Постанова
від 24.12.2008 по справі 24/764/07
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 

 24 грудня 2008 р.                                                                                   

№ 24/764/07 

 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

 

головуючого

Кравчука Г.А.,

 

суддів:

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

на постанову

Запорізького апеляційного

господарського суду від 23.04.2008 р.

 

у справі

№ 24/764/07

 

господарського суду

Запорізької області

 

за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Техсервіс"

 

до

1) Запорізької міської ради, 2)

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Регіональне відділення Фонду

державного майна по Запорізький області

 

про

визнання недійсним договору

оренди землі від 19.12.2006 р. та повернення земельної ділянки

в судовому

засіданні взяли участь  представники:

позивача:

- не з'явились;

 

відповідача-1:

- не з'явились;

 

відповідача-2:-

не з'явились;

 

 

третьої особи:

- не з'явились;

 

В С Т А Н О В

И В:

 

У листопаді 2007 р. Товариство з

обмеженою відповідальністю "Техсервіс" (далі -Товариство) звернулось

до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просило

визнати недійсним договір оренди землі від 19.12.2006 р., укладений між

Запорізькою міською радою (далі -Рада) і Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі

-Підприємець), та повернути земельну ділянку площею 0,1837 га по Південному

шосе, 75-б, яка є об'єктом вказаного договору, до земель Ради.

Позовні вимоги Товариство

обґрунтовувало тим, що договір оренди землі від 19.12.2006 р., укладений між

Радою та Підприємцем, суперечить ст. ст. 120 та 124 Земельного кодексу України,

ст. 56 Закону України "Про землеустрій" та порушує його права та

охоронювані інтереси.

Рішенням господарського суду

Запорізької області від 01.02.2008 р. (суддя Азізбекян Т.А.) позовні вимоги

Товариства задоволено.

Постановою Запорізького апеляційного

господарського суду від 23.04.2008 р. (колегія суддів: Колодій Н.А.,

Мірошниченко М.В., Хуторной В.М.) рішення господарського суду Запорізької

області від 01.02.2008 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова

мотивовані тим, що договір оренди землі від 19.12.2006 р., укладений між Радою

та Підприємцем, суперечить ст. ст. 120, 124 та 128 Земельного кодексу України,

ст. ст. 23 та 56 Закону України "Про землеустрій".

Підприємець звернувся до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 23.04.2008 р. і рішення

господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 р. скасувати та прийняти

нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства. Викладені

у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що господарські суди

попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів неправильно

застосували ст. ст. 116 та 124 Земельного кодексу України, ст. 215 Цивільного

кодексу України, порушили ст. ст. 43, 47 та 43

Господарського процесуального кодексу України.

Товариство скористалось правом,

наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та

надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу

Підприємця, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 23.04.2008 р. та рішення

господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 р. -без змін. Викладені

у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що доводи Підприємця, наведені у

касаційній скарзі, не спростовують висновків місцевого та апеляційного

господарських судів, що містяться у судових актах, які оскаржуються.

Інші особи, які беруть участь у

справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського

процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Підприємця до

Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному

перегляду оскаржуваних судових актів.

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки

встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами

першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при

прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду

України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає частковому

задоволенню, враховуючи наступне.

Задовольняючи позовні вимоги

Товариства, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що договір

оренди землі від 19.12.2006 р., укладений між Радою та Підприємцем, суперечить

ст. ст. 120, 124 та 128 Земельного кодексу України, ст. ст. 23 та 56 Закону

України "Про землеустрій".

Між тим, місцевий та апеляційний

господарські суди не врахували наступних положень законодавства України.

Згідно з частиною першою ст. 124

Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент укладення

договору оренди землі від 19.12.2006 р.) передача в оренду земельних  ділянок, що перебувають у державній або

комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу

виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору

оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої ст.

144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень,

визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на

відповідній території.

Не врахувавши наведених норм

законодавства України, господарські суди першої та другої інстанції, в

порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не

встановили, на підставі якого рішення Ради між нею та Підприємцем було укладено

договір оренди землі від 19.12.2006 р., і чи є відповідне рішення чинним, тобто

таким, що підлягає обов'язковому виконанню.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму

Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11

"Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши

всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини

справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що

підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої ст.

11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для

скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або

постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне

застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним

законом (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України)

межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати

або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи

відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про

перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти

докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова

Запорізького апеляційного господарського суду від 23.04.2008 р. та рішення

господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 р. підлягають

скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду

Запорізької області.

Під час нового розгляду справи

місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно

з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити

докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті,

і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове

рішення.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119, 11110 та 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

 

П О С Т А Н О

В И В:

 

Касаційну скаргу Приватного

підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного

господарського суду від 23.04.2008 р. та рішення господарського суду

Запорізької області від 01.02.2008 р. у справі № 24/764/07 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до

господарського суду Запорізької області.

 

 

Головуючий суддя                                                      

Г.А. Кравчук

 

Суддя                                                                          Г.М.

Мачульський

 

Суддя                                                                         

В.І. Шаргало

 

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення24.12.2008
Оприлюднено05.02.2009
Номер документу2856099
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —24/764/07

Постанова від 10.02.2010

Господарське

Вищий господарський суд України

Кравчук Г.А.

Ухвала від 30.12.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Кравчук Г.А.

Постанова від 21.10.2009

Господарське

Запорізький апеляційний господарський суд

Шевченко Т. М.

Постанова від 21.10.2009

Господарське

Запорізький апеляційний господарський суд

Шевченко Т. М.

Рішення від 04.06.2009

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Соловйов В.М.

Постанова від 24.12.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Кравчук Г.А.

Ухвала від 20.08.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Кравчук Г.А.

Рішення від 01.02.2008

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Пасічник Т.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні