № 371, ОСОБА_1С дано дозвіл на підготовку документів погодження місце розташування ділянки під будівництво магазину і офісу по вул. Міцкевича в м.Бережани за рахунок земель ринку ОСОБА_2 РайСТ.

У відповіді від 31.03.2004р. № 346 ОСОБА_2 міський голова повідомив позивачку, що для дозволу на відведення ділянки для будівництва вище перелічених об'єктів необхідно, серед інших документів, додати згоду землекористувача на вилучення вказаної землі .

Рішенням ради від 21.10.2004р. №567 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 90кв.м. терміном на 5 років для будівництва павільйону з магазином і офісом за рахунок земель ринку ОСОБА_2 РайСТ по вул. Міцкевича в м.Бережани.

Розпорядженням голови ОСОБА_2 РДА від 23.09.2005р. №486 затверджено Акт вибору земельної ділянки під спорудження павільйону з магазином і офісом підприємця ОСОБА_1 на території ринку ОСОБА_2 РайСТ.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 13.10.2005р. №780 погоджено місце розташування названої земельної ділянки та надано позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 5 років земельної ділянки площею 90кв.м за рахунок земель ринку ОСОБА_2 РайСТ.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 22.02.2007р. №256 підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва павільйону з магазином і офісом по вул. Міцкевича в м.Бережани, в т.ч. через непогодження із землекористувачем питання про вилучення земельної ділянки.

Рішенням міської ради від 18.05.2007р. №313 позивачці повторно відмовлено в затверджені проекту землеустрою за відсутності згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки та погодження ним проекту.

ОСОБА_3 РДА від 31.08.2007р. за вих.. № 01-1062/01-13 ОСОБА_1 окрім іншого роз'яснено, що в своєму зверненні від 24.09.2003р. за №188 ОСОБА_3 РайСТ дало згоду на попередній вибір земельної ділянки на ринку для спорудження павільйону, а не на вилучення вказаної землі.

Рішенням ОСОБА_3 міської ради від 19.11.2008р. №679 підприємцю ОСОБА_1 вкотре відмовлено у затверджені проекту землеустрою у зв'язку з тим, що по даному питанню вже прийнято рішення. Після чого заявниця звернулась із відповідним позовом до суду.

Згідно з поясненнями позивачки, даними нею в засіданні 09.09.2010р. рішення ОСОБА_3 міської ради від 22.02.2007р. №256, від 18.05.2007р. №313 та від 19.11.2008р. №679 на час розгляду справи ніким не скасовано і не визнано не дійсним. Договір оренди на спірну земельну ділянку станом на 09.09.2010р. з нею не укладався.

02.01.2009р. між нею та Ринком ОСОБА_3 районного споживчого товариства (відповідачем №2) заключено лише договір на утримання торгового місця (кіоску).

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-3,33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, підстави і предмет позову визначаються позивачем.

Однак, не довело належним чином наявності у відповідача №1 обов'язку погодити проект землеустрою.

Так, у відповідності до ст.92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право землекористування охороняється законом (ст. 95 ЗК України). В тому числі шляхом встановлення вичерпного переліку підстав його припинення (ст.141 ЗК України).

Зокрема, припинення права користування можливе за добровільною відмовою землекористувача. У разі її відсутності, вилучення ділянки можливе виключно в судовому порядку (ст.ст143,149 ЗК України, п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7, із наступними змінами).

Особи, зацікавлені у вилученні земельних ділянок, вже наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності повинні отримати від користувачів у встановленій формі письмову згоду на вилучення земельної ділянки (її частини) та погодження проекту землеустрою -ст.ст.123,151 ЗК України, ст. 50 Закону України "Про землеустрій", п.9 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 677.

Обов'язку землекористувача надати відповідні згоду (погодження) за зверненням зацікавленої особи, із змісту перелічених норм не випливає.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, землекористувачем спірної земельної ділянки є ОСОБА_2 районного споживчого товариства, а не ОСОБА_3 РайСТ, до якого позивач звернувся із позовною вимогою та з підстав вказаних у позові.

Доказів звернення із такими вимогами (в т.ч. в досудовому порядку) до відповідача №2 позивачем не представлено.

Слід також звернути увагу на те, що термін дії висновків контролюючих органів, які містяться в проекті землеустрою (про погодження якого і йдеться в позові) закінчився до пред'явлення заяви в суд.

З урахуванням всього викладеного, в задоволені позову з наведених у ньому підстав слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,12,4-3,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Сторони у справі та третя особа, вправі подати апеляційну скаргу, на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 13.09.2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя І.П. Шумський