Ухвала

від 27.05.2014 по справі 2а-1341/10/2770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року м. Київ К/9991/76225/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Кошіля В.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.05.2012 року по справі № 2а-1341/10/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дан-Прі» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби, за участю Прокуратури міста Севастополя, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дан-Прі» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 грудня 2009 року 0001570231/0 та від 17 лютого 2010 року №0001570231/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 9777082,70 грн., з яких податок -5145833,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 4631249,70 грн.; від 18 грудня 2009 року №0001580231/0 та від 17 лютого 2010 року №0001580231/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6175000,50 грн., з яких податок - 4116667,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 2058333,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012 року у даній справі позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001570231/2 від 26.04.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 9777082,70 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001580231/2 від 26.04.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6175000,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Дан-Прі» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно висновків перевірки податковим органом встановлені порушення позивачем п.1.32, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, ст.11, ст.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.ст.203, 215, 228, 936, 946 Цивільного кодексу України.

За наслідками перевірки та процедури адміністративного оскарження прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи є в наявності у позивача.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Крім того, згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 31.05.2012 року по справі № 2а-1341/10/2770 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКошіль В.В. підписРибченко А.О.