Ухвала

від 05.11.2012 по справі 2а-1341/10/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1341/10/2770

05.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Мазнєва А.О.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан-Прі" - Іванова Анжеліка Вікторівна, довіреність № б/н від 07.05.12 року;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби - Летюча Діана Геннадіївна, довіреність № 30/8/10-039 від 14.03.12 року;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби - Никольська Ксенія Борисівна, довіреність №37/9/10-039 від 15.03.12 року;

третя особа - Прокуратура міста Севастополя - Гукасян Христина Артушівна, посвідчення №698;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Прохорчук О.В.) від 31.05.12 року по справі № 2а-1341/10/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан-Прі" (вул. Хрустальова, 137, кв.89, м. Севастополь, 99055)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова 37, м.Севастополь,99011)

за участю Прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, м.Севастополь,99011)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАН-ПРІ»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби з вимогами про визнання податкових повідомлень-рішень: від 18 грудня 2009 року 0001570231/0 та від 17 лютого 2010 року №0001570231/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 9777082,70грн., з яких податок -5145833,00грн. та штрафна (фінансова) санкція -4631249,70грн., та від 18 грудня 2009 року №0001580231/0 та від 17 лютого 2010 року №0001580231/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6175000,50грн., з яких податок -4116667,00грн. та штрафна (фінансова) санкція -2058333,50грн., протиправними та їх скасування.

Протягом розгляду справи заявою про збільшення позовних вимог від 26.05.2010 року позивач додатково просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2010 року: №0001570231/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 9777082,70грн., та №0001580231/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6175000,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.05.2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН-ПРІ" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби, за участю Прокуратура міста Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 0001570231/2 від 26.04.2010 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАН-ПРІ»податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 9777082,70 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 0001580231/2 від 26.04.2010 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «ДАН-ПРІ»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6175000,50 грн.

Зобов'язано Головне Управління Державної казначейської служби України в місті Севастополі стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАН-ПРІ»витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.05.2012 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті судом першої інстанції постанови не правильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи, висновків суду не відповідають фактичним обставинам справи. Порушенням норм матеріального права є не врахування судом першої інстанції при вирішенні справи тієї обставини, що наявність товару у позивача при постачанні на адресу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи не свідчить про автоматичне підтвердження його закупівлі у ТОВ «Миркус»та ТОВ «Унистройпром», навіть якщо вказане відображено у даних бухгалтерського обліку платника податків. Відповідач, посилаючись на норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначає, що головною умовою витрат є їх зв'язок із господарською діяльністю, а для нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковим є підтвердження факту придбання (виготовлення) товару або послуги. Отже, ДПІ вважає, що операції між позивачем та ТОВ «Миркус», ТОВ «Унистройпром»фактично не відбувались, товар на адресу позивача зазначеними підприємствами не постачався. Доказами безтоварності операцій, на думку відповідача, є: порушення кримінальної справи Генеральною прокуратурою України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи при закупівлі товарів за державні кошти, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України; відсутність рахунків на оплату товарів від ТОВ «Миркус», ТОВ «Унистройпром», актів прийому-передачі, транспортних документів, сертифікатів якості виробника, взаємовідносин позивача та ОСОБА_6; відсутність економічного змісту укладення договорів.

Отже, ДПІ робить висновок, що позивачем порушено ст.ст.203,215,228,936,946 Цивільного кодексу України. Однак, оскільки зазначеним обставинам Окружний адміністративний суд м. Севастополя не надав належній оцінки, тому, на думку відповідача, прийнята постанова від 31.05.2012 року є незаконною та необґрунтованою, а тому ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя ДПС просить її скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, надав письмові заперечення проти скарги, вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при належному застосуванні норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, тобто є законною та обґрунтованою, тому просить скаргу ДПІ залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя залишити без змін.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАН-ПРІ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009. 09.12.2009 складений акт перевірки №122/23-1/32989272/6558/10.

Згідно висновку акту перевірки встановлені порушення: п.1.32, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, ст.11, ст.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Порядку заповнення Декларації, враховуючи обставини, викладені в п.3 «Опис взаємовідносин по купівлі-продажу тест-систем Ridascreen Фірма R-Biopharm»даного акту, у частині віднесення до складу валових витрат витрати щодо придбання товарів, по яким не підтверджено факт походження на території України та придбання товару, а саме: продукції Ridascreen (тест-система) Фірми R-Biopharm (Німеччина), що відповідне не пов'язане з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції (робіт, послуг) та призвело до завищення валових витрат по рядку 4.1 Декларації по прибутку підприємства у загальної сумі 20583333,00грн, що у свою чергу привело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету всього у загальної сумі 5145833,00грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині відображення ТОВ «ДАН-ПРІ»у складі податкового кредиту з порушенням ст.ст.203,215,228,936,946 Цивільного кодексу України по податковим накладним, які надані ТОВ «Міркус»та ТОВ «Уністройпром»по товарної продукції Ridascreen (тест-система) Фірми R-Biopharm (Німеччина), по яким не підтверджено факт походження її на території України та придбання, враховуючи обставини, викладені в п.3 «Опис взаємовідносин по купівлі-продажу тест-систем Ridascreen Фірма R-Biopharm»цього акту, з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності платника податку, та не підтверджені документами первинного податкового обліку, що призвело до завищення податкового кредиту в загальному розмірі 4116667,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 18 грудня 2009 року Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001570231/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 9777082,70грн., з яких податок -5145833,00грн. та штрафна (фінансова) санкція -4631249,70грн.; №0001580231/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6175000,50грн., з яких податок -4116667,00грн. та штрафна (фінансова) санкція -2058333,50грн.

Позивачем податкові повідомлення-рішення оскаржені у адміністративному порядку до органів державної податкової служби.

Рішенням ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя від 17.02.2010 №987/10/25-010 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

17 лютого 2010 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001570231/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 9777082,70грн. та №0001580231/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6175000,50грн.

Рішенням ДПА в м. Севастополі від 26.04.2010 №560/10/25-020 про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення-рішення також залишені без змін.

26 квітня 2010 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001570231/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 9777082,70грн. та №0001580231/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6175000,50грн.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя в повному обсязі.

Відповідно до підпункту б) пункту 3.1 розділу 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України 21.06.2001 №253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758 зі змінами та доповненнями, який діяв на час виникнення спірних відносин (далі Порядок), якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення.

Згідно п.4.3 Порядку при складанні податкового повідомлення йому присвоюються та вносяться до реєстру податкових повідомлень: а) до графи 1 порядковий номер за певний рік; б) до графи 2 дата складання. Номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення, - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення); номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера; через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення.

Згідно п. 5.3 Порядку у разі подання платником податків скарги щодо визначеного в податковому повідомленні податкового зобов'язання після закінчення її розгляду структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Отже, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішень № 0001570231/0 та № 0001580231/0 від 18.12.2009; № 0001570231/1 та № 0001580231/1 від 17.02.2010 не породжують будь яких правових наслідків для ТОВ "ДАН-ПРІ", тобто не порушують охоронювані законом права та інтереси позивача, а том підстав для їх скасування не має.

Правовідносини, що виникали у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у 2008 році, регулювалися статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відносяться до складу валових витрат -витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, та згідно підпункту 5.3.9 -витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Тобто, платник податку має право на включення до складу валових витрат будь-якої суми витрат, які він поніс у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Єдиною умовою є підтвердження них відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та пов'язаність з господарською діяльністю.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тобто, необхідною умовою для віднесення понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) у їх цині витрат на сплату податку на додану вартість до складу податкового кредиту з ПДВ також є факт їх придбання з метою використання в господарській діяльності. Отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість.

В свою чергу, відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання.

З аналізу наведених норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»свідчить, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, які мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 71 КАС України).

При розгляді справи судовою колегією повторно встановлено, що згідно з довідкою Управління статистики у місті Севастополі № 02/2-18/2660 від 31.05.2012 станом на грудень 2008 року ТОВ «ДАН-ПРІ»мав право здійснювати вид діяльності -код 51.90.0 інші види оптової торгівлі.

20.12.2008 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Унистройпром»(Постачальник) укладено договір постачання тест-систем, хімічних реактивів (продукції виробництва harm», Німеччина) №910. Згідно специфікації та накладній №852 від 20.12.2008 року ТОВ «Унистройпром»поставило позивачу у грудні 2008 року зазначений товар на суму 9700000,00 грн. 20.12.2008 року ТОВ «Унистройпром»на підтвердження факту постачання товару виписало на адресу ДП «ДАН-ПРІ»податкову накладну №852 на загальну суму 9700000,00грн., в тому числі ПДВ 1616666,67грн.

Також, 20.12.2008 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Міркус»(Постачальник) укладено договір постачання тест-систем (продукції виробництва m», Німеччина) №207. Згідно специфікації та накладній №267 від 20.12.2008 року ТОВ «Міркус»поставило позивачу у грудні 2008 року зазначений товар на суму 15000000,00 грн. 20.12.2008 року ТОВ «Міркус»на підтвердження факту постачання товару виписало на адресу ДП «ДАН-ПРІ»податкову накладну №267 на загальну суму 15000000,00грн., в тому числі ПДВ 2500000,00грн.

Тобто, загальна вартість договорів склала 24700000,00 грн.

Вартість придбаних товарів сплачена позивачем 29.12.2008 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємств, про що свідчать виписки відділення №189 АКІБ «УкрСиббаанк»від 29.12.2008 року.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру керівником ТОВ «Унистройпром»є ОСОБА_7, ТОВ «Миркус»- ОСОБА_8. Згідно акту перевірки (арк. акту 8 та 9) як свідчать показання директора ТОВ «Уністройпром»ОСОБА_7 (протокол допиту свідка від 12.10.2009) стосовно укладення та підписання договору з ТОВ «ДАН-ПРІ»договір купівлі-продажу тест-систем, який він підписав, укладався у м. Донецьку. Через декілька днів після підписання договору на рахунок підприємства від позивача надійшли вся сума за договором, після чого у ближчий час товар був відвантажений чоловіку по імені ОСОБА_10. Директор ТОВ «Міркус»ОСОБА_8 пояснив, що 20.12.2008 у м. Донецьку відбулась передача тест-систем від ТОВ «Міркус»директору ТОВ «ДАН-ПРІ»ОСОБА_9., які він перенавантажив в свій автомобіль та одразу був підписаний договір постачання.

Станом на момент укладення та виконання договорів постачання (грудень 2008) постачальники -ТОВ «Унистройпром»та ТОВ «Миркус»зареєстровані як юридичні особи у Державному реєстрі підприємств та організації: ТОВ «Унистройпром»припинено у зв'язку з визнання банкрутом 17 квітня 2009, ТОВ «Миркус»припинено у зв'язку з визнання банкрутом 09 листопада 2009, є платниками податку на додану вартість: ТОВ «Унистройпром»анульовано свідоцтво 06 квітня 2009, ТОВ «Миркус»анульовано свідоцтво 28 жовтня 2009. Сторони погодили усі умови договорів, договори є укладеними, підписаними повноважними особами, підписи засвідчені печатками підприємств.

26.12.2008 за результатами засідання тендерного комітету щодо організації та проведення процедури закупівлі лабораторного обладнання та тест-систем (протокол № 1 від 25.12.2008) та за погодженням процедури закупівлі Міністерством економіки України (лист-погодження № 1971 від 25.12.2008) між ТОВ «ДАН-ПРІ»(Постачальник) та Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (Замовник) укладений договір №1208/01, за умовами якого постачальник передає у власність замовника тест-системи (код згідно ДК 016-97: 24.42.2) в кількості згідно специфікації, а замовник сплачує постачальнику вартість товару на умовах DDP (Інкотермс у редакції 2000). Загальна вартість договору 25000000,00грн. Поставка товару за договором здійснюється до 31.12.2008 транспортом постачальника за адресою м. Київ, вул. Донецька, 30.

Товар переданий позивачем у власність Державному науково-дослідному інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи за 25000000,00 грн., що підтверджується специфікацією, видатковою накладною №2612/01 від 26.12.2008, довіреністю на отримання товару від 26.12.2008. Вартість товару оплачена замовником 26.12.2008, що підтверджується випискою банківської установи. ТОВ «ДАН-ПРІ»виписало на адресу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи податкову накладну №2612/01 від 26.12.2008 на загальну суму 25000000,00грн., в тому числі ПДВ 4166666,67грн.

За результатами здійснення вказаних операцій в податковому обліку позивач відобразив отриману (сплачену) суму у податковому обліку у складі валових витрат виробництва та податкового кредиту з податку на додану вартість, та, відповідно, у складі валового доходу та податкових зобов'язань з ПДВ.

Згідно листу від 17.12.2009 року №15-5-3-17/8010 Державного комітету ветеринарної медицини України тест-системи та реактиви, як зазначені в специфікаціях до укладених позивачем договорів, не зареєстровані як ветеринарні препарати і діяльність пов'язана з їх обігом у сфері ветеринарної медицини ліцензуванню не підлягає.

29.03.2009 Генеральною прокуратурою України порушена кримінальна справа № 49-2700 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи при закупівлі товарів за державні кошти, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України.

14.06.2010 Генеральною прокуратурою України при розгляді матеріалів кримінальної справи №49-2700 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.202 та ст.212 КК України відносно директора та головного бухгалтера ТОВ «ДАН-ПРІ»в зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину. Також згідно вказаній постанові досудовим слідством встановлено, що службові особи вищевказаного Інституту придбали всупереч інтересів служби за бюджетні кошти у ТОВ «ДАН-ПРІ»тест-системи та хімреактиви за завищеною вартістю. Встановлено, що в свою чергу зазначені препарати ТОВ «ДАН-ПРІ»придбало у ТОВ «Міркус»ЄДРПОУ 35655976 та ТОВ «Уністройпром»ЄДРПОУ 34225440 згідно договорів поставки від 20.12.2008 на суму 15000000,00грн. та 9700000,00грн. відповідно. Одержані від Інституту державні кошти ТОВ «ДАН-ПРІ»перерахувало на адресу ТОВ «Міркус»та ТОВ «Уністройпром»з призначенням платежу -як оплату за тест-системи. 27.10.2009 по кримінальній справі призначено документальну позапланову перевірку додержання вимог податкового законодавства ТОВ «ДАН-ПРІ», в тому числі щодо перевірки товарності операцій та подальший рух коштів, які перераховувались ТОВ «Міркус»та ТОВ «Уністройпром». Фіктивність ТОВ «Міркус»та ТОВ «Уністройпром»не встановлена.

Також у справі була призначена судова економічна експертиза, за результатами якої Севастопольським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України складений висновок №1002 від 21.03.2011, відповідно до якого висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 122/23-1/32989272/6558/10 від 09.12.2009 в частині заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Дан-Прі»податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 5145833,00грн. та завищення податкового кредиту у розмірі 4166667,00 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Отже, на підставі наявних в матеріалах справи доказів справи (відповідних первинних документах, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку) та встановлених обставин про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит і формування валових витрат за правочинами, факт здійснення позивачем розрахунків за отримані товари, в ціні яких включено податок на додану вартість, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо встановлення фактичного здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Унистройпром»та ТОВ «Миркус». Зазначене в свою чергу свідчить про обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту і валових витрат за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Унистройпром»та ТОВ «Миркус»за укладеними договорами постачання товарів.

Згідно ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Однак, на час розгляду справи по суті доказів набрання законної сили вироком суду у кримінальній справі № 49-2700, порушеної 29.03.2009 Генеральною прокуратурою України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи при закупівлі товарів за державні кошти, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України, відповідачем на виконання вимог Кодексу адміністративного судочинства України суду не надано. Отже, враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд зазначає, що посилання відповідача на факт порушення кримінальної справи №49-2700 є безпідставними, оскільки на даний час обвинувальний вирок у справі відсутній.

Суд не бере до уваги посилання позивача як на підтвердження безтоварності операцій на відсутність рахунків на оплату товарів від ТОВ «Миркус», ТОВ «Унистройпром», актів прийому-передачі, транспортних документів, сертифікатів якості виробника, взаємовідносин між позивачем та ОСОБА_6, а також відсутність економічного змісту укладення договорів з наступних підстав.

Відповідно до змісту укладених між позивачем та ТОВ «Миркус», ТОВ «Унистройпром»від 20 грудня 2008 року постачальник (ТОВ «Унистройпром»та ТОВ «Миркус») передає у власність ТОВ «ДАН-ПРІ»тест-системи, хімічні реактиви в кількості згідно специфікації, а ТОВ «ДАН-ПРІ»сплачує постачальнику вартість товару. Поставка товару здійснюється транспортом замовника. Приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до видаткової накладної. Датою поставки товару є дата підписання замовником видаткової накладної. Зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі в момент передачі товару у власність замовника.

Отже, відсутність рахунків на оплату товарів, актів прийому-передачі, транспортних документів, сертифікатів якості виробника не може свідчити про фактичне непостачання товарів, оскільки єдиним підтвердженням поставки (отримання) товару згідно договорам є видаткова накладна (накладна). Складання актів прийому-передачі договорами не передбачено, доставку товарів здійснює самостійно позивач. Оформлення товарно-транспортних накладних договором не обумовлено.

З приводу відсутності будь-яких стосунків між позивачем та ОСОБА_6 на виконання яких останній мав повноваження на отримання товарів судовою колегію при розгляді справи у суді апеляційної інстанції встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ДАН-ПРІ»та приватним підприємцем ОСОБА_6 у 2008 році існували відносини з надання ОСОБА_6 позивачу посередницьких послуг по пошуку покупців та постачальників з метою збиту товарів та укладення відповідних договорів купівлі-продажу.

Щодо посилання відповідача на відсутність економічного змісту укладення договорів між позивачем та ТОВ «Унистройпром»та ТОВ «Миркус», та Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, то судом ретельно вивчені специфікації, накладні та податкові накладні як на придбання позивачем товарів, так й подальший продаж цих товарів на адресу Інституту, та встановлено, що вартість проданих на адресу Інституту позивачем товарів відрізняється від вартості придбаних позивачем у ТОВ «Унистройпром»та ТОВ «Миркус»цих товарів на сторону збільшення й без врахування ПДВ у цині вказаних товарів.

Отже, враховуючи той факт, що ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Миркус», ТОВ «Унистройпром»можливо, порушують вимоги податкового законодавства. А, також, доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування. Судова колегія зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку права на валові витрати та на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких, яка включена до валових витрат, нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Тому позивач не може нести відповідальність за ТОВ «Миркус», ТОВ «Унистройпром»у вигляді нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Отже, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та правомірно скасовані судом першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Прохорчук О.В.) від 31.05.12 року по справі № 2а-1341/10/2770, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Прохорчук О.В.) від 31.05.12 року по справі № 2а-1341/10/2770, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська